Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Vischa_matematika_Chastina_3_Denisyuk_Repeta

.pdf
Скачиваний:
410
Добавлен:
19.02.2016
Размер:
7.52 Mб
Скачать

z

 

 

z

 

у

 

1

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 – 1

 

 

 

O

1

у

 

O

3 у

 

 

1

 

х

1

 

–1

O

1 х

х

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.65

 

 

 

Рис. 2.66

Рис. 2.67

3. Обчисліть

координати

центра маси

півсфери z =

R2 x2 y2

(рис. 2.68), якщо в кожній її точці поверхнева густина чисельно дорівнює відстані цієї точки до осі Оz.

Розв’язання. За умовою задачі поверхнева густина в точці (x, y, z)

задається формулою γ = x2 + y2 . Із симетричності півсфери відносно осі Оz та функціїγ(x, y) відносно точки (0; 0) випливає, що центр маси лежить

наосіОz. Отже,

xc = yc = 0.

Координату zc

визначимозаформулою(2.43).

Перетворимо елемент dσ. Оскільки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z′ =

 

 

x

, z

=

 

y

 

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

R2 x2 y2

 

y

 

 

R2 x2 y2

 

 

 

то

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

+ (z)2

+ (z)2

= 1+

 

x2

 

+

 

 

y2

=

 

R2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

y

 

R2 x2 y2

 

 

R2 x2 y2

 

R2 x2 y2

і

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Rdxdy

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dσ =

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R2 x2 y2

Враховуючи, що проекція поверхні на площину Оху є круг радіуса R, обмежений колом x2 + y2 = R2 , обчислення проводимо в полярній системі координат. Маємо

 

 

x

2

+ y

2

dxdy

2π

 

R

 

ρ

 

R

ρ

2

dρ

 

m = R ∫∫

 

 

= R dϕ

 

 

ρdρ = 2πR

 

=

R2 x2 y2

 

 

R2 − ρ2

 

 

 

 

Dxy

 

0

 

0

 

 

 

0

R2 − ρ2

 

ρ = R sin t,

 

 

 

π

 

 

2

 

 

2

t R cos tdt

π

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

R

sin

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

dρ = R cos tdt,

= 2πR

 

 

 

= 2πR3 sin2 tdt =

 

 

 

 

R cos t

 

 

0 t ≤ π / 2

 

 

 

0

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

201

http://vk.com/studentu_tk, http://studentu.tk/

 

 

π

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

π

 

π2 R3

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

sin 2t

 

 

 

 

 

3

 

 

3

 

 

 

2

 

 

 

 

= πR

 

(1cos 2t)dt = πR

 

t

 

 

 

 

 

 

=

 

 

;

 

 

 

 

 

2

 

 

 

2

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2π

 

R

 

 

2πR

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∫∫ zγ dσ =R ∫∫ x2 + y2 dxdy =R

dϕρ2 dρ =

 

.

3

 

 

σ

 

 

Dxy

 

 

 

 

 

0

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отже,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2πR4

 

 

4R

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

zc =

3

 

=

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

π2 R3

 

3π

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I = ∫∫ xdydz + zdxdz +

4. Обчисліть поверхневий інтеграл другого роду

+3dxdy, де σ — верхня сторона частини площини

σ

 

 

 

2x 3y + 3z 6 = 0

( x 0, y 0, z 0 ).

Розв’язання. На рис. 2.69 зображено задану поверхню σ — частину площини. Нормаль n , що відповідає верхній стороні поверхні, утворює з осями Ох та Oz гострі кути, а з віссю Оу — тупий кут. Справді, нормаль n = {2; 3; 3} має такі напрямні косинуси:

cos α =

2

> 0, cos β = 3 < 0, cos γ =

3 > 0 .

z

22

 

 

22

22

R

 

 

 

 

z

 

 

 

 

2

 

d

 

 

 

n

 

 

 

 

 

О

 

y

R у

–2

О у

х

 

 

 

R

 

 

 

3

х

 

 

 

 

х

Рис. 2.68

 

 

 

Рис. 2.69

Тому поверхневий інтеграл зводимо до суми трьох подвійних інтегралів по областях, зображених на рис. 2.70, перший і третій з яких беремо зі знаком «+», а другий — зі знаком «–».

