Семінарське заняття 1 Заняття 2.4.3. Колоніальная політика Англії в Індії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

1. Формування апарату британського управління Індією.

2. Аграрні перетворення, введення нових земельно-податкових систем, їх вплив на соціально-економічний розвиток Індії.

3. Дискусія про наслідки британської колонізації Індії: роль британських колонізаторів у долі народів півострова Індостан.

4. Держава сикхів у першій половині ХІХ ст.

Методичні рекомендації

Індія належить до країн південноазійської цивілізації, що вирізняється первинністю індуїзму в релігійно-культурному фундаменті, який докорінно не змінило напластування буддизму, ісламу та інших релігій у ході історичного розвитку.

Студенти мають звернути увагу на особливості індуїзму як цивілізаційного ядра, його організаційно-регламентуючу та комунікативно-інтегруючу роль: відсутність організованої та ієрархічно структурованої церкви, толерантність до інших релігій; опора на общинно-кастову структуру індійського суспільства; акцент на самовдосконаленні особистості, обмеження ідеями карми та сансари сенсу історії; відносна політична пасивність та ігнорування ідей влади і державності, несприйняття радикальних, насильницьких способів соціального переустрою. При розгляді проблем соціальної мобільності індусів і сприйняття процесів модернізації слід пригадати особливості характеру індійської общини, визначити причини її стійкості, з’ясувати здатність індійської цивілізації до адаптації досвіду інших культур і межі цієї адаптації. Ці аспекти будуть корисними для успішного проведення семінарського заняття.

При розгляді першого питання студентам треба пригадати етапи британського завоювання півострову Індостан (торговельно-економічної експансії та безпосереднього військового втручання) та їх наслідки. Проаналізувати роль англійської Ост-Індської компанії, яка перемогла в протиборстві з французькою Ост-Індською компанією за панування над Індією у XVIII ст. З’ясувати форми і методи британського завоювання і політичного підкорення індійських територій (субсидіарні договори, роль сипайських загонів тощо).

Особливу увагу слід звернути на поступову трансформацію англійської Ост-Індської компанії з торговельної організації в територіальну державу, а також процес формування апарату британського управління Індією наприкінці XVIII ст., відзначивши його діархічну структуру: з боку британської Ост-Індської компанії та Ради у справах Індії (Лондон).

Проаналізувати особливості адміністративного устрою колоніальної Індії, методи її експлуатації британцями і земельно-податкову політику колоніальної адміністрації наприкінці XVIII – на початку ХІХ ст. (системи тимчасового та постійного заміндарства, райятварі, маузавар (махалварі), оцінити їх вплив на соціально-економічний розвиток Індії.

Важливою проблемою семінарського заняття має стати дискусія про наслідки британської колонізації Індії та роль британських колонізаторів у долі народів півострова Індостан (слід розкрити як негативні, так і позитивні сторони цього явища) [див. Васильев Л.С. История Востока. В 2-х т. 3-е изд., доп. Т. 1. – М.: Высшая школа, 2003. – С. 352-357]. Пояснити точку зору Л.С. Васильєва стосовно цих процесів: “З одного боку, це призводило до колонізації країни, перетворення її в аграрно-сировинний придаток Англії, до податкового зиску, розорення ремісників і селян, страждань багатьох людей. З другого – цей болісний процес активно сприяв розвитку країни, знайомив її з новими формами зв’язків і відносин, з виробництвом машинного типу, з основами науки та техніки. Англійці і особливо англійська мова стали інтегруючою силою, що допомагала об’єднувати різномовну країну в єдине ціле“.

Зробити акцент на тому, що стрімкий ефект колоніалізму сприяв капіталістичній трансформації Британської Індії – створенню промислово розвинутих анклавів, введенню англійських стандартів парламентської демократії, принципів судочинства та управління, схильності до плюралізму орієнтирів і світоглядів. Проте могутня індуїстська традиція чинила опір подальшій модернізації і живила національно-визвольний рух. Про роль релігійних і культурних традицій індуїзму у формуванні суспільно-політичного клімату Індії, характеру антиколоніального руху слід пам’ятати при розкритті питань наступного семінарського заняття.

Особливу увагу в межах семінарського заняття слід звернути на боротьбу сикхів у Пенджабі за створення своєї держави у другій половині XVII – XVIII ст., відстоювання її незалежності у процесі британського завоювання Індії у другій половині XVIII – першій половині ХІХ ст.