Zbirnyk_NMK_DSID_2014

Експертиза культурно історичнихцінностей

Карский Е.Ф. Славяно-кирилловская палеография. – М., 1979. Київські глаголичні листки X ст. – К., 1983.

Кісь Я.П. Палеографія: Навч. посібник – Львів, 1975. Климишин И.А. Календарь и хронология. – М., 1990.

Климкевич Р. Діяльність Михайла Грушевського в царині української геральдики і сфрагістики // Укр. історик. – 1966. – №1/2. –

С. 82-90.

Котляр М.Ф. Нариси історії обігу й лічби монет на Україні XIVXVIII ст. – К., 1981.

Крип’якевич І. Герб України. – Львів, 1919. Лакиер А.Б. Русская геральдика. – М., 1990.

Лукомский В.К., Модзалевский В.Л. Малороссийский гербовник. –

К., 1993.

Мацюк О.Я. Історія українського паперу. – К., 1994.

Огієнко І. Повстання азбуки і літературної мови у слов’ян. – Жовква, 1937.

Панашенко В.В. Палеографія українського скоропису другої половини XVII ст. – К., 1974.

Рейсер С.А. Русская палеография нового времени : Неография. – М. 1982.

Різник М. Письмо і шрифт. – К., 1978.

Рыбаков Б.А. Календарь древних славян. – М., 1962. Рябцевич В.Н. О чем рассказывают монеты. – Мінськ, 1978. Савчук Ю. Міська геральдика Поділля. – Вінниця, 1995. Селешников С.И. История календаря и хронология. – М., 1977. Сергійчук В.І. Національна символіка України. – К., 1992.

Сидоренко О.Ф. Про стан вивчення української метрології // Укр.

історичний журнал, 1970. – № 5. – С. 106-111.

Січинський В. Чужинці про Україну. – Аугсбург, 1946; К., 1994. Спасский И.Г. Русская монетная система. – Л., 1970.

Спаський І.Г. Дукати і дукачі України: Історико-нумізматичне дослідження. – К., 1970.

Срезневский И. Славянорусская палеография XI-XIV вв. – СПб., 1888.

Стрельський В.І., Титаренко П.Г. Історія календаря. – К., 1975.

Стрельський Г.В. Мемуари перших комсомольців як історичне джерело // Укр. Історичний журнал, 1989. – №2. – С. 37-48.

21

Навчально методичний комплексспеціалізації.Розділ2

Стрельський Г.В. Мемуари як джерело біографічних досліджень про учасників визвольних змагань в Україні (1917-1920 рр.) // Бібліотека. Наука. Культура. Інформація. Наукові праці НБУВ. Вип. 1. – К., 1998. –

С. 451-459.

Стрельський Г.В. Про мемуарні джерела, наукову методику і ненаукову практику їх видання // Проблеми архівознавства і джерелознавства. Збірник наукових праць до 90-річчя від дня народження професора В.І. Стрельського. Вип. 4. – К., 2001. – С. 171183.

Тихомиров М.Н., Муравьев А.В. Русская палеография. – М., 1982.

Тхоржевський Р.И. Нариси історії грошей в Україні – Тернопіль, 1999.

Узденников В.В. Монеты России 1700 – 1917 гг. – М., 1986.

Федоров-Давыдов Г.А. Монеты – свидетели прошлого. – М., 1985. Черепнин Л.В. Русская палеография. – М., 1956 Черноморский М.Н. Мемуары как исторический и.сточник. – М.,

1959.

Чертов А.Т. Международния система единиц измерения. – М., 1963. Шостьин Н.А. Очерки истории русской метрологии XI-XX веков. –

М., 1975

Щелоков А.А. Монеты СССР. – М., 1986. Щепкин В.Н. Русская палеография. – М., 1967. Янин В.Л. Берестяная почта столетий. – М., 1979.

Зміст курсу

Тематика та зміст лекційних занять

Лекція 1. Спеціальні історичні дисципліни в системі історичної науки.

(2 академічні години)

Питання для розгляду:

1.1.Предмет і завдання курсу спеціальних історичних дисциплін.

1.2.Історія виникнення і розвитку спеціальних галузей історичної

науки.

1.3.Класифікація спеціальних історичних дисциплін в системі теоретичного і прикладного джерелознавства.

22

Експертиза культурно історичнихцінностей

Лекція 2. Методологія спеціальних історичних дисциплін.

