ifon-history-nowedays-future

Міністерство освіти і науки України Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

до 180-річного ювілею

Інститут філософської освіти і науки до 10-річного ювілею

ІНСТИТУТ ФІЛОСОФСЬКОЇ ОСВІТИ І НАУКИ:

ІСТОРІЯ, СЬОГОДЕННЯ, ПЕРСПЕКТИВИ

Вінниця

2015

УДК 378 ББК 74 І – 71

Рекомендовано до друку рішенням Вченої ради Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (протокол № 8 від 7 квітня 2015 року)

Редакційна рада:

Андрущенко В.П. – доктор філософських наук, професор, член-кореспондент НАН України, академік НАПН України, ректор НПУ імені М.П.Драгоманова (голова Редакційної ради)

Андрусишин Б.І. – доктор історичних наук, професор Андрущенко Т.І. – доктор філософських наук, професор

Бондар В.І. – доктор педагогічних наук, професор, академік НАПН України Бондаренко В.Д. – доктор філософських наук, професор, член-кореспондент НАПН України Вашкевич В.М. – доктор філософських наук, професор Вернидуб Р.М. – кандидат фізико-математичних наук, професор Висоцький А.В. – доктор філологічних наук, професор Долинська Л.В. – кандидат психологічних наук, професор Дробот І.І. – доктор історичних наук, професор

(заступник голови Редакційної ради) Крилова С.А. – доктор філософських наук, професор Лавриненко В.Г. – кандидат історичних наук, професор Легенький Ю.Г. – доктор філософських наук, професор Мозгова Н.Г. – доктор філософських наук, професор

Падалка О.С. – доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України Розова Т.В. – доктор філософських наук, професор Русаков С.С. – кандидат філософських наук

(відповідальний секретар)

Синьов В.М. – доктор педагогічних наук, професор, академік НАПН України Толстоухов А.В. – доктор філософських наук, професор, академік НАПН України Торбін Г.М. – доктор фізико-математичних наук, професор Уваркіна О.В. – доктор філософських наук, професор

Інститут філософської освіти і науки: історія, сьогодення, перспективи / за заг. ред. В. П. Андрущенка, І.І. Дробота. – Вінниця: ТОВ Нілан-ЛТД, 2015. – 440 с.

У книзі подана історія Інституту філософської освіти і науки НПУ імені М.П. Драгоманова, його кафедр, громадських, викладацьких і студентських організацій. Подані біографічні дані та вибіркова біобібліографія праць викладачів інституту, міститься довідкова інформація про наукові школи вчених, штатних професорів інституту.

3

ПРИВІТАННЯ КОЛЕГ І ОДНОДУМЦІВ

Педагогічне покликання філософії

Філософія – любов до мудрості, є специфічним видом духовно-практичного освоєння дійсності. Вона виникла на порозі становлення людської цивілізації й від давніх часів і до наших днів є стрижньовою основою духовної культури людини. Вивчення філософії є першоосновою становлення людського мислення та пізнання від часів Платонівської академії й до сучасних університетів усіх народів і культур світу.

Особливе значення вивчення філософії має для підготовки майбутніх педагогічних кадрів. І це логічно. Щоб зрозуміти світ і передати це розуміння дитині, вчитель має бути не лише грамотною, освіченою, обізнаною людиною, але й мудрою. Він має побачити в суспільстві зародки майбутнього і спрямувати розвиток дитини до його сприйняття й продовження. Вчитель плекає високу духовність і мораль, естетичне ставлення до дійсності, уміння спілку-

ватись, любити батьків і Батьківщину, готовність виступити на їх захист. Філософія дає для цього теоретико-методологічне і аксіологічне підґрунтя. Виходячи з цих міркувань нами була переосмислена концепція підготовки майбутніх педагогічних кадрів у відповідь на потреби глобалізаційних процесів сучасного світу, а також практики українського державотворення. У структурі педагогічного університету було створено Інститут філософської освіти і науки.

