Тема: х, хі і хіі пари черепних нервів

Мета: під керівництвом викладача студенти на препаратах мозку, на трупі, на таблицях і схемах вивчають Х, ХІ і ХІІ пари черепних нервів, їх ядра, вихід з мозку і черепа, гілки, ділянки іннервації.

І. Професійна орієнтація студентів.

Ядра Х, ХІ і ХІІ пари черепних нервів розміщені у довгастому мозку. Блукаючий нерв іннервує майже всі внутрішні органи, тому патологічні процеси, які виникають в ділянці довгастого мозку, а також травми основи черепа, ураження стовбура блукаючого нерва приводять до порушення функції багатьох внутрішніх органів. Додатковий нерв, n. accessorius (XI) та під’язиковий нерв, n. hypoglossus (XII) суто рухові нерви. Тому для сучасного лікаря необхідні знання топографії ядер Х, ХІ і ХІІ пар черепних нервів, гілок і ділянок їх іннервації, дію на внутрішні органи, що допоможе при постановці діагнозу і лікуванні патологій нервової системи і внутрішніх органів.

Базовий рівень знань та вмінь.

1. Українська термінологія.

2. Латинська термінологія.

3. Головний мозок.

4. Основа черепа.

5. Будова органів травної, дихальної, сечової систем.

Програма самопідготовки студентів.

І. Прочитати та вивчити матеріал на стор. 215-221 у підручнику „Анатомія людини” за ред. Шапаренка П.П.- 2005.- Т.2; на стор. 396-398 у підручнику „Анатомия человека” под ред. Сапина М.Р.- 1987.- Т.2; "Атласе анатомии человека" Синельникова Р.Д.- 1991.- Т.3; лекції.

ІІ. Дайте відповіді на такі питання:

1. Які ядра має блукаючий нерв, де вони розміщені?

2. З яких нервових волокон складається блукаючий нерв?

3. Де виходить блукаючий нерв із мозку і з черепа?

4. Які відділи має блукаючий нерв?

5. Які гілки відходять від головного відділу блукаючого нерва?

6. Які гілки відходять від шийного відділу блукаючого нерва?

7. Що іннервують глоткові гілки?

8. Який за функцією верхній гортанний нерв, які він має нервові волокна?

9. Який за функцією поворотний гортанний нерв, які він має нервові волокна?

10. Що іннервують рухові нервові волокна поворотного гортанного нерва?

11. Яка інформація іде по чутливих волокнах поворотного гортанного нерва? Яку назву мають чутливі гілки?

12. Що іннервують парасимпатичні волокна від поворотного гортанного нерва і як називаються парасимпатичні гілки?

13. Які за функцією верхні шийні серцеві гілки, яка команда по них передається до серця?

14. Які гілки відходять від грудного відділу блукаючого нерва?

15. Яку назву мають чутливі гілки від грудного відділу блукаючого нерва, від чого по ним передається чутлива інформація? Які чутливі сплетення утворюють гілки?

16. Яку назву мають парасимпатичні гілки від грудного відділу блукаючого нерва? Що вони іннервують?

17. Які гілки відходять від черевного відділу блукаючого нерва?

18. Які стовбури утворюють блукаючі нерви на передній і задній поверхнях шлунку?

19. Від яких органів черевної порожнини передається чутлива інформація по чутливих волокнах черевного відділу блукаючого нерва?

20. Яку назву мають чутливі гілки від переднього блукаючого стовбура?

21. Яку назву мають чутливі гілки від заднього блукаючого стовбура?

22. До яких нервів за функцією відноситься додатковий нерв?

23. Де розміщені ядра ХІ пари черепних нервів?

24. Які корінці утворюють додатковий нерв, де він виходить з речовини мозку та з черепа?

25. З якими черепними і спинномозковими нервами має зв’язок додатковий нерв?

26. Які головні гілки розрізняють у додатковому нерві?

27. Як формуються спинномозкові корінці додаткового нерва?

28. У складі якого нерва проходить внутрішня гілка додаткового нерва?

29. Опишіть топографію і ділянки іннервації зовнішньої гілки ХІ пари черепних нервів?

30. До яких нервів по функції відноситься під’язиковий нерв?

31. Яке ядро має під’язиковий нерв і його проекція?

