Zbirnyk_NMK_DSID_2014

Експертиза культурно історичнихцінностей

№ 5.

Півторак Г. Українці: звідки ми і наша мова. – К., 1993. Політико-адміністративний устрій та етно-соціальні процеси на

українських землях (XIV-XVII ст.) // Українська народність: нариси соціально-економічної історії. – К., 1990.

Рычка В. М. Формирование территории Киевской земли (IX – первая треть XII вв.). – К., 1988.

Полонська-Василенко Н. Історія України: В 2 т. – 1992.

Прокопий из Кесари. Война с готами. – М., 1996.

Птолемей Клавдий. Руководство по географии. // Вестник древней истории. – 1941. – № 1.

Соціально-економічна географія України. За ред. Шаблія О. І. – Львів, 1994

Свод древних письменных известий о славянах. т. 1-2. – М., 1991 – 1995.

Смолій В. А. Українська козацька держава // Український історичний журнал. – 1991. – № 4.

Старбон. География. – М., 1964. Страбон. География в 17 книгах. – М, 1994.

Тацит К. О происхождении германцев и местоположении Германии.

– М., 1970. – Т. 1.

Толочко П. П. Древняя Русь. Очерки социально-политической истории. – К., 1987.

Шаскольский И. П. Историческая география. – Л ., Наука, 1968. Яворницький Д. І. Історія Запорізьких козаків: У 3 т. – Львів: Світ,

1990.

Яцунский В. К. Историческая география: история ее возникновения и развития в ХІV-ХVІІІ вв. – М., 1955.

Атласи і карти

Історичний атлас – Україна. – К.: Мапа ЛТД, 1997. Атлас – Загальна географія (Атлас-хрестоматія). Україна – історичний атлас. – К.: Мапа ЛТД, 1998.

Атлас – Географія материків і океанів – К.: Картографія, 2000. Географічний атлас. ГУГК. – М., 1998.

Україна – історичний атлас. К.: Мапа, 1998. Карта – Київська держава у 862-972 рр.

81

Навчально методичний комплексспеціалізації.Розділ2

Карта – Галицько-Волинська держава (перша половина XIII ст.). Карта – Українські землі у складі Литви та Польщі. Українські землі у складі Литви та Польщі.

Карта – Запорізька Січ.

Карта – Українська держава за гетьмана Богдана Хмельницького

(1648-1657 рр.).

Карта – Народні рухи кінця XVI-XVII ст. козацькі повстання. Карта – Україна в другій половині XVII ст.

Карта – Україна у XVIII ст.

Карта – Як змінювались уявлення людей про землю. Карта – Найдавніше минуле України.

Карта – Східні слов’яни (VIII – перша половина IX ст.). Карта – Київська держава в останній чверті X – середині XII ст.

Карта – Українські землі в другій половині XVI – першій половині

XVII ст.

Карта – Господарство українських земель в другій половині XVIпершій половині XVII ст.

Карта – Козацькі повстання проти Польщі. Культура і церква в українських землях.

Карта – Козацька держава за гетьмана Богдана Хмельницького (1648 -1657 рр.).

Карта – Політична автономія України в другій половині XVII ст. – 1783 р.

Карта – Запорізька Січ,

Карта – Українська колонізація дикого поля (друга половина XVIIXVIII ст.).

Карта – Слобідська Україна.

Карта – Козацько-селянські рухи в Україні у XVIII ст. Карта – Українські землі наприкінці XVIII ст.

Карта – Господарство українських земель у другій половині

XVIII ст.

Карта – Культура і Церква в українських землях у другій половині

XVII-XVIII ст.

Карта – Кримське ханство у другій половині XVI – 1783 р. Карта – Оглядова мапа. Україна.– К.: Мапа ЛТД, 1994.

Карта – Найдавніші цивілізації на українських землях. Трипільська культура (IV-III тис. до н.е.).

82

Експертиза культурно історичнихцінностей

Карта – Народи і племена І тис. до н.е. – поч. І тис. н.е. на українських землях.

Карта – Слов’яни у VI – середині IX ст.

Карта – Київська держава в останній чверті X – перш. пол. XII ст. Карта – Культура і Церква Київської держави.

Карта – Русь-Україна і суміжні землі у другій треті XII ст. – 1240 р. Карта – Київська, Чернігівська і Переяславська землі.

