ifon-history-nowedays-future

КАФЕДРА ЕТИКИ ТА ЕСТЕТИКИ

«етнос», «нація». Пропонована робота є кроком на шляху дослідження естетичної своєрідності націо- нально-культурної наступності досвіду. Монографія адресується фахівцям у галузі філософії культури, естетики, культурології.

Андрущенко Т.І. Проблема естетичного в культурі: матеріали до спецкурсу. – К.: Університет «Україна», 2011. – 627 с.

Аналізуються педагогіко-методологічні, соціокультурні та практичні аспекти естетичного в історії розвитку культури від античності до наших днів. У виданні пропонується хрестоматійні матеріали, у яких представлено фрагменти праць теоретиків фі- лософсько-естетичної думки, висловлювань, роздумів видатних художників і митців та репродукції їх творів. Розрахована на студентів та викладачів вищих навчальних закладів.

Т.Андрущенко, М.Михаць, Б.Пиць, В.Федоришин Вокальні твори українських композиторів на слова Тараса Шевченка в супроводі камерного оркестру. Навчальний посібник: Партитура. Випуск II / За заг. ред. А.В. Козир. - Київ: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2011. – 220 с.

Навчальний посібник «Вокальні твори українських композиторів на слова Тараса Шевченка в супроводі камерного оркестру» укладено згідно навчальних програм для студентів вищих музич- но-педагогічних навчальних закладів III-IV рівнів акредитації. Органічно доповнює практичне втілення даного посібника авторський колектив, котрий забезпечує методичний аспект цього видання. Ідея створення навчально-методичного посібника, який дозволяє широке використання електронних носіїв здатних підвищити рівень репетиційної роботи у процесі колективного музикування належить професору В.Федоришину. Це дає можливість роздрукувати виконуваний твір у зручній тональності, дозволяє виокремити кожну з оркестрових партій. Доцент М.Михаць вдало визначив склад оркестру, зумів витримати стилістичні рамки при оркеструванні даних

201

ІСТОРІЯ І СЬОГОДЕННЯ ІНСТИТУТУ

музичних творів, а також доступно прокоментувати методичні прийоми у практичній діяльності диригента та оркестрантів. Доцент Б. Пиць дослідив велику кількість бібліографічних джерел, методично подав відомості про українських композиторів, що дозволить майбутнім керівникам колективного музикування свідомо підходити до художньо-стильового виконання музичних творів. Професор Т.Андрущенко глибоко проаналізувала музичну Шевченкіану, подала коментарі до поезій, підібрала репродукції рисунків Т.Шевченка (які з допомогою цифрових носіїв можна виводити на екран), що доповнить мисленнє- во-емоційне сприйняття студентами музичних образів. Загальна редакція професора А.Козир дозволила скерувати багаторічний музично-педагогічний досвід керівництва колективним музикуванням на процес підготовки майбутніх учителів, гармонійно об'єднати різновиди мистецтв з багатоаспектними методичними порадами з метою спрямування їх на ефективну підготовку фахівців до якісної практичної діяльності. Адресовано викладачам та керівникам камерних оркестрів, студентам-диригентам, солістам-вокалістам, а також усім шанувальникам музичної Шевченкіани.

Естетика: навчальний посібник для педагогів / під ред. Т.І. Андрущенко. – К.: «МП Леся», 2014. – 613 с.

Авторський колектив: доктор філософських наук, професор Андрущенко Т.І., кандидат філософських наук,доцентГрицаєнкоП.М.,кандидатфілософських наук, професор Дорога А.Є., кандидат філософських наук, доцент Коннов О.Ф., кандидат педагогічних наук, доцент Лобанчук О.А., кандидат філософських наук, доцент Овчаренко І.В., кандидат філософських наук, доцент Покотило К.М., кандидат філософських наук, доцент Савранська Н.О., кандидат філософських наук, старший викладач Скрипнікова С.В., кандидат філософських наук, доцент Шарипін А.В., старший викладач Шульга Т.Ю., доктор філософських наук, професор Юхимик Ю.В.

