ІГРОТЕРАПІЯ

1. Загальна|спільна| характеристика методу

Ігрова терапія - метод психотерапевтичної дії на дітей і дорослих з використанням гри. У основі різних методик, що описуються цим поняттям, лежить визнання|зізнання| того, що гра сильно впливає на розвиток особистості|особистості|. У сучасній психокорекції дорослих гра використовується в груповій психотерапії і соціально-психологічному тренінгу у вигляді спеціальних вправ, завдань|задавань| на невербальні комунікації, розігруванні різних ситуацій і ін. Гра сприяє створенню|створінню| близьких стосунків між учасниками групи, знімає напруженість, тривогу, підвищує самооцінку, дозволяє перевірити себе в різних ситуаціях спілкування, знімаючи небезпеку соціально значущих наслідків.

Характерна|вдача| особливість гри - її двоплановість, властива також драматичному мистецтву, елементи якого зберігаються в будь-якій колективній грі:

1. Гравець виконує реальну діяльність, здійснення якої вимагає дій, пов'язаних з вирішенням цілком|сповна| конкретних, часто нестандартних завдань|задач|.

2. Ряд|лаву| моментів цієї діяльності носить умовний характер|вдача|, що дозволяє відвернутися від реальної ситуації з|із| її відповідальністю|багаточисельними| | .

Двопланову гри обумовлює|зумовлює| її розвиваючий ефект. Психокоректувальний ефект ігрових занять у дітей досягається завдяки встановленню позитивного емоційного|емоціонального| контакту між дітьми і дорослими. Гра коригує придушені|придушувати| негативні емоції, страхи, невпевненість в собі, розширює здібності дітей до спілкування, збільшує діапазон доступних дитині|дитяті| дій з|із| предметами.

Основні ознаки розгортання гри – швидко змінні ситуації, в яких опиняється об'єкт, і таке|настільки| ж швидке пристосування дій до нової ситуації.

Структуру дитячої гри складають ролі; ігрові дії як засіб|кошт| реалізації цих ролей; ігрове використання |вжиток| предметів - заміщення реальних предметів ігровими (умовними); реальні стосунки між тими, хто грає.

Загальні|спільні| показники|показники| до проведення ігротерапії|: соціальний інфантилізм, замкненість, нетовариськість, | нонконформність і надслухняність, порушення поведінки і шкідливі звички, неадекватна статево-рольова| ідентифікація у хлопчиків. Ігрова терапія виявилася ефективною при роботі з|із| дітьми різної діагностичної категорії, окрім|крім| повного|цілковитого| аутизму і неконтактної шизофренії. Ігротерапія ефективна як допомога при висмикуванні волосся; агресивності в поведінці; як засіб|кошт| поліпшенні|покращанні| емоційного|емоціонального| стану|достатку| дітей після|потім| розлучення батьків; що піддаються насильству і покинутих дітей; зниження страхів; стресу і тривожності у госпіталізованих дітей; при корекції утруднень|скрути| в читанні; успішності дітей з|із| утрудненнями|скрутою| в навчанні|вченні|; відставання в мовному розвитку; інтелектуального і емоційного|емоціонального| розвитку розумово відсталих дітей; лікуванні заїкання; полегшенні стану|достатку| при психосоматичних захворюваннях (бронхіальна астма, нейродерміт, виразковий коліт, дискінезії жовчовивідних шляхів|колій| і ін.); поліпшенні|покращанні| Я-концепції, зниженні тривоги при розставанні|розлученні| з|із| близькими.

Основні психологічні механізми коректувальної дії гри:

1. Моделювання системи соціальних стосунків в наочно-дієвій|дійовій| формі в особливих ігрових умовах|дотримання| |дитям| .

2. Зміна позиції дитини|дитяти| у напрямку подолання|здолання| пізнавального і особистісного егоцентризму і послідовної децентрації|, завдяки чому відбувається|походить| усвідомлення власного Я в грі і зростає міра соціальної компетентності і здатності до вирішення проблемних ситуацій.

3. Формування (разом з|поряд з| ігровими) реальних стосунків як рівноправних партнерських стосунків співпраці|співробітництва| і кооперації між дитиною|дитям| і однолітком, що забезпечують можливість|спроможність| позитивного особистісного розвитку.

4. Організація поетапного відпрацювання |відробляння| в грі нових, адекватніших способів орієнтування дитини|дитяти| в проблемних ситуаціях, їх інтеріоризація| і засвоєння.

5. Формування здатності|здібності| дитини|дитяти| до довільної регуляції діяльності на основі підпорядкування|підкорення| поведінки системі правил.

Основні функції психолога, ведучого ігрові заняття:

1. Створення|створіння| атмосфери схвалення|прийняття| дитини|дитяти|.

2. Емоційне|емоціональне| співпереживання дитині|дитяті|.

3. Віддзеркалення|відображення| і вербалізація| її відчуттів|почуттів| і переживань|вболівань| у максимально точній і зрозумілій дитині|дитяті| формі.

4. Забезпечення в процесі ігрових занять умов, що актуалізують переживання|вболівання| дитиною|дитям| відчуття|почуття| досягнення власної |чесноти| самоповаги.

Принципи здійснення ігротерапії|:

1. Безумовне прийняття дитини|дитяті| |прийняття| (дружні рівноправні взаємини з|із| дитиною|дитям|, прийняття |прийняття| дитини|дитяти| такою, якою вона є, дитина|дитя| - господар|хазяїн| положення|становища|, вона визначає сюжет, тему ігрових занять, на її стороні ініціатива вибору і ухвалення|прийняття| рішення).

2. Недирективність в управлінні коректувальним процесом: відмова ігротерапевта| від спроб прискорити або уповільнити|сповільняти| ігровий процес; мінімальність числа обмежень і лімітів|,|запроваджують|,(вводяться|запроваджують| лише ті обмеження, які пов'язують гру з реальним життям).

3. Встановлення фокусу коректувального процесу на відчуттях|почуттях| і переживаннях|вболіваннях| дитини|дитяти| з метою відкритого|відчиняти| вербального вираження|вираження| дитиною|дитям| своїх почуттів|почуттів| (стати для дитини|дитяти| своєрідним дзеркалом, в якому він може побачити себе).

Коректувальний процес не відбувається|походить| в грі автоматично. Він можливий лише за умови, що|при умові , що| психолог, сензитивный| до відчуттів|почуттів| дитини|дитяти|, приймає її установки і виражає|виказує| щиру віру в можливості|спроможності| дитини|дитяти| взяти на себе відповідальність за вирішення проблеми. Діалогічне спілкування дитини|дитяти| з|із| дорослим через прийняття|прийняття|, віддзеркалення|відображення| і вербалізацію| ним |виказувати| почуттів|почуттів| дитини|дитяти| стає основним механізмом коректувальної дії в ігротерапії|.