2. Хід дискусії

• Повторі і ь з учнями основні правила участі в дискусії.

• Робіть помітки, які допоможуть вам не виходити за межі обговорюваної проблеми.

• Для того, щоб повернутись до теми обговорення, скажіть, наприклад, гак: «Схоже ми відхилилися, давайте повернемося до поняття...»

• Уважно слухані є учнів, стежте за ходом обговорення, настроєм, не давайте відхилитись від теми.

• Не дозволяйте обговоренню перетворитись в гарячу суперечку, але й не гасіть усі прояви емоцій. Ставте конкретні запитання, щоб пробудити обговорення, й абстрактні, щоб остудити запал.

• Виділіть досить часу для заключної частини і попросіть самих учнів підвести підсумки.

• Які найбільш переконливі аргументи обох сторін? Перерахуйте їх.

13. Сутність технології проблемного навчання молодших школярів

На початку ХХ_£Т.. в СЩА та Англії формується нова концепція навчання, так звана педагогіка прагматизму. Основним представником цього напряму в педагогічній науці став видатний американський вчений, професор кількох університетів, Джон Дьюї (1859-1952). Проблема (від грец. - задача, ускладнення) - складне теоретичне або практичне питання, що потребує розв'язання,..вивчення, дослідження. Проблеми мають об'єктивніш (коли ще не існує її наукового розв'язання) і суб'єктивний (наукове розв'язання цієї проблеми є, а лише певна група учнів чи один учень не знають шляхів її розв'язання) характер. Проблема повинна: - містити пізнавальне утруднення, тобто невідому галузь знань, яку необхідно пізнати; - бути пов'язаною з емоціями суб'єкта ;

- передбачати можливість висувати гіпотези; відбивати специфіку навчальних дисциплін. Навчальні проблеми залежно від ролі у навчальному процесі поділяють на:

• основні: на початку уроку вчитель ставить основну проблему уроку (тему), яка активізує пізнавальну діяльність учнів щодо всього матеріалу уроку;

• допоміжні- вчитель ділить матеріал на частини і ставить допоміжні проблеми; формує самостійність, дає змогу поетапно вирішувати проблему.

Під проблемним навчанням розуміють таку організацію навчального процесу, яка передбачає створення вчителем проблемних ситуацій та організацію активної самостійної діяльності учнів щодо вирішення поставлених проблем.

Умовами успішності навчання, є: проблематизація навчального матеріалу (знання - діти здивовані та зацікавлені); активність дитини (знання повинні засвоюватися із задоволенням); зв'язок навчання з життям дитини, грою, працею.

Переваги ПН:

• розкриває розумові здібності учнів;

• викликає інтерес до учіиня;

• пробуджує творчі нахили;

• виховує самостійність, активність і креативність;

• сприяє формуванню всебічно розвиненої особистості, яка спроможна вирішувати майбутні професійні та життєві проблеми.

Недоліки ПН:

• ПН не завжди можна використовувати через складність матеріалу, що вивчається, через непідготовленість суб'єктів навчального процесу;

• велика затрата, часу (за американськими дослідженнями - більша, порівнянсГз традиційним навчанням на 20 %).

Разом з тим, ПН не слід розглядати як самодостатню педагогічну технологію: це комплекс методів, підхід до організації навчання, що не виключає застосування і інших методів.

14. Методи організації проблемного навчання на уроках у початковій школі.

Метод монологічного викладу - вчитель сам пояснює сутність нових понять, фактів, дає учням готові висновки, але це робиться в умовах проблемної ситуації. Форми викладу - розповідь, лекція.

Метод міркуючого викладу- створивши проблемну ситуацію, вчитель аналізує фактичний матеріал, робить висновки й узагальнення. Форми викладу - бесіда, лекція.

Метод діалогічного викладу - представляє діалог учителя з учнівським колективом. Вчитель, у створеній ним проблемній ситуації, сам ставить проблему і вирішує її, але за допомогою учнів, тобто вони активно беруть участь у постановці проблеми, висуванні припущень і доказу гіпотез. Форми викладу - пошукова бесіда, розповідь.

Метод евристичних завдань - відкриття нового закону, правила відбувається не вчителем при участі учнів, а «самими учнями під керівництвом і за допомогою вчителя. Формою реалізації методу є сполучення евристичної бесіди з рішенням проблемних задач і завдань.

Метод дослідницьких завдань - організовується вчителем шляхом постановки перед учнями теоретичних і практичних завдань, які мають високий рівень проблемності. Учень робить логічні операції самостійно, розкриваючи сутність нового поняття і нового способу дії. Форми організації дослідницької роботи - учнівський експеримент, екскурсія і збір фактів, бесіди з населенням, підготовка доповіді.

Метод програмованих завдань - метод, при якому учні за допомогою спеціально підготовлених дидактичних засобів, можуть здобувати нові знання і нові дії.