Навчальний посібник орієнтований на формування естетичної культури у студентів педагогічних вишів. Видання всебічно знайомить студентів з ес-

202

КАФЕДРА ЕТИКИ ТА ЕСТЕТИКИ

тетичним досвідом людства: поряд з оглядом естетичних теорій минулого висвітлюються сучасні ідеї естетичного виховання, значна увага приділяється семіології, типології та морфології мистецтва, визначаються закономірності і види художньої творчості. Шляхи вдосконалення естетичної культури розглядаються невід’ємно від педагогічної проблематики, що допомагає покращити викладацьку роботу та підвищити загальний рівень педагогічної майстерності. Кожний розділ доповнений хрестоматійним матеріалом та ілюстраціями.

Для бакалаврів, магістрів, аспірантів, викладачів гуманітарних дисциплін та всіх тих, хто бажає підвищити рівень естетичної культури.

203

ІСТОРІЯ І СЬОГОДЕННЯ ІНСТИТУТУ

БІОГРАФІЧНИЙ ДОВІДНИК КАФЕДРИ

АНДРУЩЕНКО ТЕТЯНА ІВАНІВНА – завідувач кафедри етики та естетики, доктор філософських наук, професор, заслужений працівник культури України. Освіта: історичний факультет Київського педагогічного інституту імені М.О. Горького (нині НПУ імені М. П. Драгоманова). Фахова діяльність: викладає курси «Естетика» та «Образотворче мистецтво». Коло професійних інтересів: філософія мистецтва, естетика, філософія культури, історія та теорія мистецтва, шевченкознавство, проблеми української культури. Нагороди: була відзначена Почесною грамотою Міністерства культури і мистецтв України, Подякою Київського міського голови, Подякою Головного управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини КМДА; нагороджена Патріархом всієї України-Русі Філаретом орденом Св. Варвари за активну наукову та просвітницьку роботу та духовно-патріотичне виховання молоді, Орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ-го ступеня, Медаллю АПН України «К.Д.Ушинський», Медаллю НПУ імені М.П. Драгоманова «За наукові досягнення імені П.І. Орлика», Почесними грамотами Міністерства культури і мистецтв України, Почесною грамотою спілки жінок імені П.І.Орлика, Срібною медаллю «Михайло Петрович Драгоманов 1841-1895 рр.», Золотою медаллю «Михайло Петрович Драгоманов 18411895 рр.», Медаллю «200 років з дня народження Тараса Григоровича Шевченка».

ДОРОГА АЛЛА ЄВГЕНІВНА – професор кафедри етики та естетики, кандидат філософських наук, доцент. Освіта: філософський факультет Київського державного університету імені Т.Шевченка. Фахова діяльність: викладає курс «Естетика». Коло професійних інтересів: естетика, теорія культури. Нагоро-

204

КАФЕДРА ЕТИКИ ТА ЕСТЕТИКИ

ди: Нагороджена Знаком «Відмінник освіти України», Медаллю НПУ імені М.П. Драгоманова «За наукові досягнення імені П.І. Орлика».

МАГЕРЯ ОЛЕГ ПЕТРОВИЧ – доцент кафедри етики та естетики, кандидат філософських наук, доцент. Освіта: філософський факультет Київського державного університету імені Т.Г.Шевченка. Фахова діяльність: викладає курси «Етика», «Етика науковця». Коло професійних інтересів: проблеми релігійної етики. Нагороди: відзначений Знаком Міністерства освіти і наук України «Відмінник освіти України», та Знаком Академії педагогічних наук України «К.Д. Ушинський».

ПОКОТИЛО КОСТЯНТИН МИХАЙЛОВИЧ – доцент кафедри етики та естетики, кандидат філософських наук, доцент. Освіта: філософський факультет Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка.Фаховадіяльність:викладаєкурси«Естетика», «Етика». Коло професійних інтересів: метафізика, історія філософії, комунікативна етика, містика та філософія культури, естетика та філософія мистецтва.

