- •1. Особистість студента
- •1 Психологія особистості студента
- •2.Характеристика стратегій дослідження особистості.
- •3.Стилі педагогічного спілкування
- •3.Психологічний аналіз стилів педагогічного спілкування.
- •4.Формування світогляду і розвиток самосвідомості студента.
- •5.Психологічна структура діяльності студента
- •6. Характеристика сенсорно-перцептивної діяльності студента
- •7. Характер уваги студента
- •8. Пам’ять у навчальній діяльності студента
- •9. Мислення як системоутворююча характеристика навчальної діяльності студента
- •10. Етико-психологічні проблеми спілкування викладачів і студентів
- •11. Етапи психолого-педагогічних досліджень.
- •11. Етапи психолого-педагогічних досліджень
- •12. Індивідуально-типологічні властивості особистості студента
- •13. Загальна характеристика пізнавальної сфери студента
- •14. Вікові та індивідуальні особливості студентської молоді
- •15. Загальна х-стика сучасного студентства: важливі соціальні потреби, інтереси
- •22. Педагогіка співпраці як провідна модель успішного педагогічного спілкування.
- •23.Стилі спілкування
- •24.Техніка педагогічного спілкування на рівні “учитель-учень”, “викладач-студент”. Психологічні бар’єри спілкування
- •25.Комунікативні вміння і навички педагога
- •1. Сутність і особливості національного виховання
- •2.Принципи національного виховання
- •3. Основні виховні завдання вищих навчальних закладів
- •Критерії майстерності педагога
- •Система педагогічних наук
- •Основні категорії педагогіки вищої школи
- •Суть професійної компетентності
- •31. Педагогічна техніка
- •32. Методи навчання у вш
- •33. Срс у системі підготовки у внз
- •34. Система освіти в Україні її принципи
- •35. Основні завдання педагогіки вш
- •36. Основні ідеї національної доктрини розвитку освіти України
- •37. Тенденції розвитку педагогічної науки в умовах трансформації суспільства.
- •38. Освіта в контексті розбудови незалежної України.
- •39. Мета вищої освіти.
- •40. Педагогічний такт
- •41. Основні терміни і поняття кредитно-модульної організації системи навчання.
- •42. Форми організації навчання у вш.
- •43. Нормативно-правова база освіти України
- •44. Об’єкт і предмет педагогіки вищої школи (вш).
- •45. Державна доктрина розвитку освіти України в 21 ст.
- •46. Принципи навчання.
- •47. Структура педагогічної майстерності.
- •48. Навчання як процес управління навчальною діяльністю
- •49.Нетрадиційні методи навчання.
- •50. Принципи і завдання виховання у внз.
- •52. Форми реалізації безперервної освіти за кордоном
- •55. Навчальні технічні засоби і психологопедагогічні проблеми їх використання у вузі
- •56. Методичні питання підготовки дидактичних матеріалів для /засобів різних типів - ?/
- •57. Технічні засоби контролю знань студентів
- •58. Інформаційні тенології навчання.
- •59. Особливості особистої праці викладача внз
- •60. Оптимізація особистої праці викладача внз - ?
42. Форми організації навчання у вш.
Зміст освіти реалізується в різних формах навчання.
Провідною формою навчання у ВНЗ є лекція. Лекція визначає шляхи здійснення усіх видів і форм навчання у ВНЗ. Вона закладає основи розуміння і ставлення до предмету. Лекція — стрункий систематичний і системний виклад певної наукової проблеми або її частини. Дидактичним завданням лекції є не тільки ознайомлення студентів з основним змістом, принципами, закономірностями, головними ідеями, а й спрямування міркувань для подальшої самостійної роботи студентів. Лекція методично має відповідати таким основним вимогам: бути на сучасному рівні розвитку науки, мати закінчений характер(висвітлення певної теми), бути переконливою(аргументація), викликати інтерес у студентів до науки, містити добре продумані ілюстровані приклади, спрямовувати студентів на самостійну роботу, бути доступною і зрозумілою.
Види лекцій: лекція-бесіда, лекція-дискусія, лекція з розбором конкретних ситуацій, лекція із застосуванням техніки зворотнього зв’язку, лекція-консультація, проблемна лекція.
Семінарські заняття забезпечують розвиток творчого професійного мислення, пізнавальної мотивації і професійного використання знань у навчальних умовах. Класифікують семінарські заняття так:
1. Залежно від складності, об’єму і вимог: просемінари (підготовчі); власне семінари; між предметні семінари.
2. Залежно від мети: семінар повторення і систематизації знань; семінари вивчення нового матеріалу; мішані (комбіновані).
3. За формою проведення: семінар-бесіда, семінар-обговорення (реферативний), коментоване читання, диспут, розв’язування задач, комбінований, між предметний семінар та його різновид — семінар-конференція.
“Круглий стіл” — обмін думками, засідання експертної групи, форум, симпозіум, дебати.
Групова консультація — для детального розгляду практичних питань, для підготовки до лабораторних, практичних і реферативних робіт.
Лабораторні, практичні і реферативні роботи.
Освітні інформаційні технології (застосування комп’ютерних програм): комп’ютерний підручник; комп’ютерні навчальні програми, тренажери, ігрові програми, предметно-орієнтовані середовища; електроні книги, мультимедіа енциклопедії, комп’ютерні бази даних.
43. Нормативно-правова база освіти України
Нормативно-правова база освіти України:
Закон України “Про освіту”,(ІІІ частина) 1996р.
Закон України “Про вищу освіту”, 2002р.
Державна національна програма “Освіта. Україна ХХІ століття”, 1992р.
“Національна доктрина розвитку Освіти України у ХХІ столітті“, 2001р
Примірний статут вищої освіти
Положення про державний вищий навчальний заклад освіти
Укази Президента України стосовно освіти
Нині, як і в усьому світі, в Україні стандарти професійної освіти знаходяться на стадії оновлення, розробки, перегляду, апробації. Прийнято ряд державних документів, спрямованих на реформування вищої освіти, наближених до світових стандартів. Вища освіта ґрунтується на принципах демократизації, гуманізації, гуманітаризації, етнізації, диференціації, індивідуалізації.
В Законі України “Про вищу освіту” вищу освіту визначено як рівень освіти, який здобувається особою у ВНЗ в результаті послідовного, системного та цілеспрямованого процесу засвоєння змісту навчання, який ґрунтується на повній загальній середній освіті й завершується здобуттям певної кваліфікації за підсумками державної атестації. Зміст вищої освіти —обумовлена цілями та проблемами суспільства система знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних і громадянських якостей, що має бути сформована в процесі навчання з урахуванням перспектив розвитку суспільства, науки, техніки, технологій, культури та мистецтва. Зміст навчання—структура, зміст і обсяг навчальної інформації, засвоєння якої забезпечує особі можливість здобуття вищої освіти і певної кваліфікації.
В Україні мета, задачі, структура, типи ВНЗ визначені саме Законом України “Про освіту”, Законом України “Про вищу освіту”, Указом Президента України від 16 червня 1995 р. №451 “Про Положення про національний заклад (установу) України”.