Нерозривність філософії та педагогіки, однозначно утверджує необхідність її вивчення в педагогічному університеті. Дехто, щоправда, намагається витіснити цей предмет з навчального процесу, пропонуючи натомість сурогатні варіанти філософування. Останню позицію я розглядаю як хибну. Не тільки в педагогічному, але і в кожному класичному чи технічному університет, філософію потрібно читати у повному обсязі, без будь-яких модифікацій чи скорочень. Стосовно ж процесу формування вчителя, то філософія розглядається нами як основний предмет саме тому, що вона формує світоглядно-методологічні підвалини процесу навчання та виховання особистості, забезпечує їх органічний зв’язок з історією і сьогоденням, орієнтує на відповідний суспільний ідеал, забезпечує їх софійність.

Як відомо, протягом усього періоду існування СРСР у закладах освіти вивчалась виключно марксистська філософія, що розглядалась як найвище досягнення суспільствознавчого освоєння дійсності, світоглядна й методологічна основа наукового пізнання як такого. Усі інші напрями, течії, школи розглядались як ненаукові, буржуазні, ідеалістичні. Зосереджені в курсі „Критика буржуазної філософії” вони вивчались фрагментарно, поверхово, поспішно. У результаті в студентів формувалось своєрідне „однодумство”, вибудуване на законах, нормах, принципах марксистської доктрини. Зрозуміло, воно мало хибний і не тривалий характер, руйнувалися при першому ж зіткненні з дійсністю.

4

ПРИВІТАННЯ КОЛЕГ І ОДНОДУМЦІВ

Наука як світогляд, а ще точніше – як особливий спосіб духовно-практично- го освоєння дійсності є феноменом цілісним. Кожен її напрям, школа чи підхід має певний сенс у формуванні й усвідомленні загальнофілософської картини світу. Надання переваги одному з них, відсторонює нашу увагу від інших. А це неправильно, і не справедливо. Як цілісний феномен філософія відкриває свою істину тільки у загальному її вивченні. Оскільки ж вивчати всі напрями і школи неможливо, постає проблема вибору: яку філософію потрібно вивчати в університеті; кому з видатних філософів віддати перевагу; на чому, насамперед, необхідно зосереджувати увагу студентів?

Відразу ж зазначу: оглядове вивчення всього курсу й поглиблене освоєння того чи іншого філософського напряму в університеті постає як проблема вибору світогляду, методології, системи цінностей – тієї духовної платформи, на якій формується особистість. Останнє залежить від загальної суспільної установки на життя тих чи інших народів та їх культур - від „духу епохи”, який сповідує відповідний локальний соціум. Суспільства релігійної духовної орієнтації віддадуть перевагу вивченню різноманітних філософсько-релігійних шкіл та напрямів. Тоталітарні режими оберуть вчення, що формують філософію вождизму, дійсної чи ілюзійної єдності та одностайності. Суспільства практичної орієнтації зосередяться на вивченні такого філософського напряму, як прагматизм чи технократизм. Народи, схильні до романтичного розуміння історичного процесу, скоріш за все, оберуть „філософію життя” або екзистенціалізм.

Яку ж філософію мають вивчати студенти українських педагогічних університетів? Відповідь на це запитання є досить простою й одночасно глибоко утаємниченою саме тому, що українська локальна цивілізація є, з одного боку, цивілізаційним феноменом, з другого – національним. Вона є учасником світових процесів, органічно включена у плетиво світових геополітичних ліній і в цьому розумінні сповідує дух загальнолюдського розвитку. Разом з тим, вона зосереджується на власне національних пріоритетах

– оселі, родині, праці, добробуту, культурі, розглядає їх у якості таких, що ідентифікують її самість як особливого угрупування людей у системі взаємодії світових народів і культур.