 

z

z

 

у

 

Dyz

2

2

Dxz

О

3 х

 

 

 

 

–2

О у

О

3 х

–2

Dxy

 

Рис. 2.70

202

http://vk.com/studentu_tk, http://studentu.tk/

Отже, маємо

I = ∫∫ xdydz + zdxdz + 3dxdy = ∫∫ xdydz ∫∫

zdxdz + ∫∫ 3dxdy =

σ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Dyz

 

Dxz

 

 

Dxy

 

 

 

y+ 2

 

 

 

 

 

 

62x

 

 

 

 

 

0

6 + 3y 3z

3

3

 

 

1

 

 

 

= dy

dz dx

zdz +3

3 2 =

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

2

0

 

 

 

 

 

0

0

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

3

 

 

2

 

3

 

(6 2x)2

 

 

 

 

 

=

 

3y + 3

+

 

 

y

 

dy

 

 

dx + 9 = −4 2 + 9 = 3.

4

 

 

 

18

2

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

5. Обчисліть поверхневий інтеграл другого роду ∫∫ zdxdy , якщо σ

σ

зовнішня сторона сфери x2 + y2 + z2 = R2 (рис. 2.71).

Розв’язання. Верхня і нижня півсфери проектуються на площину Оху в одну й ту саму область —

круг, обмежений колом x2 + y2

= R2 . Тому розіб’є-

мо повехню σ на частиниσ1

та σ2 , де σ1 — верхня

півсфера

z =

R2 x2 y2

, а

σ2 — нижня пів-

сфера z = − R2 x2 y2 .

 

 

Отже,

∫∫ zdxdy = ∫∫ zdxdy + ∫∫ zdxdy . Зведемо

 

σ

σ1

 

σ2

z G

R n

О R у

G

R n

х

Рис. 2.71

кожен з інтегралів до подвійного, враховуючи, що нормальний вектор по обраній стороні верхньої півсфери утворює з віссю Oz гострий кут, а з нижньою півсферою — тупий кут. Отже,

∫∫ zdxdy = + ∫∫ R2 x2 y2 dxdy ,

 

σ1

Dxy

∫∫ zdxdy = − ∫∫

R2 x2 y2 dxdy = ∫∫ R2 x2 y2 dxdy .

σ2

Dxy

Dxy

Тоді

 

 

 

∫∫ zdxdy = 2 ∫∫ R2 x2 y2 dxdy = I.

 

σ

Dxy

Тепер перейдемо до полярних координат, дістанемо

203

http://vk.com/studentu_tk, http://studentu.tk/

 

 

 

 

 

2π

R

 

 

 

 

 

 

 

I = ∫∫ zdxdy = 2 dϕ

R2 − ρ2 ρdρ =

 

 

σ

 

 

 

 

0

0

 

 

 

 

 

 

 

R

d (R

2

− ρ

2

)

 

4

 

 

 

 

R

4

 

 

 

 

 

 

 

= 4πR2 − ρ2

 

 

= −

π (R2 − ρ2 )3

 

=

πR3 .

 

2

 

 

3

3

0

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

Зауваження. Звичайно цей приклад простіше розв’язати за форму-

лою Остроградського—Гаусса, дістанемо

 

 

 

 

∫∫ zdxdy = ∫∫∫ dxdydz = Vкулі =

4

πR3 .

 

 

 

 

 

σ

 

 

V

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6. Обчисліть поверхневий інтеграл другого роду

∫∫ 2xdydz ydxdz , де

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

σ

 

 

σ — зовнішня сторона частини поверхні циліндра

x2 + y2

= 1, 0 z 1 ,

x 0, y 0 (рис. 2.72).

Розв’язання. Розглянемо заданий інтеграл як суму двох інтегралів I = I1 + I2 . Для обчислення поверхневого інтеграла I1 = ∫∫ 2xdydz спроекту-

ємо поверхню σ на площину Oyz.

