Zbirnyk_NMK_DSID_2014

Експертиза культурно історичнихцінностей

6.Зародження писемності у східних слов’ян. Перші слов’янські азбуки – кирилиця та глаголиця

7.Зовнішні ознаки письмових джерел Київської і феодальнороздробленої Русі (ХІ – перша половина ХІV ст.).

8.Характеристика пам’яток писемності Київської Русі і періоду феодальної роздробленості (ХІ-ХІV ст.)

9.Основні пам’ятки писемності Київської Русі. Устав та його еволюція протягом ХІ-ХIV ст.

10.Мистецтво рукописної книги у Київській Русі.

11.Матеріали і знаряддя письма в ХІV-ХV cт. Палимпсести. Перші руські рукописи на папері.

12.Основні пам’ятки писемності XV-XVІI ст. Характерні риси скоропису.

13.Зовнішні ознаки пам’яток писемності України і Московської держави XV-XVII ст. Особливості скоропису XVII cт.

14.Мистецтво книги в Україні XVI-XVIII ст.

15.Особливості українського та російського скоропису XVIII-

XIX cт.

16.Удосконалення матеріалів і знарядь письма у XVIII-XIX ст. Нові засоби відтворення текстів: машинопис, стенографія. Неографія.

17.Зовнішні ознаки писемних джерел Росії і України XVIII-XX cт.

18.Художні прикраси у пам’ятках руської писемності.

19.Розвиток письма, папір та філіграні на українських землях.

20.Використання палеографії на уроках і в позакласній роботі вчителя історії.

21.Навести приклади використання палеографії в роботі історика.

22.Історична метрологія та її використання в роботі історика.

23.Виникнення і розвиток метрології як спеціальної історичної дисципліни. Стан вивчення української метрології.

24.Предмет і завдання історичної метрології. Джерела її вивчення.

25.Перші одиниці вимірювання. Необхідність історичного підходу до вивчення мір.

26.Основні одиниці мір в Київській Русі.

27.Одиниці виміру в Київській Русі у др. пол. ХІ – ХІІІ ст.

28.Одиниці вимірювання на українських землях в часи польськолитовського панування.

29.Поступова уніфікація мір в Московській державі.

30.Російські і українські міри XVIII – початку ХХ ст.

31

Навчально методичний комплексспеціалізації.Розділ2

31.Метрологічна система СРСР.

32.Метрична система мір та її запровадження в СРСР.

33.Використання метрології в роботі історика, зокрема у шкільному курсі історії, в позакласній роботі вчителя.

34.Навести приклади використання матеріалу з метрології в роботі історика.

35.Навести приклади практичного використання метрології в роботі історика.

36.Предмет і завдання історичної хронології. Вітчизняні дослідження з історичної хронології.

37.Типи календарних систем і основні види ер.

38.Поняття календаря, ери, календарного стилю. Види ер.

39.Лік часу у східних слов’ян. Давньоруська система рахунку часу.

40.Ери «від створення світу» і «від Різдва Христового». Методика перекладу дат історичних подій, що подаються у джерелах, на сучасну систему літочислення.

41.Характеристика найдавніших календарних систем.

42.Характеристика юліанського календаря.

43.Візантійський (юліанський) календар і його особливості на Русі. Реформи календаря. Перехід на новий стиль (Григоріанський календар).

44.Порівняльна характеристика юліанського і григоріанського календарів.

45.Навести приклади використання хронології в роботі історика.

46.Нумізматика як спеціальна історична дисципліна. Нумізматична термінологія.

47.Становлення і розвиток нумізматики.

48.Колекціонування і вивчення монет. Праці з нумізматики російських і українських вчених.

49.Античні, візантійські і східні (куфічні) монети на території давньої Русі.

50.Найдавніші монети Київської Русі та «безмонетний період» (Х- ХІІІ ст.)

51.Відновлення карбування руських монет. Денги XIV-XV ст.

52.Монети різних країн на землях України в XVI-XVII ст.

53.Характеристика монетних реформ ХVІ-ХVІІІ ст.

54.Монети Російської імперії XVIII – початку ХХ ст.

55.Монети СРСР. Основні грошові реформи радянського періоду.

56.Монети незалежної України.

32

Експертиза культурно історичнихцінностей

57.Використання нумізматики на уроках і в позакласній роботі учителя історії.

58.Навести приклади практичного використання нумізматики в роботі історика.

