ifon-history-nowedays-future

КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ

матеріальними умовами життя і праці її громадян, що може засвідчити кожен представник середнього і старших поколінь у наші дні, сьогодні очевидно, що викладачі, аспіранти і докторанти кафедри філософії проявили себе справжніми ентузіастами, вірними своєму покликанню і віддані обраній справі. 1992 року Київський державний педагогічний інститут імені М.Горького отримав ім’я М.П. Драгоманова, влітку 1993 став Українським державним педагогічним університетом, а за чотири роки отримав статус Національного.

В умовах відсутності тих рамок, що властиві тоталітарним і авторитарним державним режимам, науково-викладацька спільнота кафедри отримала можливість проявити свої здібності й зацікавлення без обмежень цензурного і їм подібного характеру. У 1992 – 2005 роках кафедра є складовою частиною соціально-гуманітарного факультету і забезпечує викладання курсу «Філософія» студентам і аспірантам усіх спеціальностей. За редакцією Г.І. Волинки виходять друкомдвавипуски«Читанкизісторіїфілософії»−збіркиукраїнських перекладів найважливіших філософських першоджерел: «Філософія Стародавнього світу» (К., 1992)і «ЗарубіжнафілософіяXX століття» (К., 1993). У підготовці обох видань активну участь брав талановитий науковець доцент Л.І. Карнаухов. В час, коли затримки у виплаті заробітної плати навіть у столиці України іноді сягали півроку, викладачі кафедри забезпечували читання лекційних курсів, проведення семінарських і практичних занять, заліків та іспитів на належному фаховому рівні. Зокрема, були підготовлені типова програма дисципліни«Філософія»,затвердженанауково-методичноюкомісією МіністерстваосвітиінаукиУкраїни,програмакандидатськогоіспиту з філософії (затверджена колегією Міносвіти України 25.03.1993 р.). Ю.О.Федіврозробивтиповупрограму«Історіяукраїнськоїфілософії» і видав на її основі один із перших навчальних посібників (1994) в Україні.1995 року видано навчальний посібник для студентів і аспірантів під назвою «Вступ до філософії у конспективному викладі» (К., 1995), в якому поряд з короткими, але вичерпними викладами всіх темкурсу –від вступної, основних історико-філософських з урахуванням української культурної традиції і до огляду всіх провідних розділів філософії наявні переліки проблемно-пошукових питань і докладні списки першоджерел з допоміжною літературою. Без перебільшення можна сказати, що цей посібник став у нагоді кільком поколінням студентів-драгоманівців, а також майбутнім кандидатам і докторам наук тих часів, а в кращих умовах життя України неодноразово отримував своє продовження. Тоді ж у вигляді окремої брошури побачивширокийсвіттекствідкритоїлекції«ФілософіяГригоріяСковороди» одного з провідних професорів кафедри – Юрія Олексан-

51

ІСТОРІЯ І СЬОГОДЕННЯ ІНСТИТУТУ

дровича Федіва (нар. 1939), визнаного фахівця з історії української філософської думки, який кілька десятків років присвятив праці на факультетіукраїнськоїфілології(нині–Інститутукраїнськоїфілології талітературноїтворчостііменіАндріяМалишка)НПУіменіМ.П.Драгоманова аж до виходу на заслужений відпочинок у 2010 році. Того ж1995рокуГ.І.Волинка,Ю.О.ФедівтаІ.В.Огородникразомзіншими визнаними фахівцями укладають 35-сторінкову програму кандидатськогоіспитузісторіїфілософії,щоознаменувалопочатоквиходу наукових досліджень кафедри філософії, а з нею і всього університету на новий рівень.

Від їх середини 1990-х і аж до осені 2014 року кафедра мала свій особливийобраз:порядзоригінальнимавторськимкурсомфілософії длястудентіврізнихспеціальностей,особливотехнічнихіприродни- чо-наукових, кандидат філософських наук доцент, а від 2012 року професор Володимир Олександрович Дорошкевич (1942 – 2014) публікував статті й замітки на злободенні теми у відомих всеукраїнськихгазетах,ініціювавсудовіпроцесипротинайвищихпосадових осіб держави та брав участь майже в усіх виборчих кампаніях до Верховної Ради України, а свого часу долучився до Євромайдану і Революції гідності.

