Змістовий модуль 11. Черепні нерви

Конкретні цілі.

• Вивчити класифікацію черепних нервів.

• Вивчити загальний принцип будови черепних нервів.

• Описати хід та функцію кожного черепного нерва.

• Вивчити зв’язок черепних нервів з автономною (вегетативною) нервовою системою.

• Характеризувати центральний та периферійний відділи автономної (вегетативної) нервової системи.

• Характеризувати симпатичну та парасимпатичну частини автономної (вегетативної) нервової системи.

• Характеризувати симпатичну рефлекторну дугу.

Тема 11: Класифікація черепних нервів. Відміни черепних і спинномозкових нервів. Загальна анатомія автономних (вегетативних) вузлів голови.

(для самостійного опрацювання студентом)

Цілі, зміст, навчання

• Класифікація черепних нервів за функціональним принципом.

• Загальний принцип будови черепного нерва.

• Відміни черепних і спинномозкових нервів.

• Зв’язок черепних нервів із автономними (вегетативними) вузлами голови.

• Загальний принцип будови автономних (вегетативних) вузлів голови, їх топографія.

• Зв’язок автономних (вегетативних) вузлів голови із кровоносними судинами голови та шиї.

• Розвиток автономних (вегетативних) вузлів голови.

Тема 12: функціональна анатомія автономної частини периферійної нервової системи

Цілі, зміст навчання

• Загальний принцип будови автономного відділу періферійної нервової системи.

• Центральний і периферійний відділи автономного відділу періферійної нервової системи.

• Поділ автономного відділу періферійної нервової системи на парасимпатичну та симпатичну.

• Об’єкти іннервації автономного відділу періферійної нервової системи.

• Вплив автономного відділу періферійної нервової системи на функцію органів.

• Автономний відділ періферійної сплетення та вузли грудної і черевної порожнин та порожнини таза.

• Характеристика симпатичної рефлекторної дуги.

З а н я т т я № 18

Функціональна анатомія автономної частини периферійної нервової системи

Мета: Вивчити будову, класифікацію і топографію автономної частини периферійної нервової системи.

Професійна орієнтація студентів.

Нервова системи керує діяльністю всіх інших систем організму та їх частин, забезпечуючи його функціональну єдність і цілісність.

Найістотніша функція нервової системи полягає в тому, що вона зумовлює взаємодію між організмом і зовнішнім середовищем.

Нервова система людини умовно поділяється на два основних відділу: соматичний і автономний.

Соматичний відділ нервової системи керує поперечносмугастою мускулатурою скелета і деяких внутрішніх органів (язик, гортань, глотка, піднебіння, шкіру), автономний (вегетативний) відділ іннервує всі внутрішні органи (травну, дихальну і сечовостатеву системи, залози і гладкі м’язи), а також серце і кровоносні судини. За морфофункціональними особливостями автономний відділ нервової системи поділяють надві частини: симпатичну і парасимпатичну. У кожній з цих частин є центральний та периферійний відділи.

Автономний (вегетативний) відділ нервової системи, як і соматичний перебуває під контролем кори півкуль кінцевого (великого) і є відцентровою (ефекторною) ланкою в механізмі регуляції живої системи. Соматична (ефекторна) і автономний відділ періферійної нервової системи мають морфологічні і функціональні відмінності:

1. Соматичні рухові волокна іннервують скелетну мускулатуру, а автономні – серце, гладкі м’язи і залози.

2. Соматичні нервові волокна виходять з стовбура головного і спинного мозку рівномірно – посегментно.

Ця сегментарність зберігається і на периферії. Автономні нервові волокна, навпаки, виходять тільки з чотирьох відділів центральної нервової системи: середнього мозку, довгастого мозку, спинного мозку від сегментів Th₁-L_III i S_II-IV. Перші дві ділянки об’єднують в краніобульбарний відділ, а в спинному мозку розрізняють відповідно тораколюмбальний і сакральний відділи. Відсутність сегментарності – одна з відмінностей автономного відділу нервової системи від соматичного.

3. Інша відмінність стосується способу зв’язку з робочити органами. Тіла ефекторних соматичних нейронів містяться в передніх стовпах сірої речовини спинного мозку. Їх відростки – аксони проходять в складі передніх спинномозкових корінців досягаючи скелетних м’язів.

Нервові відростки – аксони автономних нейронів, які виходять з вищеназваних відділів центральної нервової системи, не досягають безпосередньо робочого органу, а перериваються у відповідному автономному вузлі де переключуються на другий нейрон. Відросток цього нейрона досягає периферії і вступає в зв’язок з робочим органом.

Отже, автономні (вегетативні) нерви можна поділити на дві ділянки: довузлову (прегангліонарну) і завузлову (постгангліонарну).

4. Рухові соматичні нервові волокна, мають добре розвинену мієлінову оболонку, а автономні (вегетативні) волокна її не мають, або вона зовсім тонка.

Серед морфологічних відмінностей двох відділів автономної частини періферійної нервової системи можно відзначити такі:

1) Центри частин автономної нервової системи розміщені у різних відділах центральної нервової системи: симпатичної частини – у тораколюмбальному відділі спинного мозку, а парасимпатичної частини – у краниобульбарному і сакральному відділах.

2) Довузлові (прегангліонарні) нервові волокна парасимпатичної частини автономної нервової системи довші заузлові (постгангліонарні) волокна, симпатичного відділу нервової системи, в якій довшими, як правило, є завузлові волокна.

