44. Об’єкт і предмет педагогіки вищої школи (вш).

Сучасна педагогіка — це комплекс теоретичних і прикладних наук про навчання, виховання і освіту як спеціально організовані і цілеспрямовані процеси, а також про шляхи удосконалення цих процесів.

Об’єктом дослідження педагогіки ВШ є педагогічна система вищої освіти. Поняття “педагогічна система” введене в педагогіку Н. В. Кузьміною.

Системою прийнято називати функціональну структуру, діяльність якої підпорядкована певній меті. Фахівці, які включені до спільного виду діяльності, теж утворюють систему, в якій ця діяльність здійснюється. Отже, навчальні заклади і включені в спеціальну навчально-виховну діяльність спеціалісти утворюють педагогічну систему. Вся сукупність навчально-виховних і культурно-освітніх навчальних закладів складає систему народної освіти, яка вміщує в себе великі педагогічні системи (ВПС): систему вищої освіти, систему середньої спеціальної освіти, систему загальної середньої освіти. Структура педагогічної системи вищої школи включає ряд середніх педагогічних систем (ВНЗ I, II, III-IV і IV рівнів акредитації) і малих педагогічних систем (технікуми, окремі факультети, курси, університет, інститут,...).

Отже, об’єктом дослідження педагогіки є система народної освіти і педагогічні процеси у ВПС. Об’єктом педагогіки ВШ є система вищої освіти ВПС і педагогічні процеси в ній.

Педагогіка ВШ, як і кожна наука, має свій предмет дослідження. В науковій літературі даються різні визначення предмету педагогіки ВШ, як-от:

1) ”Предметом педагогіки ВШ є процес створення і функціонування дійсних відношень студентів ВНЗ, які забезпечують можливість формування духовно багатого, добропорядного, свідомого громадянина, спеціаліста вищої кваліфікації різних галузей народного господарства, науки, техніки, культури, освіти тощо, патріота України”(А. М. Алексюк).

2) “Предметом вузівської педагогіки є визначення закономірностей управління такою педагогічною системою, мета якої — підготовка спеціалістів, здатних, виходячи з громадянських позицій, вирішувати виробничі чи наукові завдання і відповідати за їх вирішення”(Н. В. Кузьміна).

3) Васильєв вважає, що предметом педагогіки ВШ є процес формування молодих спеціалістів за умов вузівського навчання, який передбачає не тільки навчання і виховання їх у вузі, а й виховуючий вплив середовища (у широкому плані), у якому живуть студенти.

Кожен з авторів доповнює і поглиблює визначення понять “предмет педагогіки як науки” і “предмет дослідження науки педагогіки”. Звідси слідує, що предметом педагогіки ВШ є: навчально-виховний процес та процес професійної підготовки спеціаліста, культурної еліти сучасного суспільства; вивчення закономірних зв’язків, які існують між розвитком, вихованням та навчанням у ВНЗ; розробка на цій основі методологічних, теоретичних та методичних проблем становлення сучасного висококваліфікованого спеціаліста у будь-якій галузі матеріального чи духовного виробництва.

45. Державна доктрина розвитку освіти України в 21 ст.

Державна доктрина розвитку освіти України в 21 ст. регулюється таким актами, як Державна національна програма “Освіта. Україна ХХІ століття” (1992р.) і “Національна доктрина розвитку Освіти України у ХХІ столітті“ (2001р.).

У “Національній доктрині розвитку Освіти України у ХХІ столітті” визначені мета, пріоритети і принципи розвитку освіти. Головна мета української системи освіти—створити умови для розвитку і самореалізації кожної особистості громадянина України, здатного навчатися протягом життя. Національна система вищої освіти охоплює 971 навчальні заклади різної форми власності, де здійснюється підготовка з 281 спеціальностей.

Державна національна програма “Освіта. Україна ХХІ століття” визначає такі стратегічні завдання реформування вищої освіти:

- перехід до гнучкої, динамічної ступеневої системи підготовки фахівців, яка дасть змогу задовольняти потреби і можливості особистості у здобутті певного освітнього і кваліфікаційного рівнів за бажаним напрямом відповідно до її здібностей;

- формування мережі ВНЗ, яка за освітніми і кваліфікаційними рівнями, типами навчальних закладів, формами і термінами навчання, джерелами фінансування задовольняла б інтереси особи та потреби кожного регіону і держави в цілому;

- підвищення освітнього і культурного рівня суспільства;

- піднесення вищої освіти України на рівень досягнень розвинутих країн світ та її інтеграція у міжнародне науково-освітнє співтовариство.

Слід додати, що потрібне врахування впровадження Болонського процесу в систему вищої освіти України ( а також кредитно-модульної організації системи навчання у ВНЗ).