Zbirnyk_NMK_DSID_2014

Експертиза культурно історичнихцінностей

4.Ребро карбованої монети, її бокова поверхня: а) аверс; б) гурт; в) реверс.

5.Кількість дорогоцінногометалу вметалі, зякогокарбуються монети: а) номінал; б) лігатура; в) проба.

6.Лічильна система:

а) вагова кількість благородного металу, прийнята за масштаб цін; б) співвідношення номіналів в одній і тій же грошовій системі; в) система обігу грошових знаків.

7.Родоначальник нумізматичної науки: а) І. Бьоме; б) І.Лелевель; в) Й. Еккель.

8.Загальновизнаний грошовий товар: а) худоба; б) платина; в)золото.

9.Місце появи перших монет: а) Лідія і Егина; б) Афіни і Кріт; в) Рим і Сицилія.

10.Римські монети, що з’явились у Східній Європі у II ст. н.е.: а) драхми; б) статери; в) денарії.

11.Візантійські монети:

а) соліди, фолліси, нуммії; б) аси, сестерції, денарії; в) драхми, оболи, літри.

191

Експертиза культурно історичнихцінностей

20.Монети із сплаву срібла і миш’яку карбувались: а) О.Меншиковим; б) Катериною І; в) Анною Іоанівною.

21.Місце карбування «Сибірських» монет у другій пол. XVIII ст.: а) Єкатеринбургський монетний двір; б) Коливанський монетний двір; в) Аніннський монетний двір.

22.Особливо рідкісна російська монета XIX ст.:

а) рубль Павла І; б) рубль Костянтина Павловича;

в) полтина Олександра І.

23.Випуск платинових монет у Росії:

а) 1828-1845; б) 18011825; в) 1840-1845.

24.3а австрійсько-німецькою монетною конвенцією 1857 р. грошовий обіг Австрійської імперії були введені:

а) крейцери; б)гульдени; в) дукати.

25.Єдиний Російський монетний двір, на якому карбувалися монети після 1870 р.:

а) Іжорський; б) Таврійський;

в) Санкт-Петербурзький.

26.3а грошовою реформою С.Вітте в Росії запроваджувався:

а) біметалізм; б) золотий монометалізм;

в) дуодецимальна система.

27. Дата випуску Гангутського рубля:

а) 1913; б) 1915; в) 1914.

193

Навчально методичний комплексспеціалізації.Розділ3

28.Прийняття Українською Центральною Радою Тимчасового закону про випуск державних кредитових білетів УНР:

а) 7 листопада 1917 р.;

б) 19 грудня 1917 р.;

в) 1 січня 1918 р.

29.Українська розмінна грошова одиниця 1917-1920 рр.:

а) шеляг; б) копійка; в) шаг.

30.План грошової реформи вождь більшовиків В.Ульянов (Ленін) виклав:

а) на II Всеросійському з’їзді рад;

б) на зїзді представників фінансових органів рад; в) на засіданні раднаркому.

31.Відновлення роботи Петроградського монетного двору за радянських часів:

а) 1920; б) 1921; в) 1922.

32.Перша радянська грошова реформа:

а) 1922-1924; б) 1920-1921; в) 1921-1922.

33.Післявоєнна грошова реформа в СРСР:

а) 1945; б) 1947; в) 1949.

34.3а реформою 1961 р.:

а) був у 10 разів підвищений масштаб цін; б) введено в обіг нові номінали; в) змінено монетну стопу.

194

Експертиза культурно історичнихцінностей

35.Початок випуску в СРСР коммеративних монет:

а) 1961; б) 1963; в) 1965.

36.Перші грошові знаки незалежної України:

а) купоно-карбованці; б) гривні; в) карбованці.

37.Випуск першої української коммеморативної монети:

а) 1991; б) 1995; в) 1996.

38.Запровадження національної валюти незалежної України:

а) 1 січня 1992 р.;

б) 1 грудня 1991 р.; в) 2 вересня 1996 р.

195

Навчально методичний комплексспеціалізації.Розділ3

3.5. Музеєзнавство

Автор-укладач:

Потильчак О.В., доктор історичних наук, професор кафедри джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін Інституту історичної освіти Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.

Пояснювальна записка

Програма нормативного навчального курсу «Основи історичного музеєзнавства» складена у відповідності з новими навчальними планами Інституту історичної освіти Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, що затверджені для спеціалізацій «історія та українознавство», «історія та краєзнавчий туризм», «історія, музеєзнавство та експертиза культурно-історичних цінностей» і розрахована на 56 годин аудиторного навантаження.

