1. За визначенням М. Кезі, "маркетинг - це діяльність підприємства, що спрямовує потік товарів і послуг від виробника до кінцевого споживача або до промислового покупця з метою задоволення потреб споживача і досягнення цілей підприємств".

2. Основна мета маркетингу — визначити величину попиту на конкретний товар, виражену в показниках обсягу продажів і його частки на ринку, і засобами маркетингу сприяти його досягненню. Інакше кажучи, завдяки саме маркетинговій концепції компанія одержує заплановані доходи (досягає мети).

Основна мета менеджменту — забезпечити стійкий розвиток організації в досягненні її місії і цілей шляхом використання властивих менеджменту засобів впливу на людей для їхньої взаємодії в спільній виробничо-господарській діяльності

3. Основні стратегічні завдання:

визначення стратегії поведінки фірми на ринку;

вибір і освоєння цільових ринків;

створення нових товарів, збутових і комунікаційних маркетингових систем.

Основні тактичні завдання:

виявлення існуючих і потенційних бажань споживачів та попиту на товар і на цій основі обґрунтування доцільності їх виробництва;

організація НДДКР з урахуванням вимог ринку для створення нової продукції, її модифікації, узгодження її споживчих властивостей з потребами ринку;

планування й координація виробничої, збутової й фінансової діяльності ринку з урахуванням умов ринку;

організація та вдосконалення системи й методів збуту продукції;

реалізація маркетингової політики ціноутворення;

здійснення заходів щодо маркетингових комунікацій;

аналіз маркетингової діяльності.

«Завдання маркетингу – залучити гроші у бізнес, збільшити грошовий потік. А це означає, що маркетолог мусить знати, і як управляти продажами, і як утримувати компанію та бренд в інформаційному просторі, і як взаємодіяти із ринком, і як аналізувати фінансовий стан компанії... Фактично, управління маркетингом – це управління дохідною частиною бізнес-плану»

4. Елементи маркетингу:

а) вивчення споживача;

б) дослідження мотивів його поведінки на ринку;

в) аналіз безпосередньо ринку;

г) дослідження продукту (виробу чи послуг);

д) аналіз систем і методів реалізації продукту;

е) аналіз обсягу товарообороту підприємства;

ж) вивчення конкурентів, визначення форм і рівня (ступеня жорсткості) конкуренції;

з) дослідження рекламної діяльності;

і) визначення найбільш ефективних засобів просування товару на ринку;

к) вивчення «ніші» ринку.

5. Орієнтованість на споживача його потреби і вимоги, що передбачають пропонування ринку не товарів та послуг, а засобів вирішення проблем споживачів; 2.Гнучкість у досягненні поставленої мети шляхом адаптації до вимог ринку з одночасним спрямованим впливом на нього; 3.Комплексний підхід до розробки маркетингових планів, який передбачає використання не окремих маркетингових заходів, а комплексу М., поєднання окремих елементів якого дозволяє досягти визначених цілей; 4. Спрямованість на довгострокову перспективу розвитку фірми.

Перший принцип виходить з того, що фірма в центрі своєї діяльності ставить споживача та його потреби. Вирішення проблем споживача єдиний спосіб досягти цілей фірми, найважливішою з цих цілей є отримання прибутку.Другий принцип наголошує на необхідності дослідження можливих змін у зовнішньому середовищі і розробки механізмів пристосування до неконтрольваних фірмою факторів, і подкреслює важливість активної політики, яка передбачає створення нових товарів, технологій, вдосконалення форм стимулювання збуту, каналів товароруху, методів виходу на нові ринки, інших маркетингових заходів. Третій принцип наголошує на розробку оптимального комплексу взаємодоповнюючих елементів маркетингу так як не можливо ефективно впливати на споживача через використання якогось одного, навіть дуже ефективного, інструменту маркетингу. Спрямованість на довгострокову перспективу, як принцип М., передбачає прогнозування розвитку ринку і розробку відповідної стратегії маркетингу, як складової стратегії розвитку фірми із урахуванням очікуваних змін. Є ще й інші принципи М. 1) дотримання взаємодії та міжгалузевої координації планів з метою збалансованого попиту та пропозиції; 2) концентраці зусиль на досягненні кінцевого результату виробничо-експортної діяльності фірми; 3) оптимальне використання в упрвлінні централізованих та децентралізованих засад, тобто постійний пошук і реалізація резервів, підвищення ефективності виробничо-збутової діяльності через залучення до творчої роботи всіх працівників фірми; 4) науковий підхід до вирішення маркетингових проблем, тобто систематичний аналіз, використання програмно цільового методу управління, М. досліджень

