Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

ifon-history-nowedays-future

.pdf
Скачиваний:
85
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
41.18 Mб
Скачать

КАФЕДРА КУЛЬТУРОЛОГІЇ

Колектив кафедри культурології у 2011 році

кафедру етики та естетики, а її завідувачем призначено доктора філософських наук, професора кафедри філософії Інституту філософської освіти і науки Т.І. Андрущенко. Саме в ці роки склад кафедри посилився професорами В.Є. Єленським, який очолив Центр релігієзнавчих досліджень, М.М. Черенковим, Ю.П. Чорноморцем, І.В. Богачевською, І.Б. Остащуком та багатьма іншими працівниками, значна кількість яких пройшла своє наукове і педагогічне зростання у стінах кафедри культурології. Нині на цій кафедрі працюють 35 викладачів, серед яких 9 докторів наук та 19 кандидатів наук.

Кафедра перетворилась не просто в один із найбільших осередків підготовки релігієзнавців і культурологів, а й, з-поміж інших по-

Наукова конференція "Державно-церковні відносини"

91

Відомий іспанський філософ Бенно Хюбнер спілкується зі студентами-культурологами

ІСТОРІЯ І СЬОГОДЕННЯ ІНСТИТУТУ

дібних центрів, зосередила свою увагу на провідних аспектах релігієзнавчої та культурологічної тематики, адаптованих до потреб педагогічної системи в Україні. Це дає можливість працювати в аспектірізнихнауковихпоглядівнарівніміждисциплінарнихзв’язківз метою практичного застосування набутих знань. Кафедра має тісні зв’язки з державними органами у справах релігії, провідними духовними навчальними закладами країни, виставковими центрами, музеями та концертними залами.

Критерії наукового знання,визначені членами кафедри, презентовані їхніми численними публікаціями, проведеними науковими заходами в Україні та за її межами. Серед основних праць останніх років світ побачили монографічні дослідження «Чужий.Інший.Ближній. Філософія діалогу як філософія Третього» проф. Є.В. Більченко, «Мистецтво постмодернізму як фактор адаптації особистості» проф. Г.С. Мєднікової, «Феномен екуменізму в сучасному християнстві» доц. О.С. Кисельова, «Етнокультурна царина духовно-релігійних обрядів української ментальності:усталеності та інновації» доц. С.А. Хрипко, «Серп холодной луны: реконструкция моделей чувствено-

сти», доц. О.О. Кирилової, «Державно-церковні відносини в Україні: історія, сучасний стан та перспективи розвитку» проф. В.Д. Бондаренка та Б.І. Андрусишина тощо та десятки статей у наукових фахових виданнях.

Упродовж останніх років кафедра брала активну участь у міжнародних та всеукраїнських

конференціях і конгресах. Серед них слід відзначити: Міжнародний науковий форум «Простір гуманітарної комунікації»; Конгрес молодих дослідників релігії; Конгрес вчителів предметів духовно-мораль- ного спрямування; науково-практичні конференції – «Релігійна освіта та її альтернативи у загальноосвітній школі: європейський та український досвід», «Українська та світова релігієзнавча думка: історія і сучасність», «Релігієзнавство, філософія релігії і теологія: від проблеми співіснування до взаємодії», «Філософія і релігія в просторі сучасної культури», «Українська регіоніка у контексті діалогу культур: теоретичний та прикладний виміри» – та ін.

92

КАФЕДРА КУЛЬТУРОЛОГІЇ

Крім наукової роботи, кафедра культурології проводить відомі всій Україні мистецько-просвіт- ницькі заходи: «Тиждень мистецтв», «Фестиваль релігійного мистецтва», музично-поетичний фестиваль «Одна маленька свічка».

«Тиждень мистецтв» продов-

 

жує давню естетично-виховну

 

традицію кафедри, коли, почи-

 

наючи з 1970 року, викладачі ка-

 

федри разом зі студентами від-

 

відали

перший

кінофестиваль

 

«Молодість». Культурологічний

 

захід «Тиждень мистецтв» був

 

започаткований 2007 року профе-

 

сором кафедри Галиною Сергіїв-

 

ною Мєдніковою та студентським

Кіноактор та шоумен Дмитро Чекалкін разом

лідером

(сьогодні викладачем

із викладачами кафедри після авторської

 

кафедри) Сергієм

Сергійовичем

 

Русаковим. Протягом тижня навчальні аудиторії та університетські приміщення перетворюються на мистецькі платформи для інсталяцій, музейних експозицій, картинних галерей, творчих зустрічей, майстер-класів та просвітницьких лекцій.

