Екзаменаційний білет № 2

ПИТАННЯ (ЗАВДАННЯ):

1. Психодіагностика конституційних диспозицій.

2. Проаналізуйте психологічні особливості та основні чинники прийняття оптимальних рішень в діяльності операторів технічних систем.

3. Категорії психологічної науки. Основні підходи до їх виділення.

Відповіді:

1. Психодіагностика конституціональних диспозицій.

Риса - це описова змінна, що фіксує інтегральну диспозиційну стратегію поведінки людини, яка складається під дією системи організмічного, соціального та особистісного рівнів регуляції. Виділяються три компоненти рис: конституціональні - обумовлені властивостями організму і задають обмеження для максимально широких класів ситуацій; індивідуальна - обумовлені досвідом життєдіяльності в певних відносно широких соціально-нормативних ситуаціях; особистісні - обумовлені внутрішньою «роботою» особистості по аналізу і проектуванню власної поведінки. Це рефлексивно-ситуаційні риси особистості.

Психодіагностика конституційних диспозицій – це діагностика вроджених особливостей індивіда (темперамент).

Конституційні диспозиції – це особливості обумовлені властивостями організму і вони задають обмеження для максимально широких класів ситуацій.

Методики: тест опитувальник Стерляу (в осн. Моетодики Павлова) Досліджуе 3 основні характеристики нервової дяльності (збудження, гальмування, рухливість).

Тест опит. Айзенка. Дослуджується інтроверсія, екстраверсія, +нейротизм, емоційна стійкість (теорія Юнга+Павлова). Результати представлені у вигляді кола Айзенка.

Методика «Теппінг-тест». Психоломоторні показники нервової системи.

Метод темпераментів Терстоуна. Особливості в осонові яких лежить темперамент:

-активність

-енергійність

-імпульсивнять

-домінантність

-стабільність

-соціабельність

-рефлексивніть.

2. Проаналізуйте психологічні особливості та основні чинники прийняття оптимальних рішень в діяльності операторів технічних систем.

У самому загальному вигляді процедура прийняття рішення включає формування послідовності доцільних дій для досягнення мети на основі перетворення вихідної інформації. До основних об'єктивних і суб'єктивних умов, визначальним реалізацію процесів рішення в діяльності оператора, можна віднести: - Наявність дефіциту інформації і часу, стимулюючих «боротьбу» гіпотез; - Наявність деякої невизначеної ситуації, визначальною «боротьбу» мотивів у суб'єкта, який приймає рішення; - Здійснення вольової дії, що забезпечує подолання невизначеності, вибір гіпотези і прийняття на себе тієї чи іншої відповідальності. Умови прийняття рішення багато в чому залежать від ступеня невизначеності. Розрізняють такі види невизначеності: - Невизначеність, обумовлена ​​великим числом об'єктів, включених в ситуацію (надлишок інформації); -Невизначеність, викликана нестачею інформації; - Невизначеність, породжена занадто високою «платою» за визначеність, що вноситься суб'єктом, який приймає рішення. Процедура прийняття рішення та його якість в різних ситуаціях невизначеності буде мати різний характер. Тому в залежності від стану вихідної інформації можуть бути три види рішення: - Детерміноване; - Імовірнісне; - Граничне. Проблема вироблення й ухвалення рішення умовно має наступні аспекти: - Логіко-психологічний; - Операціональні; - Функціонально-динамічний; - Формалізований; - Особистісний. З логіко-психологічної точки зору процес переробки інформації та прийняття рішення пов'язаний: з формулюванням завдання; пошуком, накопиченням і аналізом інформації, необхідної для прийняття рішення; з виявленням і оцінкою проблемної ситуації; із побудовою системи гіпотез; із реалізацією висунутої програми дій. З операціонально точки зору процедура ухвалення рішення складається з інформаційної підготовки і власне ухвалення рішення. При цьому інформаційна підготовка прийняття рішення складається інформаційне забезпечення вимагає вирішення проблем, пов'язаних з питаннями визначення кількості та якості інформації, необхідної і достатньої для прийняття рішення та оптимального представлення цієї інформації оператору. Внутрішнє інформаційне забезпечення зводиться до процедур, об'єднаним в дві групи: пошук, виділення, класифікація та узагальнення інформації про проблемної ситуації; побудова поточних образів або оперативних концептуальних моделей. Функціонально-динамічний аспект прийняття рішення пов'язаний з реалізацією комплексу внутрішніх психологічних механізмів. Організація процесу ухвалення рішення в цьому випадку досить складна і вимагає взаємодії різних психологічних механізмів. Що стосується самої дії ухвалення рішення, то воно одномоментно і підпорядковується, можливо, деякого універсального закону. Формалізований аспект опису процедури прийняття рішення складається з двох приватних проблем: кількісного опису вхідних і вихідних даних і формалізованого опису самих процесів. Для вирішення першої проблеми використовується різний математичний апарат (теорія ігор, теорія масового обслуговування, факторний аналіз тощо). Рішення другої проблеми значно складніше. Формальний опис процесів прийняття рішень можливе лише на основі використання методів, що володіють певними лінгвістичними можливостями (наприклад, апарат формальних граматик). Особистісний аспект пов'язаний з протікання інформаційних процесів. Прийняття рішення вельми індивідуально. На основі виявлення індивідуальних типологічних відмінностей запропоновано класифікацію типів рішень, при якій враховується співвідношення процесів побудови (П) і контролю висунутих гіпотез (К).

