Zbirnyk_NMK_DSID_2014

Експертиза культурно історичнихцінностей

в) типологія виробів. 5.3. Художнє плетіння: а) матеріал та техніки; б) типологія виробів.

Лекція 6. Художня кераміка. Художнє скло.

(2 академічні години)

Питання до розгляду: 6.1. Художня кераміка:

а) матеріали та технологічні особливості; б) техніки ліплення та оздоблення; в) технологічні підвиди кераміки; г) типологія виробів.

6.2. Художнє скло:

а) матеріал та способи формування; б) механічна обробка; в) типологія виробів.

Лекція 7. Художній метал. Художня обробка каменю.

(2 академічні години)

Питання до розгляду:

7.1.Художній метал: а) матеріали; б) техніки обробки;

в) типологія виробів.

7.2.Художня обробка каменю: а) матеріали; б) техніки обробки;

в) типологія виробів.

Лекція 8. Художня обробка кістки та рогу. Витинанки. Писанкарство.

(2 академічні години)

Питання до розгляду:

8.1.Художня обробка кістки та рогу: а) матеріали, інструменти і техніка; б) техніки обробки; в) типологія виробів.

8.2.Витинанки:

а) матеріал і техніки;

141

Навчально методичний комплексспеціалізації.Розділ3

б) типологія витинанок; в) роди й типологічні групи. 8.3. Писанкарство:

а) історія писанкарства; б) орнаментальні мотиви

в) матеріал, техніки, типологія виробів.

Тематика та зміст семінарських (практичних) занять

Семінарське заняття 1. Художні тканини. Вибійка. Килимарство.

(2 академічні години)

Питання до розгляду:

1.1. Історія розвитку ткацтва:

а) особливості художніх тканин ХІІІ-ХVІ ст.; б) художні тканини ХVІІ ст.;

в) художні тканини ХVІІ-ХІХ ст.

1.2.Регіональні відмінності художнього ткацтва: а) богуславські тканини; б) кролевецькі рушники;

в) косівські, коломийські, чернівецькі тканини; г) вибійка Полтавщини, Чернігівщини, Поділля.

1.3.Особливості українського килимарства:

а) килимарство часів Київської Русі;

б) поширення килимарства у ХVІІХVІІІ ст.; в) особливості килимарства у ХІХ-ХХ ст. 1.4. Регіональні особливості килимарства: а) килими Лівобережжя;

б) Поділля – важливий осередок художнього килимарства; в) килими Буковини та інших регіонів Карпат.

Семінарське заняття 2. Народний одяг українців.

(2 академічні години)

Питання до розгляду:

2.1. Історія українського костюму:

а) одяг давніх слов’ян – закладання основ специфіки українського костюму;

б) одяг населення Київської Русі;

в) український одяг ХІV-ХVІІІ ст. (костюм польсько-литовської доби; костюм запорізького козацтва);

142

Експертиза культурно історичнихцінностей

г) традиційний одяг ХVІІІ-ХІХ ст.

2.2. Регіональні комплекси традиційного вбрання: а) Середня Наддніпрянщина; б) Поділля; в) Полісся та Волинь;

г) Слобожанщина і Полтавщина; д) Карпати; є) Південь.

Семінарське заняття 3. Народне вишивання.

(2 академічні години)

Питання до розгляду:

3.1.Перші згадки про вишивання. Археологічні знахідки залишків тканин з вишиттям.

3.2.Мистецтво гаптування ХІ-ХІІІ ст. (сухозліткою та шовком): історія, зразки, техніки, осередки.

3.3.Регіональні особливості вишивання:

а) Полісся; б) Середня Наддніпрянщина; в) Поділля;

г) Карпати (Буковина, Гуцульщина, Бойківщина, Лемківщина).

3.4. Образно-символічне значення вишивання рушників. Їхнє магічне значення.

Семінарське заняття 4. Художня обробкадерева. Художнє плетіння.

(2 академічні години)

Питання до розгляду:

4.1.Особливості розвитку художньої обробки дерева у різні історичні періоди:

а) найдавніші згадки про деревообробку ХІІІ ст. – середина ХVІ ст. б) середина ХVІ – середина ХVІІ ст.

в) друга половина ХVІІ-ХVІІІ ст.

4.2.Регіональні особливості художньої обробки дерева:

а) Поніпров’я і Слобожанщина; б) Полісся; в) Поділля;

г) Карпати і Прикарпаття.

4.3. Художнє плетіння з лози, рогози і соломи.

143

Навчально методичний комплексспеціалізації.Розділ3

Семінарське заняття 5. Художня кераміка. Художнє скло.