За сприянням партнерів – Молодіжної асоціації релігієзнавців (МГО) – в Інституті філософської освіти і науки відновилась традиція проведення Фестивалю релігійного мистецтва. Починаючи з 2008 року, кафедра культурології стала ініціатором відновлення фес-

 

тивалю на базі Інститу-

 

ту філософської освіти

 

і науки вже під назвою

 

«Фестиваль

релігійно-

 

го мистецтва» з гаслом

 

«Від релігійного мисте-

 

цтва до релігійної осві-

 

ченності!».

 

 

До цього часу були

 

проведені п’ять фес-

 

тивалів (крім тих, які

Хор регентського відділення Інституту мистецтв НПУ

відбулися в

Інститу-

ті філософії

імені Г.С.

виступає на «Фестивалі релігійного мистецтва»

93

Магістрант релігієзнавства Сергій Савченко читає лекцію в Церкві Св. Миколая на Аскольдовій могилі

ІСТОРІЯ І СЬОГОДЕННЯ ІНСТИТУТУ

Сковороди). За час проведення фестивалів релігійного мистецтва на сцені актової зали нашого університету виступили православні хори та колективи з УПЦ (хор КДАіС, хор регентського відділу Інституту мистецтв, «Алетейя», «Кант») та УПЦ КП (хор КПДА), римо-католицькі мистецькі гурти («Кана»), іудейські танцювальні, театральні колективи («Лехаїм», «Єврейський театр»), тахасидські наспіви, мусульманські танцювальні та співочі колективи («Тугантел», «Шатлик», «Ізгелек»), протестантські рок- і джаз-групи (церква «Хілсонг», «Воскресенье»), неоязичницькі («Вольниця», «Сонечко», «Верея»), вайшнавські бхаджани («Навадвіпа»), буддійський флейтист тощо. Студенти та гості фестивалю мали змогу відвідати виставку прикладного релігійного мистецтва і побачити християнські ікони, мусульманську каліграфію-вишивку та розкішно оздоблений Коран, буддійські статуї та картини, скульптури, фото відомих релігійних центрів, кулінарне мистецтво вайшнавської традиції, релігійне кіно, театральні постановки, майстер-класи з писанкарства тощо). У рамках фестивалю були організовані зустрічі в релігійних центрах: синагозі, лютеранській кірсі, християнському соборі. Слухали лекції Ірини Клімової, Наталії Касянчик, Катерини Новікової, Георгія Аїстова, Таріка Сархана про релігійне та сакральне мистецтво євреїв, християн, кришнаїтів, мусульман тощо.

Фестивалі релігійного мистецтва показали свою ефективність у подоланні відчуження та неприйняття релігії у студентському середовищі. Студенти перестають лякатися релігійного, як «іншого», архаїчного, і починають розуміти релігійні традиції як частину духовного і культурного

життя України.

У 2012-13 роках кафедрою культурології було ініційовано проведення циклу лекцій і музичних вистав, присвячених 1130-річчю пам’яті князя Аскольда під назвою «Перший християнський князь». Інститут філософської освіти і науки

спільно з Інститутом мистецтв та Церквою Святого Миколая проводив цикл зустрічей, які об’єднані ключовою постаттю давньоруської культури – князем Аскольдом. Захід був розрахований на студентську молодь м. Києва, яка цікавиться історією, культурою, філософією, та всіх охочих і спраглих до нових знань. Лекції «Князь Аскольд:

94

КАФЕДРА КУЛЬТУРОЛОГІЇ

погляд крізь віки», «Диво у Влахерні», «Від Аскольда до Володимира», «Аскольд у літописних джерелах» були прочитані випускником відділення релігієзнавства Сергієм Савченком. Всі заходи відбувалися в Церкві Святого Миколая на Аскольдовій могилі.

Наші студенти та викладачі кафедри є активними творцями українського культурного простору – вони продукують мистецькі твори,

Афіши заходів кафедри культурології

літературніексперименти,поетичнізбірки.С.С.Русаков,Є.В.Більченко, О.О. Кирилова мають свої літературні видання. Такими є проекти «Щоденник», «ПРОдайте їсти».

Кафедра є постійним організатором релігієзнавчих літніх шкіл. Зокрема, починаючи з 2005 року, такі дослідницько-просвітницькі заходи присвячувались православ’ю, католицизму, іудаїзму, ісламу, неорелігіям. Кафедра культурології є одним із партнерів багаторічного наукового семінару з ісламу, базою якого є згадуваний уже Центр релігієзнавчих досліджень під керівництвом проф. В.Є. Єленського.

