Екзаменаційний білет № 4

ПИТАННЯ (ЗАВДАННЯ):

1. Надійність та валідність психологічних тестів.

2. Проаналізуйте інженерно-психологічні підходи до подолання апаратурних, оперативних, часових, емоційних, режимних та середовищних труднощів діяльності оператора технічної системи.

3. Концептуальні положення транзактного аналізу: теорії Я-станів, комунікативних взаємодій, ігор, сценаріїв.

Відповіді:

1. Надійність та валідність психологічних тестів.

Надійність психологічних тестів.

Надійність - це характеристика психодіагностичної методики, що відображає ступінь точності вимірів, здійснюваних з допомогою даного тесту, а також усталеність результатів тесту стосовно впливу сторонніх випадкових факторів, які не є об'єктами дослідження.

На результат психологічного дослідження зазвичай впливає величезна кількість неврахованих чинників, як-от: стан емоційної сфери, ступінь утомленості досліджуваного, мотиваційна спрямованість на дослідження з боку його суб'єкта, а ще - такі випадкові фактори, як освітлення у приміщенні, температура й вологість, рівень шуму, година доби, магнітні бурі та безліч інших.

Найширше практичне застосування набули кілька методів характеристики надійності, а саме:

• ретестова надійність;

• надійність паралельних форм тесту;

• надійність частин тесту.

Ретестова надійність. Найприродніший спосіб визначити надійність результатів тесту - це використати той самий тест удруге.

Надійність паралельних форм. Спроба компенсувати частину недоліків ретестової надійності привела до розроблення засобу надійності паралельних форм. При цьому використовується така процедура: ті самі піддослідні з вибірки визначення надійності досліджуються за основним варіантом тесту, а потім - з якимось завданим Інтервалом ретесту - з використанням допоміжного набору, яким може стати паралельна чи спільна форма тесту.

Надійність частин тесту. Найпростішим і найпоширенішим видом аналізу надійності частин тесту є метод розщеплення, змістом якого є виконання досліджуваним завдань двох рівноцінних частин тесту.

Валідність психологічних тестів

Валідність тесту (від лат. Міцний, здоровий) - поняття, яке вказує нам, що тест вимірює І наскільки добре він це робить.

Методи визначення валідності розподіляються за трьома основними критеріями:

• валідність за змістом;

• валідність за критерієм;

• конструктна валідність.

Валідність за змістом означає систематичну перевірку змісту тесту для того, щоб встановити, чи відповідає він репрезентативній виборці сфери вимірюваної поведінки. Така процедура валідності зазвичай застосовується для оцінювання тестів досягнень, які дозволяють виміряти, наскільки індивід оволодів конкретними навичками або навчальним предметом.

Валідність за критерієм показує, наскільки за результатами тесту можна судити про цікавий для нас аспект поведінки індивіда тепер або в майбутньому. Щоб визначити ЇЇ, виконання тесту зіставляють із критерієм, тобто з безпосередньою І незалежною мірою того, що повинен передбачити тест. Наприклад, для тесту технічних здібностей критерієм може бути подальша робота на виробництві; для тесту готовності до навчання - оцінки, отримані в коледжі; для тесту на невротизм - відгуки колег досліджуваного або інші доступні дані про його поведінку за різних життєвих обставин.

Конструктна валідність показує, наскільки результати тесту можуть розглядатися як міра певного теоретичного конструкта, або властивості. Прикладами таких конструктів є інтелект, розуміння просторових співвідношень, плавність мовлення, швидкість ходи, невротизм і тривожність.

2. Проаналізуйте інженерно-психологічні підходи до подолання апаратурних, оперативних, часових, емоційних, режимних та середовищних труднощів діяльності оператора технічної системи.

3. Концептуальні положення транзактного аналізу: теорії Я-станів, комунікативних взаємодій, ігор, сценаріїв.

Транзакці́йний (трансакці́йний, транза́ктний, транса́ктний) ана́ліз — це аналіз спілкування. Одиниця спілкування називається трансакцією. Теорія трансакційного аналізу була розроблена американським психологом і психотерапевтом Еріком Берном у 60-их роках XX століття. Основні положення цієї теорії викладені ним у книзі «Люди й ігри» і широко використовуються у психотерапії при лікуванні різних психічних розладів, а також у роботі психологів з корекції поведінки людини.

Его-стани

Згідно трансакционному аналізу, в кожному з нас можна виділити три его-стани: Батько, Дорослий і Дитина.

    Его-стан Батька (Р) містить установки і поводження, перейняті ззовні, у першу чергу - від батьків. Зовні вони часто виражаються в упередженнях, критичному і турботливому поводженні стосовно інших. Внутрішньо - переживаються як старі батьківські повчання, які продовжують впливати на нашого внутрішнього Дитину.     Его-стан Дорослого (В) не залежить від віку особистості. Воно орієнтоване на сприйняття поточної реальності і на одержання об'єктивної інформації. Воно є організованим, добре пристосованим, спритним і діє, вивчаючи реальність, оцінюючи свої можливості і спокійно розраховуючи.     Его-стан Дитини (Ре) містить усі спонукання, які виникають у дитини природним чином. Воно також містить запис ранніх дитячих переживань, реакцій і позицій у відношенні себе й інших. Воно виражається як "старе" (архаїчне) поведінку дитинства. Его-стан Дитини відповідає також за творчі прояви особистості. Коли ми діємо, відчуваємо, думаємо подібно до того, як це робили наші батьки, - ми знаходимося в его-стані Батька. Коли ми маємо справу з поточною реальністю, накопиченням фактів, їх об'єктивною оцінкою - ми знаходимося в его-стані Дорослого. Коли ми відчуваємо і поводимося подібно до того, як ми робили це в дитинстві, - ми знаходимося в его-стані Дитини. У кожен момент часу кожен з нас знаходиться в одному з цих трьох его-станів.

Трансакції Трансакція - це одиниця спілкування, яка складається з стимулу і реакції.

Трансакції бувають трьох видів:     Паралельні (англ. reciprocal / complementary) - це трансакції, при яких стимул, витікаючий від однієї людини, безпосередньо доповнюється реакцією іншого. Наприклад, стимул: «Котра зараз година?», Реакція: «Без чверті шість». В даному випадку взаємодія відбувається між Дорослими его-станами співрозмовників.     Пересічні (англ. crossed) - напрямки стимулу і реакції перетинаються, дані трансакції є основою для скандалів. Наприклад, чоловік запитує: «Де мій галстук?», Дружина з роздратуванням відповідає: «Я завжди в тебе у всьому винна!». Стимул в даному випадку направлений від Дорослого чоловіка до Дорослій дружини, а реакція відбувається від дитини до батьків.     Приховані (англ. duplex / covert) трансакції мають місце, коли людина говорить одне, але при цьому має на увазі зовсім інше. У цьому випадку вимовні слова, тон голосу, вираз обличчя, жести і відносини часто не узгоджуються один з одним. Приховані трансакції, є грунтом для розвитку психологічних ігор. Теорія психологічних ігор була описана Еріком Берном в книзі «Ігри, в які грають люди». Аналіз ігор - це один з методів, використовуваних трансакційними аналітиками.