- •Місце України в міжнародних відносинах Європи часів Богдана Хмельницького
- •Виникнення громад та їхня культурно-освітня діяльність в другій половині XIX століття. Володимир Антонович
- •Відновлення могутності Київської держави та князівської влади за Володимира Мономаха
- •Українсько-московський договір 1654 p.: причини та наслідки
- •Причини та початок трудової еміграції українців в другій половині XIX століття
- •Причини політичної роздрібненості Київської держави та її наслідки
- •Основні напрямки державної політики гетьмана Івана Виговського
- •Народовці, радикали, москвофіли в суспільно-політичному житті західноукраїнських земель у другій половині XIX століття
- •Освіта й література Київської Русі та Галицько-Волинського князівства
- •Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII століття. Зміни в соціально-економічних відносинах
- •Вплив ідей Михайла Драгоманова на розвиток українського руху
- •Архітектура і образотворче мистецтво Київської Русі та Галицько-Волинського князівства
- •Виникнення українських політичних партій наприкінці XIX – на початку XX століття
- •Галицьке та Волинське князівства та їх об'єднання за князювання Романа Мстиславича
- •Гетьман Петро Дорошенко в боротьбі за незалежність та територіальну цілісність Української держави
- •Роль Данила Галицького у зміцненні української держави. Коронація Данила
- •Запорізька Січ у складі Гетьманщини у другій половині XVII століття. Кошовий отаман Іван Сірко
- •Діяльність української парламентської громади у і та II Державних думах Росії
- •Галицько-Волинська держава за наступників Данила Галицького. Значення Галицько-Волинського князівства в історії України (11)
- •Роль Києво-Могилянської академії в культурно-освітньому розвиткові українського народу
- •Роль Михайла Грушевського в громадсько-політичному житті України (кінець XIX – початок XX століття)
- •Монгольська навала на українські землі, її наслідки
- •Місце і роль гетьмана Івана Мазепи в українському національно-визвольному русі. Іван Мазепа – будівничий української культури
- •Народницький рух в Україні. «Чигиринська змова»
- •Особливості політичного становища українських земель у складі Великого князівства Литовського
- •Конституція Пилипа Орлика – перша Конституція України, її значення
- •Внесок Наукового товариства ім. Т. Шевченка в становлення національної науки
- •Спроби збереження української державності у складі Великого князівства Литовського у XV столітті. Князь Свидригайло
- •Особливості розвитку української культури в другій половині XVII-XVIII століттях
- •«Братство тарасівців», його роль у розвитку українського національно-визвольного руху
- •Виникнення Кримського ханства. Турецько-татарські наскоки в другій половині XV-XVI ст., та їх наслідки
- •Архітектура та образотворче мистецтво другої половини XVII-XVIII століть
- •Місце Івана Франка у розвиткові української суспільно-політичної думки
- •Українська шляхта у XIV-XVI століттях. Костянтин (Василь) Острозький
- •Запорізька Січ в історії українського народу. Ліквідація козацької республіки московським урядом в останній чверті XVIII століття
- •Архітектура та образотворче мистецтво другої половини XIX – початку XX століття
- •Остаточна ліквідація гетьманства та залишків автономного устрою Гетьманщини в другій половині XVIII століття. Кирило Розумовський
- •Освіта й література другої половини XIX – початку XX століття
Причини та початок трудової еміграції українців в другій половині XIX століття
У кінці XIX століття посилюється процес розшарування селянства. Велика його кількість після аграрної реформи 1862 р. втрачає землю. Саме тому посилюється еміграція з України в пошуках вільних земель, особливо, із Західної України. Трудова еміграція, тобто виїзд за межі України в пошуках землі та роботи, йде у двох напрямках – на схід (переселення на Далекий Схід Росії, Поволжжя, Північний Кавказ) та захід (Північна та Південна Америка). До 1,6 млн. українців виїхали на Тихоокеанське узбережжя наприкінці XIX – на початку XX століття. Якщо українці з Наддніпрянщини прямували, головним чином, на Схід у межах Росії, то західні українці – в Америку. Згодом українці у східних регіонах Росії становили до 20%, а в деяких – до 50%, місцевого населення. Еміграція до США розпочинається у 60-70-х pp. XIX століття. Більшість іммігрантів з України оселялася у штатах Пенсільванія, Нью-Йорк. Кількість переселенців сягала 250-300 тис. чоловік. Вони, тяжко працюючи в шахтах, на полі, не забували рідну культуру – відкривали школи, споруджували церкви, видавали українські газети та журнали. Початком еміграції до Канади вважається 1891 рік. Українці оселяються переважно у провінціях Манітоба, Саскачеван і Альберта. Тут за 10 доларів можна було придбати земельну ділянку в 160 акрів (64 гектари). Тяжка праця супроводжувала все життя перших переселенців. У Південній Америці (Бразилія, Аргентина) українці з'являються в 70-80-х pp. XIX століття, і на кінець XIX їх там було близько 20 тисяч. Українці перебуваючи в еміграції не забували рідну культуру – тут розпочинають виходити українські газети, журнали, будуються культурно-освітні заклади (школи, бібліотеки), храми, утворюються політичні партії.
Причини політичної роздрібненості Київської держави та її наслідки
На початку XII ст. Київська Русь вступає у новий період свого розвитку – період роздробленості. Вона мала свої причини:
економічні – подальша феодалізація суспільства, розвиток натурального господарства, зростання боярських землеволодінь (вотчин), більший прибуток починає давати володіння землею, а не воєнні експедиції;
геополітичні – великі розміри держави, що об'єднувала різні за рівнем розвитку племена і народи, переміщення торговельних шляхів з Дніпра та Чорного моря до Середземного моря;
політичні – відсутність чіткого порядку наслідування державної влади.
Русь розпалася на 12 князівств. Тісно пов'язаними між собою залишалися князівства, що були розташовані на території сучасної України – Київське, Чернігівське, Новгород-Сіверське, Переяславське, Галицьке та Волинське. Саме на цій території йшло формування українського народу. Закарпаття ще з середини XI ст. було загарбане Угорщиною, Причорномор'я та Приазов'я – половцями. Роздроблення політично і військово послабило Русь, але сприяло розвитку економіки й культури в регіонах. Офіційною столицею залишався Київ, між князями йшли постійні суперечки й війни за право посісти київський престол, але центри політичного життя перемістилися в нові столиці князівств. Для України таким центром став Галич. У середині XIII ст. Галицько-Волинський князь Данило Галицький захопив Київ, але невдовзі столиця впала під натиском монголів і майже вся територія Київської Русі була захоплена ними.