У1997 році відбувся успішний захист кандидатської дисертації

зісторії філософії Наталії Григорівни Мозгової «Гносеологічна проблематика в творчості П.І. Ліницького» (науковий керівник Г.І. Волинка), за матеріалами тоді ж видана монографія «Петро Ліницький: життєвий шлях і духовна спадщина». Фактично відбулося повернення з забуття широким і науковим загалом імені не лише цього, але й інших українських мислителів, які представляють Київську духовну академію ХІХ – початку ХХ ст. і мають пряме відношення до виникнення і розвитку НПУ імені М.П. Драгоманова.

1998 року під керівництвом Г.І. Волинки захистив кандидатську дисертацію зі спеціальності «соціальна філософія та філософія історії» Ігор Геннадійович Нємчинов. Тема дисертації – «“Руська ідея” як парадигма російської історіософії» з огляду на події в Україні двох останніх років виглядає більш ніж актуальною.

Золотий ювілей Григорія Івановича Волинки (1999 рік) ознаменувався подією, яку можуть гідно оцінити знавці історії філософії. Вперше за 133 роки після публікації раніше згаданої праці О.М. Новицького зі стародавньої філософії, саме в Києві і в Україні (у період між вказаними роками, а особливо в радянський час, своєрідне право на випуск узагальнюючих праць такого характеру мали виключно московські видавництва) під керівництвом ювіляра 25-тисячним накладом вийшов перший підручник зі світової філософії. «Вступ до

52

КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ

філософії: Історико-філософська пропедевтика: Підручник / Г.І. Волинка, І.В. Огородник, Ю.О. Федів; за ред. Г.І. Волинки» (К., 1999), в якому знайшли висвітлення питання походження філософії та її розвитку від Стародавності до сьогодення. Один з співавторів посібника, Іван Васильович Огородник разом з братом Василем Васильовичем випустив подібне видання, що стало підсумком викладання протягом 1992 – 1997 років курсу «Історія філософії в Україні» − «Історія філософської думки в Україні» (К., 1999). На основі текстів лекцій для студентів Київського Слов’янського (нині славістичного) університету Григорій Іванович видав невелику книжку «Філософія Середніх віків і сучасна духовна культура». Ця грань його зацікавлень є настільки загальновизнаною, настільки й плідною на філософські знахідки. В.О. Дорошкевич опублікував невелику статтю «“Мастер и Маргарита” М. Булгакова: к вопросу об основной идее романа», яка за два роки набуде розвитку у справжньому науковому відкритті.

2000 рік приніс кафедрі нові вагомі здобутки і досягнення. Н.Г. Мозгова і Ю.О. Федів видали ще один навчальний посібник: «Історія української філософії» (К., 2000), перевагою якого наявність добірки першоджерел після кожного розділу з виходом основного матеріалу. Значимість цієї книги підкреслена тим, що відтоді й до сьогодні нею користуються студенти не лише НПУ імені М.П.Драгоманова, а й філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2001 року посібник було видано вдруге, а Постановою Кабінету Міністрів України він був внесений до переліку соціально значущих видань. Спільно з Г.І. Волинкою Наталія Григорівна публікує в різних фахових виданнях України з філософських наук цикл статей, присвячених ідейній спадщині маловідомого на той час представника Київської духовно-академічної філософії Йосипа Григоровича Міхневича (1809 – 1869), народженого на Волині професора Рішельєвського ліцею (майбутнього університету) в Одесі, згодом, 1859 року, спільно з М.Драгомановим, тодішнім попечителем Київського освітнього округу Миколою Пироговим та іншими діячами української науки і освіти – ініціатор відкриття недільних курсів, отже, людини, що взяла участь у становленні НПУ імені М.П.Драгоманова. Ці статті: «Антропологія Й. Міхневича і ґенеза російського космізму», «Йосип Міхневич як філософ і освітянин: невідомі сторінки біографії», «Міхневич і М. Федоров: до питання про українські витоки російського космізму» та одноосібні «Рішельєвський ліцей та українська духовно-академіч- на філософська тенденція ХІХ ст.», «Шеллінгіанські мотиви в Київській релігійно-філософській школі ХІХ століття» висвітлюють важ-

53

ІСТОРІЯ І СЬОГОДЕННЯ ІНСТИТУТУ

ливий історико-філософський факт: засновник російського космізму, автор відомої «філософії спільної справи» Микола Федорович Федоров (1828 – 1903), будучи студентом Й. Міхневича в Одесі, саме під його впливом сформулював ідеї регуляції природи і воскресіння спочилих предків засобами науки й техніки з метою заселення різних планет сонячної системи. До слова, праправнук ватажка значного селянсько-козацького повстання в Україні XVI століття Северина Наливайка Костянтин Едуардович Ціолковський саме на такій ідейній основі приступив до розробки відповідних літальних апаратів.

Інше відкриття, про яке йшлося раніше і яке прямо пов’язане з Михайлом Булгаковим, Київською духовною академією та правлінням Сталіна оприлюднене 2001 року в статті Г.І. Волинки, Н.Г. Мозгової, В.О. Дорошкевича «Дещо про часопростір Київської духовної академії» (Журнал «Людина і політика», 2001. - № 2 (14). – С. 125138.). Воно полягає в тому, що під час навчання в Тифліській (нині Тбіліська)духовнійсемінаріїстудентаСосоДжугашвіліпопечителем Київського духовно-освітнього округу, до складу якого тоді входили терени України, півдня європейської частини Росії, Грузії, Азербайджану і Вірменії був Микола Опанасович Булгаков – рідний брат автора «Майстра і Маргарити». Як відомо, майбутній керівник СРСР, разом з Ладо Кецховелі та іншими грузинськими студентами брав участь у нелегальній революційній діяльності, за що й був виключений з останнього курсу семінарії. Але тільки фахівці знають, що в середовищінеросійськиххристиянськихнародів,втомучисліукраїнського і грузинського, однією з форм протесту проти існуючого ладу Російської імперії з законодавчо закріпленим панівним становищем РуськоїПравославноїЦерквибулоте,щовпізніше,вСРСР,булоназване релігійним дисидентством: відкриті прояви симпатій до протестантизму. Адже пробудження національної свідомості неминуче веде до перегляду духовних основ суспільного життя, в першу чергу релігійних. Тому майбутні грузинські священики і обрали альтернативутодішнійверсії«русськогомира»вбаптизмізйогомінімальною обрядовістю і рідною мовою богослужіння. Звідси стосунки Сталіна та Булгакова стають набагато більш зрозумілими, ніж це було до даного відкриття. Цей же рік приносить першу в новітній історії кафедри велику та болючу втрату: у вічність відійшов Олексій Пилипович Павелко, по-справжньому побратимські стосунки її співробітників з яким не припинялися до останньої миті. Спільнота кафедри заопікувалася його родиною, а черговий – сьомий випуск «Наукових записок НПУ імені М.П. Драгоманова. Релігієзнавство. Культурологія. Філософія», присвячений світлій пам’яті Олексія Пилиповича. В ньому серед іншого опубліковані знакові статті. Так, Г.І. Волинка і

54

КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ

Ю.О.Федіввиступилизпрацею«Феноменпедагогічногоуніверситету та деякі принципи його осмислення», що започаткувала ґрунтовні розвідкиякугалузіфілософіїосвітизагалом,такізісторіїНПУімені М.П. Драгоманова зокрема. Н.Г. Мозгова продовжила дослідження Київської духовно-академічної філософії в творі «Дещо про соціокультурний контекст становлення духовно-академічної філософії в УкраїніХІХстоліття».І.Г.НємчиновіВ.О.Дорошкевичмаютьуцьому випуску статті (мовою оригіналу) «“Эстетика человечного”: Генрих Белль и русская литература ХХ века (некоторые параллели)» та «Свобода научного мышления: современный подход (философский срез)» відповідно. Публікація «Критична оцінка В.В. Лесевичем магістерської дисертації В.С. Соловйова» належить Богданові Костянтиновичу (Костьовичу) Матюшку, який від жовтня 2000 року після закінчення працює на кафедрі. Виступив з фаховою статтею «Французька “Школа Анналів” та її філософія очима студента-історика» і син Олексія Пилиповича, тоді студент 4 курсу історичного факультетуНПУіменіМ.П.ДрагомановаОлексійВікторовичНедовба,якийтеж закінчив аспірантуру при кафедрі.

У 2001 році кафедра філософії стала першим робочим місцем в НПУіменіМ.П.Драгомановадлядокторафілософськихнаук,професора, заслуженого діяча науки і техніки України Віктора Петровича Андрущенка, від 2003 року – ректора НПУ імені М.П. Драгоманова і академіка АПН України. Наукове життя кафедри набуло нової якості: кожен викладач і здобувач наукового ступеня інтенсифікував роботу в напрямках збільшення кількості і якості публікацій, особлива увага стала надаватися не лише фаховому рівневі викладання профільних і спеціальних філософських дисциплін, але й студентській науці.Визнанийфахівецьугалузіісторіїітеоріїсоціальноїфілософії, ВікторПетровичзаснувавісвоюсоціально-філософськушколу,якає авторитетною далеко за межами України.

В наступному – 2002 році, вчені-освітяни кафедри продовжили пошуки. Їх результати відображенні в статтях: Г.І. Волинка, Н.Г. Мозгова, В.О. Дорошкевич, «Сталін і Булгакови: метафізика духовної впливовості Київської академії»; Г.І. Волинка, Н.Г. Мозгова, Ю.О. Федів, «Університет як соціокультурний феномен: історія і українська сучасність». Г.І. Волинка взяв участь у підготовці видання «Філософія політики: короткий енциклопедичний словник» (К., 2002), яке побачило світ за участі Національної академії наук України та КНУ імені Тараса Шевченка. Н.Г. Мозгова видала кілька словниковихстатей:«ЛіницькийП.І.»у«Філософськомуенциклопедичному словнику» за редакцією В.І. Шинкарука (К., 2002) та «Аналітична філософія» (у співавторстві з В.Л. Чуйком) у щойно згаданій

55

ІСТОРІЯ І СЬОГОДЕННЯ ІНСТИТУТУ

«Філософії політики». Наталія Григорівна видала також методичний посібник до практичних занять і перший в Україні навчальний посібник для дистанційного навчання в двох частинах з курсу «Логіка». Іншою важливою методичною публікацією кафедри в 2002 році став навчальний посібник для аспірантів і пошукачів «Філософія і філософські науки» (К., 2002), написаний Г.І. Волинкою, Н.Г. Мозговою та Ю.О. Федівим.

У2003роцівідбулисяподії,якібагатовчомувизначилисучасний стан НПУ імені М.П. Драгоманова. Навесні, а саме 24-25 квітня, на кафедрі пройшло засідання секції «Філософія» щорічної звітно-на- укової конференції студентів університету. Наявність рекордної на той час кількості її учасників, поєднана з високими вимогами до якості текстів виступів, знайшла своє відображення в черговому випуску збірки матеріалів конференції під назвою «Філософія як складова університетської освіти». У вступній статті Г.І. Волинки «Філософія

впедагогічному університеті: історія, сучасність, перспективи» серед іншого вперше описаний ідеал поліфункціональної особистості, запропонований американськими філософами М. Веласкесом та В. Беррі та психотерапевтом К. Роджерсом. Від 30 вересня до 2 жовтня проходили Перші міжнародні драгоманівські читання, що зібрали

встінах університету філософів, мовознавців, істориків, культурологів, народознавців та представників інших галузей науки з України і понад 60 країн світу. У них взяли участь практично всі викладачі, аспіранти і докторанти кафедри філософії. На виконання Наказу ректора університету, академіка В.П. Андрущенка № 365 від 17 листопада 2003 року Г.І. Волинка, Н.Г. Мозгова, з технічною підтримкою лаборанта кафедри Олени Борисенко провели дослідження, яке мало на меті підтвердити факт заснування Педагогічного інституту при Київському імператорському університеті св. Володимира в 1834 році. Результат виявився позитивним, більше того: знайдено документ, згідно з яким 4 грудня 1834 року відбулися урочистості, пов’я- зані з відкриттям цього навчального закладу. Тоді ж вийшла друком стаття Г.І. Волинки «Міфорелігійні засади стародавньої освіти і науки» (Журнал «Людина і політика». – 2003. - № 6. – С. 109-122), провідною думкою якої є той факт, що оскільки головним навчальним предметом у стародавніх школах була духовна спадщина відповідних суспільств, викладена у священних текстах, то напружений і багато в чому болісний процес її засвоєння призвів до постановки самими учнями таких питань, належне оформлення і пошук відповідей на які і породив філософію, яка почала свій історичний шлях поряд з іншими формами світогляду – міфом, релігією і наукою. Тоді ж побачило світ нове видання посібника Н.Г. Мозгової «Логіка» (К.,

56

КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ

2003), призначеного для дистанційного навчання, а в Київському Будинку вчителя відбулася його презентація. В.О. Дорошкевич спільно з І.Т. Купріяновим видав брошуру «Апейрон – сутнісна основа існування людської цивілізації» (Запоріжжя, 2003). З 2003 року разом із кафедрою культурології кафедра філософії видає «Науковий часопис

працею. Це – стаття Г.І. Волинки та Н.Г. Мозгової «Видатні постаті в оточенні Йосипа Міхневича» (Журнал «Пам’ять століть». – 2004. - № 1. – С. 4-20), а також кілька публікацій Г.І. Волинки у газетах «Освіта» і «Освіта України». Н.Г. Мозгова опублікувала статтю «Професори філософії Університету Св. Володимира як фундатори Київської педагогічної освіти», монографію «Київська духовна академія, 1819-1920. Філософський спадок» (К., 2004). Вийшли друком нові видання посібника «Логіка» (К., 2004) і методичні рекомендації до вивчення цього курсу. В.О. Дорошкевич у співавторстві з І.Т. Купріяновим видав другу брошуру, присвячену оригінальним підходам до осмислення світової історико-філософської спадщини: «Теория чистого ума» (Запоріжжя, 2004), а спільно з О.М. Чижовою

– «И.В. Сталин – поджигатель войны против собственного народа (О происхождении Великой Отечественной войны Советского народа)» (К., 2004).

У 2005 році відбувся успішний захист кандидатської дисертації Б.К. Матюшка «Еволюція філософських поглядів В. Лесевича» (науковий керівник Н.Г. Мозгова) зі спеціальності «історія філософії». Тоді ж новий 2005/2006 рік кафедра філософії зустріла як провідна ланка в складі створеного 2 квітня 2005 року Інституту історії та філософії педагогічної освіти, від 2007 року – Інституту філософської освіти і науки НПУ імені М.П. Драгоманова, який очолив доктор філософських наук, професор Іван Іванович Дробот. Відтоді кафедра є випускаючою для студентів спеціальностей «Філософія і практич-

57

ІСТОРІЯ І СЬОГОДЕННЯ ІНСТИТУТУ

на психологія» та «Філософія і суспільствознавство», перший набір на які і відбувся 2005 року. Кафедра філософії успішно освоїла і впровадила нову на той час – кредитно-модульну систему оцінювання знань студентів. «Врожайним» став рік і на значні публікації, пов’язані з великим ювілеєм університету. Ними є «Наукові школи Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова» (В.П. Андрущенко, Г.І. Волинка, В.П. Бех); «Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова. Історія. Сьогодення. Перспективи. 1834-2004» (В.П. Андрущенко, Г.І. Волинка, Н.Г. Мозгова, П.В. Дмитренко, І.І. Дробот) та «Професори Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова: 1997-2005» (В.П. Андрущенко, Г.І. Волинка, В.П. Бех). Авторському колективу в складі Г.І. Волинки, Н.Г. Мозгової, Ю.О. Федіва належать два навчальні видання: «Філософські науки: посібник для аспірантів» (К., 2005) та «Філософські науки: посібник для аспірантів і пошукачів, які готуються до іспиту з філософських наук» (К., 2005). Г.І. Волинка видав також фундаментальний навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів «Філософія Стародавності і Середньовіччя в освітньому контексті» (К., 2005) і взяв участь у підготовці другого видання «Філософського словника соціальних термінів» (Київ-Хар-

ків, 2005).

Наталія Григорівна Мозгова видала того ж року третю за рахунком монографію «Логіко-гносеологічна проблематика в київській духовно-академічній філософії» (К., 2005), а наступного, 2006 року блискучезахистиладокторськудисертаціюзісторіїфілософіїнатему «Київська духовно-академічна філософія: аналіз логіко-гносеологіч- них тенденцій» (науковий консультант Г.І. Волинка). Тоді ж почався трудовий шлях на кафедрі кандидатів наук Тетяни Петрівни Глушко і ГалиниОлександрівниОстапчук.В.О.Дорошкевичпродовживпочаті шістьроківтомупошукифілософськогозмістутворчостіОлександра Гріна, свідченням чого є його велика стаття «Тайна творчества АлександраГрина».Г.І.Волинка,В.І.Гусєв,Н.Г.Мозгова,І.В.Огородникі Ю.О. Федів стали авторами підручника «Історія філософіїв її зв’язку з освітою» (К., 2006).

Нова сторінка в історії кафедри відкрита із заснуванням 2006 року в НПУ імені М.П.Драгоманова спеціалізованої вченої ради К 26.053.13 з захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидатафілософськихнаукзіспеціальностей«філософськаантропологія, філософія культури»та «філософія освіти», а від 2008 року і до сьогодні(радауспішно проходилаперереєстраціюзпевнимизмінамиїї складу в 2008, 2010 і 2013 роках) – «філософська антропологія, філософія культури» та «історія філософії». Ініціатором її створення, а згодом і

58

КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ

головою до кінця свого земного шляху був Г.І. Волинка, заступниками голови – Н.Г. Мозгова і М.М. Закович (до 2014 року, коли Н.Г. Мозгова очолила раду), вченим секретарем від часу заснування і до сьогодні є Б.К.Матюшко.Нацейчасурадізахищенопонад50дисертаційнихробіт, а деякі їх автори, наприклад І.І. Загарницька стала доктором філософських наук, професором і директором Інституту розвитку дитини НПУ імені М.П.Драгоманова. Після захисту в 2007 році дисертації з філософської антропології на тему «Пізнавальні можливості філософської віри» (філософсько-антропологічний аспект) на кафедрі почала працювати Людмила Анатоліївна Облова, яка нині є відповідальним секретарем Наукового часопису НПУ імені М.П. Драгоманова (Серія

7.Культурологія. Релігієзнавство. Філософія).

У2007 році колектив кафедри видав три випуски «Навчально-ме- тодичного комплексу з підготовки студентів освітньо-кваліфікацій- ного рівня “бакалавр”» відповідно для спеціальностей «Філософія», «Культурологія» і «Релігієзнавство», до яких увійшли навчальні програми нормативних дисциплін і спецкурсів, що читаються студентам ІФОН. З’явилися і нові викладачі: кандидат філософських наук Надія Богданівна Адаменко і перші випускниці спеціальності «Релігієзнавство» ІФОН НПУ імені М.П.Драгоманова Ганна Богданівна Бик (Циценко) та Катерина Анатоліївна Фоменко. Протягом весняного семестру 2007 року на кафедрі працювала кандидат філософських наук Юлія Миколаївна Кравченко, яка після річної громадської роботи за кордоном повернулася до Драгоманівського університету і нині є доцентом кафедри культурології. Цей же рік відкрив для кафедри філософії нові обрії міжнародної співпраці: в травні заочно, а в листопаді з поїздкою до місця проведення Міжнародної наукової конференції «Соловйовський семінар» (місто Іваново, Російська Федерація) у його роботі взяли участь Н.Г. Мозгова, яка отримала вчене звання професора, а також Б.К. Матюшко. У наступні роки до них долучилися І.Г. Нємчинов та Л.А. Облова. Результатом цієї роботи стали регулярні до 2014 року публікації викладачів кафедри у журналі «Соловьевские исследования», головним редактором якого є керівник «Соловйовського семінару», доктор філософських наук, професор Михайло Вікторович Максимов, наприклад: Н.Г. Мозговая. «Позитивизм и киевская духовно-академическая философия: на примере творческого наследия Ор. Новицкого и С. Гогоцкого» (Журнал «Соловьевские исследования». – 2007. – Вып. 14. – С. 50-59.) Наталія Григорівна Мозгова розробила програми дисциплін «Риторика», «Логіка і методологія логічного аналізу тексту», «Методологія гуманітарного пізнання», які читаються на відділенні «Філософія» ІФОН НПУ імені М.П Драгоманова.

59

ІСТОРІЯ І СЬОГОДЕННЯ ІНСТИТУТУ

У 2008 році на кафедрі почали працювати кандидат філософських наук Олена Валентинівна Коханенко (Павловська) та Віталій Володимирович Пономаренко і випускниці ІФОН (спеціальність «Релігієзнавство») Ольга Вікторівна Кучмій та Оксана Ігорівна Шульц (остання

Передання традицій кафедри під час наукового заходу восени 2013 року перейшла

на іншу роботу). Тоді ж під керівництвом Г.І. Волинки колективом кафедри було підготовлено, а наступного, 2009 року ви-

дано навчальний посібник «Філософія: природа, проблематика, класичні розділи» (К., 2009). Його перевагою є найповніший порівняно з іншими виклад змісту головних розділів філософії. Н.Г. Мозгова і Б.К. Матюшко опублікували кілька статей у філософських виданнях Росії (міста Воронеж, Іваново, Кострома), а В.О. Дорошеквич у співавторстві з Г.І. Волинкою і Н.Г. Мозговою – статтю «Всегда ли вывод «после этого, значит по причине этого» (post hoc, ergo propter hoc) является ошибкой? (логико-гносеологический подход)» (Журнал «Нова парадигма» − 2008. − Вип. 74. – С. 3-11.). Т.П. Глушко видає монографію «Філософія економіки у структурі сучасної гуманітарної освіти» (К., 2008).

У2009 році почав роботу сайт кафедри філософії, а спільна праця

їївикладачів у рамках методичної роботи знайшла своє продовження не лише у випуску навчального посібника «Філософія: природа, проблематика, класичні розділи», а й підготовці однойменної хрес-

60