95

У 2010 році кафедра культурології посіла перше місце в університетському рейтингу

ІСТОРІЯ І СЬОГОДЕННЯ ІНСТИТУТУ

Упродовж 50-літньої історії кафедри, в процесі наукових досліджень, утворилося кілька наукових шкіл, серед яких: «Гносеологічні корені релігії та буденна релігійна свідомість», «Культурологія як чинник формування особистості», «Християнська та світська соціальна філософія», «Світська і церковна школи в освітньо-виховно- му просторі України», «Державно-церковні відносини в Україні та в світі». Безпосереднє відношення до становлення і розвитку цих наукових шкіл мали професори Б.О. Лобовик, Є.К. Дулуман, М.М.Закович, В.Д. Бондаренко, В.Є. Єленський, Г.С. Мєднікова, Є.В. Більченко; доценти В.М. Арєстов, М.В. Філонеко, Ж.О. Безвершук, Т.О. Котлярова, В.Л. Хромець та інші.

У центрі уваги працівників кафедри завжди була організація і методика проведення навчальної роботи. Підготовка студентства вимагає від викладачів кафедри постійної роботи над собою. Удосконалення не лише відповідних нормативних курсів, а й створення чималої кількості спецкурсів, зокрема, проф. Чорноморця Ю.П. «Християнська теологія і філософія», проф. Єленського В.Є. «Сучасний стан релігійних процесів в Україні та світі», проф. Мєднікової Г.С. «Методика викладання культурології», «Філософія і теорія медіа», «Актуальна культура кінця ХХ – початку ХХІ ст.», проф. Більченко Є.В. «Культура і релігія», «Традиційні культури Сходу», «Релігійна культурологія», «Культурологія творчості»,проф. Богачевської І.В. «Східнохристиянська культура», доц. Хромець В.Л. «Постструктуралізм в гуманітарних науках», «Дисциплінарне релігієзнавство», доц. Котлярової Т.О.«Основи християнської космології», «Класична буддійська філософія», доц. Пруденко Я.Д. «Мистецтво новітніх технологій», доц. Брильова Д.В. «Ісламська культура», «Культура доколумбової Америки», «Традиції культури Африки,АвстраліїтаОкеанії»таінші, що суттєво урізноманітнюють навчальний матеріал, акцентуючи увагу студентства на найбільш актуальних питаннях навчальних дисциплін, що викладаються силами працівників кафедри. Серед таких спецкурсів, які читалися останніми роками, слід відзначити: «Соціальна християнська філософія» та «Релігія і глобалізація», «Міжконфесійні та міжрелігійні відносини», «Державно-церковні відносини», «Сучасні екуменічні процесі»,

96

Лекція доцента Осадчої Л.В. в рамках "Рідзвяного Арсенала"

КАФЕДРА КУЛЬТУРОЛОГІЇ

«Соціальна доктрина Римо-католицької Церкви» проф. В.Д. Бондаренка.

Зачассвогоіснуваннякафедрасталаневід’ємноючастиноюукраїнського освітньо-наукового та культурно-просвітницького простору. Вона має міцні зв’язки з науковими установами Національної академіїнаукУкраїни(ІнститутфілософіїНАНУкраїниіменіГ.С.Сковороди), НаціональноїакадеміїмистецтвУкраїни(ІнституткультурологіїтаІнститутсучасногомистецтва),Мистецькимарсеналом,Національною спілкоюжурналістівУкраїнитаНаціональноюспілкоюписьменників України, кафедрами культурології, етики та естетики і релігієзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національною академією педагогічних наук, Житомирським університетом ім. Івана Франка, багатьма іншими вітчизняними та зарубіжнимиВНЗ,зокрема:кафедроюфілософіїрелігіїтарелігієзнавства МДУім.М.В.Ломоносова,ІнститутомрелігієзнавстваЯгеллонського університету,Американськимтовариствомхристиянськихфілософів, університетом Мічигана (Ен-Арбор, США), Молодіжною асоціацією релігієзнавців (МГО) та ін. Також посиленою є співпраця у сфері духовної освіти з такими вищими духовними навчальними закладами: Київськоюдуховноюакадемієюісемінарією(УПЦ),Київськоюправославноюдуховноюакадемією(УПЦКП),Інститутомрелігійнихнаук св.ФомиАквінського(РКЦ),Українськимкатолицькимуніверситетом ум.Львові(УГКЦ),Українськоюєвангельськоютеологічноюсемінарією (міждемінаційний богословський навчальний заклад, член Євроазійськоїакредитаційноїасоціації(ЄААА)),Українськимгуманітарним інститутом м. Буча (Церква Адвентистів Сьомого Дня), Ісламським університетом (ДУМУ), Київською духовною академією Свідомості Крішни (Товариство Свідомості Крішни в Україні) та ін.

Активне входження кафедри у вітчизняний та міжнародний контексти релігієзнавчих досліджень і поступове підвищення якості дослідницької та викладацької роботи дають можливість сподіватися на нові здобутки кафедри у сфері підготовки фахівців з релігієзнавства, культурології та теології.