Карта – Галицько-Волинська держава – безпосередня спадкоємиця традицій Київської держави.

Карта – Українські землі під владою іноземних держав.

Карта – Кримське ханство у другій половині XV – першій половині

XVI ст.

Зміст курсу

Тематика та зміст лекційних занять

Лекція 1. Предмет і завдання історичної географії.

(2 академічні години)

Питання до розгляду:

1.1.Предмет і завдання історичної географії.

1.2.Становлення історичної географії, як історичної дисципліни в новий і новітній час.

1.3.Джерела вивчення історичної географії.

1.4.Складові частини історичної географії.

Лекція 2. Картографія – наука про карти. Методи і процеси їх складання та користування ними.

(2 академічні години)

Питання до розгляду:

2.1.Картографічне джерелознавство.

2.2.Історія виникнення перших карт.

2.3.Визначення і класифікація історичних карт.

Лекція 3. Формування державної території України за часів козаччини.

(2 академічні години)

83

Навчально методичний комплексспеціалізації.Розділ2

Питання до розгляду:

3.1.Територія формування козацької держави. Запорізька Січ.

3.2.Географія козацьких походів, участь козаків в антифеодальних і визвольних рухах XVI-XVII ст.

3.3.Географія подій визвольної війни українського народу середини

XVII ст.

3.4.Межі української етнічної території у середині XVII ст.

3.5.Адміністративно-територіальний устрій на Україні в XVIIXVIII ст.

Лекція 4. Історична географія України в XIX – початку XX ст.

(2 академічні години)

Питання до розгляду:

4.1.Українські землі в складі Австро-Угорщини і Росії.

4.2.Географія розселення українців на терені Росії: освоєння Кубані, Слобожанщини, переселення українців до Сибіру, в Казахстан і на Далекий схід.

4.3.Напрямки еміграції українців в країни Європи, Америки, в Австралію.

4.4.Географія розселення на території України: німців, поляків, чехів, греків, вірмен, болгар, угорців, сербів, молдаван, гагаузів та інших.

Тематика та зміст семінарських занять

Семінарське заняття 1. Формування державної території України за часів Київської Русі ІХ-ХІІІ ст.

(2 академічна година)

Питання для обговорення:

1.1.Території князівств і земель Київської держави.

1.2.Географія військових походів київських дружин.

1.3.Кордони Київської Русі на початку XIII ст.

Семінарське заняття 2. Галицько-Волинська держава у XIII – на початку XIV ст.

(2 академічні години)

Питання для обговорення:

2.1. Галицько-Волинське князівство на історичних картах XII-

84

Експертиза культурно історичнихцінностей

XIII ст.

2.2.Території загарбані Польщею і Угорщиною на початку XIII ст.

2.3.Кордони Галицько-Волинської держави періоду її найбільшої могутності (середина XIII ст.).

Семінарське заняття 3. Україна Польсько-Литовської доби.

(2 академічні години)

Питання для обговорення:

3.1.Українські землі в складі Литви і Польщі.

3.2.Поява українських земель на картах Європи та світу.

3.3.Освоєння південних територій: Подніпров’я, Побужжя, Подністров’я.

Рекомендована тематика самостійних практичних занять

Тема 1. Київська Русь у IX-XIII ст.

Дослідити і визначити на контурній карті:

-територію князівств і земель Київської держави;

-географію військових походів київських дружин;

-географію господарства: внутрішні та зовнішні економічні зв’язки, шлях із варяг в греки;

-кордони Київської Русі на початку XIII ст.

Тема 2. Галицько-Волинська держава у XIII – на початку

XIV ст.

Дослідити і показати на контурних картах:

-князівства на які розпалася Київська держава;

-Галицько-Волинське князівство на історичних картах XII-XIII ст.;

-території загарбані Польщею і Угорщиною на початку XIII ст.;

-кордони Галицько-Волинської держави періоду її найбільшої могутності (середина XIII ст.).

Тема 3. Україна Польсько-Литовської доби.

Дослідити і визначити на контурних картах :

- українські землі в складі Литви і Польщі; - освоєння південних територій: Подніпров’я, Побужжя,

85

Навчально методичний комплексспеціалізації.Розділ2

Подністров’я.

