Джерела

1. Высочайший указ Мохаммеда-Али-шаха // Шитов Г.В. Персия под властью последних Каджаров. – Л., 1933. – С. 211-112.

2. Гурьев Б.М. Поездка в Тавриз (1911) // Интернет: http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Persien/XX/1900-1920/Gurjev_B_M/text1.htm

3. Дополнения к основному закону (7 октября 1907 г.) // Конституции буржуазных стран. В 3-х т. Т.ІІІ. – М., 1963. – С. 43-53.

4. Дополнительные статьи основных законов // Шитов Г.В. Персия под властью последних Каджаров. – Л., 1933. – С. 204-211.

5. Иранская революция (1905 – 1911) // Интернет: http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Persien/XX/1900-1920/Iran_rev_1905_11/text.htm

6. Ключников Ю.В., Сабанин А. Международная политика новейшего времени в договорах, нотах и декларациях. В 2-х ч. Ч.1. – М., 1925. – С. 348-349.

7. Конвенция между Россией и Англией по делам Персии 1907 г. // Сборник договоров России с другими государствами. 1856 – 1917 гг. – М., 1952. – С. 386-389.

8. Основной закон (30 декабря 1906 г.) // Конституции буржуазных стран. В 3-х т. Т.ІІІ. – М., 1963. – С. 35-42.

9. Устав персидской конституции // Шитов Г.В. Персия под властью последних Каджаров. – Л., 1933. – С. 199-204.

Література

1. Абдулаев З.З., Гасанов Н.А. Новая история Ирана: Учеб. пособ. – Баку, 1982.

2. Арабаджян З.А. Иран: власть, реформы, революции (ХІХ – ХХ вв.). – М., 1991.

3. Годс М.Р. Иран в ХХ веке: Политическая история: Пер. с англ. – М., 1994.

4. Дорошенко Е.А. Шиитское духовенство в двух революциях: 1905 – 1911 и 1978 – 1979 гг. – М., 1998.

5. Иванов М.С. Иранская революция 1905 – 1911 гг. – М., 1957.

6. Иванов М.С. Очерк истории Ирана. – М., 1952.

7. История Ирана / Отв. ред. М.С. Иванов. – М., 1977. – С. 256-290.

8. Новая история Ирана (ХІХ – начало ХХ в.). – М., 1978.

9. Прозоров С.М. Шиитская (имамитская) доктрина верховной власти // Ислам. Религия, общество, государство. Сб. статей. – М., 1984.

10. Шарипова Р.М. Концепция «национального просвещения» в мусульманських странах: Соотношение ислама и секуляризации. – М., 1991.

Тема 3.4. Османська імперія у XVII – на початку хх ст. Лекції 5-6 Заняття 3.4.1 – 3.4.2. Османська імперія у XVII – на початку хх ст.

Питання:

1. Причини занепаду Османської імперії у другій половині XVII – XVIII ст. Виникнення “східного“ питання.

2. Спроби модернізації Османської імперії. Реформи султанів Селіма ІІІ (1789 – 1807 рр.) і Махмуда ІІ (1808 – 1839 рр.).

3. Танзиматські реформи (кінець 30-х – початок 70-х рр. ХІХ ст.) та їх наслідки. Перетворення Туреччини в напівколонію. Форми та методи економічної експансії західних держав.

4. Ліберально-конституційний рух 60 – 70-х рр. ХІХ ст. Товариство “нових османів“.

5. Режим “зулюму“ (1878 – 1908 рр.) і зародження опозиційного молодотурецького руху. Створення організації “Єднання і прогрес“ (1889 р.)

6. Османська імперія на початку ХХ ст. Молодотурецька революція 1908 – 1909 рр. та її наслідки.

7. Внутрішня і зовнішня політика молодотурок (1909 – 1918 рр.). Причини розпаду Османської імперії.

Індивідуальна робота

Османська імперія в 1914 – 1918 рр.

Аналізуючи розвиток Оттоманської Порти наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст., зверніть увагу на наступні проблеми:

1. Османська імперія напередодні і в роки Першої світової війни.

2. Геноцид проти національних меншин. Вірменська трагедія 1915 р.

3. Мудроське перемир’я (жовтень 1918 р.). Причини краху Османської імперії.