Блок завдань і питань для самоконтролю

Особливості курсової роботи

Курсова робота – це навчально-наукова письмова робота студента, яка виконується після вивчення певного навчального курсу (дисципліни) з метою перевірки керівником рівня осягнення студентом основних понять, методології та технік, які застосовуються придослідженні питань цього курсу.

Реквізити курсової роботи.

1. Титульна сторінка.

2. Зміст роботи.

3. Текст, який складається зі:

а) вступу; б) основної частини; в) висновків.

4. Список використаної літератури.

5. Список використаних джерел (якщо є).

6. Додаток (якщо є).

7. Список умовних скорочень.

Загальна характеристика курсової роботи

Наукове питання, яке зазвичай береться для висвітлення в курсовій роботі, не таких масштабів, як, наприклад, у дипломних роботах, однак студент його також має дослідити з достатньою ґрунтовністю та на високому науковому рівні.

Зазвичай для курсової роботи добирається таке питання з певної навчальної дисципліни, яке потребує не лише наукового пошуку щодо шляхів свого розв’язання, а й передбачає застосування цих результатів для потреб народного господарства в тій галузі, до якої здобуті результати мають відношення. Тому в курсових роботах пропонується основну частину дослідження розбивати на два блоки: 1) теоретико-науковий; 2) практико-методологічний. При цьому вузькість проблематики, яка добирається для дослідження в курсових проектах, не дозволяє говорити про теоретичне значення чи наукову новизну курсової роботи (хоча, звичайно, деякі курсові роботи дійсно можуть мати такі результати), але в той же час практичне значення (результати) роботи обов’язково має бути висвітлене й підтверджене практико-методологічним розділом.

Обсяг курсової роботи – щонайменше 25 сторінок друкованого тексту без урахування списку використаної літератури та джерел, додатків та рисунків (якщо вони за обсягом займають сторінку та подані в кінці роботи).

Оформлення титульної сторінки

Титульна сторінка роботи – це «обличчя» роботи і студента, під час ознайомлення з яким читач має довідатися про таке:

1. Назва міністерства, якому підпорядковується навчальний заклад.

2. Повна назва навчального закладу.

3. Назва структурного підрозділу навчального закладу.

4. Назва кафедри, на якій виконано роботу.

5. Тема роботи (без лапок, без попереджень на зразок: Курсова робота на тему:).

6. Указівка на тип роботи (курсова робота – біля відомостей про автора).

7. Відомості про автора роботи (студент якого курсу, групи, форми навчання).

8. Відомості про керівника роботи (зазначення ролі керівника (керівник проекту, науковий керівник, науковий консультант, перевіряльник), науковий ступінь, учене звання, посада, прізвище й ініціали).

9. Місце й рік написання роботи.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,МОЛОДІ І СПОРТУ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ Г.С. СКОВОРОДИ

Інститут мов світу

Український мовно-літературний факультет

імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка

Кафедра українознавства та лінгводидатктики

Конфлікт та морально-етичні аспекти

його вирішення

Курсова робота

студентки ІІІ курсу 46 групи

Лиходід Марії Сергіївни

Науковий керівник –

к. ф. н., доц. Малиш Т.В.

Харків 2012

Під час оформлення титульної сторінки слід керуватися таким:

а) важливу інформацію виділяти візуально (великими літерами або місцем розташування);

б) уважно перевіряти грамотність написаного на титульній сторінці;

в) правильно зазначати відомості про керівника.

Оформлення змісту курсової роботи

Зміст роботи – це другий або останній аркуш роботи, у якому подається інформація про основні структурні частини із зазначенням сторінки, на якій вони починаються.

Створення змісту роботи – це перший і останній етапи роботи. Для успішного виконання навчально-наукової праці слід спочатку підготувати приблизний зміст, у якому визначити орієнтири щодо кількості структурних частин, їх співвідношення за обсягом, назви розділів і підрозділів. Тобто зміст на першому етапі роботи має вигляд плану, наявність якого сприяє досягненню поставленої мети.

На останньому етапі зміст коригується відповідно до змін, які відбулися під час написання роботи: уточнюються назви структурних частин, проставляються реальні сторінкові орієнтири.

Отже, зміст – це «кістяк» роботи. Якщо в «кістяку» кожна частина стоїть на місці, логічно витікає з попередньої, то й «оброщення» його матеріалом буде простішим і в результаті відзначатиме роботу в цілому як успішне дослідження.

Зміст роботи оформлюється на окремому аркуші із зазначенням посередині сторінки назви цієї структурної частини – ЗМІСТ. Спосіб подання переліку структурних частин, тобто спосіб рубрикації, добирають відповідно до потреби.

