57. Технічні засоби контролю знань студентів

Важливою складовою навчально-виховного процесу у ВНЗ є контроль за навчально-пізнавальною діяльності студентів. Без нього неможливо правильно і чітко організувати навч.процес, забезпечити його ефективність. Перевірка і оцінювання знань студентів сприяють ґрунтовому засвоєнню знань, формуванню знань і навичок.

Контроль – це нагляд, спостереження і перевірка успішності студентів.

Інтенсивне оновлення матеріально-технічної бази вищих навчальних закладів з урахуванням останніх досягнень науки і техніки дають змогу розвивати технологію контролю, який передбачає використання різних технічних засобів, в т.ч. комп’ютерних і електронних засобів.

Розрізняють рецептивно-аудіовізуальні засоби (за доп.телевізійних програм) та інтерактивні, які забезпечують взаємодію студента і системи у формі діалогу людини і машини.

Вибираючи дані засоби, слід врахувати науково-педагогічні критерії: наявність достовірної і педагогічно обґрунтованої інформації, системи понять, законів, теорій та інших освітніх елементів з дисципліни, яку вивчають; виконання гігієнічних вимог, що спрямовані на збереження зору, вікові особливості тих, хто навчається; відповідність навч.матеріалу стандартам освіт.галузі; наявність творчих завдань, що сприяють розвитку творчого мислення.

Є такі методи контролю: усний, письмовий, тестовий, графічний, програмований, практична перевірка, самоконтроль, самооцінка.

Форми контролю: індивідуальна перевірка, фронтальна перевірка (на початку заняття, консультації, колоквіуми), підсумковий контроль (заліки, іспити, курсові роботи, дипломні проекти, держ.іспити).

Складові контролю: перевірка (виявлення рівня знань), оцінювання (вимірювання рівня знань), облік ( фіксація результатів).

58. Інформаційні тенології навчання.

Інформатизація (лат.informatio - пояснення) є одним із головних напрямів сучасної науково-технічної революції, на якому ґрунтується перехід від індустріального етапу суспільства на основі використання достовірного , вичерпного і своєчасного знання у всіх суспільно значущих видах діяльності.

Інформатизація охоплює три взаємопов’язаних процеси:

1.Медіатизацію (посередник)– удосконалення засобів збирання, збереження і поширення інформації..

2. Комп”ютеризацію - удосконалення засобів пошуку та оброблення інформації;

3. Інтелектуалізацію – розвиток здібностей ,сприйняття і продукування інформації ,тобто підвищення інтелектуального потенціалу суспільства в т.ч. використання засобів штучного інтелекту.

Інформатизація освіти в Україні є одним із пріоритетних напрямів реформування .У широкому розумінні-це комплекс соціально-педагогічних перетворень, пов’язаних з насиченням освітніх систем інформаційною продукцією, засобами, технологією. У вузькому - впровадження в заклади системи освіти інформаційних засобів, що ґрунтуються на мікропроцесорній техніці.

Для інформаційного забезпечення пед. процесу кожен викладач і студент повинні мати доступ до необмеженого обсягу інформації і її оброблення.

Виокремлюють кілька основних напрямів використання ЕОМ у педагогічному процесі:

– для наочного представлення і демонстрації осн. понять і об’єктів навчальної дисципліни;

– для моделювання і наочного представлення фіз. процесів;

– для автоматизованого навчання;

– для розв’язання задач, оброблення результатів вимірів;

– для контролю підготовленості студентів.

Програми поділяються на : навчальні, діагностичні, тренувальні, бази даних, імітаційні, моделюючі, інструментальні програмні засоби.

Інформатизація ВШ передбачає:

• Оновлення навчальної інформації;

• Отримання інформації про індивідуальні особливості кожного студента

• Отримання інформації про результативність пед.процесу.

Організація самостійної роботи з допомогою технологій має такі переваги:

0. Забезпечує для кожного окремого студента послідовність, швидкість сприйняття матеріалу

0. Формує навички дослідницької діяльності

0. Забезпечує можливість самоконтролю здобутих знань і якостей

0. Заощаджує час студента, необхідний для вивчення курсу

0. Реалізація контролю знань

Комп’ютерна технологія навчання є інструментом, який дає змогу викладачу якісно змінити методи, а також організаційні форми своєї роботи і на цій основі розвивати інд.здібності студентів, спонукати кожного гармонізувати притаманні йому особистісні якості; концентрувати увагу на формування пізнавальних здібностей, ефективність навч.діяльності; підтримувати і розвивати прагнення до самовдосконалення; посилювати міждисциплінарні зв’язки у навчанні, комплексність вивчення явищ дійсності. Забезпечувати нерозривні взаємозв’язки між природознавством і технікою; гуманітарними науками та мистецтвом; здійснювати постійне динамічне оновлення навч.процесу. його форм і методів.