- •Н.П. Нестеренко, о.О. Полозова, п.Б. Ткач
- •Зміст курсу
- •Тема 1. Українська термінологія в професійному спілкуванні.
- •Тема 2.Науковий стиль і його засоби в професійному спілкуванні.
- •Тема 3.Проблеми перекладу й редагування наукових текстів.
- •Критерії оцінювання
- •Оцінка модуля
- •Розподіл навчального часу за темами і видами занять
- •Модуль ііі
- •Практичне заняття 1-2
- •Блок завдань
- •План аналізу термінів
- •Правила вживання термінології:
- •Вооружённые силы сша
- •Блок завдань і питань для самоконтролю
- •Література
- •Лекція 2
- •Блок завдань і питань для самоконтролю
- •Література
- •Практичне заняття 3
- •Блок завдань
- •План аналізу наукового тексту
- •Віртуальне спілкування та нетикет
- •Блок запитань для самоконтролю
- •Блок завдань і питань для самоконтролю
- •Реквізити:
- •Етикетні вирази науковців
- •Варто пам’ятати!
- •Блок завдань і питань для самоконтролю
- •Лекція 3
- •Блок завдань і питань для самоконтролю
- •Література
- •Практичне заняття 7-8
- •Блок завдань
- •Види перекладу:
- •Культура мови, думки, почуття
- •Три самые интересные вещи на свете
- •Шесть способов располагать к себе людей
- •Блок завдань і питань для самоконтролю
- •Література
- •Практичне заняття 9
- •Блок завдань
- •Блок завдань і питань для самоконтролю
- •Література
- •Індивідуальне навчально-дослідне завдання
- •Порядок подання та захист індз
- •Питання для підсумкового контролю
- •Рекомендована література
- •Ботвина н. В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови: Навч. Посіб. / н. В. Ботвин. –к. : АртЕк, 1999.–258 с.
- •Інтернет-ресурси
Етикетні вирази науковців
|
Вітання |
З колегами: Доброго дня! Здрастуйте! Учасниківконференції керівникможе привітати так: Радий Вас вітати в нашому місті! Свого колегу викладач можепривітати словами:Моєшанування!(звучатиме більш урочисто). Зі студентами: Доброго дня! Здрастуйте! |
|
Прощання |
До побачення! До зустрічі! До наступної лекції! |
|
Подяка
|
– (післязакінченнянаукової доповіді чи лекції): – при захисті дисертації: – людям, які допомагали, консультували під час створення праці Дякую за увагу! Дякую за запитання!Дякую за слушні зауваження! У роботі над книгою неоцінимудопомогу авторові надали членинаукового семінару відділу диференціальних рівнянь Інституту прикладних проблем механікиі математики АН України. Керівникові семінару, заслуженому діячеві наукиУкраїнипрофесору В.Я. Скоробагатьку і всім активнимйого учасникам автор висловлює найщирішу подяку. |
|
У наукових текстах (і в усномумовленні) потрібно вживати авторське «ми» |
На наш погляд, вважаємо, ми переконані, ми дотримуємось іншої класифікації |
|
Під час полеміки, заперечення чивисловлювання побажання щодоточокзору інших: 1) нейтральна позиція автора (проста констатація поглядів інших учених):
2) схвалення позиції інших авторів:
3) несприйняття автором позиції інших авторів:
|
зазначив, запропонував,наголошував, займався
слушний /слушно, справедливий/ справедливо, без сумніву, безперечно
автор має дібрати мовні кліше, щоб висловити сумнів – несприйняття – заперечення |
Варто пам’ятати!
Необхідно і варто висловлювати власну думку (якщо вона має вагомі аргументи), але не слід зловживати займенником «я», доречно уникати особових займенників я, ми, ти, ви, бо вони надають спілкуванню і тексту відтінку особистого звертання, неофіційного характеру. Перевага віддається безособовии формаи (досліджено, розглянуто, проаналізовано).
Для розмовної лексики, неофіційного спілкування, безпосереднього звернення до слухача чи читача автор може обрати «я». Розмовне «ми» змушує задуматися над тим, чому дослідник себе постійно «звеличує». Займенник ми найчастіше означає той колектив (автор і співавтор, група авторів), що працював над концепцією, аналізом, результатами розвідки, впровадженням їх у практику тощо.
Краще обминати займенникові форми «він» чи «вона», щоб нікого не образити й дотримуватися офіційного стилю.
Не прикрашають науковий текст і неточності, розмиті визначення, захоплення епітетами надзвичайний, неймовірний, катастрофічний, добрий, гарний, рідкий, значний тощо.
Текст наукового дослідження має ділитися на пропорційні, логічні, внутрішньо завершені частини (розділи, підрозділи, пункти, параграфи, абзаци), де легко встановити причиново-наслідкові зв’язки.
Графічний поділ тексту на складові частини передбачає єдність композиційної структури (перехід від одного абзацу до іншого означає перехід до нової думки).
Кожна цитата неодмінно супроводжується посиланням на використане джерело. Недотримання цієї обов’язкової умови веде до плагіату.