Сучасний науковий доробок викладачів кафедри культурології вказує

97

ІСТОРІЯ І СЬОГОДЕННЯ ІНСТИТУТУ

на достатню наукову зрілість її колективу, його творчий потенціал та здатність вирішувати масштабні завдання, пов’язані з науковими дослідженнями та педагогічною роботою.

Кафедра культурології готує фахівців зі спеціальностей «Релігієзнавство»та«Культурологія».Першийвипускспеціалістівтамагістрів зі спеціальності «Релігієзнавство» відбувся 2007 року. У 2009 році кафедра вперше випускає бакалаврів із культурології. На 2014 рік кафедра культурології випустила близько 100 магістрів і спеціалістів із культурології та релігієзнавства (8 випусків із релігієзнавства та 6 випусків із культурології).

Наші випускники працюють у державних органах, у науково-до- слідницьких інститутах, у приватних та державних мистецьких установах (Галерея П.Гудими, PinchukArtCentre, Експериментаніум, Креативний простір «Часопис», Національний музей типографії і книгодрукування, КМДА), викладають у ВНЗ (НПУ імені М.П. Драгоманова, Кримський державний університет, Національний університет природокористування і біоресурсів), ліцеях і школах м. Києва тощо. Кращі випускники відділення «Культурологія» і «Релігієзнавство» мають змогу вступити до аспірантури при кафедрі за спеціальностями «Релігієзнавство», «Теологія», «Теорія і історія культури», «Культурологія».

Для підготовки релігієзнавців усіх кваліфікаційних рівнів кафедра забезпечує викладання таких курсів:

Бакалавр філософії (спеціалізація «Релігієзнавство»): Культурологія; Методологія культурологічних досліджень; Культура і релігія; Вступ до релігієзнавства; Історія релігій;

Дисциплінарне релігієзнавство (Соціологія релігії, Філософія релігії, Психологія релігії); Історія зарубіжної та вітчизняної релігієзнавчої думки;

Теорія і методологія релігієзнавства; Наука і релігія; Віросповідна література;

Історія та теорія вільнодумства.

Магістр релігієзнавства:

Міжконфесійні та міжрелігійні відносини; Методика викладання релігієзнавства у вищій школі;

98

КАФЕДРА КУЛЬТУРОЛОГІЇ

Методологія і методи релігієзнавчих досліджень; Сучасний стан релігійних процесів в Україні та світі; Християнська теологія та філософія; Глобалізація і релігія; Актуальні проблеми сучасного релігієзнавства;

Гендерні питання в релігійних традиціях; Державно-конфесійні відносини; Науковий семінар з релігієзнавства.

Для студентів спеціальності «Культурологія» читаються такі курси:

Бакалавр культурології: Глосарій культурології;

Методологія культурологічних досліджень; Культура і релігія; Географія культури;

Основи науково-дослідницької роботи; Мистецтво новітніх технологій; Методика викладання культурології; Культура стародавніх цивілізацій; Історія образотворчого мистецтва; Вступ до спеціальності; Семіотика культури; Міфологія; Історія європейської культури;

Історія української культури; Історія літератури;

Традиційні культури Африки, Австралії і Океанії; Культурна антропологія; Традиційні культури Сходу; Культура доколумбової Америки; Історія кіно; Історія театру;

Культура Америки XIV-XXI ст.; Соціологія культури; Етнокультурологія; Теорія культури;

Історія культурологічної думки; Прикладна культурологія.

Спеціальність «Теорія і історія культури»:

99

ІСТОРІЯ І СЬОГОДЕННЯ ІНСТИТУТУ

Історія та теорія моди; Сакральне мистецтво; Культура постмодерну; Традиційна єврейська культура; Східнохристиянська культура; Ісламська культура;

Історія тілесності у європейській культурі; Гендер і культура; Релігійно-культурні традиції на теренах України.

За вибором студентів:

Сакральні тексти в культурі; Історія музеїв світу; Масова культура.

Спеціальність «Менеджмент культурних проектів»: Основи маркетингу і PR;

Основи менеджменту культури; Менеджмент туристичної діяльності; Теорія і практика екскурсійної діяльності; Музейна справа та музейна політика XXI ст.; Правові аспекти діяльності у сфері культури; Організація культурних проектів; Фінансовий менеджмент у сфері культури; Інфраструктура культурного ринку.

За вибором студентів Міжнародні культурні інституції та організації;

Основи культурної політики; Музеєзнавство.

Практики: Навчальна; Виробнича; Педагогічна; Асистентська.

Курсові:

Історія української культури; Історія і теорія культури.

Магістр культурології:

100

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]