32. Методи навчання у вш

Науковий термін "метод навчання" означає спосіб або шлях, при допомозі якого учні під керівництвом вчителя одержують знання, вміння, навички, у них формуються позитивні загальнолюдські риси характеру, певний сві­тогляд та переконання.

Метод навчання - це спосіб, який дає позитивні наслід­ки у засвоєнні знань учнями.

Прийом навчання-це окремий крок для реалізації навчальної мети, складова частина методу. В окремих методичних ситуаціях прийом може виступати як метод навчання і навпаки, метод може бути прийомом, бо вони діалектично взаємозв'язані.

У педагогічній технології розрізняють такі методи і прийоми навчання.

Методи навчання:

а) методи викладання навчальних дисциплін;

б) методи учіння (самоосвітня робота учнів).

Прийоми навчання:

а) дидактичні (навчання розумовій діяльності);

б) методичні (навчання учнів вчитися).

Методи та прийоми навчання виконують такі основні функції.

а) освітню (загальний розвиток особистості);

б) навчальну (кількість і якість знань);

в) виховну (формування громадянина суверенної Украї­ни);

г) розвиваючу (вдосконалення задатків та здібностей особистості).

Методи навчання у дидактиці мають двосторонній характер:

а) з одного боку, вони впливають на розвиток свідомості школяра, способів його мислення та оціночної діяльності;

б) з другого боку, вибір вчителем методів навчання дозволяє йому підвищувати ефективність педагогічної майстерності.

Сухомлинський поділяв методи навчання на дві групи. До першої групи він відносив методи попереднього ознайомлення учнів з навчальним матеріалом. До другої групи-методи зас­воєння учнями програмного матеріалу.

Оскільки успіх навчання сильно залежить від напрямку і внутрішньої активності тих, хто навчається, то саме характер діяльності, степінь самостійності, прояв творчих здібностей і повині служити важливим критерієм вибору методу. І.Я. Лернер та М.Н. Скаткін запропонували виокремити 5 методів навчання, причому в кожному з наступних степінь активності і самостійності учнів зростає (взято із кн. Педагогика и психология высшей школы: Учебное пособие, отв. ред. М. В. Буланова-Топоркова):

1. Пояснювально-ілюстраційний метод (суденти отримують знання в готовому вигляді – на лекції, із навчальної чи методичної літератури. Сприймаючи і оцінюючи факти студенти залишаються в рамках репродуктивного (відтворюючого) мислення.

2. Репродуктивний метод. До нього відносять застосування вивченого на основі зразка чи правила. Діяльність студентів носить алгоритмічний характер.

3. Метод проблемного викладання. Перед тим, як викладати матеріал, викладач ставить проблему, формує задачу, а потім розкриваючи систему доказів і порівнюючи різні точки зору показує спосід розв”язання цієї задачі. Студенти стають свідками і співучасниками наукового пошуку.

4. Частково-пошуковий або евристичний метод. Полягає в організації активного пошуку розв”язку висунутої під час навчання пізнавальної задачі. Процес мислення набуває продуктивного характеру, але при цьому направяється і контролюється викладачем або самими студентами.

5. Дослідницький метод. Після аналізу матеріалу, постановки проблем і задач та короткого усного чи письмового інструктажу студенти самостійно вивчають літературу, джерела, проводять дослідження.