59.Колекціонування і вивчення бон. Праці з боністики російських та українських вчених.

60.Найдавніші паперові гроші (Китай, Англія, США, Франція).

61.Виникнення і розвиток паперово-грошового обігу в Російській імперії.

62.Національні грошові знаки України 1917-1920 рр.

63.Паперові гроші України (1917-1920 рр.).

64.Грошова система незалежної України.

65.Навести приклади використання боністики в роботі історика.

66.Розповісти про експозицію Музею історії книги і друкарства України.

67.Розповісти про експозицію монет постійно діючої виставки «Гроші України» (у Національному музеї історії України).

68.Практичне завдання з палеографії: прочитати частину представленого зразка стародавнього рукопису. Дати визначення типу письма і вказати його характерні риси

69.Практичне завдання з палеографії: яку інформацію дають вам зовнішні ознаки представленого зразка стародавнього рукопису?

70.Практичне завдання з палеографії: охарактеризувати наведений уривок напівуставного тексту як історичне джерело.

71.Практичне завдання з хронології: перекласти з візантійської ери / від «створення світу» / на еру Діонісія / від «Різдва Христового» / такі дати, наведені за березневим календарним стилем: 6639 р., 27 червня; 6781 р., 6 січня.

72.Практичне завдання з хронології: перекласти з візантійської ери / від «створення світу» / на еру Діонісія / від «Різдва Христового» / такі дати, наведені за ультра-березневим календарним стилем. 6756 р., 5 серпня; 6756 р., 7 лютого.

73.Практичне завдання з хронології: перекласти з візантійської ери / від «Створення світу» / на еру Діонісія / від «Різдва Христового» / такі дати, наведені за вересневим календарним стилем: 7145 р., 2 жовтня; 7145 р., 15 червня.

74.Практичне завдання з хронології: перекласти з Юліанського календаря (старого стилю) на Григоріанський календар (новий стиль)

33

Навчально методичний комплексспеціалізації.Розділ2

такі дати: 1597 р., 25 квітня; 1606 р., 17 травня; 1667 р. 30 січня; 1774 р.,

10липня; 1807 р., 25 червня; 1917 р., 20 листопада.

75.Практичне завдання з нумізматики: про що розповідають Вам представлені монети? Вказати їх аверс, реверс, гурт, номінал.

34

Експертиза культурно історичнихцінностей

2.2. Джерелознавство

Автор-укладач:

Потильчак О.В., доктор історичних наук, професор кафедри джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін Інституту історичної освіти Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.

Пояснювальна записка

Навчальна програма нормативного курсу «Джерелознавство» складена у відповідності з новим навчальним планом спеціальності 6.020302 – «Історія» (Інституту історичної освіти Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова).

Курс «Джерелознавство» інтегрує в змісті свого навчального компоненту теоретичні знання про предмет і завдання, структуру історичного джерелознавства, поняття історичного джерела, їх класифікацію, методичні основи пошуку, обробки та використання джерел, а також загальний огляд і характеристику різних видів історичних джерел: письмових, речових, зображальних, усних і лінгвістичних.

Метою навчального курсу є вивчення та засвоєння студентами теоретико-методологічних засад історичного джерелознавства та основних груп історичних джерел. У ході його вивчення студенти опановують теоретичні знання про предмет і завдання, структуру та поняття науки, засвоюють основи кваліфікації історичних джерел, а також методику пошуку, опрацювання і використання їх. Окремі розділи курсу присвячено вивченню особливостей різних груп історичних джерел.

Структура навчальної програми дозволяє використати в процесі викладання курсу традиційні і нетрадиційні методи навчання, організувати семінарські заняття на широкій джерельній базі. Програма курсу розроблена автором у відповідності до сучасних вимог вищої педагогічної освіти. При підготовці навчального курсу враховувалися здобутки вітчизняних і зарубіжних джерелознавців, відомих фахівців у галузі теорії, методики та практики історичного джерелознавства М. Варшавчика, Я. Калакури, І. Ковальченка, С. Макарчука,

35

Навчально методичний комплексспеціалізації.Розділ2

О. Медушевської, А. Ніколаєвої, М. Тіхомірова, В. Стрельського та інших.

До програми нормативного навчального курсу введено більшу частину понятійного апарату історичного джерелознавства, закріпленого в його сучасній термінології. Програма вміщує: пояснювальну записку, тематичний план курсу, зміст навчальної дисципліни і список рекомендованої літератури для самостійного опрацювання.