(2 академічні години)

Питання до розгляду:

5.1.Особливості розвитку художньої кераміки в різні історичні пері-

оди:

а) кераміка ХІІІ – середина ХVІ ст.; б) середина ХVІ – середина ХVІІ ст.; в) друга половина ХVІІ-ХVІІІ ст.

5.2.Гутне скло в різні історичні періоди:

а) гутне скло ХІІІ – середина ХVІ ст.

б) середина ХVІ – середина ХVІІ ст.

в) друга половина ХVІІ-ХVІІІ ст.

5.3. Регіональні особливості художньої кераміки та гутного скла: а) Середня Наддніпрянщина; б) Поділля; в) Полісся та Волинь;

г) Слобожанщина і Полтавщина; д) Карпати; є) Південь.

Семінарське заняття 6. Витинанки. Писанкарство.

(2 академічні години)

Питання до розгляду:

6.1.Історія виготовлення витинанок, регіональні особливості.

6.2.Практичне заняття з виготовлення витинанок.

6.3.Історія появи писанок, регіональні особливості.

6.4.Практичне заняття з виготовлення писанок

Рекомендована тематика рефератів і курсових робіт

Історичні особливості розвитку ткацтва в Україні у XIIІ-XVI ст. Історичні особливості розвитку ткацтва в Україні у XVII ст. Історичні особливості розвитку ткацтва в Україні у XIX ст. Регіональні особливості художнього ткацтва Поділля. Регіональні особливості художнього ткацтва Полісся і Волині. Регіональні особливості художнього ткацтва Карпат. Регіональні особливості художнього ткацтва Півдня України.

Регіональні особливості художнього ткацтва Слобожанщини і Полтавщини.

144

Експертиза культурно історичнихцінностей

Регіональні особливості художнього ткацтва Середньої Наддніпрянщини.

Особливості українського килимарства часів Київської Русі (або

XVII-XVIII ст. або XIX-ХХ ст.)

Регіональні особливості українського килимарства: а) килими Лівобережжя; б) Поділля – важливий осередок килимарства;

в) килими Буковини та інших регіонів Карпат. Етапи формування українського національного одягу: а) одяг давніх слов’ян та періоду Київської Русі; б) одяг польсько-литовської доби; в) костюм запорізького козацтва.

г) традиційний український костюм XVIIIXIX ст. (чоловічий комплекс або жіночий).

Порівняльний аналіз регіонального комплексу традиційного вбрання Середньої Наддніпрянщини і Поділля.

Порівняльний аналіз регіонального комплексу традиційного вбрання Полісся і Волині та Карпат (чоловічий комплекс або жіночий).

Порівняльний аналіз регіонального комплексу традиційного вбрання Півдня України і Поділля (чоловічий комплекс або жіночий).

Символіка українського одягу.

Образно-символічне та магічне значення вишивання рушників. Історичні особливості українського вишивання (перші згадки та

найдавніші знахідки).

Особливості мистецтва гаптування XI-XIII ст. (або XV-XVIII ст.): історія, зразки техніки осередки.

Порівняльний аналіз регіональних особливостей вишиття: а) Полісся та Середньої Наддніпрянщини; б) Полісся і Волині та Карпат; в) Півдня України та Поділля.

Зразки модульних тестових завдань

Модульне завдання 1

1. Народна творчість – це:

а) поетична творчість, декоративне, театральне, танцювальне, музичне, образотворче мистецтво;

145

Навчально методичний комплексспеціалізації.Розділ3

б) художнє ткацтво, художня обробка металів, художня деревообробка, художнє килимарство, художня вибійка.

2. Що таке синкретизм практичної та духовної діяльності людей? а)матеріалізація дійсності у певних доступних людині засобах – сло-

ві, камені, звуці, жесті.

б) злитість, нероз’єднаність, що характеризує початковий, нерозвинений стан розвитку якогось явища

в) історична основа, на якій розвивалася і розвивається світова художня культура.

3. Декоративне мистецтво – це:

а) образотворче, музичне, театральне, танцювальне, поетичне; б)декоративно-ужиткове, монументально-декоративне, оформлюва-

льне, театрально-декораційне.

4.Витоками декоративно-ужиткового мистецтва є: а) землеробство; б) ремесло; в) скотарство.

5.Ремесла були (знайти відповідність):

6.Як називались об’єднання ремісників з метою захисту своїх інтересів?

а) мануфактури; б) фабрики; в) цехи.

7.Як називається наука про систему видів?

а) біологія; б)морфологія; в) типологія.

