Ііі рівень

Поміркуйте над запитаннями і дайте на них розгорнуту відповідь:

1. Ваххабітський рух і боротьба за створення централізованої держави на Аравійському півострові у другій половині XVIIІ ст.

2. Єгипет наприкінці XVIIІ – першій половині ХІХ ст. Реформаторство і зовнішня політика Мухаммеда Алі (1805 – 1849 рр.).

3. Єгипет у 50 – 70-х рр. ХІХ ст.

4. Єгипет під владою Англії (1882 – 1918 рр.).

5. Східний Судан наприкінці XVIIІ – на початку ХХ ст.

6. Ліван, Сирія і Палестина у ХІХ – на початку ХХ ст. Відновлення прямого турецького управління. “Арабське відродження“.

7. Ірак у ХІХ – на початку ХХ ст.

8. Лівія у ХІХ – на початку ХХ ст. Рух сенуситів.

9. Алжир у складі Французької колоніальної імперії.

10. Зародження ідей арабського націоналізму у кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Утворення перших арабських націоналістичних організацій.

11. Держави Західного і Центрального Судану наприкінці ХVIII – ХІХ ст.

12. Ефіопія в ХІХ – на початку ХХ ст.

13. Держави і народи Західної Тропічної Африки та побережжя Гвінейської затоки у кінці ХVIII – на початку ХIХ ст.

14. Початок європейської колонізації Південної Африки (друга половина XVII – середина ХІХ ст.).

15. Якими були передумови колоніального поневолення Екваторіальної та Південної Африки? Які народи Екваторіальної та Південної Африки найбільшою мірою чинили опір європейським колонізаторам?

16. Завершення колоніального поділу Африки у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Організація колоніального управління та експлуатації народів Африки.

Структура, зміст і критерії оцінювання тестових завдань підсумкового модульного контролю з курсу

“НОВА ІСТОРІЯ АЗІЇ ТА АФРИКИ (XVII – ПОЧАТОК ХХ ст.)“

І. З метою запровадження єдиного підходу в межах Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди та зокрема історичного факультету щодо науково-методичного забезпечення кредитно-трансферної системи відповідно до “Положення про організацію навчального процесу в кредитно-трансферній системі підготовки фахівців у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди“ від 6.03.2009 р., а також підвищення якості знань студентів поточний і підсумковий модульний контроль знань студентів проводиться за багаторівневими тестовими завданнями.

ІІ. На виконання тестових завдань студенту надається 1 година 20 хвилин.

ІІІ. Кожна особа, що проходить модульний контроль, отримує комплект тестових завдань і чистий аркуш для відповіді.

IV. Тестові екзаменаційні завдання складаються з трьох частин, які відповідають трьом рівням (рівень І, ІІ, ІІІ), що відрізняються за призначенням і складністю завдань.

Рівні	Кількість завдань
І	4
ІІ	4
ІІІ	3
	Всього: 11

V. Опис рівнів:

Рівень І – стандартне застосування навчального програмового матеріалу (завдання на репродуктивне відтворення матеріалу).

На цьому рівні студент повинен знати основні історичні (політичні, соціально-економічні, культурні) події та явища: їх зміст, учасників і наслідки; факти біографії й діяльності історичних осіб, структур та організацій; орієнтуватися в часових і просторово-географічних координатах історичних подій.

Рівень ІІ – застосування навчального програмового матеріалу в змінених і ускладнених ситуаціях (завдання з елементами творчого пошуку).

На цьому рівні студент повинен вміти використовувати набуті знання і вміння у нових або незнайомих для нього ситуаціях; відтворювати послідовність подій, класифікувати факти та явища, які визначають епоху; формулювати зміст основних історичних понять і термінів; встановлювати взаємозв’язки між історичними подіями, особами, поняттями, термінами в контексті курсу “Нова історія Азії та Африки (XVII – початок ХХ ст.)“; аналізувати історичні явища і процеси та робити обґрунтовані висновки.

Рівень ІІІ – застосування навчального програмового матеріалу в нестандартних ситуаціях (завдання творчого характеру, проблемні завдання).

На цьому рівні студент повинен вміти застосовувати знання та вміння до вирішення проблемних завдань високого рівня складності на основі нестандартного підходу з обґрунтуванням основних етапів розв’язання: встановлювати причинно-наслідкові зв’язки історичних подій і явищ; визначати особливості історичних подій, явищ та процесів; аналізувати, інтерпретувати й застосовувати матеріали історичних джерел; визначати масштаб і динаміку історичних змін; прогнозувати розвиток ситуації; аргументовано відстоювати власну думку й позицію щодо історичних подій, фактів, персоналій.