σ

 

Дістанемо прямокутник σ yz : 0 y 1,

0 z 1 (рис. 2.73). Тепер рівняння циліндра розв’яжемо відносно

х:

x = 1y2 (тут враховано умову

x 0 ). Оскільки вектор нормалі n

у

довільній точці обраної сторони поверхні σ утворює з віссю Ox гострий кут, то відповідний подвійний інтеграл беремо зі знаком плюс. Маємо

 

 

 

 

 

 

 

1

1

 

1

 

 

 

 

 

I1 = ∫∫ 2xdydz = ∫∫ 2 1y2 dydz = 2

1y2 dydz = 2

1y2 dy =

 

σ

 

 

σ yz

 

0

0

 

0

 

 

 

 

 

 

y = sin t,

 

π

 

π

 

 

 

 

 

 

 

π

 

 

 

 

2

 

2

 

 

sin 2t

 

π

 

 

 

 

 

2

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

dy = cos tdt,

= 2cos

 

tdt = (1+ cos 2t)dt = t +

 

 

 

 

=

 

.

 

2

 

2

 

0 t ≤ π / 2

0

 

0

 

 

 

0

 

 

 

 

z

 

 

 

 

z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

у

 

σyz

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

O

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

у

 

 

 

 

 

х

1

 

 

 

O

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.72

 

 

Рис. 2.73

 

 

 

 

 

204

http://vk.com/studentu_tk, http://studentu.tk/

Аналогічно обчислюємо інтеграл I2 = −∫∫ ydxdz . Для цього поверхню

σ

σ проектуємо на площину Оxz, рівняння поверхні розв’язуємо відносно у:

y =

1x2 і переходимо до подвійного інтеграла (знак перед подвійним

інтегралом той самий, що й перед поверхневим. Тоді

 

 

 

 

1

1

 

 

 

I2 = −∫∫ ydxdz = −

1x2 dxdz = − π ,

 

 

σ

 

0

0

4

 

 

 

 

 

і остаточно дістаємо I = π

π =

π .

 

 

 

 

2

4

4

 

 

 

7. Обчисліть поверхневий інтеграл другого роду

 

 

I = ∫∫ x2 dxdz + xdxdz + xzdxdy ,

 

 

σ

 

 

 

y = x2 + z2 ,

 

де

σ ― верхня сторона тієї частини поверхні

що лежить у

першому октанті між площинами y = 0 і y = 1 .

 

 

Розв’язання. Зобразимо поверхню σ. Рівняння

y = x2 + z2

визначає пара-

болоїд обертання навколо осі ординат. Та його частина, що лежить у першому октанті, перетинає координатну площину Oyz по параболі y = z2 , а площину

Oxy ― по параболі y = x2 . Із площиною y = 1 параболоїд перетинається по колу x2 + z2 = 1 , у першому октанті лежить чверть цього кола. Нарешті, якщо y = 0 , то x2 + z2 = 0 і це рівняння задовольняє тільки одна точка ― початок координат. Урезультатіпроведеногоаналізубудуємоповерхню σ (рис. 2.74).

Зауважимо,

що вектор

нормалі

n у до-

 

 

z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

вільній точці обраної сторони поверхні σ утво-

 

 

z =

 

1x

2

 

 

рює з осями Ox та Oz гострі кути, а з віссю Oy

 

 

1

 

 

y = z2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

тупийкут.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

σ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Обчислимо послідовно три інтеграли.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1)

I1 = ∫∫ x

2

dydz .

 

 

 

 

 

 

 

σxz

 

σyz

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

σ

 

поверхні y = x2 + z2

 

 

 

 

 

 

 

σxy

 

 

 

1

З

рівняння

 

знаходимо

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y = x2

x2 = y z2 і переходимо до подвійного інтеграла

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

за проекцією σyz . Оскільки нормальний вектор n

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.74

утворюєзвіссюOx гострийкут(див. рис. 2.74), то

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

передподвійнимінтеграломставимознакплюс:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

y

 

 

1

 

 

z3

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I1 =

∫∫

 

( y z2 )dydz =

dy

( y z2 )dz =

 

 

 

 

 

 

dy =

 

 

 

 

 

 

yz

3

 

 

 

 

 

 

σ yz

 

0

 

0

 

 

0

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

205

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

http://vk.com/studentu_tk, http://studentu.tk/

 

 

1

3

 

 

 

5

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

2

y

2

dy =

2

 

2

y

2

 

 

=

 

4

.

3

3

5

15

 

0

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2) I2 = ∫∫ xdxdz.