ЗМІСТ

Перелік умовних позначень ........................................................................2

ВСТУП ...........................................................................................................3

РОЗДІЛ 1........................................................................................................6

1.1. ..................................................................................................................6

1.2. .................................................................................................................9

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1………………………………………...…..13

РОЗДІЛ 2......................................................................................................14

2.1. ................................................................................................................17

2.2. ................................................................................................................22

2.3. ................................................................................................................28

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2………………………………………...…33

ВИСНОВКИ ................................................................................................34

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ...........................................36

Додаток А ...................................................................................................39

Додаток Б ...................................................................................................42

Вступ до курсової роботи

Вступ курсової роботи – це стислий виклад (не більше 10 % загального обсягу тексту) таких положень:

1) актуальність дослідження;

2) мета;

3) завдання;

4) предмет дослідження;

5) об’єкт дослідження;

6) методи дослідження;

7) теоретичне (якщо є) й практичне значення результатів роботи;

8) джерельна база дослідження;

9) загальна характеристика роботи.

Актуальність теми. На відміну від більших за обсягом і проблематикою дипломних робіт, у курсовій роботі може бути відсутній окремий розділ, у якому з’ясовуватиметься рівень вивченості теми та окреслюватимуться ще не розв’язані питання певної галузі знань. Тому ця інформація має бути подана у вступі, а саме під час визначення актуальності теми. Тут слід дати відповіді на такі питання:

Чому обрана саме ця тема?

Як вона співвідноситься із загальними напрямками розвитку наукової думки сучасності?

Хто займався подібними дослідженнями раніше?

Які результати з цього питання вже є?

Які аспекти залишилися недослідженими або їх висвітлення не узгоджується зі сучасними науковими досягненнями?

Висвітлення цих питань уможливить дійти логічного підсумку про актуальність обраної теми в цілому.

Мета і завдання курсової роботи. Чітке визначення з цими пунктами спростить роботу над курсовим проектом у цілому.

Мета визначається на підставі попередньо з’ясованих прогалин у вивченні того чи іншого питання чи проблеми. Постановка мети передбачає формулювання проблемного питання, з’ясуванню й доведенню якого буде присвячена робота. Завдання – це проміжні етапи досягнення мети. Вдале окреслення завдань і їх логіки – це фактично готовий зміст.

Предмет дослідження – це явище, обране для вивчення, яке зумовлює проблемну ситуацію.

Об’єкт дослідження – це матеріал, у якому реалізується предмет і на прикладі якого можна виявити існування проблемної ситуації та знайти шлях до її розв’язання.

Методи дослідження – це шляхи й прийоми, за допомогою яких можна досягти бажаного результату, що обираються відповідно до мети та досліджуваного предмета. Правильно обраний шлях – це успішно проведене дослідження.

Теоретичне та практичне значення курсової роботи визначається шляхом порівняння досягнень цієї роботи з попередніми набутками в цій галузі.

Відомості про джерельну базу, обсяг роботи та її структуру стисло подаються для попереднього інформування читача про характер дослідження, щоб сприяти легкій орієнтації його (читача) в роботі.

Зверніть увагу!

Вступ можна писати до, під час і після створення основної частини роботи та висновків. Створюючи вступ після проведення дослідження в цілому, Ви зможете припасувати його положення відповідно до змісту роботи. Проте буде все-таки краще, якщо перед початком своєї дороги прокласти собі маршрут, щоб потім не «блукати в сутінках» спроб і помилок. Слід пам’ятати, що, залишивши вступ на потім, Ви позбавляєте себе орієнтирів, «програми дій».

Вступ не слід виконувати за принципом «залишковості», адже він фактично репрезентує всю роботу.

Основна частина курсової роботи

Процес написання основної частини буде успішним, якщо:

1. Попередньо визначена структура цієї частини в цілому та здійснено планування її композиційних компонентів.

2. Опрацьовано літературу з досліджуваного питання, зроблено виписки та створено картотеку прикладів та ілюстрацій.

3. Попередньо розподілено підготовлені матеріали за тим, у якому порядку вони будуть залучатись до роботи.

4. Робота здійснюватиметься планомірно й регулярно.

Вимоги до основної частини курсової роботи

1. Кожен розділ повинен починатися з нової сторінки. Параграфи, пункти, підпункти починаються на тій самій сторінці, де закінчено попередній, із відступом (1,5 – 2 інтервали).

2. Розбиття на розділи повинне бути керованим принципом раціональної доцільності, при цьому за обсягом розділи мають бути співмірні.

3. Відступи між назвою розділів, параграфів та ін. мають бути невеликими.

4. Текст слід чітко структурувати абзацами.

5. Використання прикладів має бути кероване необхідністю й достатністю для ілюстрації положень, які відстоюються в роботі. Оформлювати їх слід так, щоб вони візуально виділялися від авторського тексту (зазвичай це курсивний шрифт, підкреслення, дужки, лапки, новий рядок).