Сучасне музеєзнавство являє собою різнобічну сукупність знань, що використовуються в професійній музейній практиці і відображені в спеціальній літературі, яка узагальнює проблеми музейної справи. Мета курсу «Основи історичного музеєзнавства» – ознайомити студентів з музеєзнавством як науковою дисципліною. Програма курсу передбачає розкриття сутності історичного музеєзнавства як спеціальної галузі знання, його теорії й історії становлення та розвитку.

Предметом історичного музеєзнавства є коло об’єктивних закономірностей, які стосуються процесів накопичення і збереження соціальної інформації, пізнання і передачі знань, традицій, уявлень і емоцій через музейні предмети, а також виникнення, розвитку і функціонування музею історичного профілю та музейної справи загалом.

Пропонована програма курсу знайомить студентів із особливостями дослідницької діяльності музею історичного профілю, складом фондів історичних та етнографічних музейних установ, розкриває основи фондової роботи. Окремі розділи курсу присвячено особливостям комплектування фондів музеїв історичного профілю, обліку музейних фондів і їх науковій документації, зберіганню музейних фондів, науковій підготовці експозиції історичних та етнографічних музеїв, її архітектурнохудожньому вирішенню та музейним приміщенням. Окремим напрямком музейної роботи є використання експозиції історичних і етнографі-

196

Експертиза культурно історичнихцінностей

чних, а також краєзнавчих музеїв у навчально-виховному процесі, позакласній культурно-освітній роботі сучасної національної школи України.

Структура програми дозволяє використати в процесі викладання курсу як традиційно усталені так і нетрадиційні методи навчання, організувати семінарські і лабораторно-практичні заняття на широкій музейній базі. Програма курсу розроблена авторами відповідно до сучасних вимог вищої педагогічної освіти. При підготовці навчального курсу враховувалися здобутки вітчизняних і зарубіжних музеєзнавців і му- зейчиків-практиків у галузі теорії, історії та прикладного музеєзнавства вироблені майже 200-річною історією музейної справи в Україні.

До програми введено більшу частину понятійного апарату історичного музеєзнавства, закріпленого в його сучасній термінології.

Тематика і орієнтовний розподіл годин, відведених на лекційний курс, семінарські та практичні заняття виглядають наступним чином:

197

Навчально методичний комплексспеціалізації.Розділ3

Навчальна програма курсу

Розділ 1. Теоретичні основи музеєзнавства

1.1. Музеєзнавство як наукова дисципліна. Історія становлення музеєзнавства як науки. Проходження і значення термінів «музеологія» та «музеєзнавство». Музеєзнавство як суспільна наука, що вивчає процеси збереження соціальної інформації, пізнання і передачі знань і емоцій через музейні предмети, музейну справу, музей як суспільний інститут, його соціальні функції і форми їх реалізації в різних суспільноекономічних умовах.

Об’єкт, предмет і метод музеєзнавчої науки. Музей і музейна справа як суспільне явище – об’єкт музеєзнавства як науки.

Проблема предмету музеєзнавчої науки. Інституціональний, комунікаційний, музейно-предметний, «мовний» і комплексний підходи до визначення предмету музеєзнавства.

Методи музеєзнавства як специфічна система. Методи загального і спеціального музеєзнавства. «Музеєзнавчий метод».

Базові поняття музеєзнавства. Музейний предмет. Музей. Музейна справа.

Структура музеєзнавчої науки. Історія музейної справи та історіографія музеєзнавства. Теорія музейної справи та її складові. Музейне джерелознавство. Прикладне музеєзнавство, його наукова методика, техніка, організація і управління.

Роль і соціальні функції музею історичного профілю. Науководокументаційна, охоронна, дослідницька та освітньо-виховна функції музею.

Проблематика сучасного музеєзнавства. Проблеми щодо музейних предметів, джерел інформації, документальних, культурно-історичних цінностей. Проблеми щодо музею як інституту і музейної справи.

Музеєзнавство в системі наук. Проблема інтерпретації музеєзнавства в колі суспільних, природничих чи технічних наук. Міждисциплінарний характер зв’язків музеєзнавства з іншими науковими дисциплінами.

Музеєзнавство як суспільна наука. Зв’язки музеєзнавства з історією, філософією, педагогікою, соціологією, джерелознавством.

Культурологічний аспект музеєзнавства. Музеєзнавство як культурологічна дисципліна.

198

Експертиза культурно історичнихцінностей

Сучасне розуміння місця музеєзнавства в системі наук. Музеєзнавство як гуманітарна наука, що має тісні взаємозв’язки з суспільними, природничими та технічними науками.