σ

У підінтегральний вираз змінна у не входить, тому переходимо безпосередньо до подвійного інтеграла за проекцією σxz . З рис. 2.74 видно, що

нормаль n , яка відповідає верхній стороні поверхні σ , утворює тупий кут з віссю Oy, тому подвійний інтеграл беремо зі знаком мінус:

 

= − ∫∫

1

1x2

1

 

 

 

 

 

I2

xdxdz = −xdx

 

dz = −x

1x2 dx =

 

 

 

σ xz

0

0

 

0

 

 

 

 

 

 

 

1

1

 

1

 

2

 

 

 

1

1

 

 

 

 

 

 

 

=

1x2 d(1x2 ) =

 

(1x2 )3

 

 

= −

.

2

2

3

 

 

0

 

 

 

 

 

0

3

3)I3 = ∫∫ xzdxdy .

σxy

З рівняння

поверхні

 

знаходимо

 

 

z = ±

 

 

 

y x2 , але

перед коренем

беремо знак плюс,

тому що в першому октанті z 0 ,

і переходимо до

подвійного інтеграла за проекцією

σxy , взявши інтеграл зі знаком плюс

(нормаль n утворює гострий кут з віссю Oz):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I3 = ∫∫

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

y x2 dxdy = dy

x y x2 dx =

 

 

 

 

 

σ xy

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

1

1

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

1

2

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= −

dy

y x2 d( y x2 ) = −

 

( y x2 )3

 

dy =

 

 

 

3

2

0

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

0

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

1

1

 

 

 

 

 

1

 

 

2

 

 

 

5

 

 

 

1

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

y3 dy =

 

 

y

2

 

 

 

 

=

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

0

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

0

15

 

 

 

Отже, I = I

+ I

2

+ I

3

=

4

1

+

2

=

1

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

15

 

3

15

 

 

15

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8. Обчисліть поверхневий інтеграл другого роду

 

 

 

 

 

 

 

I = ∫∫ xdydz + zdxdz + 3dxdy ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

σ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де σ — зовнішня сторона піраміди, обмеженої площинами x = 0 , y = 0 , z = 0 та 2x 3y + 3z 6 = 0 (рис. 2.69).

206

http://vk.com/studentu_tk, http://studentu.tk/

Розв’язання. Оскільки поверхня замкнена, то застосуємо формулу Остроградського—Гаусса. Маємо

P = x, Q = z, R = 3;

P

= 1,

Q

= 0,

R = 0 .

 

 

Тоді

 

x

 

y

 

 

 

z

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I = ∫∫∫ (1+ 0 + 0)dxdydz = Vпіраміди =

3 2 2 = 4.

 

 

 

 

 

G

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9. Обчисліть поверхневий інтеграл другого роду

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I = ∫∫ (x + 3z)dydz 2ydxdz + (z y)dxdy ,

 

 

σ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z

 

 

де σ — зовнішня сторона частини конуса

x2 + y2

= z2 ,

 

 

 

 

розміщеної між площинами z = 0 та z = 1 (рис. 2.75).

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розв’язання. Безпосередньо застосувати формулу

1

 

σ1

 

 

Остроградського—Гаусса до даного інтеграла не мож-

 

 

 

 

 

σ

 

 

на. З іншого боку, обчислення інтеграла за допомо-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

гою проектування поверхні на координатні площини

 

 

 

 

 

 

 

 

Dxy

1

у

призводить до досить громіздких обчислень. Засто-

 

 

 

 

 

 

 

 

х1

суємо такий прийом. Замкнемо поверхню σ кругом

 

 

 

 

σ1 (частиною площини

z = 1 , розміщеної всередині

 

 

Рис. 2.75

 

 

конуса). Тоді

I = I1 I2 ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I1 = ∫∫

(x + 3z)dydz 2ydxdz + (z y)dxdy,

 

 

σ+σ1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I2 = ∫∫ (x + 3z)dydz 2ydxdz + (z y)dxdy.