Характерним при цьому є те, що загальнолюдські цінності українство приймає як своє власні; свої ж особливі цінності воно піднімає до рівня загальнолюдських і щедро ділиться ними з іншими народами і культурами. Не протиставляє, не абсолютизує, а розглядає як особливе, корисне для себе і для інших. Відомо, що деякі історичні народи використовують власну унікальність як підставу й підґрунтя для домінування над іншими народами. Українці є людьми іншого духовного стрижня. Вони ніколи не зазіхали на чуже, бо свого завжди було вдосталь. Вони не „розширювали” власні землі, бо трудились на тих, які були одвічно даровані Богом. Вони ніколи не підкорювали інших, бо завжди сповідували ідею миру, справедливості, праці і добробуту. А це означає, що українська педагогіка базується на єдності світових (загальнолюдських) і національних пріоритетів - на світовій і національній філософії, їх єдності й взаємозв’язку, що й має вивчатись в українських університетах.

Основною платформою української філософської думки, яку треба передати майбутнім педагогам, є європейська філософська традиція, бо:

перша все, в основі цієї єдності лежить проблема людини в її соціальній організації як основної проблеми філософії. Європейська філософія довела, що проблема людини є головною у філософії загалом. Не співвідношення мислення і буття, не проблема методу, не герменевтика, а саме проблема людини є тим го-

5

ПРИВІТАННЯ КОЛЕГ І ОДНОДУМЦІВ

ловним таїнством, проникнення в яке складало сенс і смисл філософствування як такого. У контексті загальної історії філософського розвитку це може бути оцінено як потужний крок філософії назустріч людині. Її становленню та розвитку, а отже – педагогіці;

по-друге, не менш вагомим надбанням європейської філософії є утвердження методологічного плюралізму як основи основ філософського осягнення світу. Філософія XX століття довела, що універсального, всезагального методу філософського пізнання немає. Індукція Ф.Бекона і дедукція Р.Декарта, діалектика Г.Гегеля і К.Маркса, інтуїція А.Бергсона, герменевтика Г. Гадамера, анти діалектика і негативна діалектика Ф.Шляєрмахера, Т.Адорно, Г.Маркузе, Г.Г.Гадамера мають свої межі застосування. Кожен з них має переваги над іншим у “своєму полі”, а філософія лише тоді досягає повноти (й глибини) осягнення свого предмету, якщо вона майстерно користується усіма методами в їх взаємодії та взаємодоповненості. У філософії має домінувати методологічний плюралізм, який дозволяє охопити таїнство матеріального, соціокультурного і духовного буття світу і людини в їх цілісності, взаємодії й у взаємній залежності;

по-третє, європейська філософія є утвердженням пріоритету загальнолюдських цінностей, забезпеченням на їх основі творчого діалогу культур, осягнення й розв’язанням глобальних проблем сучасності, опрацюванням механізмів збереження миру й цивілізації як такої. Класові, національні, групові інтереси

іцінності аж ніяк не зникають з поля людських взаємин і пристрастей. Вони об’єднують або роз’єднують людей, зіштовхують їх у протиборстві. Однак – і це факт – коли мова заходить про виживання людства як цивілізації, вони відступають на задній план. Людство віддає перевагу вічним цінностям. Дотримуючись їх як загальних принципів розумної організації життєдіяльності, людство збільшує ноосферний потенціал цивілізації, її життєздатність як унікального неповторного явища універсуму.

Характерно, що найголовнішою цінністю в розмаїтій системі поглядів видатних представників світової філософії є людина. Такою ж за якістю вона є

ів українській національній філософії. Тому на запитання „Яку ж філософію треба вивчати в університетах?”, я можу дати однозначну відповідь – світову й національну у їх взаємозв’язку та взаємодії в обґрунтуванні вічних цінностей цивілізації, головною серед яких є її величність ЛЮДИНА.

Саме на таких засадах десять років тому було сформовано модель філософської освіти в Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова. Фактично ця дія стала відродженням глибинної традиції університету Св. Володимира, де педагогічна освіта визрівала в лоні світової і вітчизняної філософських традицій.

6

ПРИВІТАННЯ КОЛЕГ І ОДНОДУМЦІВ

Ректорові Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова академіку В. П. Андрущенку

Директорові Інституту філософської освіти і науки НПУ імені М.П. Драгоманова професору І.І. Дроботу

Колективу Інституту філософської освіти і науки НПУ імені М.П. Драгоманова

Шановний Вікторе Петровичу! Шановний Іване Івановичу! Шановні колеги!