Тематика і орієнтовний розподіл годин, відведених на лекційний курс, семінарські заняття, самостійну роботу студентів та індивідуальну роботу викладача виглядають наступним чином:

Навчальна програма курсу

Розділ 1. Теоретико-методологічні основи історичного джерелознавства

Тема 1. Предмет і завдання історичного джерелознавства.

Поняття і основні компоненти історичного джерелознавства. Теорія джерелознавства. Джерелознавча практика.

36

Експертиза культурно історичнихцінностей

1.1. Зародження та основні етапи розвитку історичного джерелознавства. Історичні джерела в античну епоху. Витоки українського джерелознавства. Києворуське, Галицько-Волинське, Литовсько-Руське, козацьке літописання.

Поява критики джерел. Спеціальні знання про джерела в добу Просвітництва. Історичне джерелознавство у Києво-Могилянській академії.

Розробка теорії та практики джерелознавства французькою історичною школою першої половини ХІХ ст. Джерелознавчі дослідження німецької класичної історіографії другої половини ХІХ ст. Л. фон Ранке та його школа. Позитивістська історіографія та визнання пріоритету джерел в історичному дослідженні. Історичне джерелознавство в Російській імперії XVIII-XIX ст.

Розвиток історичного джерелознавства в Україні у ХІХ ст. Зародження і розвиток джерелознавчих досліджень у львівському, харківському, київському, одеському, чернівецькому університетах. Діяльність Київської археографічної комісії (1843 р.). Створення Архіву давніх актів у Києві. Діяльність історичного товариства Несторалітописця. Археографічна комісія Наукового товариства імені Т.Г. Шевченка у Львові.

Започаткування наукових підходів до відбору і вивчення джерел. М. Бантиш-Каменський, О. Маркевич, О. Полетика, М. Максимович.

Дослідження теоретичних і методичних засад пошуку та опрацювання джерел у працях М. Костомарова, П. Куліша,

Розвиток історичного джерелознавства в Україні у 1917-1920-х рр. Праці М. Грушевського, М. Слабченка, І. Каманіна, О. Гермайзе, Д. Багалія, В. Веретеннікова.

Ідеологізація історично-джерелознавчих досліджень у 30-х – 50-х рр. ХХ ст. Обмеження доступу до архівних та інших джерел. Репресії в середовищі архівістів-джерелознавців. Повоєнні ідеологічні кампанії. Дослідження теоретичних проблем джерелознавства у працях

37

Навчально методичний комплексспеціалізації.Розділ2

Джерелознавчі дослідження в 60-х – 80-х рр. ХХ ст. Спеціалізовані історичні та джерелознавчі видання у 60-х – 70-х рр. ХХ ст. Перші навчальні посібники. Праці І. Крипякевича, Ф. Шевченка, В. Борщевського, В. Стрельського, М. Варшавчика, М. Ковальського, А. Санцевича, Ю. Мицика та ін.

Джерелознавчі дослідження вчених української діаспори. Праці Д. Дорошенка, Б. Крупницького, С. Рудницького, Н. ПолонськоїВасиленко, О. Оглоблина, О. Пріцака, П. Мірчука, І. Огієнка, Т. Гунчака, В. Косика, Т. Мацьківа, Л. Винара та ін.

«Реалістичний» та «ідеалістичний» напрямки в сучасній теорії джерелознавства.

Історично-джерелознавчі дослідження у незалежній Україні. Центри джерелознавчих досліджень. Праці провідних істориків-джерелознавців

1.2.Предмет і методологічні основи історичного джерелознавства.

Поняття предмету історичного джерелознавства. Основні групи закономірностей, що складають предмет джерелознавства: зв’язок змісту історичної інформації джерела зі змістом його соціального призначення; відображення у джерелі громадянської позиції автора та її вплив на зміст джерела; вплив спонукальних мотивів створення джерела на його зміст і форму; відповідність достовірності та повноти відомостей про події, про які йдеться у джерелі, об’єктивним і суб’єктивним можливостям цього автора з достатньою повнотою і вірогідністю відобразити ці події.

Принципи методології джерелознавства: конкретно-історичного підходу (історизму), об’єктивності, всебічності та цілісності.

1.3.Завдання та функції історичного джерелознавства. Теоретичні завдання історичного джерелознавства: розробка загальної теорії джерелознавства; опрацювання теоретичних проблем джерелознавства окремих галузей історичної науки; вироблення принципів і методів наукового дослідження історичних джерел і використання джерельної інформації.