 

 

σ1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оскільки

 

 

P

+ Q +

R

 

 

 

 

 

 

 

 

P = x + 3z, Q = −2y, R = z y;

= 12 + 1 = 0,

 

 

 

 

 

x

y

z

 

 

 

 

 

 

 

 

тo I1 = 0 і тому I = −I2 , тобто шуканий інтеграл зводиться до поверхневого інтеграла по кругу σ1 . Оскільки проекції цього круга на координатні пло-

щини Oxz та Oyz відрізки, то ∫∫ (x + 3z)dydz = 0 та I2

= ∫∫ 2ydxdz = 0.

Отже,

σ1

σ1

 

 

I = −I2 = − ∫∫ (z y)dxdy = − ∫∫ (1y)dxdy .

σ1

Dxy

 

207

http://vk.com/studentu_tk, http://studentu.tk/

Знак перед подвійним інтегралом не змінено, оскільки кут між нормальним вектором n та віссю Oz дорівнює нулю ( cos γ = 1 > 0 ).

Перейшовшиуподвійномуінтегралідополярнихкоординат, дістанемо

2π

1

2π

ρ2

ρ3

 

1

I = − dϕ(1− ρ sin ϕ)ρdρ = −

2

3

sin ϕ

dϕ =

0

0

0

 

 

0

2π 1

 

1

 

1

 

1

 

2π

= −

 

 

sin ϕ dϕ = −

 

ϕ +

 

cos ϕ

= −π.

2

3

2

3

0

 

 

 

 

 

0

Т.4 ВПРАВИ ДЛЯ АУДИТОРНОЇ І САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Обчисліть поверхневі інтеграли першого роду по вказаній поверхні.

1.

∫∫ (x2 + y2 + z2 )dσ , якщо σ — напівсфера z =

R2 x2 y2 .

 

σ

 

 

 

2.

∫∫ (x2 + 3y2 + z2 + 5)dσ , якщо σ — частина конуса, розміщена між

 

σ

 

 

 

площинами y = 0 та y = 2.

 

 

 

3.

∫∫ (x2 + ( y2 + z2 )2 )dσ, якщо σ — частина

площини x + y + z = 2 ,

 

σ

 

 

 

вирізана циліндром y2 + z2 = 1.

 

 

 

4.

∫∫ (2x + 3y + 5z)dσ , якщо σ — частина площини

2x + 3y + 5z = 30 ,

 

σ

 

 

 

розміщена у першому октанті.

 

 

 

Обчисліть поверхневі інтеграли другого роду по вказаній поверхні.

5.

∫∫ ( y2 + z2 )dxdy, якщо σ — зовнішня

сторона

частини циліндра

 

σ

 

 

 

z =

9 x2 , розміщеної між площинами y = 0 та y = 2.

 

6.

∫∫ (x2 + y2 + z2 )dxdy, якщо σ — зовнішня сторона частини напів-

 

σ

 

 

 

сфери y = 1x2 z2 , вирізаної конусом y =

x2 + z2 .

 

7.

∫∫ x2 dydz + y2 dxdz + z2 dxdy, якщо σ — зовнішня сторона частини

 

σ

 

 

 

сфери, розміщеної у першому октанті.

 

 

 

208

 

 

 

 

http://vk.com/studentu_tk, http://studentu.tk/

8. ∫∫ zdxdy ydydz, якщо σ — трикутник, утворений перетином пло-

σ

щини 6x 3y + 2z = 6 з координатними площинами, причому нормаль до обраної сторони утворює з віссю Oz гострий кут.

9. ∫∫ xdydz + ydxdz + zdxdy, якщо

σ

— зовнішня сторона сфери

σ

 

 

 

 

 

 

x2 + y2 + z2 = R2 .

 

 

 

 

 

 

10. Обчисліть

координати

центра

маси

однорідної

поверхні

2z = 4 x2 y2 ( z 0 ).

 

 

 

 

 

 

Відповіді

 

 

1. 2πR4. 2. 52

2π. 3. 29 3π / 6.

4.

450

14. 5. 88.

6. π / 2. 7.

3πR4 /8. 8. 3.

9. 4πR3. 10. (0; 0; (307 15 5) / 310).

 

 

 

 

 

Т.4 ІНДИВІДУАЛЬНІ ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

4.1. Обчисліть поверхневі інтеграли першого роду по поверхні G.

