23.Сутність технології колективного творчого виховання і.Іванова.

У становленні технології КТВ вирізняють 4 періоди:

1. 1956-1962 рр. - створення експериментальних колективів та створення цілісної технології, впровадження її у дитячому таборі «Орлятко»;

2. 1962-1966 рр. - поширення технології, активне використання у школах, будинках піонерів, дитячих таборах;

1. 1966-1986 рр. - період консервації;

2. з 1986 р. - період відродження.

Технологія колективного творчого виховання - формування особистості в процесі роботи на користь інших людей, поліпшення свого та навколишнього життя, в організації певного способу життя колективу, де все ґрунтується на засадах моральності та соціальної творчості.

Головна ідея - формування особистості через єдиний виховний колектив, з однаковими вимогами до старших і молодших. Творчий підхід до процесу виховання забезпечується засобами дружної виховної турботи (поваги, довіри, схвалення), співдружності старших і молодших колективів, роботи з рідними вихованців та основними виховними засобами (колективна організаторська діяльність, колективні творчі справи, творчі ігри, творчі свята).

Івановим розробив серії колективних творчих справ - пізнавальних, трудових, естетичних, спортивних, ігрових, причому кожна з них є змаганням в творчості.

Особливість технології полягає в тому, що між педагогами і вихованцями у процесі діяльності складаються суб'єкт-суб'єктні взаємини, в силу яких і вчитель, і учні рівнею мірою почувають себе відповідальними за якісне виконання поставлених завдань.

Основний педагогічний результат ТКТВ — розвиток громадянської самосвідомості дитини та здатності до соціальної творчості .

Основні положення технології:

1. Навчання без примусу, пріоритет успішності учня.

2. Соціальна спрямованість діяльності - вся колективна творча пильність має бути спрямована на покращення розвитку своєї школи, на турботу про громадян тощо.

3. Атмосфера доброзичливих, щирих стосунків з дітьми. Вимоги і ґавить не педагог, а сама справа.

1. Розподіл колективу на мікроколективи - творчі групи, екіпажі, бригади.

2. Перетворення школи Знання в школу Виховання.

24. Колективна творча справа, етапи організації та проведення. Приклади.

Колективна творча справа - форма організації КТД, основний виховний засіб технології КТВ. Це спільний пошук кращих рішень життєво важливих завдань, тому що все твориться, виконується, організовується, задумується, вирішується і оцінюється спільно - дітьми і дорослими.

Завдання організатора в тому, щоб спрямувати КТС на збагачення колективу й особистості соціально цінним досвідом, на вдосконалення кращих людських здібностей, потреб і стосунків.

Етапи реалізації колективної творчої справи:

1. Підготовчий. Організатор допомагає учням у виборі теми й напрямку і справи.

2. Колективне планування (вибори Ради справи). Вибирається Рада і справи, куди входять діти і дорослий організатор. Рада, спираючись на пропозиції, опрацьовує вибраний варіант. Розподіляються доручення, поділ на мікроколективи. Педагогу не потрібно нав'язувати свої пропозиції дітям. Слід тактовно, ненав'язливо брати участь у роботі мікроколективів. Організатор піклується про те, щоб забезпечити активну участь кожного вихованця у колективній справі.

3.Колективна підготовка справи. Уточнюють план підготовки і правила проведення.

4. Проведення КТС. Здійснюють розроблений план з усіма внесеними корективами. Організатор слідкує за тим, як саме учні проводять КТС. Допомагає у вирішенні тих чи інших питань.

5. Колективне підбиття підсумків.

6. Найближча післядія. Пропозиції, які виникли під час обговорення зробленого, реалізуються в подальшій виховній роботі.