6. Марке́тингові фу́нкції — окремі види або комплекси видів спеціалізованої діяльності, що здійснюються в процесі функціонування підприємства як учасника ринку. Орієнтуючись на принципову методологію маркетингу як ринкову концепцію управління і збуту, доцільно вирізнити чотири блоки комплексних функцій, кожний з яких містить у своїй структурі низку підфункцій:

Аналітична функція:

• вивчення ринку як такого;

• вивчення споживачів;

• вивчення фірмової структури ринку;

• вивчення товару;

• аналіз внутрішнього середовища підприємства.

Виробнича функція:

• організація виробництва нових товарів;

• організація матеріально-технічного забезпечення;

• управління якістю та конкурентоспроможністю продукції.

Збутова функція:

• організація системи товароруху;

• провадження цілеспрямованої товарної політики;

• організація сервісу;

• провадження цілеспрямованої збутової політики.

Функція управління:

• планування маркетингової діяльності;

• організація маркетингової діяльності;

• інформаційне забезпечення;

• контроль маркетингової діяльності.

7. Маркетинг-мікс або ко́мплекс ма́рке́тингу (англ. marketing mix) — комплекс заходів, які визначають позиціонування продукту на ринку. Зазвичай маркетинг-мікс складається з «чотирьох P» (Product, Price, Place, Promotion): продукту, ціни, місця (системи розподілу товару або системи дистриб'юції) та просування.

У 1948 р. Джеймс Каллітон (англ. James Culliton) ствердив, що маркетингові рішення повинні бути результатом певного рецепту. У 1953 р. президент Американської асоціації маркетингу (англ. American Marketing Association) Нейл Борден (англ. Neil Borden) в одному зі звернень назвав такий рецепт «маркетинг-міксом». У 1960 р. відомий маркетолог Джером МакКарті (англ. E. Jerome McCarthy) запропонував класичне визначення маркетинг-міксу з «чотирма P».

• Товар (product) — це головний елемент комплексу маркетингу. Розкривається через такі категорії:

  • упаковка,

  • асортимент,

  • якість,

  • торгова марка,

  • післяпродажне обслуговування,

  • сервіс,

  • можливість повернення, обміну тощо;

• Ціна (price) розглядається з погляду підходів до цін:

  • прейскуранти,

  • знижки,

  • націнка,

  • терміни виплати,

  • кредит,

  • умови платежу тощо;

Ціна встановлюється таким чином, щоб сприяти продажу і водночас забезпечувати певний дохід підприємству.

• Місце (place)  або дистрибуція (розповсюдження)— це дії, які здійснює підприємство для забезпечення доставки товару цільовій групі споживачів у потрібне місце і час. Його характеризують такі категорії:

  • канали розподілу (збуту),

  • посередники

  • рівні збуту,

  • форма релізу,

  • транспортування,

  • складський запас,

  • розміщення,

  • підготовка торгового персоналу та ін.

• Просування (promotion)  або маркетингова комунікація — створення інформаційних взаємозвязків підприємства зі своїм цільовим ринком (споживачами). Тут мається на увазі:

  • зв'язок з громадськістю,

  • реклама,

  • виставки,

  • персональний продаж,

  • стимулювання збуту,

  • PR,

  • метод прямого продажу та ін.