Інтеграл

Рівняння поверхні G

Додаткові умови

 

 

 

 

4.1.1

∫∫

(x

2

+ y

2

+ z

2

)dσ

 

z =

 

x2 + y2

Поверхня G обмежена

 

 

 

 

 

 

площинами z = 0, z = 2

 

G

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.1.2

∫∫ ydq

 

 

 

 

 

 

 

 

z =

 

9 x2 y2

 

 

G

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.1.3

∫∫ xyzdq

 

 

 

 

 

 

 

x + y + z = 1

Поверхня G лежить

 

 

 

 

 

 

 

у першому октанті

 

G

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.1.4

∫∫(3z + 6x + 4 y)dq

 

x

+

y

+

 

z

= 1

Поверхня G лежить

2

3

 

4

у першому октанті

 

G

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.1.5

∫∫

16 x2 y2 dq

 

z = − 16 x2 y2

 

 

G

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.1.6

∫∫(x2 + y2 )dq

 

 

 

x2 + y2 + z2 = 4

z 0

 

G

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.1.7

∫∫ x2 z2dq

 

 

 

 

 

 

 

y =

 

 

25 x2 z2

 

 

G

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.1.8

∫∫

y

2

+ z

2

dq

 

 

 

z

2

+

y

2

 

x2 = 0

Поверхня G обмежена

 

 

 

 

 

 

 

 

 

площинами x = 0, x = 1

 

 

 

 

 

16

 

 

 

 

G

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9

 

 

 

 

209

http://vk.com/studentu_tk, http://studentu.tk/

Продовження таблиці

Інтеграл

Рівняння поверхні G

Додаткові умови

 

 

 

 

4.1.9

∫∫

 

 

 

dq

 

 

 

 

 

x2 + z2 = 16

Поверхня G обмежена

x2

 

+ y2

+ z2

 

 

 

площинами y = 0,

y = 2

 

G

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.1.10

∫∫(x2 + z2 )dq

 

 

 

 

y = 1 x2 z2

y 0

 

 

G

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.1.11

∫∫(x

2

+ y

2

+ z

2

)dq

 

y =

 

 

x2

 

+ z2

Поверхня G обмежена

 

 

 

 

 

 

 

 

площинами y = 0,

y = 4

 

G

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.1.12

∫∫ xdq

 

 

 

 

 

 

z =

 

16 x2 y2

 

 

 

G

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.1.13

∫∫ y

2

zdq

 

 

 

 

 

 

x + 2y + z = 1

Поверхня G лежить

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

G

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

у першому октанті

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.1.14

∫∫(z + 2x + 3y)dq

 

x

+

y

+

 

z

= 1

Поверхня G лежить

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

G

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

2

 

6

 

у першому октанті

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.1.15

∫∫

25 x2 z2 dq

 

y = − 25 x2 z2

 

 

 

G

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.1.16

∫∫( y2 + z2 )dq

 

 

 

 

x2 + y2 + z2 = 36

x 0

 

 

G

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.1.17

∫∫ x2 y2dq

 

 

 

 

 

z =

 

9 x2 y2

 

 

 

G

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.1.18

∫∫

x2 + y2 dq

 

 

 

 

x2 +

y2

z2 = 0

Поверхня G обмежена

 

G

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

площинами z = 0 ,

z = 1

4.1.19

∫∫G

 

 

 

dq

 

 

 

 

 

y2 + z2

= 36

Поверхня G обмежена

x2 + y2 + z2

 

 

 

площинами x = 0 ,

x = 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.1.20

∫∫(x2 + y2 )dq

 

 

 

 

z = 1 x2 y2

z ≥ 0

 

 

G

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.1.21

∫∫(x

2

+ y

2

+ z

2

)dq

 

x =

 

 

y2

 

+ z2

Поверхня G обмежена

 

 

 

 

 

 

 

 

площинами x = 0, x = 3

 

G

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.1.22

∫∫ ydq

 

 

 

 

 

 

x2 + y2

+ z2 = 25

Поверхня G лежить

 

 

 

 

 

 

 

у першому октанті

 

 

G

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.1.23

∫∫ x

2

zdq

 

 

 

 

 

2x + 3y + z = 1

Поверхня G лежить

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

G

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

у першому октанті

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

210

http://vk.com/studentu_tk, http://studentu.tk/