146

Експертиза культурно історичнихцінностей

8. Співставити різні принципи класифікації декоративно-ужиткового мистецтва:

9.Знайти правильне розташування категорій у декоративноужитковому мистецтві (від найбільшої до найменшої):

а) типологічна група; б) рід; в) художній виріб; г)вид.

10.Як називаються нитки, що використовуються у процесі ткання? а) саржа; б) основа; в) перебір; г) піткання.

11.Художні тканини рослинного походження – це: а) акрилові; б) лляні; в) вовняні;

г) бавовняні; д) конопляні; є) бурунчукові.

12.Художні тканини тваринного походження – це: а) лавсанні; б) шовкові; в) памутові; г) вовняні; д) лляні.

13.Ворсові килими – це:

а) виріб із гладкою поверхнею та двобічним орнаментом;

147

Навчально методичний комплексспеціалізації.Розділ3

б) виріб із рельєфно виступаючими над основними нитками візерунками;

в) виріб із історичними картинами та релігійними сюжетами; г) ворсові карпатські покривала, що звалюють у валилі.

14. Гобелени (шпалєри) – це:

а) виріб із гладкою поверхнею та двобічним орнаментом; б) виріб із рельєфно виступаючими над основними нитками візерун-

ками; в) виріб із історичними картинами та релігійними сюжетами;

г) ворсові карпатські покривала, що звалюють у валилі.

15. Ліжники – це:

а) виріб із гладкою поверхнею та двобічним орнаментом; б) виріб із рельєфно виступаючими над основними нитками візерун-

ками; в) виріб із історичними картинами та релігійними сюжетами;

г) ворсові карпатські покривала,що звалюють у валилі.

16. Безворсові килими – це:

а) виріб із гладкою поверхнею та двобічним орнаментом; б)виріб із рельєфно виступаючими над основними нитками візерун-

ками; в) виріб із історичними картинами та релігійними сюжетами;

г) ворсові карпатські покривала, що звалюють у валилі.

17.В Україні вироби ручного мережива виконуються: а) спицями; б) гачком;

в) коклюшками; г) голкою.

18.Мережані смуги виконуються на:

а) рушниках; б) покривалах; в) килимах; г) свитах; д) наволочках.

148

Експертиза культурно історичнихцінностей

19.Суцільні мережані вироби – це: а) гардини; б) сорочки; в) хустини; г) стрічки; д) скатертини.

20.Коли на дошку наносять фарбу і відбивають на тканину малюнок

–це:

а) кубове (резервне) вибивання; б) верхнє вибивання;

в) нанесення малюнку спочатку на кальку.

21.Коли орнамент наноситься на дошку не фарбою, а воском чи розчином вапна – це:

а) верхнє вибивання; б) нанесення візерунку олівцем, а потім фарбою;

в) кубове (резервне) вибивання.

22.Гаптування – це:

а) вишивання лляною, вовняною, конопляною ниткою; б) вишивання золотою та срібною ниткою; в) вишивання шовком.

23.Вишивання «золотом» та «сріблом» передбачало: а) шов «у прокол»; б) шов «у прикріп»; в) шов «у ялиночку»;

г) шов «по карті» (картон).

24.Із поданого переліку виберіть двосторонні методи нанесення стібків вишивальної нитки:

а) двостороння гладь; б) занизування; в) мережка; г) вирізування; д) хрестик.

149

Навчально методичний комплексспеціалізації.Розділ3

25.Із поданого переліку виберіть односторонні методи нанесення стібків вишивальної нитки (вибрати):

а) занизування; б) поверхниця; в) мережка; г) вирізування; д) хрестик.

26.Ромб у вишитті символізує:

а) щастя; б) кохання;

в) родючість; г) взаєморозуміння.

27.Розетки та зірки у вишитті відтворюють: а) знаки родючості; б) солярні знаки; в) люнарні знаки; г) знаки кохання.

28.На весільних рушниках найчастіше зустрічаємо: а) дерево життя; б) солярні знаки; в) знаки родючості; г) квіткові вазони.

29.Яке ремесло в художній обробці шкіри називається чинбарством (А), а яке палітурництвом (Б):

1)вичинка шкір волів і коней для предметів упряжі із шкіри-сириці;

2)вичинка шкір волів і коней для взуття;

3)вичинка шкір овець для пошиття одягу;

4)пошиття взуття із різних видів шкір;

5)пошиття одягу із шкір овець, кіз;

6)виготовлення шкіряних обкладинок для книг, альбомів, папок.

30.Яке ремесло в художній обробці шкіри називається лимарством (А), а яке шевством (Б):

1)вичинка шкір волів і коней для предметів упряжі із шкіри-сириці;

2)вичинка шкір волів і коней для взуття;

150