(2 академічні години)

Питання для розгляду:

2.1.Наукові принципи та методологія у дослідженнях із спеціальних історичних дисциплін.

2.2.Методика спеціальних історичних дисциплін.

2.3.Практичне застосування спеціальних історичних дисциплін в роботі з джерелами, в методиці історичних досліджень, у викладанні історії в школі.

2.4.Міжпредметні зв’язки спеціальних історичних дисциплін в системі історичного джерелознавства та історичної науки.

Лекція 3. Палеографія як допоміжна галузь історичної науки.

(2 академічних годин)

Питання для розгляду:

3.1.Поняття, предмет та завдання палеографії як спеціальної історичної дисципліни.

3.2.Історія виникнення і розвитку писемності на території України.

3.3.Виникнення та розвиток вітчизняних палеографічних досліджень.

3.4.Методологія та методика палеографії.

3.5.Використання палеографії в роботі вчителя.

Лекція 4. Зовнішні ознаки письмових джерел давньої і феодальнороздробленої Русі (ХІ-ХIV ст.).

(2 академічні години)

Питання для розгляду:

4.1.Перші слов’янські азбуки – кирилиця і глаголиця.

4.2.Пам’ятки руської писемності ХІ-ХІV ст. Матеріали, знаряддя письма, художні прикраси.

4.3.Устав та його еволюція протягом ХІ-ХІV ст.

Лекція 5. Зовнішні ознаки пам’яток писемності різних князівств кінця ХІV-ХV ст.

(2 академічні години)

Питання для розгляду:

5.1. Характеристика пам’яток писемності кінця ХІV-ХV ст.

23

Навчально методичний комплексспеціалізації.Розділ2

5.2.Матеріали і знаряддя письма. Орнамент, мініатюра, в’язь.

5.3.Перші рукописи на папері.

5.4.Півустав, його характерні риси і різновиди.

Лекція 6. Зовнішні ознаки письмових джерел кінця ХV-ХVІІ ст.

(4 академічні години)

Питання для розгляду:

6.1.Загальна характеристика розвитку писемності слов’янських народів вкінці ХV-ХVІІ ст.

6.2.Матеріали і знаряддя письма, організація діловодства. Художні прикраси тексту (ініціали, заставки, мініатюри, в’язь тощо).

6.3.Графіка пам’яток писемності. Особливості скоропису.

4.4.Розвиток письма, папір та філіграні на українських землях. Український скоропис ХV-ХVІІ ст.

6.5.Початок і поширення друкарства. Львівський, Київський та інші українські стародруки.

Лекція 7. Метрологія як спеціальна історична дисципліна.

(4 академічні години)

Питання для розгляду:

7.1.Предмет і завдання історичної метрології, джерела її вивчення.

7.2.Одиниці виміру в Київській Русі та в період феодальної роздробленості.

7.3.Українські та російські міри ХV-ХІХ ст.

7.4.Метрична система мір та її запровадження в СРСР.

7.5.Використання метрології в роботі історика, зокрема на уроках історії в школі.

Лекція 8. Історична хронологія.

(4 академічні години)

Питання для розгляду:

8.1.Предмет і завдання історичної хронології.

8.2.Система обліку часу. Поняття календаря і ери.

8.3.Типи календарних систем і основні види ер.

8.4.Юліанський і григоріанський календарі.

8.5.Рахунок часу у східних слов’ян і в Київській Русі.

8.6.Обчислення часу в історії України, Росії, СРСР.

24

Експертиза культурно історичнихцінностей

8.7. Використання хронології у роботі історика, зокрема шкільного вчителя історії.

Лекція 9. Нумізматика як спеціальна історична дисципліна.

(2 академічні години)

Питання для розгляду:

9.1.Предмет і завдання нумізматики.

9.2.Монети як історичне джерело.

9.3.Античні, візантійські і східні (куфічні) монети на території давньої Русі.

9.4.Найдавніші руські монети і без монетний період в історії Русі

(Х-ХІV ст. )

Лекція 10. Монети різних держав і грошовий обіг на території України (ХІV – початок ХХІ ст.).

(4 академічні години)

Питання для розгляду:

10.1.Російські монети кінця ХІV-ХVІІ ст. Грошові реформи.

10.2.Монети різних країн і грошовий обіг на землях України в ХІV-

ХVІІ ст.

10.3.Монетна реформа Петра І і російські монети ХVІІІ – початку

ХХст.

10.4.Монети СРСР.