ШАРИПІН АНДРІЙ ВІКТОРОВИЧ - доцент кафедри етики та естетики, кандидат філософських наук. Освіта: фізико-математичний факультет Слов'янського державного педагогічного університету. Фахова діяльність: викладає курси «Етика», «Етикабізнесу».Колопрофесійнихінтересів:наукової етики,феноменологія,філософіясвідомості,когнітивна семантика.

ЛОБАНЧУК ОЛЕНА АНАТОЛІЇВНА – доцент кафедри етики та естетики, кандидат педагогічних наук. Освіта: Ніжинський державний педагогічний інститут імені М.В. Гоголя, за спеціальністю «Музика» та Київський міжрегіональний інститут удосконалення вчителів імені Бориса Грінченка за спеціальністю «практична психологія». Фахова діяльність: викладає курси «Естетика», «Етика», «Етико-естетична традиція в українській педагогіці». Коло професій-

205

КАФЕДРА ЕТИКИ ТА ЕСТЕТИКИ

кафедри етики та естетики, кандидат філософських наук. Освіта: філософський факультет Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка. Фахова діяльність: викладає курси "Етика", "Естетика". Коло професійних інтересів: професійна етика, етика спілкування, соціальна філософія, практична філософія, філософія бізнесу, логіка.

ШУЛЬГА ТЕТЯНА ЮРІЇВНА – старший викладач кафедри етики та естетики. Освіта: дефектологічний факультет Слов’янського державного педагогічного університету. Фахова діяльність: викладає курс «Етика», керівник навчальної культурологічної практики. Коло професійних інтересів: компенсаторні функції мистецтва у психокорекції особистості з особливими потребами, проблеми морально-ес- тетичного розвитку студентської молоді, практич- но-культурологічна підготовка у вищому педагогічному виші. Нагороди: Почесна грамота Управління у справах сім'ї та молоді Донецької обласної держадміністрації, Подяка від Благодійного фонду науки та освіти імені Г.Сковороди, медаль «200 років з дня народження Тараса Григоровича Шевченка».

207

ІСТОРІЯ І СЬОГОДЕННЯ ІНСТИТУТУ

КАФЕДРА ФІЛОСОФСЬКОЇ АНТРОПОЛОГІЇ

Кафедра філософської антропології була заснована в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова наказом ректора № 92 від 29 березня 2005 року.

Колектив кафедри у своїй роботі розвиває традиції Київської світоглядно-антропологіч- ної школи, заснованої академіком Шинкаруком Володимиром Ілларіоновичем, а також широко використовує у викладанні та дослідницькій роботі надбання світових філософсько-антро- пологічних шкіл.

Київська світоглядно-антропологічна школа починає формуватися у 60-ті роки минулого століття, коли інтелектуали отримали відносну свободу філософського слова і публічної концептуалізації, які виходили за межі попере-

дньоїортодоксальноїмарксистстько-ленінськоїтеорії.Мислителями, що найбільше вплинули на В.І. Шинкарука як засновника світогляд- но-антропологічної школи, були Кант і Гегель, але він та його послідовники виходять за межі характерної для німецької філософської класики гносеологізації людського буття – передусім через категорію «світ», а вже потім через категорію «практика». В результаті найвагомішим здобутком Київської світоглядно-антропологічної школи є перенесення акценту з відносин «субє’кт – об’єкт» та «людина – суспільство» на концептуальну пару «людина – світ».

У середині 90-х років ХХ століття у Київський світоглядно-ан- тропологічній школі відбувся «екзистенціальний поворот», який був розпочатий статтею В.І. Шинкарука «Віра, надія, любов». Маємо достатньо серйозний вплив на Київську світоглядно-антропологічну школу ідей С.К’єркегора та М.Бердяєва.

Одним із найважливіших здобутків Київської світоглядно-антро- пологічної школи є екзистенцiальна антропологiя – напрям сучасної української фiлософiї, який розглядає світоглядну активність особистості в контексті її неповторного існування.

