Функціональна анатомія основних (базальних) ядер півкуль кінцевого (великого) мозку. Бічні шлуночки півкуль кінцевого (великого) мозку

Мета: Вивчити будову і топографію основних (базальних) ядер та бічних шлуночків кінцевого мозку.

Професійна орієнтація студентів.

Знання анатомії основних ядер кінцевого мозку необхідні лікарю для ранньої діагностики захворювань нервової системи. Ураження стріапалідарної системи, до якої належать скупчення сірої речовини у вигляді хвостатого ядра, огорожі, сочевицеподібного ядра, проявляються рядом гіпотонічно-гіперкінетичних синдромів. У нейрохірургічній практиці проводиться діагностика, яка неможлива без знань анатомічної будови порожнин кінцевого мозку. На цих знаннях основані методи дослідження головного мозку, а саме комп’ютерна і магнітно-резонансна томографії.

Базовий рівень знань та вмінь.

1. Українська термінологія.

2. Латинська термінологія.

3. Загальна анатомія головного мозку.

4. Біла речовина півкуль кінцевого мозку.

5. Знання, набуті на заняттях №2-6.

6. Череп у цілому.

Програма самопідготовки студентів.

І. Прочитати та вивчити матеріал на стор. 296-303 у підручнику "Анатомія людини" Головацького А.С., Черкасова В.Г., Сапіна М.Р., Парахіна А.І.–2007.– Т.2.; на стор. 157-158, 161-163 у підручнику "Анатомія людини" за ред. Шапаренка П.П.- 2005.- Т.2; на стор. 333-343 у підручнику "Анатомия человека" под ред. Сапина М.Р.- 1987.- Т.2; "Атласе анатомии человека" Синельникова Р.Д.- 1991. – Т.3; лекції.

ІІ. Дайте відповіді на такі питання:

1. Які анатомічні структури належать до основних ядер?

2. Чим представлене смугасте тіло?

3. З яких частин складається сочевицеподібне ядро?

4. Які частини має хвостате ядро?

5. Яка топографія частин хвостатого ядра?

6. Де розміщена огорожа?

7. Чим представлена біла речовина, яка розмежовує основні ядра?

8. Які частини є у внутрішньої капсули?

9. Які шляхи проходять через передню ніжку внутрішньої капсули?

10. Які шляхи проходять через задню ніжку внутрішньої капсули?

11. Який шлях проходить через коліно внутрішньої капсули?

12. Чим утворена зорова променистість внутрішньої капсули?

13. Чим утворена слухова променистість внутрішньої капсули, де закінчується?

14. Де розміщені зовнішня і крайня капсули?

15. Чим представлена порожнина кінцевого мозку?

16. З яких частин складаються бічні шлуночки?

17. Де розміщений передній ріг бічного шлуночка? Які анатомічні структури складають його стінки?

18. Де розміщений задній ріг бічного шлуночка? Які анатомічні структури складають його стінки?

19. Де розміщений нижній ріг бічного шлуночка? Які анатомічні структури складають його стінки?

20. Чим обмежована центральна частина бічного шлуночка і де вона розміщена?

21. З чим і як сполучаються бічні шлуночки?

ІІІ. Покажіть на препаратах такі анатомічні структури:

1. Хвостате ядро, його частини.

2. Сочевицеподібне ядро, його частини.

3. Огорожу.

4. Внутрішню капсулу, частини.

5. Зовнішню і крайню капсули.

6. Бічні шлуночки: передній, задній, нижній роги, центральну частину, їх стінки.

7. Міжшлуночковий отвір.

8. Судинне сплетення бічного шлуночка.

Ілюстративний матеріал.

1. Вологі препарати головного мозку: цілий мозок, стріловий і горизонтальний розтини півкуль головного мозку.

2. Горизонтальний розтин головного мозку з бічними шлуночками.

3. Таблиці, схеми.

Методика виконання практичної роботи.

Робота 1. Для демонстрації бічних шлуночків провести поздовжній парастріловий розтин мозолистого тіла, відступивши на 1,5 см по обидві сторони від серединної лінії. Після цього обережно надсікти центральну частину мозолистого тіла (лише поздовжнім розтином) поперечними розрізами спереду й позаду та відділити її від склепіння та його спайки, що розміщені глибше. При цьому відкриваються передні роги і центральна частина правого і лівого бічних шлуночків. Для демонстрації задніх рогів бічних шлуночків над ними вирізати трикутної форми ділянки білої речовини обох потиличних часток. Розкрити нижній ріг з одного боку.

Робота 2. Препарування основних (базальних) ядер на горизонтальному розтині головного мозку. Відкрити хвостате, сочевицеподібне ядра, показати огорожу, внутрішню, зовнішню і крайню капсули. Продемонструвати частини сочевицеподібного ядра, що мають забарвлення неоднакової інтенсивності.

Джерела інформації:

а) основні:

1. Головацький А.С., Черкасов В.Г., Сапін М.Р., Парахін А.І. Анатомія людини.– Вінниця: Нова книга, 2007.– Т.2.– С.296-303.

2. Шапаренко П.П., Смольський Л.П. Анатомія людини.- 2005.- Т.2.- С.157-158, 161-163.

3. Анатомия человека / Под ред. М.Р. Сапина.- 1987.- Т.2.- С.333-343.

4. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. - М.: Медицина, 1991.- Т.3.

5. Головацький А.С., Кочмарь М.Ю. Функціональна анатомія проекційних провідних шляхів центральної нервової системи і черепних нервів у схемах: Методичний посібник. – Ужгород: Ліра, 2004. – 64с.

6. Конспект лекції.

б) додаткові:

1. Матещук-Вацеба Л.Р. Нормальна анатомія: Навч.- метод. посібник.- Львів: Поклик сумління, 1997. - 269 с.

2. Нетлюх М.А. Українсько-латинський анатомічний словник.- К.: Наукова думка, 1995.- 216 с.

3. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека.- Л.: Медицина, 1974.- 671 с.

4. Сапин М.Р., Никитюк Д.Б. Карманный атлас анатомии человека. – М.: АПП Джангар, 2004. – 720 с.

5. Фениш Х. Карманный атлас анатомии человека / Под ред. С.Д. Денисова.- Минск: Вышейшая школа, 1996.- 464 с.

6. Неттер Френк Атлас анатомії людини / За ред. проф. Ю.Б.Чайков­ського / Наук. переклад. з анг. к.м.н. Цегельського А.А.- Львів: Наутілус, 2004.-592 с.

З а н я т т я № 8