10.5.Монети незалежної України.

10.6.Використання нумізматики в історичній науці, на уроках і позакласній роботі вчителя.

Лекція 11. Боністика як допоміжна історична дисципліна. Перші паперові гроші.

(2 академічні години)

Питання для розгляду:

11.1.Предмет і завдання боністики. Бони як історичне джерело.

11.2.Історія і впровадження перших паперових грошей.

11.7.Підробка паперових грошових знаків.

11.8.Використання боністики в історичній науці, на уроках і в позакласній роботі вчителя.

25

Навчально методичний комплексспеціалізації.Розділ2

Лекція 12. Паперово-грошовий обіг на території України (початок ХХ – початок ХХІ ст.).

(2 академічні години)

Питання для розгляду:

12.1.Виникнення і розвиток паперово-грошового обігу в Російській

імперії.

12.2.Радянські паперово-грошові знаки: до і після утворення СРСР.

12.3.Національні грошові знаки України 1917-1920 рр.

12.4.Грошова система незалежної України.

Тематика та зміст семінарських занять

Семінарське заняття 1. Теорія і методологія спеціальних історичних дисциплін.

(2 академічні години)

Питання для обговорення:

1.1.Предмет і завдання курсу спеціальних історичних дисциплін.

1.2.Історія виникнення і розвитку спеціальних галузей історичної

науки.

1.3.Класифікація спеціальних історичних дисциплін в системі теоретичного і прикладного джерелознавства.

1.4.Наукові принципи та методологія у дослідженнях із спеціальних історичних дисциплін.

1.5.Практичне застосування спеціальних історичних дисциплін в роботі з джерелами, в методиці історичних досліджень, у викладанні історії в школі.

1.6.Міжпредметні зв’язки спеціальних історичних дисциплін в системі історичного джерелознавства та історичної науки.

Семінарське заняття 2. Зовнішні ознаки письмових джерел давньої і феодально-роздробленої Русі (ХІ-ХIV ст.).

(2 академічні години)

Питання для обговорення:

2.1.Перші слов’янські азбуки – кирилиця і глаголиця.

2.2.Пам’ятки руської писемності ХІ-ХІV ст. Матеріали, знаряддя письма, художні прикраси.

2.3.Устав та його еволюція протягом ХІ-ХІV ст.

26

Експертиза культурно історичнихцінностей

Семінарське заняття 3. Зовнішні ознаки пам’яток писемності різних князівств кінця ХІV-ХV ст.

(4 академічні години)

Питання для обговорення:

3.1.Характеристика пам’яток писемності кінця ХІV-ХV ст. Матеріали і знаряддя письма. Орнамент, мініатюра, в’язь. Перші рукописи на папері.

3.2.Півустав, його характерні риси і різновиди.

Семінарське заняття 4. Зовнішні ознаки письмових джерел кінця ХV-ХVІІ ст.

(2 академічні години)

Питання для обговорення:

4.1.Загальна характеристика розвитку писемності слов’янських народів вкінці ХV-ХVІІ ст.

4.2.Матеріали і знаряддя письма, організація діловодства. Художні прикраси тексту (ініціали, заставки, мініатюри, в’язь тощо).

4.3.Графіка пам’яток писемності. Особливості скоропису.

4.4.Розвиток письма, папір та філіграні на українських землях. Український скоропис ХV-ХVІІ ст.

4.5.Початок і поширення друкарства. Львівський, Київський та інші українські стародруки.

4.6.Використання палеографії в роботі вчителя.

Семінарське заняття 5. Метрологія як спеціальна історична дисципліна.

(2 академічні години)

Питання для обговорення:

5.1.Предмет і завдання історичної метрології, джерела її вивчення.

5.2.Одиниці виміру в Київській Русі та в період феодальної роздробленості.

5.3.Українські та російські міри ХV-ХІХ ст.

5.4.Метрична система мір та її запровадження в СРСР.

5.5.Використання метрології в роботі історика, зокрема на уроках історії в школі.

27

Навчально методичний комплексспеціалізації.Розділ2

Семінарське заняття 6. Історична хронологія.

(4 академічні години)

Питання для обговорення:

6.1.Предмет і завдання історичної хронології.

6.2.Система обліку часу. Поняття календаря і ери.

6.3.Типи календарних систем і основні види ер.

6.4.Юліанський і григоріанський календарі.

6.5.Рахунок часу у східних слов’ян і в Київській Русі.