На відміну від традиційної моделі маркетинг-міксу, яка включає чотири компоненти («чотири P» — продукт, ціну, комунікацію та дистриб'юцію), за Блумзом та Бітнером (англ. Blooms and Bitner) розширена модель маркетинг-міксу^[1] — вона використовується, насамперед, длясфери послуг — включає додаткові компоненти:

• людей (англ. people) — усіх осіб, які безпосередньо або опосередковано причетні до споживання послуг: споживачів, працівників відповідної компанії, керівництво компанії тощо;

• процеси (англ. process) — процедури та процеси, які визначають споживання послуг (англ. customer management processes);

• фізичну наявність (англ. physical evidence) — визначає здатність надати послугу, а також визначає середовище, у якому послуга надається.

Всі елементи комплексу взаємопов'язані й оцінка продукту при виборі здійснюється по всім компонентам комплексу. Кожний з елементів включає самостійний комплекс заходів, реалізація яких формує відповідну політику в комплексі маркетингу. Відносна значущість кожного окремо взятого елемента маркетингу залежить від різних чинників, таких як тип організації, вид товару, поведінка споживачів.

Оптимальний маркетинг-мікс становить таку комбінацію маркетингових інструментів, завдяки якій забезпечується досягнення окреслених цілей за раціонального використання наявних коштів бюджету маркетингу. Відносна значущість кожного окремо взятого елемента маркетингу залежить від різних чинників, таких як тип організації, вид товару, поведінка споживачів.

8. Маркетинг як вид діяльності спрямований на задоволення потреб за допомогою обміну. Він оперує такими категоріями: нестача, потреба, попит, товар, обмін, угода (операція), ринок та ін. Основоположною ідеєю маркетингу є ідея нестач і потреб людей.

Нестача - почуття, яке відчуває людина, коли їй чого-небудь не вистачає. Існують такі види нестач: фізіологічна, соціальна, особиста.

Потреба - нестача, яка набула специфічної форми відповідно до культурного рівня й особистості індивіда. Виробники починають діяти цілеспрямовано, щоб стимулювати у людини бажання придбати товар. Вони намагаються сформувати зв'язок між своєю пропозицією і тією нестачею, яку відчуває людина. Працівник маркетингу не створює нестачу, вона вже існує.

Попит - це потреба, підкріплена купівельною спроможністю. Попит - показник недостатньо надійний. Коли людям набридають речі, якими вони користуються, вони шукають інші. Зміна вибору може стати результатом зміни цін чи рівня доходів. Людина вибирає товар, сукупність властивостей якого забезпечує їй максимум задоволення за запропоновану ціну, з урахуванням власних потреб і можливостей.

Пропозиція - кількість товарів або послуг, які продавці пропонують до продажу за різними цінами упродовж певного періоду.

Товар - те, що може задовольнити потребу або нестачу, і те, що пропонують на ринку, щоб привернути увагу, змусити придбати, використати, спожити. Що повніше товар відповідає бажанням споживача, то більшого успіху досягне виробник. Виробники повинні спочатку відшукувати споживачів, з'ясовувати їхні потреби, а потім уже створювати товари, які б їх задовольняли.

Обмін - процес одержання бажаного об'єкта з пропозицією отримати взамін щось інше.

Угода (операція) - комерційний обмін цінностями між двома сторонами. Угоди можуть бути класичними (гроші = товар) і бартерними (товар = товар). Маркетинг складається з дій, спрямованих на те, аби домогтися бажаної реакції споживача щодо певного об'єкта, послуги або ідеї.

Ринок - сукупність існуючих і потенційних покупців товару. Отже, маркетинг - це людська діяльність, що стосується ринку, або система управління, за якої в основі ухвалення нового рішення лежить інформація про ринок, а правильність рішення перевіряють після реалізації продукції, мета якої - задовольнити нестачі та потреби людей.

Корисність продукту - здатність товару чи послуги задовольняти потреби; задоволення, яке отримує споживач від користування товаром або послугою.