Щиро, сердечно, з гордістю за результати десятирічної праці, вдячністю за високопрофесійну викладацьку

йорганізаторську роботу та сподіванням на нові успіхи, вітаю з 10-річчям Інституту філософської освіти і науки!

Філософська освіта і наука в сучасному бурхливому

йшвидкоплинному світі набуває особливої ролі і значення для розвитку суспільства як складова утворення світогляду, збереження ментальності, ствердження мо-

ральності. Таке розуміння об’єднало зусилля творців Інституту: ректора НПУ імені М.П. Драгоманова Віктора Петровича Андрущенка, який виступив з ідеєю щодо утворення навчально-методичного і наукового підроз-

ділу, директора-організатора Інституту Івана Івановича Дробота, завідувачів кафедр-засновників – Григорія Івановича Волинку, Віктора Дмитровича Бондаренка,Тамару Вікторівну Розову, Людмилу Петрівну Вовк, Олексія Григоровича Мороза, Любов Василівну Долинську, Наталію Миколаївну Дем’яненко, Наталію Василівну Гузій та багатьох інших професорів і викладачів. Неможливо переоцінити їхні зусилля з виховання молодого покоління – випускників за трьома напрямами – «Філософія», «Культурологія» і «Дизайн», які стають гідними фахівцями й достойними громадянами нашої країни.

Філософська освіта в Україні веде свій відлік від славетної Києво-Мо- гилянської академії, звичаїв Університету Святого Володимира, ідей Київського інституту народної освіти. Інститут філософської освіти і науки

– на шляху гідного продовження філософських традицій нашої культури, збереження і передавання нащадкам їхньої високої духовної спадщини.

Шановний Вікторе Петровичу! Шановний Іване Івановичу! Шановні члени професорсько-викладацької та студентської спільноти Інституту філософської освіти і науки НПУ імені М.П. Драгоманова! У цей урочистий день зичу Вам міцного здоров’я, миру, злагоди, нових задумів і здобутків в ім’я розквіту

7

ПРИВІТАННЯ КОЛЕГ І ОДНОДУМЦІВ

Шановні колеги Інституту філософської освіти і науки Національного педагогічного

університету імені М.П. Драгоманова!

Я хочу привітати Вас зі знаменною датою педагогічної та наукової діяльності і, перш за все, підкреслити факт нашої співпраці.

Берусь сказати, що десятирічним строком існування Інститут філософської освіти і науки стверджується плідність діяльності Вашої організації. За цей час ви підготували висококваліфікованих фахівців для системи освіти і ширше. Навчаючи і даючи путівку в життя, ви даруєте світові гуманітаріїв за покликанням. Людей, які замислюються над укріпленням загальнолюдських цінностей не через службовий обов’язок і без нагадувань. В ім’я важливого для кожного. Тих, хто присвячує багато часу і сил осмисленню «наук про дух» на підставі усвідомлення того, що це їх доля.

Інститутом філософії імені Г.С. Сковороди НАН України щорічно приймаються випускники Вашого Інституту для навчання в аспірантурі, і, спілкуючись, ми відчуваємо мудрість драгомановської родини. Це люди, які не зупиняються на початому і можуть виходити з системи налагодженого і запропонованого у незвичне. Вони здатні бути більшими, ніж є сьогодні.

Доречно сказати, що Інститутом філософії імені Г.С. Сковороди НАН України постійно здійснюються зусилля знайти спільну мову зі студентами і викладачами Інституту філософської освіти і науки. Неможливо оминути увагою результат наших зусиль щодо щорічної роботи зі студентами-практикан- тами. Нами проводиться інформування зі структурою та організацією роботи відділів Інституту філософії. Ми відкриті щодо ознайомлення з тематикою кандидатських та докторських дисертацій, що виконуються і рекомендуються для захисту. Особливо уважно ставимося до роботи у нашій бібліотеці. Ми прагнемо показати міць незапрограмованого ставлення у підготовці наукових тез або статей , виступів на наукових конференціях і робимо все можливе для підтримки власних зусиль студентів.