32. Де виходить під’язиковий нерв на основі мозку і через який канал покидає порожнину черепа?

33. Опишіть топографію, хід і зону іннервації під’язикового нерва.

34. В утворенні якого трикутника бере участь під’язиковий нерв?

35. Яке відношення шийного сплетення до під’язикового нерва?

36. Як утворюється шийна петля і які м’язи іннервують її гілки?

37. Які особливості топографії під’язикового нерва в ділянці шиї?

ІІІ. Покажіть на препаратах такі анатомічні структури:

1. Проекцію ядер блукаючого, додаткового і під’язикового нервів на ромбоподібну ямку.

2. Задньобічну борозну довгастого мозку, вихід із мозку ІХ, Х і ХІ пар черепних нервів.

3. Яремний отвір на основі черепа. Вихід Х пари черепних нервів.

4. На трупі стовбур блукаючого нерва на шиї, в грудній порожнині, в черевній порожнині на передній і задній стінках шлунка.

5. На трупі верхній гортанний нерв.

6. На трупі поворотний гортанний нерв (правий і лівий), зверніть увагу на особливості їх топографії.

7. Локалізацію ядер ХІ та ХІІ черепних нервів.

8. Місця виходу ХІ та ХІІ нервів з речовини мозку та із черепа.

9. М’язи, які іннервує додатковий нерв.

10. Шийну петлю та м’язи, які вона іннервує.

11. Власні м’язи язика, що іннервує під’язиковий нерв.

Ілюстративний матеріал.

1. Основа мозку, стріловий розтин головного мозку, ромбоподібна ямка.

2. Стріловий розпил голови з відпрепарованими черепними нервами, привушною залозою.

3. Судинно-нервовий труп.

4. Основа черепа.

5. Таблиці, схеми, методичні посібники.

Методика виконання практичної роботи.

Робота 1. На основі мозку знайти місце виходу Х, ХІ і ХІІ пар черепних нервів. На ромбоподібну ямку спроектувати ядра Х, ХІ і ХІІ пар черепних нервів.

Робота 2. На судинно-нервовому трупі відпрепарувати блукаючий нерв, всі відділи блукаючого нерва, гілки шийного відділу – верхній і поворотний гортанні нерви, серцеві гілки. У задньому середостінні відпрепарувати лівий і правий стовбури блукаючого нерва на стравоході, у черевній порожнині – на стінках шлунка.

Робота 3. Студенти під керівництвом викладача, шляхом препарування вивчають топографію мозкового та спинномозкового ядер і корінців додаткового нервів, вихід з черепа та його поділ на внутрішню і зовнішню гілки.

Робота 4. Студенти під керівництвом викладача, шляхом препарування вивчають особливості формування під’язикового нерва та ділянку іннервації, а також вивчають утворення шийної петлі.

Джерела інформації.

основні:

1. Анатомия человека / Под ред. М.П. Сапина.- 1987.- Т.2.- С.394-398.

2. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека.- М.: Медицина, 1991.- Т.3.

3. Шапаренко П.П., Смольський Л.П. Анатомія людини.- 2005.- Т.2.- С.212-219.

4. Конспект лекції.

додаткові:

1. Головацький А.С., Кочмарь М.Ю. Функціональна анатомія проекційних провідних шляхів центральної нервової системи і черепних нервів у схемах: Методичний посібник .- Ужгород: Ліра, 2004.-64с.

2. Матещук-Вацеба Л.Р. Нормальна анатомія: Навч.-метод. посібник.- Львів: Поклик сумління, 1997.- 269 с.

3. Нетлюх М.А. українсько-латинський анатомічний словник.- К.: Наукова думка, 1972.- 228 с.

4. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека.- Л.: Медицина, 1974.- 671 с.

5. Тонков В.Н. Учебник нормальной анатомии человека / Под ред. Б.А. Долго-Сабурова.- Л.: Медгиз, 1962.- 761 с.

6. Фениш Х. Карманный атлас анатомии человека / Под ред. С.Д. Денисова.- Минск: Вышайшая школа, 1996.- 464 с.

7. Неттер Ф. Атлас анатомії людини /під ред. проф. Ю.Б.Чайковського/ Львів: Наутілус, 2004. – 592 с.