6.6.Обчислення часу в історії України, Росії, СРСР.

6.7.Використання хронології у роботі історика, зокрема шкільного вчителя історії.

Семінарське заняття 7. Нумізматика. Монети різних держав і грошовий обіг на території України.

(4 академічні години)

Питання для обговорення:

7.1.Предмет і завдання нумізматики.

7.2.Монети як історичне джерело.

7.3.Античні, візантійські і східні (куфічні) монети на території давньої Русі.

7.4.Найдавніші руські монети і без монетний період в історії Русі

(Х-ХІV ст. )

7.5.Російські монети кінця ХІV-ХVІІ ст. Грошові реформи.

7.6.Монети різних країн і грошовий обіг на землях України в ХІVХVІІ ст.

7.7.Монетна реформа Петра І і російські монети ХVІІІ – початку ХХ

ст.

7.8.Монети СРСР.

7.9.Монети незалежної України.

7.10.Використання нумізматики в історичній науці, на уроках і позакласній роботі вчителя.

Семінарське заняття 8. Боністика як допоміжна історична дисципліна.

(4 академічні години)

Питання для обговорення:

8.1.Предмет і завдання боністики. Бони як історичне джерело.

8.2.Історія і впровадження перших паперових грошей.

28

Експертиза культурно історичнихцінностей

8.3.Виникнення і розвиток паперово-грошового обігу в Російській

імперії.

8.4.Радянські паперово-грошові знаки: до і після утворення СРСР.

8.5.Національні грошові знаки України 1917-1920 рр.

8.6.Грошова система незалежної України.

8.7.Підробка паперових грошових знаків.

8.8.Використання боністики в історичній науці, на уроках і в позакласній роботі вчителя.

Рекомендована тематика рефератів і курсових робіт

Палеографія як спеціальна історична дисципліна. Становлення і розвиток палеографії як науки. Основні пам’ятки української палеографії. Зародження писемності у східних слов’ян.

Використання палеографії в роботі історика і політолога. В’язь у вітчизняних писемних пам’ятках.

Мініатюри як історичне джерело.

Філіграні як джерело історичних досліджень. Київські графіті XI-XVIII ст. як історичне джерело. Використання літер кирилиці для означення цифр.

Українська рукописна книга як предмет дослідження у палеографії. Папір та філіграні на українських землях та їх джерелознавче

значення.

Скоропис як історичний тип письма.

Розвиток скоропису у документах Генеральної військової канцелярії України другої половини XVII ст.

Тайнопис, його найбільш поширені системи. Український скоропис другої половини XVII ст. Джерела вивчення історичної метрології України.

Використання метрології в дослідницькій практиці історика, політолога.

Співвідношення систем мір і ваги у різних народів світу. Співвідношення історичних систем мір і ваги із сучасними. Традиційні українські системи мір і ваги.

Народна метрологія Лівобережної України XVIII ст.

Стан і завдання вивчення української історичної метрології.

29

Навчально методичний комплексспеціалізації.Розділ2

Грошово-вагові системи в історичній метрології України. Назви одиниць виміру і ваги в українській мові. Хронологія стародавнього світу.

Використання хронології в роботі історика і політолога. Системи обліку часу у різних народів.

Історичні та сучасні системи обліку часу. Календар давніх слов’ян.

Впровадження на українських землях Григоріанського календаря. Джерела дослідження історичної хронології.

Проекти єдиного всесвітнього календаря.

Стан і завдання розробки української історичної хронології. Монети як історичне джерело.

Світові монетні системи.

Литовські, польські, чеські і російські монети в грошовому обігу України.

Скарби монет на території України. Античні монети на території України. Грошові системи Русі IX-XV ст.

Історія української гривні.

Римські монети на території України. Дукати і дукачі України.

Східні (куфічні) монети в грошовому обігу України. Нумізматична термінологія.

Бони як особлива грошова категорія. Бони в Україні.

Питання і завдання для поточного та підсумкового контролю й оцінки знань і умінь студентів

1.Спеціальні історичні дисципліни: їх значення у розвитку історичної науки і професійній підготовці вчителя історії.

2.Виникнення спеціальних історичних дисциплін та їх розвиток.

3.Використання спеціальних історичних дисциплін в роботі історика.

4.Предмет і завдання палеографії.

5.Історія палеографії. Стан вивчення і завдання української палеографії. Зв’язок палеографії з іншими історичними дисциплінами.

30