Практичні завдання історичного джерелознавства: вдосконалення наукових методичних прийомів і засобів вивчення та використання джерел, розробка методики джерелознавчої науки; аналітикоінформаційне вивчення окремих джерел і їхніх комплексів;

38

Експертиза культурно історичнихцінностей

забезпечення історичних досліджень вірогідними історичними джерелами; формування на базі джерел сукупності наукових фактів.

Функції історичного джерелознавства: пізнавальна, світоглядна і прогностична.

1.4.Проблеми джерелознавчої термінології. Поняття «архівний документ», «історичне джерело».

1.5.Джерелознавчі проблеми історії України. Поняття джерела з історії України. Предмет джерелознавства історії України. Основні завдання джерелознавства історії України: систематизація знань про зародження, розвиток, характер і склад джерельної бази історії України,

їїфункціонування, внутрішню взаємодію та зовнішні зв’язки; розробка методології і методики наукового пошуку та використання джерел з історії України; з’ясування структури джерелознавства історії України, його місця в системі українознавства.

Тема 2. Структура історичного джерелознавства.

2.1.Структура джерелознавства. Історіографія структури джерелознавства. Поняття структури джерелознавства. Макроструктура

імікроструктура джерелознавства. Історичне джерелознавство як комплексна система. Поняття «системи».

2.2.Джерелознавство в системі історичної науки. Зв’язок джерелознавства з історіографією, археографією, історичною географією, археологією, документознавством, музеєзнавством, кодикологією, бібліографією та ін. спеціальними галузями історичної науки.

2.3.Основні компоненти історичного джерелознавства. Етапи структуризації джерелознавства. Теоретичне і практичне джерелознавство.

Структура джерелознавства за С. Шмідтом, І. Ковальченком. Концепція структури джерелознавства М. Варшавчика. Логічний, предметний, функціональний та субдисциплінарний її аспекти.

2.4.Спеціальні історичні дисципліни в структурі джерелознавства.

Системний зв’язок джерелознавства з комплексом спеціальних історичних дисциплін. Дисципліни, завданням яких є вивчення окремих типів (видів) джерел (нумізматика – монети; сфрагістика – печатки; геральдика – герби; боністика – паперові гроші; філателія – поштові марки; фалеристика – нагороди тощо). Дисципліни, що розробляють окремі методи роботи з джерелами та елементи історичного джерела

39

Навчально методичний комплексспеціалізації.Розділ2

(палеографія – зовнішні ознаки письмових пам’яток; хронологія – системи літочислення; метрологія – системи мір; текстологія – автентичність тексту; герменевтика – інтерпретація тексту тощо).

Тема 3. Поняття історичного джерела.

3.1.Визначення історичного джерела. Основні концепції історичного джерела: позитивістка, марксистська, неокантіанська та постмодерністська.

Поняття історичного джерела.

3.2.Основні етапи існування історичного джерела. Доджерельний етап існування історичного джерела. Власне джерельний етап існування історичного джерела.

3.3.Об’єктивно-суб’єктивна природа джерела. Поняття

«об’єктивності» та «суб’єктивності» у природі історичного джерела. Їх риси. Поєднання об’єктивних і суб’єктивних чинників у історичному джерелі.

Здатність відображати реальні події, явища і процеси – основна сутнісна ознака історичного джерела.

3.4.Джерельна інформація. Поняття «інформація» та «джерельна інформація».

Зміст джерельної інформації. Економічна, наукова, політична, культурна, особистісна інформація джерела.

Основні різновиди джерельної інформації. Відкрита інформація. Закрита (латентна) інформація Навмисно чи ненавмисно прихована інформація. Пряма або непряма (побічна) інформація. Актуалізована чи потенційна інформація.

3.5.Джерельна база історичних досліджень. Поняття «джерельної бази» історичного дослідження.

Структура джерельної бази. Первісна (початкова) джерельна база. Реальна (актуалізована і потенційна) джерельна база.

Тема 4. Класифікація історичних джерел.

4.1. Поняття класифікації джерел. Функції джерелознавства, що зумовлюють класифікацію джерел: евристична та аналітична.

«Природна» та «штучна» класифікації історичних джерел. Особливість класифікації історичних джерел як наукового методу. Поняття класифікації джерел у сучасному джерелознавстві. Завдання та значення класифікації історичних джерел.

40