Напрямки науково-дослідницької діяльності музею. Вивчення музейних об’єктів. Загальноісторичні дослідження в історичному музеї. Музейний предмет – основний об’єкт загальноісторичного музейного дослідження. Музеєзнавчий метод в історичному дослідженні. Наукові дослідження в галузі комплектуванні фондів. Напрацювання наукової концепції комплектування та наукова підготовка експозиції. Публікація результатів загальноісторичних досліджень музею.

Музеєзнавчі дослідження в історичному музеї. Музеєзнавчі дослідження фондів. Дослідження в галузі охорони та збереження музейних фондів. Музеєзнавчі дослідження в царині музейної комунікації. Му- зейно-педагогічні дослідження.

Планування і організація науково-дослідної діяльності музею історичного профілю. Централізоване, перспективне та поточне планування. Координація науково-дослідної роботи музейних установ та ії форми.

1.2. Теорія музейного предмету. Історіографія музейного предмету.

Й.Д. Майор (1674 р.), Ф.І. Шмідт (1929 р.), А.М. Разгон (1988 р.). По-

ступове виділення основних рис музейних об’єктів. Утвердження в музейній практиці терміну «музейний предмет» (друга половина ХХ ст.).

Музейний предмет і його властивості: інформативність, експресивність, аттрактивність, репрезентативність, асоціативність. Новітні тенденції у розумінні музейного предмету. Нематеріальні об’єкти культурної спадщини в музеях. Властивості нематеріальних музейних об’єктів.

Цінність музейного предмету: наукова, історична, меморіальна, естетична та художня. Поняття музейної цінності предмету. Унікальні (унікуми, раритети) та типові музейні предмети. Предмети музейного значення.

Соціальні функції музейного предмету. Класифікації В.В. Кондратьєва (функція моделювання, комунікативна, науковоінформаційна) та М.Е. Кучеренка (генетична, утилітарно-споживча, на- уково-пізнавальна, інформативна, культурна, історична).

Класифікація музейних предметів. Типи музейних предметів у залежності від способу фіксації інформації: письмові, речові, образотворчі, кіно-, фото- і фоноджерела. Види і підвиди музейних предметів і їх класифікація за матеріалом, технікою виготовлення, функціональним призначенням тощо. Групи музейних предметів.

199

Навчально методичний комплексспеціалізації.Розділ3

Відтворення музейних предметів і їх види. Копії, репродукції, макети, моделі, муляжі, зліпки, голограми.

Музейний предмет у колекції. Поняття музейної колекції. Типи музейних колекцій: систематична, тематична, персональна (меморіальна). Музейні предмети та пам’ятники. Поняття пам’ятника.

Розділ 2. Історичний розвиток музейної справи

2.1. Зародження і розвиток музеїв. Домузейне збиральництво у пе-

рвісному суспільстві, давньому Єгипті і Китаї, Греції та Римі. Використання предметів домузейних колекцій. Мотивація збирання протомузейних колекцій.

Колекціонування та виникнення музею. Художнє колекціонування та перші музеї Італії, Франції, Німеччини епохи Відродження (XV-XVI ст.). Студьйоло, кунсткамери, кабінети, статуарії, антикварії, галереї. Приватні колекції як основа перших музейних експозицій у Європі.

Протомузейні установи Московської Русі XIV-XVII ст. Культурні сади, «аптекарські городи», приватні звіринці, арсенали, Оружейна па-

лата (1537 р.).

Музей у XVII ст. і в епоху Просвітництва. Розвиток освітніх і виховних функцій колекцій та музеїв. Початок вивчення речових пам’яток Античності та Середньовіччя. Розширення соціального та професійного середовища колекціонерів. Розширення ринку предметів для колекціонування. Петербурзька кунсткамера (1714 р.) – перший російський музей.

Поява перших публічних музеїв. Капітолійський (1734 р.) і ПіоКлиментійський музеї (1771-1799 рр.) Риму. Британський національний публічний музей (1759 р.). Бельведерський музей Відня. Музеї Німеччини, Речі Посполитої. Початок формування музейної архітектури. Удосконалення оформлення музейних експозицій. Путівники та каталоги. Остаточне оформлення публічних музеїв.

Музейна справа у кінці XVIII – першій половині ХІХ ст. Особливості та зміни. Державна та муніципальна музейна мережа революційної Франції 1789-1794 рр.: центральні профільні та провінційні музеї. Музей мистецтв у палаці Лувр, Музей природничої історії, Консерваторія мистецтв і ремесел (науки і техніки), Музей артилерії. Музей французьких пам’ятників – перший спеціалізований історичний музей у світі.

Музеї Швейцарії, Німеччини, Австрії, Польщі, Іспанії, Італії, Великобританії, США, Канади, Бразилії у першій половині ХІХ ст.

200