Тема 4. Історична географія України козацької доби.

Дослідити і визначити на карті:

-територію формування козацької держави. Запорізька Січ;

-географію козацьких походів, участь козаків в антифеодальних і визвольних рухах XVI-XVII ст.;

-географію подій визвольної війни українського народу середини

XVII ст.;

-межі української етнічної території у середині XVII ст.

Тема 5. Історична географія України в XIX – початку XX ст.

Дослідити і визначити на контурній карті:

-українські землі в складі Австро-Угорщини і Росії;

-географію розселення українців на терені Росії: освоєння Кубані, Слобожанщини, переселення українців до Сибіру, в Казахстан і на Далекий схід.

Тема 6. Історична географія України кінця XX ст.

Дослідити і визначити на контурній карті:

-кордони України на час проголошення незалежності в грудні

1991 р.

-територіально-адміністративний поділ незалежної України виділення Кримської автономної республіки.

Питання для поточного і підсумкового контролю та оцінки знань студентів

1.Що вивчає історична географія.

2.Роль географічного фактору у розвитку суспільства.

3.Процеси взаємодії природного середовища та суспільства.

4.Особливості природничо-географічних вимог. Поняття «природа», «природне середовище», «географічний фактор».

5.Вплив суспільства на природу, як наслідок його цілеспрямованої діяльності.

6.Історико-географічне розуміння формування території України в різні епохи.

86

Експертиза культурно історичнихцінностей

7.Географічне середовище та етнічна територія української народності.

8.Вплив природних процесів на освоєння та заселення територій.

9.Географія розселення первісних людей та племен.

10.Формування геополітичних та етносоціальних понять «Руська земля», «Русь».

11.Історико-географічні умови виникнення Київської Русі.

12.Географія господарства часів Київської Русі.

13.Виникнення міст та формування міської мережі в Україні.

14.Історична географія у Литовсько-Польську добу.

15.Етнічні та демографічні особливості населення різних регіонів українських земель у складі Великого князівства Литовського.

16.Адміністративно-територіальний поділ українських земель у Литовсько-Польську добу.

17.Поява українських земель на картах Європи та світу.

18.Формування Української території за часів козаччини.

19.Географічне середовище та етносоціальні процеси в Україні.

20.Українські землі під владою Австро-Угорщини та Росії.

21.Географія розселення українців на карті світу та Європи.

22.Зміни кордонів та адміністративно-територіальний поділ України

в1917-1921 рр.

23.Українські землі в складі СРСР та інших держав (Польщі, Румунії, Чехословаччини).

24.Географія економічного, політичного та культурного розвитку на Україні 1950-1990 рр.

25.Історичні аспекти формування територіального устрою України.

26.Порушення територіальної цілісності України. «Велика руїна».

27.Державні кордони України.

28.Територіально-адміністративний поділ незалежної України. Автономна Республіка Крим у складі України.

29.Джерела вивчення історичної географії (письмові, археологічні, етнографічні, географічні та ін.).

30.Складові частини історичної географії. Формування нових напрямків історико-географічних досліджень.

31.Картографія. Картографічне джерелознавство. Історична карта.

32.Боплан Г. та його «Опис України, кількох провінцій Королівства Польського».

87

Навчально методичний комплексспеціалізації.Розділ2

2.4. Історичне краєзнавство

Автор-укладач:

Дзюбленко І.М., кандидат історичних наук, старший викладач кафедри джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін Інституту історичної освіти Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.

Пояснювальна записка

Щоб по-справжньому любити рідний край, його треба добре знати. Це знання не лише підносить і звеличує людину, розширює її світогляд, воно є своєрідним містком, що єднає покоління минулі з поколіннями нинішнім й прийдешніми. Саме вихованню почуття національної гідності нових громадян незалежної України слугуватиме курс «Історичне краєзнавство».

Вивчення курсу має велике науково-пізнавальне й виховне значення. Студенти повинні глибоко вивчати, добре знати природні особливості та історико-культурні надбання рідного краю.

Метою викладання навчальної дисципліни «Історичне краєзнавство» є формування національної самосвідомості, відродження духовності та історичної пам’яті українського народу, розвиток кращих традицій вітчизняного краєзнавства. Виявлення, облік та збереження пам’яток матеріальної і духовної культури, їх дослідження і пропаганда, створення літописів окремих регіонів та населених пунктів при написанні курсових та дипломних робіт студентами.

