Семінарське заняття 1 Заняття 3.3.3. Іран наприкінці хviii – наприкінці хіх ст.

1. Криза Сефевідської держави у другій половині ХVIII ст. і встановлення влади Каджарської династії (1794 р.).

2. Соціально-економічний і суспільно-політичний розвиток Ірану у першій половині ХІХ ст. Експансія європейських держав і Росії в Ірані.

3. Повстання бабідів і спроби реформ в Ірані (1848 – 1852 рр.)

4. Перетворення Ірану в напівколонію (друга половина ХІХ ст.).

Методичні рекомендації

Іран (Персія) належить до кола країн ісламської цивілізації, ядро якої становить арабо-мусульманський світ, збагачений за рахунок сусідніх ісламізованих народів, зокрема персів і тюрок. При вивченні країн цього блоку студенти повинні пам’ятати про особливості ісламського цивілізаційно-культурного фундаменту, який визначив історичний розвиток країн регіону. Коран, Сунна і шаріат формували систему цінностей, стиль життя, за яких кожен мусульманин відчував себе повноправним членом великої ісламської громади – умми. Покірність волі Аллаха, пророка та його заступників – імама (Іран) чи халіфа (Османська імперія) пояснюється сакральним принципом походження вищої влади. Звернути увагу на освячення канонами ісламу могутньої централізованої держави; активний характер мусульманства, агресивність, нетерпимість, спрямованість на експансію; реалізацію принципів соціальної мобільності, егалітарності, з якими контрастувало безправ’я більшості; консервативність і конформізм тощо. Слід розрізняти найвпливовіші мазхаби (течії) ісламу – шиїзм і суннізм, відповідні їм інститути духовної і світської влади – імамат і халіфат. Ці відмінності визначили різні шляхи розвитку, відношення традиції і модернізації країн ісламського регіону.

Готуючись до семінарського заняття, студенти мають пригадати роль давньої державності, інституту спадкової монархії, імперських традицій і шиїзму у формуванні соціокультурної ідентичності іранців; вплив географічного фактору, а також вторгнень кочівників на державність, економіку, культуру та етнічні процеси Ірану нового часу.

Спираючись на рекомендовану наукову та навчальну літературу, в першу чергу слід проаналізувати суспільний устрій та земельні відносини держави Сефевідів, а також причини її занепаду наприкінці XVII – на початку ХVIII ст., звернути увагу на роль зовнішнього фактору в цьому процесі. Перемога над афганськими та турецькими завойовниками привела до влади Надір-шаха Афшара, у результаті завойовницьких походів якого виникла велика держава (показати її кордони на карті). Подумати, чому ця держава виявилася неміцною. У другій половині ХVIII ст. в Ірані почалися феодальні усобиці між племінними об’єднаннями зендів і каджарів, які завершилися приходом до влади Каджарів наприкінці XVIII ст.

Далі слід проаналізувати політичну структуру каджарського Ірану, специфіку його суспільно-політичного (організація центральної влади, система адміністративного управління країною, етнічний склад населення, роль кочового фактору) та соціально-економічного розвитку (стан землеробства, форми земельної власності, характер відносин: селянин – землевласник, розвиток міст і торгівлі) в першій половині ХІХ ст., а також вплив ісламу на економічне і духовне життя країни. Розглядаючи проблему відносин ісламу і шиїтського духівництва в Персії, слід звернути увагу на особливість шиїтської догматики: доктрину імамату, культ мучеників; з’ясувати роль шиїтського духівництва в іранському суспільстві нового часу: його фінансове становище, роль у відправленні культу, політико-правовій системі держави, освіті, побутових відносинах, а відтак і причини його конфлікту з іранським шахом. Можна детальніше зупинитися на діяльності перших каджарських шахів (підготувати повідомлення чи реферати).

Слід звернути увагу на міжнародне становище країни наприкінці ХVIII – на початку ХІХ ст. і боротьбу Англії та Франції за вплив у Ірані, а також російсько-іранські відносини цього періоду (перша і друга російсько-іранські війни, Гюлістанський і Туркманчайський договори). З’ясувати соціально-економічні наслідки поразки Ірану у війнах з Росією і проникнення іноземного капіталу, що посилилося в першій половині ХІХ ст.

У контексті останнього матеріалу доцільно визначити причини бабідських повстань 1848 – 1852 рр. У 40-х рр. ХІХ ст. виникає секта бабідів. Звернути увагу на основні положення вчення Алі-Мохаммеда (Баба), його антифеодальну та антиєвропейську спрямованість, а також на соціальний склад бабідської громади і роль нижніх прошарків мусульманського духівництва. Проаналізувати діяльність бабідів у 1848 – 1852 рр. і визначити характер їх руху, а також причини його поразки. Розгром виступів у Мазандерані, Зенджані та Нейрізі, а також страта Баба шахською владою ускладнили становище в бабідській громаді, викликали кризу ідеології бабізму. З’ясувати сутність нової ідеології – бехаїзму та її корінні відмінності від учення Баба. Визначити вплив бабідських повстань на політику шахської влади, зробивши акцент на реформах Тагі-хана (еміра Нізама) та їх наслідках.

Провал поверхових реформ, збереження традиційного устрою прискорили перетворення Ірану в напівколонію. Студенти мають поміркувати над проблемою: чому для більшості країн ісламського регіону в період колоніалізму була характерна менша залежність від європейських держав при збереженні формального політичного суверенітету і внутрішнього самоврядування?

Аналізуючи становище країни наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст., слід звернути увагу на нові форми колоніальної експлуатації, що використовувалися іноземними державами, англо-російське суперництво в Ірані і принципові відмінності тактики російської дипломатії (орієнтація на центральний уряд) від тактики англійців (опора на сепаратистські елементи Півдня), а також економічну експансію Німеччини та її наслідки. Поміркувати, чому опозиційний рух в Ірані розвивався під ідейним впливом шиїтського ісламу.