6. Цитування й посилання мусять залучатися з дотриманням вимог.

7. Фрагменти тексту мають пов’язуватися відповідними мовними засобами (вставними словами та реченнями), які допомагатимуть зорієнтувати читача в логіці викладу думок.

8. Бажано, щоб кожен проміжний результат дослідження був акцентований (зазначений) після його досягнення, що уможливить більш чітке розуміння логіки викладу в тексті та вмотивує загальні висновки. Після кожного розділу слід подавати стислі висновки щодо результатів, досягнутих у ньому, однак окремо їх виділяти в курсовій роботі не варто.

9. Практико-методологічна частина (якщо вона є) має чітко засвідчити придатність попередніх теоретичних напрацювань для використання на практиці.

Висновки

Висновки до курсової роботи – це стислий виклад (до 10 % загального обсягу) основних досягнень дослідження та визначення перспектив подальших студій у цьому напрямку. Прозорість висновків – свідчення знання й розуміння того, про що йшлося в роботі, а також ясності й логічності думки, тому на них слід звертати особливу увагу. Їх зміст повинен корелювати з текстом дослідження та метою й завданнями, поставленими у вступі.

Список літератури та використаних джерел

Список літератури – обов’язковий компонент навчально-наукової роботи, який засвідчує рівень опрацювання теми студентом, його обізнаність із науковими та науково-практичними джерелами з теми.

Списки літератури прийнято розподіляти на два типи: 1) список використаної літератури та 2) список використаних джерел. У першому списку подають, в основному, наукові джерела. У другому - ті джерела, із яких брався ілюстративний матеріал (словники, енциклопедії, довідники, художня література, газети, журнали, нормативно-правові документи тощо).

До оформлення списків у цьому жанрі навчальних робіт ставляться загальні вимоги стосовно оформлення бібліографії.

Оформлення додатків

Додатки – це допоміжний ілюстративний матеріал у вигляді таблиць, переліків, схем, діаграм, який сприяє унаочненню та доведенню результатів роботи. Додатки, які не займають цілої сторінки, зазвичай подаються в тексті та вважаються його частиною. Додатки, які обіймають сторінку, можуть а) подаватися в тексті з нового аркуша або б) після списку літератури в окремій структурній частині. Вони не входять до загального обсягу роботи.

Кожен додаток позначається словом Додаток із зазначенням біля нього кириличних букв (крім букв Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь), наприклад: Додаток А, Додаток Б. Ці позначки розміщуються посередині рядка малими літерами, крім першої та букви-номера. Кожен додаток має заголовок, який друкують після зазначення «Додаток...» малими літерами, крім першої, симетрично до тексту, тобто посередині. Якщо в роботі наявний лише один додаток, то він позначається як Додаток А.

Текст кожного додатка можна поділити на розділи й підрозділи, пронумерувавши їх у межах кожного додатка: перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад: Додаток А.2 – другий розділ додатка А; Додаток В.3.1 – перший підрозділ третього розділу додатка В.

Посилання в тексті роботи на додатки здійснюють в такий спосіб: «...у додатку А»; якщо посилання дається вдруге – «див. Додаток А».

Додаток А

Чоловічі імена та імена по батькові

А

Авакум, -ме! (Авакумович, Авакумівна)

Август, -те! (Августович, Августівна)...

_______________________________________________________________

Додаток Б

Жіночі імена

А

Августа, -то!

Агапія, -іє!

Нумерація сторінок

Нумерацію сторінок у курсовій роботі слід проводити, керуючись загальними вимогами до нумерації в документах.

Нумеруються всі сторінки роботи, крім титульного аркуша. У навчально-наукових роботах нумерація здійснюється з другої сторінки, тобто зі змісту (якщо він передує тексту), але до загальної нумерації входить і титульний аркуш. Номери сторінок проставляють у правому верхньому куті без додаткових позначок (лапок, рисок, букв і позначень «с.», «С.», «стор.»).

Варто пам’ятати!

Курсова робота – це проміжна перевірка студента в аспекті того, наскільки він може теоретичні питання, які вивчаються під час викладання певної дисципліни, застосувати для розв’язання практичних завдань. Адже давно відомо, що теорія без практики, як і практика без теорії, не можуть дати доброго результату.

Курсова робота – це ще й один із головних етапів підготовки студента до написання більш серйозних навчально-наукових робі – дипломних.

Відтак, плануючи сісти за написання курсової роботи, по-перше, замисліться про майбутнє й оберіть таку проблематику дослідження, яку можна було б продовжити розкривати й на рівні більшої за обсягом студії; по-друге, вивчіть усі вимоги, які ставляться до навчально-наукових робіт і створіть свій алгоритм їх виконання, що допоможе вам у майбутньому без проблем створити свій «найкращий» твір-підсумок за всі роки навчання в закладі.