На закінчення необхідно відзначити, що структура і механізми процедури ухвалення рішення не є стабільно-універсальними на різних рівнях психічного відображення. Вони змінюються при переході від перцептивно-розпізнавального рівня до речемислітельной, так як кожен рівень являє собою якісно нове структурно-системне утворення. Головне тут полягає в переході від перебору і вибору гіпотез до побудови гіпотез (концептуальних моделей).

3. Категорії психологічної науки. Основні підходи до їх виділення.

До теперішнього часу у вітчизняній психології існує лише одна фундаментально обгрунтована модель побудови системи категорій психології. В основу системи покладено три принципи: 1) від абстрактного до конкретного; 2) звернення явища і сутності; 3) зустрічної (біогенетичної і соціокультурної) детермінації психічного.      Категорії представлені у вигляді матриці, що включає п'ять рівнів і сім вимірювань. Ядро системи утворюють базисні категорії: «образ», «мотив», «переживання», «дія», «взаємовідносини», «Я», «ситуація», що розглядаються як інваріантні для психології, що забезпечують прогрес і наступність у розвитку науки.

Один з принципів теоретичної психології – принцип відкритості категоріальної побудови. М.Г.Ярошевським та А.В.Петровським [2] виводиться нова діада:

-базисна категорія

– метапсихологічна категорія..

Крім того, автори виводять протопсихологічні категорії, що знаходяться у біосфері та екстрапсихологічні

категорії – у ноосфері.

У наше завдання зараз не входить аналіз підходів до побудови категоріального апарату психології, але для повного розкриття психогностичної, психопраксичної та психомотиваційної проблем нам необхідно знати зв’язки між категоріями, що становлять ядро цих проблем: категорії образу, дії, мотиву. У якості саме категорій вони були виділені М.Г.Ярошевським [6].

Отже виводяться наступні гіпотетичні відповідності між базисними та метапсихологічними категоріями:

Образ → Свідомість Мотив → Цінність Переживання → Почуття Дія → Діяльність Ставлення → Спілкування Індивід → Я

Категорія образу характеризує психологічну реальність зі сторони пізнання і є основою формування індивідуальних і соціально-групових картин світу. Це чуттєва форма психічного явища. Будучи завжди чуттєвим за своєю формою, образ за своїм змістом м. б. як чуттєвим (образ сприйняття, О. подання, послідовний О.), так і раціональним (О. атома, О. світу, О. війни і т. п.). Образ є найважливішим компонентом дій суб'єкта, орієнтуючи його в конкретній ситуації, спрямовуючи на досягнення поставленої мети. Категорія мотиву. Мотив - це 1) матеріальний чи ідеальний «предмет», який спонукає і направляє на себе діяльність або вчинок; 2) психічний образ даного предмета. У широкому сенсі - це щось всередині суб'єкта, що спонукає його до дії, усвідомлений людиною сенс його дій. За допомогою мотиву піддаються опису поведінку людини, його цілі, цінності, механізми прийняття рішень. Категорія особистість. Підходів до розуміння і пояснення особистості досить багато. Це пов'язано з тим, що поняття "особистість" є інтегральним і будь-яке, існуюче раніше і зараз визначення, виділяє лише окремі його аспекти. Особистість у широкому сенсі - це конкретна людина, як суб'єкт діяльності, в єдності його індивідуальних властивостей і соціальних ролей. У вузькому сенсі - це якість індивіда, яке формується завдяки життю людини в суспільстві, в процесі її соціального розвитку. Особистість - найважливіша серед метапсіхологічних категорій. У ній виявляються інтегровані, до неї стягнуті всі базові категорії: індивід, образ, дія, мотив, ставлення, переживання. Категорія дії - одиниця аналізу діяльності, спрямована на досягнення усвідомлюваної мети. Дія, як і вчинок, є буття людини, в ньому проявляється індивідуальність. Дія м. б. відносно самостійним або входити в якості компонента в. ширші структури діяльності. Структура Дії включає 3 основних компоненти: а) прийняття рішення; б) реалізація; в) контроль і корекцію.

Для тих категорій, на яких буде зосереджена увага, наведемо повну розгортку:

протопсихологічні, базисні психологічні, метапсихологічні та екстрапсихологічні категорії:

Потреба – Мотив – Цінність – Ідеал

Реакція – Дія – Діяльність – Активність

Сигнал – Образ – Свідомість - Логос

Для розкриття названих проблем необхідно звернути увагу і на зв’язки між

різними рівнями, і на зв’язки між категоріями. Базисні категорії, що

виступають у функції логічного суб’єкта певної метапсихологічної категорії

називають “категоріальним ядром».