Загальні положення

Вивчення курсу “НОВА ІСТОРІЯ КРАЇН АЗІЇ ТА АФРИКИ (XVII – ПОЧАТОК ХХ ст.)“ є важливою складовою освітньо-професійної програми підготовки студентів історичного факультету освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр“. Рекомендований навчально-методичний комплекс (плани лекцій і семінарських занять з методичними вказівками до них, завдання для самостійної та індивідуальної роботи, багаторівневі тестові завдання для перевірки знань студентів та самоконтролю) призначений для студентів третього курсу історичного факультету, що здобувають освіту за напрямами підготовки “Історія“ (спеціалізації “Правознавство“ та “Географія“) та “Географія“ (спеціалізація “Краєзнавчо-туристична робота“).

Предметом навчальної дисципліни “Нова історія країн Азії та Африки“ є історія афро-азійських суспільств у XVII – на початку ХХ ст.

Метою вивчення даного курсу є історичний огляд розвитку країн Азії та Африки у нові часи.

Завдання курсу нової історії країн Азії та Африки – виділити типи великих цивілізаційних систем на Сході, проаналізувати відмінну від Європи динаміку історичного процесу в цьому регіоні; на основі країнознавчого матеріалу з’ясувати специфіку локальних цивілізацій, проаналізувати внесок їхніх народів у розвиток світової культури; дослідити причини, що призвели до трансформації держав із високою стародавньою культурою у відсталі, залежні і колоніальні країни, визначити вплив колоніалізму на соціально-економічний, політичний та культурний розвиток колоній; звернути увагу на особливості модернізації в країнах Сходу, визначити їхнє місце і роль у всесвітньо-історичному процесі; розвинути у студентів навички оволодіння сучасним методологічним інструментарієм для аналізу соціально-економічного, політичного і культурного життя народів Сходу; виявити історичні корені тих явищ, які простежуються в державах Азії та Африки нині.

Запропонований курс допомагає узагальнити фактичний матеріал, розглянути нові підходи до вивчення нової історії країн Азії та Африки, що намітилися в сучасній орієнталістиці, насамперед цивілізаційний. Він передбачає ознайомлення з дискусійними питаннями в сучасному сходознавстві, а також з історіографією найважливіших проблем.

Під час лекцій, семінарських занять і самостійної роботи студенти повинні оволодіти навичками роботи з історичними джерелами і науковою літературою, систематизації і компаративного аналізу історичного матеріалу. Вивчення курсу повинно допомогти студентам навчитися логічно мислити і робити аргументовані висновки, викладати матеріал, оволодіти навичками історіографічного аналізу, користуватися довідковою літературою.

Хронологічні межі. Навчальний курс “Нова історія країн Азії та Африки“ охоплює період, який починається від XVII ст. (“зустріч“ з європейською цивілізацією нового часу, початок кризи традиційних східних суспільств, “відставання“ від Заходу напередодні активної європейської експансії, що перетворили в минулому високорозвинуті східні країни в колонії та напівколонії) та закінчується 1918 р. (вплив Першої світової війни на розпад колоніальних імперій і новий поділ світу).

Структура. Матеріал курсу умовно розбитий на чотири модулі. Кожна з тем містить плани лекцій, семінарських занять із методичними рекомендаціями до них, завдання для індивідуальної та самостійної роботи, тестові завдання для перевірки знань з теми, а також рекомендований список джерел і літератури. Наприкінці вивчення курсу студентам запропоновані тестові завдання для підсумкового модульного контролю. Матеріали посібника підібрані таким чином, щоб навчити студентів самостійно мислити і надати базові знання з курсу.

Теми семінарських занять є доповненням до лекційного курсу і закріплюють знання, отримані студентами з нього. Вони складені за країнознавчим і проблемно-хронологічним принципами, з урахуванням цивілізаційного підходу. На семінарські заняття виносяться найбільш значущі події в країнах, які належать до конфуціанського (Японія, Китай), індо-буддійського (Індія), ісламського (Османська імперія, Персія, арабські країни Близького Сходу та Північної Африки), африканського (країни Тропічної та Південної Африки) цивілізаційно-культурних кіл. Особливу увагу приділено феномену колоніалізму як особливого періоду суспільного розвитку людства, виникненню колоніальної системи та специфіці розвитку різних варіантів “східного капіталізму“, впливу колоніалізму на трансформацію традиційної структури східних суспільств під впливом модернізаційних процесів, а також національно-визвольним рухам як реакції на процеси, які впливали на зміни традиційних суспільних відносин і формування нового обличчя країн Сходу.

В основі тематичного розподілу матеріалу навчально-методичного комплексу лежить програма курсу “Нова історія країн Азії та Африки (XVII – початок ХХ ст.)“, розрахована на 34 лекційні години та 28 годин семінарських занять.

Завданнями навчальної дисципліни є формування наступних знань, умінь і навичок: