Іменник (Substantivum) в латинській мові має (як і в українській) граматичні категорії: рід, число, відмінок, відміну.
У латинській мові (як і в українській) - три роди (genus): genus masculinum — чоловічий рід, genus femininum - жіночий рід, genus neutrum - середній рід.
Скорочені позначення: m (чол. рід), f (жін. рід), n (с. p.).
У латинській мові два числа (numerus):
numerus singularis — однина, numerus pluralis - множина.
У латинській мові є також шість відмінків (casus): casus nominativus - називний відмінок - хто? що? casus genitivus - родовий відмінок - кого? чого? casus dativus - давальний - кому? чому? casus accusativus - знахідний - кого? що? casus ablativus - орудно-місцевий - ким? чим? про кого?
про що? з ким? з чим? casus vocativus - кличний - кого? що?
Два відмінки - casus пот. і casus voc. - прямі, решта - непрямі. Крім того, у латинській мові є 5 відмін іменників (Declinationes), характерною ознакою яких є закінчення у родовому однини:
-ае- - 1-ша відміна,
-і- - 2-га відміна,
-is- - 3-тя відміна,
-us- - 4-та відміна,
-еі- - 5-та відміна.
Прикметники (adjectiva) в латинській мові діляться на дві групи - 1-2-гу відміни, і 3-тю відміну.
Займенники (pronomina) діляться на такі розряди:
особові (personalia), 6) питальні (interrogativa),
зворотний (re flexivum), 7) відносні (relativa),
присвійні (posseslva), 8) неозначені (indefinita),
вказівні (demonstrativa), 9) заперечні (negativa).
означальні (determinativa),
У латинській мові також є чотири групи числівників (numerale):
кількісні - cardinalia (питання «скільки?»);
порядкові - ordinalia (питання «який, -а, -е?»);
розділові - distributiva (питання «по скільки?»),
прислівникові - adverbia numeralia (питання «скільки разів?»).
Дієслова (verba) в латинській мові діляться на два види: означені (verba finita), котрі мають відношення до осіб, та іменні (verba infinita), які не містять жодного визначення особи.
Для особових форм характерними є різні категорії: 1) особи (personae), 2) числа (numeri), 3) часи (tempora), 4) способи дії (modi),
стани (genera).
Іменні форми: 1) неозначені форми дієслова (infinitivi), 2) дієприкметники (participia), до яких відносимо також герундив (gerundivum), 3) віддієслівний іменник (gerundium), 4) супін (supinum) - особливий віддієслівний іменник.
Щодо характеристики означених дієслів, розрізняємо:
Особи (personae): persona prima - перша особа, persona secunda - друга особа, persona tertia - третя особа.
Числа (numeri): numerus singularis - однина, numerus pluralis
множина.
Часи (tempora):
теперішній - praesens;
минулий - praeteritum:
а) минулий недоконаного виду - imperfectum,
б) минулий доконаного виду - perfectum,
в) давноминулий - plusquamperfectum;
майбутній (futurum):
а) майбутній недоконаного виду (firtOrum primum або simplex),
б) майбутній доконаного виду (futurum exactum або secundum).
Крім того, розрізняються часи недоконаного і доконаного видів.
Групу часів інфекту (недоконаного виду) утворюють: praesens, imperfectum, futurum primum. В групу часів перфекту (доконаного виду) входять: perfectum, plusquamperfectum, futurum secundum.
Способи дії (modi): дійсний - modus indicativus, наказовий - modus imperativus, умовний (кон’юнктив) - modus conjunctivus.
Стани (genera): активний - genus activum, пасивний - genus passivum.
Основні форми дієслова. У латинській мові чотири основні форми дієслова:
1-а особа однини теперішнього часу дійсного способу дії активного стану (praesens indicativi activi): laudo - я хвалю;
1-а особа однини минулого часу доконаного виду (perfectum indicativi activi): laudavi-я похвалив;
супін (supinum) - віддієслівний іменник на -um-: laudatum - похвала.
неозначена форма дієслова теперішнього часу активного стану (infinitivus praesentis activi): laudare - хвалити.
Отже, словниковий запис дієслова в латинській мові такий: laudo, laudavi, laudatum, laudare, 1 - хвалити.
У латинській мові розрізняють чотири дієвідміни (conjugationes). Вони розрізняються:
кінцева основи -а- - 1-ша дієвідміна - lauda-re;
кінцева основи -ё- - 2-га дієвідміна - mone-re;
приголосна або кінцева основи -и- - 3-тя дієвідміна - scrib-ere - statu-ere;
кінцева основи -І- - 4-та дієвідміна - audl-re.
Особові закінчення дієслів. Форми окремих часів утворюються сполученням дієслівної основи з особовими закінченнями і з допомогою різних суфікс іві з’єднувальних голосних.
Дієслівні особові закінчення є активного і пасивного стану.
|
Особа |
АКТИВНИЙ СТАН |
ПАСИВНІШ СТАН | ||
|
Однина |
Множина |
Однина |
Множина | |
|
1 |
-0, -т |
-mus |
-or, -г |
-mar |
|
2 |
-S |
-tis |
-ris |
-mini |
|
3 |
-t |
-at |
-tur |
-ntur |
Дієслівні
особові закінчення минулого часу
доконаного виду такі: Особа
Однина
Множина 1 -і
-imus 2
-isti
-istis 3 -it -erunt
(ere)
ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. УЗГОДЖЕННЯ ПІДМЕТА З ПРИСУДКОМ
і
Просте речення в латинській (як і в українській) мові складається з підмета та присудка. Підмет передається різними частинами мови (найчастіше іменником або займенником), а присудок в основному дієсловом. У реченні підмет і присудок узгоджуються в числі (однині або множині) та в особі (особу в латинській мові розпізнають по закінченнях дієслів).
Іменник (в ролі підмета) має в називному відмінку закінчення
|
|
1-ша відміна |
2-га відміна | ||
|
Наз. відм. |
-а- |
-ае- |
-US- |
-і- |
|
|
fili-a |
fili-ae |
fili-us |
fili-i |
|
|
дочка |
дочки |
син |
сини |
Закінчення дієслів в 3-й особі однини і множини (теперішній час дійсного способу дії активного стану).
|
Однина |
Множина |
|
es-t - (він, вона, воно) є |
su-nt - (вони) є |
|
labora-t — (він, вона, воно) працює |
labora-nt - (вони) працюють |
Отже, функції членів речення можна зобразити так:
Filia laborat - донька працює. filia - підмет (іменник); laborat - присудок (дієслово).
В латинській мові підмет часто передається закінченням дієслова:
Laborat - (він, вона, воно) працює (підмет) - присудок.
Присудок у латинській мові здебільшого стоїть в кінці речення, але, залежно від інтонації, може стояти і на початку речення.
Filius nunc laborat - Син нині працює.
Laborat nunc filius? - Працює нині син?
Вправа 1. З тексту випишіть дієслова 3 дієвідміни і схарактеризуйте їх (вкажіть на особу, число, час, стан, спосіб дії).
Теперішній час пасивного стану (дійсний спосіб дії).
Інфінітив пасивного стану
Це вже занадто
Pisistrato tyranno a femina narratur: - «Filia nostra cum Athenas it, in foro irridetur, quod ab Epicharmo amatur.-- Palam' puellae ab eo1 oscula dantur2; iam ab amicis dilecta eius3 viri nominatur,- Ea contumelia4 tu quoque violaris; quomodo id vitare cogitas? - Iam ego a cunctis irrideor, iam nos irridemur- Ego te iubeo: Capta et caede Epicharmum!» - Pisistratus autem «Dura es», inquit, «domina, et acerba sunt verba tua - Filia tua ab Epicharmo amatur; tu autem cum ut piratam captari, caedi rubes- Ego ea,contumelia neque torqueor5 neque me ab Epicharmo violari puto.- Itaque te moneo: Abstine ira1 et abi in villam tuam quieta!»
Вправа 1.3 тексту випишіть вирази у пасивному стані і перетворіть їх в активний.
4-та і 5 га ВІДМІНИ ІМЕННИКІВ
До четвертої відміни належать іменники чоловічого роду на -us та середнього роду на -ц. Усі вони в родовому відмінку однини мають закінчення -us. Деякі іменники на -us - жіночого роду.
|
Чоловічий |
їід (casus, -us - випадок, подія, пригода) | |
|
Відмінок |
Однина |
Множина |
|
Називний (кличний) |
cas-us |
cas-fls |
|
Родовий |
cas-iis |
cas-uura |
|
Давальний |
cas-иї |
cas-ibus |
|
Знахідний |
cas-um |
cas-us |
|
Орудно-місцевий |
cas-й |
cas-ibus |
|
Середній |
>ід (сотії, -us - ріг, фланг (у війську)) | |
|
Відмінок |
Однина |
Множина |
|
Називний (кличний) |
сот-й |
com-ua |
|
Родовий |
corn-fls |
com-uum |
|
Давальний |
сот-й |
com-ibus |
|
Знахідний |
сот-й |
com-ua |
|
Орудно-м ісцевий |
сот-й |
com-ibus |
|
Жіночий рід (domus, -us — дім (domus - .жіночогороду)) | ||
|
Відмінок |
Однина |
Множина |
|
Називний (кличний) |
dom-us |
dom-us |
|
Родовий |
dom-us |
dom-drum |
|
Давальний |
dom-иї |
dom-ibus |
|
Знахідний |
dom-um |
dom-os |
|
Орудно-місцевий |
in dom-б |
in dom-ibus |
Інші іменники 4-ї відміни жіночого роду: manus, -us - рука; porticus, -us - портик, відкрита зала (з колонами).
П’яту відміну становлять слова жіночого роду (крім dies, -еі - день і meridies, -еі - обідній час).
Всі вони в родовому відмінку однини мають закінчення -еі.
|
Жіночий рід (res, rei-справа, діло) | ||
|
Відмінок |
Однина |
Множина |
|
Називний (кличний) |
res |
res |
|
Родовий |
rei |
rerum |
|
Давальний |
rei |
rebus |
|
Знахідний |
rem |
res |
|
Орудно-місцевий |
гё |
rebus |
ПЕРФЕКТ ДІЄСЛІВ НА -V- та -и-
Перфект дієслів в латинській мові передає завершену дію, що відбулася в минулому. Українською мовою найчастіше перекладається формою минулого доконаного виду - пор. хвалив - похвалив. Взагшхі є сім способів утворення перфекту. Найтиповіші - перші два: до основи дієслова додається суфікс -v- (що характерно для дієслів 1-ї дієвідміни) або -и- (що властиво для дієслів 2-ї дієвідміни) та особові закінчення.
Багато дієслів 2-ї дієвідміни належать до групи -и- перфекту. Причому в них основа усічена, кінцева -е- зникає.
|
Особа |
1-ша дієвідміна lauda-re - хвалити (-v- перфект) |
2-га дієвідміна топё-ге - нагадувати (-и- перфект) | ||
|
однина |
множина |
однина |
множина | |
|
1 |
lauda-v-i - я (по)хвалив |
lauda-v-imus -ми (по)хвалили |
mon-u-i - - я нагадав (нагадував) |
mon-u-imus |
|
2 |
lauda-v-istl - ти (по)хвалив |
lauda-v-istis - ви (по)хвалили |
mon-u-i'stf |
mon-u-istis |
|
3 |
lauda-vi-t - він (по)хвалив |
iauda-v-crunt - вони (по)хвалнт (або laudavere) |
mon-u-it |
mon-u-erunt |
|
Особа |
Однина |
Множина |
|
1 |
fu-i —я був, став |
fu-imus - ми були |
|
2 |
fu4sti — ти був |
fu-istis - ви були |
|
3 |
fu-it — він був |
fu-erunt - вони були |
Інфінітив перфект)7 дієслів (Infinitivus Perfecti adivi) утворюється додаванням суфікса -isse- до основи перфекту:
laudav-isse - похвалити; monu-isse - нагадати; fu-isse - бути, стати.
У підрядних реченнях часу зі сполучником cum - коли, в той час як, оскільки,- вживається кон’юнктив.
Cum amicos viderem, laetus fui. - Коли (оскільки) я бачив друзів, то відчував радість (дослівно - був радий).
4-та і 5-та відміни іменників
Про святковий день у Римі
Marcus amicis narrat: «Dies festus iucundus est. Semper diem festum exspectamus. Multi viri et feminae ante meridiem Capitonium visitant. Romani templo summi dei appropinquant et pro imperio orant: “Tu, Iuppiter Optime Maxime, dominus imperii nostri es. Saepe perniciem et fortunam adversam a nostris familiis arcebas. Tua fide semper tuti erimus. Numquam spes nostra falsa sit! Utinam semper rem publicam serves!”»
Et Titus: «Aspectus Romae mihi placet. Quam praeclara aedificia!»
Tum Cornelius: «Saepe observo ut multi curiam intrent. Ibi senatus cum magistratibus rem publicam administrat. Populus Romanus magistratus creat. Magistratus autem sententiae senatus obtemperant. Poetae olim egregios viros senatus versibus celebrabant. Primum unus vir principatum non tenebat ut nunc».
Вправа 1. Провідміняйте:
dies ater, pernicies mala, res magna, aspectus pulcher, animus et sensus.
Вправа 2. До якої відміни належать такі іменники:
modus, metus, morbus, ventus, vultus, sonus, sensus, exercitus, gladius.
ДІЄПРИКМЕТНИК ТЕПЕРІШНЬОГО ЧАСУ АКТИВНОГО СТАНУ
(PARTICIPIUMPRAESENTIS ACTIVI)
Дієприкметник теперішнього часу активного стану утворюється за допомогою суфікса -nt- (в називному відмінку однини -t- випадає перед -s) та відмінкових закінчень (іменників та прикметників голосної групи, крім орудно-місцевого відмінку однини, де замість -і- з’являється -е~), які додаються до основи дієслова:
canta-re (співати) - canta-ns, canta-ntis - співаючий, співаючого.
У дієприкметників З—4-ї дієвідміни перед суфіксом -nt- з’являється -е-:
scrib-ere — scrib-ens - пишучий; той, що пише; audi-re — audi-ens - слухаючий; той, що слухає.
|
cantans — співаючий, співаюча, співаюче | ||||
|
Відмінок |
Однина |
Множина | ||
|
ч. р. ж. р. |
c.p. |
ч. p. ж. p. |
c. p. | |
|
Називний (кличний) |
cantans |
cantantes |
cantantia | |
|
Родовий |
cantantis |
cantantium | ||
|
Давальний |
cantanti |
cantantibus | ||
|
Знахідний |
cantantem |
cantans |
cantantes |
cantantia |
|
Орудно-місцевий |
cantante |
cantantibus | ||
ДІЄПРИКМЕТНИК МИНУЛОГО ЧАСУ ПАСИВНОГО СТАНУ
(PARTICIPIUM PERFECTI PASSIVI)
Дієприкметник минулого часу пасивного стану доконаного виду утворюється від основи супіна та родових закінчень -us, -а, -иш.
I.
laudare
-
laudat-um
- основа
су піна
Однина
чоловічий
рід
laudat-us
—
похвалений
жіночий
рід
laudat-a
—
похвалена
середній
рід
laudat-um
—
похвалене
Множина
чоловічий
рід
laudat-i
—
похвалені
жіночий
рід
laudat-ae
-
похвалені
середній
рід
laudat-a
—
похвалені
Дієприкметники на -itus:
mone-re - monit-um - monitus, -a, -um;
основа супіна debeo - debit-um - debitus, -a, -um. основа супіна
ДІЄПРИКМЕТНИК МАЙБУТНЬОГО ЧАСУ АКТИВНОГО СТАНУ (PARTICIPIUM FUTURI ACTIVI)
Дієприкметник майбутнього часу активного стану утворюється від основи супіна, суфікса -ur- і родових закінчень -us, -a, -um:
lauda-t-ur-us, -a, -um - той, хто має намір хвалити;
той, що збирається похвалити.
Дієприкметники майбутнього часу активного стану відмінюються за 1-2-ю відміною прикметників.
Дієприкметник теперішнього часу активного стану
Перший політ людей
Daedalus postquam Icaro alas a se constructas accomodavit, filium docuit volare. Ac profecto ille1 primus omnium mortalium alas celeres ut avis movens volavit. Iam pater voce acri illum2 ante se volantem admonet; iam ille audacia perniciosa tractus verbis (patris) monentis non paret; iam pericula
Іменники
ПЕРША ВІДМІНА
(DECLINATIO PRIMA)
|
|
stella (f) зірка |
silva (f) ліс |
nauta (m) моряк |
Scytha (in) скіф |
|
SINGULARIS | ||||
|
Nom. |
steii-a |
silv-a |
naut-a |
Scyth-a |
|
Gen. |
stell-ae |
silv-ae |
naut-ae |
Scyth-ae |
|
Dat. |
steil-ae |
silv-ae |
naut-ae |
Scyth-ae |
|
Асе. |
stell-am |
silv-am |
naut-am |
Scyth-am |
|
Ab!. |
stell-a |
silv-a |
naut-a |
Scyth-a |
|
Voc. |
(o) stell-a! |
(o) silv-a! |
(o) naut-a! |
(o) Scyth-a! |
|
PLURALIS | ||||
|
Nom. |
stell-ae |
silv-ae |
naut-ae |
Scyth-ae |
|
Gen. |
stell-arum |
silv-arum |
naut-a rurn |
Scyth-amm |
|
Dat. |
stell-is |
silv-is |
naut-is |
Scyth-is |
|
Acc. |
stell-as |
silv-as |
naut-as |
Scyth-as |
|
Abi. |
stell-is |
silv-is |
naut-is |
Scyth-is |
|
Voc. |
(o) stell-ae! |
(o) silv-ae! |
(o) naut-ae! |
(o) Scyth-ae! |
ДРУГА ВІДМІНА
(DECLINA ТЮ SECUNDA)
|
|
amicus (m) друг |
verbum (n) слово |
magister (m) вчитель |
puer(m) хлопець |
vir (m) чоловік |
|
SINGULARIS | |||||
|
Nom. |
amic-us |
verb-um |
magister |
puer |
vir |
|
Gen. |
amic-i |
verb-i |
magistr-i |
puer-i |
vir-i |
|
Dat. |
amic-o |
verb-o |
magistr-o |
puer-o |
vir-o |
|
Acc. |
amic-um |
verb-um |
magistr-um |
puer-um. |
vir.-um |
|
AbL |
amic-o |
verb-o |
magistr-o |
puer-o |
vir-o |
|
Voc. |
(o) amic-e! |
(o) verb-um! |
(o) magister! |
(o) puer! |
(o) vir! |
|
PLURALIS | |||||
|
Nom. |
amic-i |
verb-a |
magistr-i |
puer-i |
vir-i |
|
Gen. |
amic-orum |
verb-orum |
inagistr-orum |
puer-orum |
vir-orum |
|
Dat. |
amic-is |
verb-is |
magistr-is |
puer-is |
vir-is |
|
Acc. |
amic-os |
verb-a |
magistr-os |
puer-os |
vir-os |
|
АЫ. |
amic-is |
verb-is |
magistr-is |
puer-is |
vir-is |
|
Voc. |
(o) amic-i! |
(o) verb-a! |
(o) magistr-i! |
(o) puer-i! |
(o) vir-i! |
Приголосна група (Classis consonans)
|
|
homo (m) людина |
scriptor (m) письменник |
civitas (f) держава |
flumen (n) ріка |
|
SINGULARIS | ||||
|
Nom. |
homo |
' scriptor |
civitas |
flumen |
|
Gen. |
homin-is |
scriptor-is |
civitat-is |
flumin-is |
|
Dat. |
bomin-i |
scriptor-i |
civitat-i |
flumin-i |
|
Aec. |
homin-em |
scriptor-em |
civitat-em |
flumen |
|
Abi. |
homin-e |
scriptor-e |
civitat-e |
flumin-e |
|
Voc. |
(o) homo! |
(o) scriptor! |
(o) civitas! |
(o) flumen! |
|
PLURALIS | ||||
|
Nom. |
homin-es |
scrip tor-es |
civitat-es |
flumin-a |
|
Gen. |
homin-um |
scriptbr-um |
civitat-um |
flumin-um |
|
Dat. |
homin-ibus |
scriptor-ibus |
civitat-ibus |
flumin-ibus |
|
Acc. |
homin-es |
scriptor-es |
civitat-es |
f!umin-a |
|
Abi. |
homin-ibus |
scriptor-ibus |
civitat-ibus |
flumin-ibus |
|
Voc. |
(o) homin-es! |
(o) scriptor-es! |
(o) civitat-es! |
(o) flumin-a! |
Голосна група (Classis vocalis)
|
|
mare (n) море |
animal (n) тварина |
exemplar (n) зразок |
|
|
|
SINGULARIS |
|
|
Nom. |
mare |
animal |
exemplar |
|
Gen. |
mar-is |
animal-is |
exemplar-is |
|
Dat. |
mar-i |
animal-i |
exemplar-i |
|
Acc. |
mare |
animal |
exemplar |
|
Abi. |
mar-i |
animal-i |
exemplar-i |
|
Voc. |
(o) mare! |
(o) animal! |
(o) exemplar! |
|
PLURALIS | |||
|
Nom. |
mar-ia |
animal-ia |
exemplar-ia |
|
Gen. |
mar-ium |
animal-ium |
exemplar-iuin |
|
Dat. |
mar-ibus |
animal-ibus |
exemplar-ibus |
|
Acc. |
mar-ia |
animal-ia |
exemplar-ia |
|
АЫ. |
mar-ibus |
animal-ibus |
exemplar-ibus |
|
Voc. |
(o) mar-ia! |
(o) animal-ia! |
(o) exemplar-ia! |
Мішана група (Classis mixta)
|
|
civis (m, f) громадянин, -ка |
nubes (f) хмара |
pars (!) частина |
OS (tl) кістка |
febris (f) лихоманка |
|
SINGULARIS | |||||
|
Nora. |
civis |
nubes |
pars |
OS |
febris |
|
Gen. |
civ-is |
nub-is |
part-is |
oss-is |
febr-is |
|
Dat. |
civ-і |
nub-i |
part-i |
oss-i |
febr-i |
|
Acc. |
civ-em |
nub-em |
part-em |
OS |
febr-im |
|
Abi. |
civ-e |
nub-e |
part-e |
OSS-e |
febr-i |
|
Voc. |
(o) civ-is! |
(o) nub-is! |
(o) pars! |
(o) os! |
(o) febr-is! |
|
PLURALIS | |||||
|
Nom. |
civ-es |
nub-es |
part-es |
oss-a |
febr-es |
|
Gen. |
civ-ium |
nub-ium |
part-ium |
oss-ium |
febr-ium |
|
Dat. |
civ-ibus |
nub-ibus |
part-ibus |
oss-ibus |
febr-ibus |
|
Acc. |
civ-es |
nub-cs |
part-es |
oss-a |
febr-es |
|
Abl. |
civ-ibus |
nub-ibus |
part-ibus |
oss-ibus |
febr-ibus |
|
Voc. |
(o) civ-es! |
(o) nub-es! |
(o) part-es! |
(o) oss-a! |
(o) febr-es! |
|
|
turns (f) вежа |
Neapolis (f) Неаполь |
vis сила |
bos корова, віл |
luppiter Юпітер |
|
SINGULARIS | |||||
|
Nom. |
turris |
Neapolis |
vis |
bos |
luppiter |
|
Gen. |
turr-is |
Neapol-is |
- |
bovis |
Iovis |
|
Dat. |
turr-i |
Neapol-i |
— |
bovi |
lovi |
|
Acc. |
turr-im |
Neapol-im |
vim |
bovem |
lovem |
|
Abl. |
turr-i |
Neapol-i |
vi |
bove |
Iove |
|
Voc. |
(o) turr-is! |
(o) Neapol-is! |
(o) vis! |
(o) bovis! |
(o) luppiter! |
|
PLURALIS | |||||
|
Nom. |
tun-es |
- |
vires |
boves |
- |
|
Gen. |
turr-ium |
- |
virium |
bovum |
- |
|
Dat. |
turr-ibus |
- |
viribus |
bubus (bobus) |
- |
|
Acc. |
turr-es |
- |
vires |
boves |
- |
|
Abl. |
turr-ibus |
- |
viribus |
bubus (bobus) |
- |
|
Voc. |
(o) turr-es! |
- |
(о) vires! |
(o) boves! |
- |
Основа «u»
|
|
fructus (m) - mid, фрукт |
exercitus (m) - військо |
cornu (n) - ріг, фланг |
|
SINGULARIS | |||
|
Nom. |
fructus |
exercitus |
cornu |
|
Gen. |
fruct-us |
exercit-us |
corn-us |
|
Dat. |
fruct-ui |
exercit-ui |
com-u (ui) |
|
Acc. |
fruct-um |
exercit-um |
corn-u |
|
АЫ. |
fruct-u |
exercit-u |
com-u |
|
Voc. |
(o) fruct-us! |
(o) exercit-us! |
(o) coru-u! |
|
PLURALIS | |||
|
Nom. |
fruct-us |
exercit-us |
com-ua |
|
Gen. |
fruct-uum |
exercit-uum |
com-uum |
|
Dat. |
fruct-ibus |
exercit-ibus |
com-ibus |
|
Acc. |
fruct-us |
exercit-us |
com-ua |
|
АЫ. |
fruct-ibus |
exercit-ibus |
com-ibus |
|
Voc. |
(o) fruct-us! |
(o) exercit-us! |
(o) com-ua! |
П'ЯТА ВІДМІНА
(DECLINATIO QUINTA)
Основа «е»
|
|
dies (m, 0 — день |
res (f) — справа, річ |
|
SINGULARIS | ||
|
Nom. |
dies |
res |
|
Gen. |
di-ei |
r-ei |
|
Dat. |
di-ei |
r-ei |
|
Acc. |
di-em |
r-es |
|
Abl. |
di-e |
r-e |
|
Voc. |
(o) di-es! |
(o) r-es! |
|
PLURALIS | ||
|
Nom. |
di-es |
r-es |
|
Gen. |
di-erum |
r-erum |
|
Dat |
di-ebus |
r-ebus |
|
Acc. |
di-es |
r-es |
|
-.01. |
di-ebus |
r-ebus |
|
Voc. |
(o) di-es! |
(o) r-es! |
ПРИКМЕТНИКИ ПЕРША І ДРУГА ВІДМІНИ
|
|
longus (m), longa (f), longum (n) - довгий, довга, довге | |||||
|
SINGULARIS |
PLURALIS | |||||
|
Nom. |
longus |
longa |
longum |
long-i |
loug-ae |
long-a |
|
Gen. |
long-i |
long-ae |
long-i |
long-drum |
long-anim |
long-omm |
|
Dat. |
long-o |
long-ae |
long-o |
long-is |
long-is |
long-is |
|
Лес. |
long-um |
long-am |
long-um |
long-os |
long-as |
long-a |
|
Abl. |
long-o |
long-a |
long-o |
long-is |
long-is |
long-is |
|
Voc. |
long-e |
long-a |
long-um |
long-i |
long-ae |
long-a |
|
|
niger (m), nigra (f), nignim (n) - чорний, чорна, чорне | |||||
|
SINGULARIS |
PLURALIS | |||||
|
Nom. |
niger |
nigra |
nignim |
nigr-i |
nigr-ae |
nigr-a |
|
Gen. |
nigr-i |
nigr-ae |
nigr-i |
nigr-orum |
nigr-arum |
nigr-orum |
|
Dat. |
nigr-o |
nigr-ae |
nigr-o |
nigr-is |
nigr-is |
nigr-is |
|
Acc. |
nigr-um |
nigr-am |
nigr-um |
nigr-os |
nigr-os |
nigr-a |
|
Abl. |
nigr-o |
nigr-a |
nigr-o |
nigr-is |
nigr-is |
nigr-is |
|
Voc. |
niger |
nigr-a |
nigr-um |
nigr-i |
nigr-ae |
nigr-a |
|
|
liber (m), libera (f), liberum (n) — вільний, вільна, вільне | |||||
|
SINGULARIS |
PLURALIS | |||||
|
Nom. |
liber |
libera |
liberum |
liber-i |
liber-ae |
liber-a |
|
Gen. |
liber-i |
liber-ae |
liber-i |
liber-drum |
liber-arum |
liber-drum |
|
Dat. |
liber-o |
liber-ae |
liber-o |
liber-is |
liber-is |
liber-is |
|
Acc. |
liber-um |
liber-am |
liber-um |
liber-os |
liber-as |
liber-a |
|
Abl. |
liber-o |
liber-a |
liber-o |
liber-is |
liber-is |
liber-is |
|
Voc. |
liber |
liber-a |
liber-um |
liber-i |
liber-ae |
liber-a |
ТРЕТЯ ВІДМІНА
|
|
acer (m), acris (f), acre (n) |
- гострий, гостра, гостре | ||||
|
|
SINGULARIS |
PLURALIS | ||||
|
Nora. |
acer |
acris |
acre |
acr-es |
acr-es |
acr-ia |
|
Gen. |
acr-is |
acris |
acr-is |
acr-ium |
acr-ium |
acr-ium 1 |
|
Dat. |
acr-i |
acr-i |
acr-i |
acr-ibus |
acribus |
acr-ibus |
|
Acc. |
acr-em |
acr-em |
acr-e |
acr-es |
acr-es |
acr-ia |
|
Abl. |
acr-i |
acr-i |
acr-i |
acr-ibus |
acr-ibus |
acr-ibus I |
|
Voc. |
acer |
acr-is |
acr-e |
acr-es |
acr-es |
acr-ia .§ |
|
|
fortis (m. f), forte (n)-хоробрий, -a, -e | |||
|
|
SINGULARIS |
PLURALIS | ||
|
Nom. |
fortis (m, f) |
forte (n) |
fort-es (m, f) |
fort-ia (n) |
|
Gen. |
fort-is |
fort-is |
fort-ium |
fort-ium |
|
Dat. |
fort-i |
fort-i |
fort-ibus |
fort-ibus |
|
Acc. |
fort-em |
fort-e |
fort-es |
fort-ia |
|
АЫ. |
fort-i |
fort-i |
fort-ibus |
fort-ibus |
|
Voc. |
fort-is |
fort-e |
fort-es |
fort-ia |
|
|
felix (m, f, n) - щасливий, щаслива, щасливе | |||
|
SINGULARIS |
PLURALIS | |||
|
Nom. |
felix (m, f) |
felix (n) |
felic-es (m, f) |
felic-ia (n) |
|
Gen. |
felic-is |
felic-is |
felic-ium |
felic-ium |
|
Dat. |
felic-i |
felic-i |
felic-ibus |
felic-ibus |
|
Acc. |
felic-em |
felix |
felic-es |
felic-ia |
|
Abl. |
felic-i |
felic-i |
felic-ibus |
felic-ibus |
|
Voc. |
felix |
felix |
felic-es |
felic-ia |
|
|
longior (m, f), longius (n) |
— довший, довша, довше | ||
|
|
SINGULARIS |
PLURALIS | ||
|
Nom. |
longior (m, f) |
longius (n) |
longior-es (m, f) |
longior-a (n) |
|
Gen. |
longior-is |
longior-is |
longior-um |
longior-um |
|
Dat. |
longior-i |
longior-i |
lotigior-ibus |
longior-ibus |
|
Acc. |
longior-em |
long-ius |
longior-es |
longior-a |
|
Abl. |
longior-e |
longior-e |
longior-ibus |
longior-ibus |
|
Voc. |
longior |
longius |
longior-es |
longior-a |
СТУПЕНІ ПОРІВНЯННЯ ПРИКМЕТНИКІВ
(GRADUS COMPARA TIONIS ADIECTIVORUM)
Утворення вищого ступеня порівняння прикметників
|
POSITIVUS |
GEN. SING. |
COMPARATIVUS |
|
longus, a, um - довгий, -a, -e |
long-i |
long-ior (m, f), long-ius (n) |
|
latus, a, um — широкий, -a, -e |
lat-i |
lat-ior (m, f), iat-ius (n) |
|
clarus, a, um - славний, -a, -e |
clar-i |
clar-ior (m, f). clar-ius (n) |
|
niger, gra, grum - чорний, -a, -e |
nigr-i |
nigr-ior (m, f), nigr-ius (n) |
|
acer, acris, acre — гострий, -a, -e |
acr-is |
acr-ior (m, f), acr-ius (n) |
|
gravis, grave — важкий, -a, -e |
grav-is |
grav-ior (m, f), grav-ius (n) |
|
similis,e —подібний, -a, -e |
simil-is |
simil-ior (m, f) simil-ius (m, f) |
|
felix, icis — щасливий, -a,-e |
felic-is |
felic-ior (m, f), felic-ius (n) |