Ринок покупця - це ринок, на якому більше влади мають покупці і де найактивнішими учасниками доводиться бути продавцям.

Ринок продавця - це ринок, на якому продавці мають більше влади і де найактивнішими учасниками доводиться бути покупцям.

Ціна - відпускна вартість товару, послуги; вартість товару в грошовому еквіваленті.

9. Ринок - це сфера безпосереднього товарно-грошового обороту, обміну грошей на товари і товарів на гроші.

До основних структурних елементів ринку відносяться:

- Товарне пропозицію - це сукупність виробників, що продають товари та послуги;

- Попит - сукупність споживачів, що купують ці товари і послуги;

- Ринкові ціни - ціни, за якими відбувається купівля-продаж на даному ринку.

К основних характеристик ринку відносяться:

- Ємність ринку - максимальний обсяг продажів при даному рівні попиту, пропозиції і цін за певний період часу;

- Кон'юнктура ринку - це результат взаємодії умов, що визначають співвідношення попиту і пропозиції.

- Ринкова ситуація - стан ринку в залежності від кон'юнктури. Розрізняють нормальний стан ринку, коли попит дорівнює пропозиції, і два полярних стан: попит перевищує пропозицію (ринок продавця); пропозиція вище ніж попит (ринок покупця).

Очевидно, що в умовах ринку жодна організація не може існувати сама по собі, не вступаючи в певні відносини з державою, іншими підприємствами та організаціями, різними суб'єктами ринку. Всі фактори зовнішнього середовища роблять значний вплив на діяльність будь-якої організації і їх необхідно враховувати при розробці маркетингової стратегії та плануванні маркетингу. Для аналізу цих чинників існує спеціальний метод - СТЕП-аналіз (від назв основних груп факторів - Соціальні, Технологічні, Економічні, Політичні).

Фактори, що впливають на маркетингову діяльність компанії, діляться на контрольовані - ті, на які можна впливати «зсередини» компанії, і неконтрольовані - такі, на які компанія практично не може ніяк вплинути.

Контрольовані фактори:

- Загальні стратегічні цілі компанії

- Сфера діяльності компанії

- Корпоративна культура - ставлення до споживачеві

- Цільовий ринок - сам диктує багато вимог до маркетингової діяльності компанії, з іншого - хто як не маркетологи повинні формувати цільовий ринок і «керувати» ім.

До неконтрольованим факторів належать:

- Соціальні - культурні норми і обмеження, мова і т.п .

- Технологічні - винаходи, розвиток технологій виробництва, упаковки тощо, призводять до появи нових товарів, зниження цін на застарілі моделі, заміні одних товарів і послуг на інші;

- Економічні - загальний рівень розвитку економіки в країні або регіоні, рівень доходів потенційних споживачів, баланс попиту і пропозиції на ринку, курси валют і цінних паперів, ставки рефінансування та кредитів, рівень інфляції, конкуренція і т.д.

- Політичні - лобіювання інтересів великих корпорацій та фінансових груп, законодавство, що обмежує права одних компаній і надає додаткові пільги іншим , антимонопольне та податкове законодавство.

Один з найбільш значущих чинників зовнішнього середовища - це конкуренція.

Конкуренти - це компанії, що виробляють таку ж або аналогічну продукцію і просувають її на тих самих ринках, що і дана фірма.

Конкуренцію як боротьбу за залучення споживача можна розуміти як у вузькому так і в широкому сенсі. У вузькому сенсі конкуренція являє собою боротьбу за споживача на одному і тому ж ринку (кросівки «Adidas» «Reebok», виробники Кока-коли і Пепсі-коли).

У широкому ж розумінні конкурують не тільки подібні товари та фірми, а й способи задоволення однієї й тієї ж потреби. У цьому сенсі конкурентами можуть бути мінеральна вода і сік - адже той і інший задовольняють спрагу; громадський транспорт конкурує з власним автомобілем і т.д.