Вважаю за честь, що розроблені нашим інститутом курси апробуються у Ваших аудиторіях. Цим не тільки скріплюється суміжне зусилля у формуванні національної еліти, але і активується створення нових програм. Це надихає ділитися особистісним поглядом предмета гуманітаристики і розвивати інтелектуальний потенціал молоді. Така свобода прийнятого Вашим інститутом рішення заслуговує на повагу. Ми цінуємо Вашу участь, прийнятий ризик і бачимо позитивні результати спільного досвіду.

Вчитись у Вашому інституті – щаслива нагода для людини випробувати себе, велика радість спілкування з високими професіоналами і неординарними людьми. Прийміть побажання невичерпного ентузіазму, креативної енергії, здійснення сміливих планів та ідей. Не згасайте! Бережіть закладену традицію!

8

ПРИВІТАННЯ КОЛЕГ І ОДНОДУМЦІВ

Моїм колегам, викладачам і студентам Інституту філософської освіти і науки!

Вітаю колектив з десятиріччям від дня заснування Інституту філософської освіти і науки! Зі створенням науко- во-навчального підрозділу, який ви уособлюєте. В освітянській галузі України закладені нові підвалини у вихованні сучасного покоління філософів і культурологів, які орієнтовані на єдність національних і загальнолюдських цінностей.

Десятирічний шлях є чудовим приводом для аналізу зробленого та окресленню нових перспектив. Зважаючи на плідну співпрацю з викладачами, студентами і випускниками, можу привітати з тим, що Інститут філософської освіти і науки як підрозділ вітчизняного флагману педагогічної освіти цілковито реалізувався і відіграє важливу роль у формуванні та реалізації гуманітарної стратегії розвитку НПУ

імені М.П. Драгоманова. Наукові здобутки, мистецькі проекти, освітні ініціативи, які реалізовані протягом десяти років колективом Інституту філософської освіти і науки, свідчать про те, що заснування у 2005 році Інституту філософської освіти і науки Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова було своєчасним науковим та освітнім кроком, що відповідає поточним соціокультурним потребам української держави. Культурологічні проекти («Тиждень мистецтв», «Фестиваль релігійного мистецтва»), літературно-мистецькі проекти («Щоденник», «Продайте їсти»), освітньо-музичні цикли («Перший християнський князь» та ін.) не пройшли повз увагу широкого кола громадськості і викликали резонанс.

Науковці Вашого інституту вирізняються свіжим поглядом на філософські і культурологічні теми, тому їх виступи на науково-практичних конференціях викликають жваві дискусії і сприяють розвитку галузі. Окремо слід наголосити на актуальності підготовки студентів в Інституті філософської освіти і науки зважаючи на останні соціально-політичні події в країні. В умовах політичного, військового, ідеологічного, інформаційно-пропагандистського протистояння філософсько-культурологічні знання вчать зберігати безцінне право «право бути собою», чужому навчатися та свого не цуратися.

Нині у нашій країні з’являються сучасні арт-заклади та культурно-освітні центри, волонтерські осередки та нові музеї, бібліотеки і школи, які чекають на випускників Вашого Інституту і роблять його затребуваним на ринку праці. Про це також свідчить робота Ваших фахівців у відповідних закладах міста Києва – від класичних закладів освіти та культури до цілком постмодерних фестивальних та виставкових центрів.

Підготовка студентів у вашому інституті здійснюється на основі концепції гуманістичної педагогіки, однією з особливостей якої є діалоговий підхід до навчання молоді: студент перестає бути просто тим, хто навчається. Він стає активним учасником смислових процесів, які відбуваються в середині освітньо-куль- турного простору.

Вітаю студентів, випускників та викладачів Інституту філософської освіти і науки Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова з Вашим першим десятиріччям. Успіхів Вам, здоров’я, перемог. За Вами Україна, з Вами Бог!

З повагою, співголова Наглядової ради НПУ імені М.П.Драгоманова,

почесний Президент Фонду сприяння розвитку мистецтв, дійсний член Національної академії педагогічних наук України,

9