3) Периферійна частина симпатичної нервової системи існує самостійно у вигляді окремих нервів і може бути виявлена препаруванням. Натомість всі парасимпатичні нервові волокна, йдуть переважно у складі тих чи інших черепно – або спинномозкових нервів разом з соматичними та симпатичними волокнами.

4) Симпатична система представлена в усіх органах та тканинах тіла, проникаючи туди разом з судинами, а парасимпатична іннервує тільки нутрощі. Парасимпатичних волокон не мають: надниркові залози, селезінки, потові залози та м’язи-підіймачі волосся шкіри.

Знання будови автономної частини периферійної нервової системи, поділ її на парасимпатичний та симпатичний відділи є важливими для топічної діагностики і вибору методу лікування у клінічній практиці, бо розлади у взаємодії двох відділів автономної частини периферійної нервової системи призводить до появи різних захворювань внутрішніх органів.

Базовий рівень знань та вмінь.

1. Українська термінологія.

2. Латинська термінологія.

3. Класифікація автономної нервової системи.

4. Морфологічні особливості соматичної і автономної частини периферійної нервової системи.

5. Морфологічні особливості двох відділів автономної частини периферійної нервової системи.

6. Морфологічні структури, які відносяться до центральних і періферійних відділів автономної нервової системи

Програма самопідготовки студентів.

І. Прочитайте та вивчіть на стор. 120-126, 249-272 у підручнику "Анатомія людини" за ред. П.П. Шапаренка. - 2005. - Т.2; на стор. 441-446, 452-454 у підручнику "Анатомия человека" под.ред. М. Р. Сапина. - 1987. - Т. 2; "Атлас анатомии человека" Р. Д. Синельникова. – 1991. – Т. 3; лекції.

ІІ. Дайте відповіді на такі питання:

1. Які відділи єдиної нервової системи розрізняють?

2. На які частини поділяється автономний відділ періферійної нервової системи?

3. Які є парасимпатичні і симпатичні центри? Де вони розміщуються?

4. Які особливості будови еферентної ділянки автономного відділу періферійної нервової системи?

5. Що таке довузлові та завузлові волокна, звідки вони виходять і куди направляються?

6. Чим представлен краніальний (середньомозковий) відділ парасимпатичної частини периферійної нервової системи, що він іннервує і де відбувається передача імпульсів з довузлових на завузлові волокна?

7. Чим представлен бульбарний парасимпатичний центр, до складу яких нервів він входить, в яких вузлах проходить передача імпульсів з довузлових волокон на завузлові?

8. Що іннервує крижовий відділ парасимпатичної частини нервової системи?

9. Де розміщуються центри симпатичного відділу периферійної нервової системи і чим вони представлені?

10. Які є групи симпатичних вузлів, де вони розміщуються?

11. Які розрізняють відділи в симпатичних стовбурах і скільки вузлів містить кожний з них?

12. Звідки одержують прегангліонарні волокна вузли кожного відділу симпатичного стовбуру?

13. Де розміщений і з яких вузлів утворений шийний відділ симпатичного стовбура. Що іннервують їх завузлові волокна?

14. Що іннервуть завузлові волокна грудного відділу симпатичного стовбура, які від нього відходять гілки і нерви?

15. Чим утворені великий і малий нутрощеві нерви, їх топографія?

16. Де розміщено і чим утворено черевне (сонячне) сплетення? Звідкит до нього підходять парасимпатичні і чутливі волокна?

17. Чим іннервується кожний з органів грудної і черевної порожнини?

ІІІ. Покажіть на препаратах такі анатомічні структури:

1. На трупі симпатичний стовбур, його відділи, вузли.

2. На вологому препараті стрілового розтину голови парасимпатичні ганглії.

3. На основі черепа спроектувати місце розташування парасимпатичних вузлів.

Ілюстративний матеріал.

1. Скелет.

2. Відпрепарований судинно-нервовий труп.

3. Препарати цілого головного мозку і його стріловий розріз.

4. Стріловий (сагітальний) розпил голови з відпрепарованими черепними нервами.

5. Основа черепа.

6. Таблиці, муляжі, схеми.

Методика виконання практичної роботи.

Робота 1. Знайти і показати парасимпатичні вузли на вологому препараті голови.

Робота 2. Під керівництвом викладача зробити розтин грудної та черевної порожнин плода, відпрепарувати симпатичний стовбур та його вузли.

Джерела інформації.

а) основні:

1. Шапаренко П.П., Смольський Л.П. Анатомія людини.- Київ, "Здоров’я", 2005.- Т.2.- С. 120-126, 249-272.

2. Анатомия человека /Под ред. М.П. Сапина.- 1987.- Т.2.- С. 111-114.

3. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – Т.3. - М.: Медицина, 1991.

4. Головацький А.С., Кочмарь М.Ю. Функціональна анатомія проекційних провідних шляхів центральної нервової системи і черепних нервів у схемах: Методичний посібник.- Ужгород: Ліра, 2004.-64с.

5. Конспект лекції.

б) додаткові:

1. Матещук-Вацеба Л.Р. Нормальна анатомія: Навч.-метод. посібник. - Львів: Поклик сумління, 1997.- 269 с.

2. Нетлюх М.А. Латинсько-український анатомічний словник. - К.: Наукова думка, 1972.- 228 с.

3. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека.- Л.: Медицина, 1974.- 671 с.

4. Фениш Х. Карманный атлас анатомии человека / Под ред. С.Д. Денисова.- Минск: Вышайшая школа, 1996.- 464 с.

5. Неттер Ф. Атлас анатомії людини /під ред. проф. Ю.Б.Чайковського/ Львів: Наутілус, 2004. – 592 с.