Сучасна вітчизняна екзистенціальна антропологія як напрям Київської світоглядно-антропологічної школи досліджує екзистенціальні виміри людського буття через розгляд світогляду та його

208

КАФЕДРА ФІЛОСОФСЬКОЇ АНТРОПОЛОГІЇ

теоретичних трансформацій. Екзистенцiальна антропологія вкладає

впоняття світогляду екзистенціальну напруженість та трансцендуючу активність людського буття. Світогляд розглядається не тільки

вйого зв’язках із теоретичною свідомістю, але й у взаємодії з людським відношенням до світу, світовідношенням.

Екзистенцiальна антропологія займається аналізом екзистенцiального змісту феноменів світогляду та свiтовiдношення, що складає одну з найсуттєвіших тенденцій Київської свiтоглядно-ан- тропологiчної школи. В.Шинкарук дослiджує екзистенцiали «вiра», «надiя», «любов», якi знаменують вихiд особистостi до людяної комунiкацiї. В.Іванов вивчає індивідуальне та родове в культурному досвіді людини. В.Табачковський осмислює проблеми екзистенцiальної антропологiї через розгляд колiзiйностi людського свiтовiдношення та феномену самотворення людини. I.Бичко детально досліджує такий екзистенцiал як «свобода».

Дотичнi до екзистенцiальної антропологiї розвiдки М.Поповича щодо вимiрiв людського буття. У річищі цього напряму відбуваються дослiдження можливостей розумiння та опису суперечностей людського свiтовiдношення, що належать М.Булатову.

На відміну від есенціального підходу, екзистенціально-антропо- логічний підхід до людини стверджує відкритість людського буття, неможливість визначити наперед задані межі людської природи. Ця ідея філософії екзистенціалізму набуває в екзистенцiальній антропології нове звучання: екзистенціальний підхід не повинен знищити есенціальний, вступивши з ним у антагонізм; суперечність між ними повинна бути подолана синтетично.

Тією чи іншою мірою до екзистенціальної антропології як напряму Київської світоглядно-антропологічної школи дотичні українські науковці В.П. Андрущенко, Є.Андрос, Г.Ковадло, Т.Лютий, Т.Розова, Л.Солонько, Г.Шалашенко, Л.Шашкова та ін.

Принципи екзистенцiальної антропологiї розвиваються у проекті метаантропологiї, яка є подальшим розгортаннням Київської світоглядно-антропологічної школи і може бути визначена як вчення про межі буття людини, його світоглядно-екзистенціаль- ні виміри, умови комунікації в цих вимірах і архетипові основи культури. Метаантропологія як проект розвитку вітчизняної філософської антропології був запрпонований у 1997 р. в книзі Н.В. Хамітова «Філософія людини: пошук меж. Вступ до метаантропології», до якої В.І. Шинкарук написав передмову. Сьогодні метаантропологія як методологічна стратегія розвивається багатьма українськими та зарубіжними науковцями, зокрема в роботах С.А. Крилової, С.Мінєвої, Д.Парка, І.В. Стєпаненко та ін., що доз -

209

ІСТОРІЯ І СЬОГОДЕННЯ ІНСТИТУТУ

воляє говорити про формування напрямку і школи філософської антропології як метаантропології.

Звісно, поняття «метаантропологія» використовується й іншими авторами за межами Києва й України. Проте метаантропологія як напрям саме Київської світоглядно-антропологічної школи є осмислення людського буття в буденному, граничному і метаграничному вимірах, що дає можливість прогнозувати перспективи еволюції людини і людства.

Таким чином, створення кафедри філософської антропології в 2005 році в Інституті філософської освіти і науки НПУ імені М.П. Драгоманова було цілком закономірним.

З перших днів існування кафедри до серпня 2014 року її очолювала доктор філософських наук, професор Розова Тамара Вікторівна, царина наукових інтересів якої сягає від загальних проблем філософської антропології до проблематики антропології права та політичної антропології. Вона є автором та співавтором багатьох монографій («Утопія та сучасність», «Специфика ста-

новления гражданского обще-

Проф. Т.В. Розова і проф. І.І. Дробот на урочистостях ства в Украине», «Утопия как Інституту

Колектив кафедри філософської антропології (2011)

210