Основними завданнями вивчення дисципліни є ознайомлення майбутніх вчителів історії з найбільш вагомими істориколітературними пам’ятками, картографічними матеріалами, з діяльністю історико-архівних установ, історичних товариств, з діяльністю відомих краєзнавців ХІХ-ХХ ст., показати значення археологічних і етнографічних пам’яток для вивчення історії рідного краю, а також, яке місце займає історичне краєзнавство в системі історії України та спеціальних історичних дисциплін, які його методологічні основи і виховні функції. Розкрити зв’язок історії певної місцевості з історією всієї України, роль краєзнавства у відродженні культурних, побутових, моральних здобутків українського народу.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні знати: історію розвитку історичного краєзнавства в Україні з

88

Експертиза культурно історичнихцінностей

найдавніших часів до сьогодення; основну літературу та джерела з історії рідного краю; археологічні та етнографічні мапи України і Київщини; пам’ятки матеріальної і духовної культури українського народу; основні напрями і методи краєзнавчої роботи. Вміти: вести дослідницьку і пошукову роботу; описувати та характеризувати літературу та джерела з історії краю; відрізняти регіональні особливості; працювати з історичними мапами; знаходити, опрацьовувати, аналізувати, робити висновки та узагальнення нового матеріалу; сприймати і осмислювати новий матеріал; проводити факультативні заняття, екскурсії, походи та розвідки.

Загальний обсяг дисципліни складає 1.5 кредити (54 години), що об’єднує всі види навчальної діяльності студента: аудиторні заняття, самостійну та індивідуальну роботу (в т.ч. підготовка до підсумкового контролю), контрольні заходи (модульний контроль, залік). З 54 годин, 12 годин – лекційних, 9 годин – семінарських, 24 – самостійної роботи, 9 годин заплановано на індивідуальну роботу. Самостійна робота студентів має дві складові: самостійна підготовка до аудиторних занять і підготовка до модульного контролю.

Поряд із традиційними видами аудиторних занять (лекції, семінари), планується виконання студентами індивідуальної аудиторної роботи під керівництвом викладача, коли проводиться колективне або індивідуальне консультування студентів і модульний контроль.

Рейтингова система оцінювання дозволяє врахувати як поточну підготовку студентів до аудиторних занять, так і визначити рівень засвоєння навчального матеріалу всього модулю. Підсумкова (залікова) оцінка виставляється за рейтинговими показниками.

Тематика і орієнтовний розподіл годин, відведених на лекційний курс, семінарські заняття, самостійну роботу студентів та індивідуальну роботу викладача виглядають наступним чином:

89

Навчально методичний комплексспеціалізації.Розділ2

Навчальна програма курсу

Розділ 1. Вступ. Предмет і завдання історичного краєзнавства

Історичне краєзнавство як наука. Предмет і зміст курсу. Об’єкти історичного краєзнавства. Поняття «край». Комплексне і галузеве краєзнавство. Форми краєзнавчої роботи. Напрями краєзнавства. Особливості історико-краєзнавчих досліджень. Методика пошуку фактологічного матеріалу.

Зв’язок історичного краєзнавства зі спеціальними історичними дисциплінами. Історичне краєзнавство та історична наука. Зв’язок історичного краєзнавства з історичною географією, історичною демографією, історіографією, джерелознавством, архівознавством, археографією, палеографією, кодикологією, філігранологією, метрологією, нумізматикою, геральдикою, сфрагістикою, генеалогією, ономастикою.

Розвиток історичного краєзнавства в контексті національного і культурного відродження України.

Розділ 2. Розвиток історичного краєзнавства на території України до початку ХХ ст.

Народне краєзнавство додержавних часів. Народні краєзнавці. Розвиток історичного краєзнавства за часів Київської Русі. «Велесова книга». Літописи – як носії історико-краєзнавчої інформації. «Повість минулих літ», Київський літопис (1118-1199 рр.), Галицько-Волинський літопис (1201-1291). Церковно-житійна, філософсько-публіцистична, художня література. «Остромирове Євангеліє», «Ізборник», «Київське Євангеліє», «Житія та подорожі Данила, настоятеля монастиря в

90