Загальна хірургія

1.1. ОРГАНІЗАЦІЯ ХІРУРГІЧНОЇ РОБОТИ

Досвід передових країн світу свідчить про те, що основний обсяг хірургічної допомоги населенню повинен забезпечуватись державою. Для надання медичної допомоги хірургічним хворим в Україні існує широка сітка лікувальнодіагностичних закладів. Хірургічну роботу проводять у спеціалізованих нау- ково-дослідних інститутах, хірургічних відділеннях обласних, міських і районних лікарень. Велику частину цієї роботи виконують у хірургічних відділеннях й кабінетах поліклінік, у лікарських амбулаторіях, на фельдшерськоакушерських пунктах.

Хірургічне відділення лікарні та його планування

Сучасне хірургічне відділення – це складний лікувальний комплекс, діяльність якого регламентується відповідними санітарно-гігієнічними нормами та юридичними документами. Хірургічні відділення рекомендують розташовувати в окремих приміщеннях з вікнами на південь, південний схід або південний захід. Така орієнтація відділення створює умови для освітлення палат природним сонячним світлом, із достатньою дозою ультрафіолетового проміння, яке згубно впливає на різних збудників інфекційних захворювань (рис. 1.1.1).

Основна вимога до хірургічного відділення – його ізоляція від інших відділень лікарні. У великих лікарнях (обласних, міських) створюють спеціалізовані відділення на 30-40 ліжок для надання лікувальної допомоги хворим із судинною, ендокринною, легеневою та ін. патологією. Щоб попередити передачу гнійної інфекції від одного до другого хворого, створюють чисте хірургічне відділення і відділення хірургічної інфекції.

Вони повинні бути ізольовані одне від одного, мати окремий інвентар, обладнання й обслуговуватись персоналом. Якщо неможливо зробити окреме хірур-- гічне відділення, для гнійних хворих відводять окремі палати і перев’язочну. У цих умовах важливе значення має дотримання чистоти і порядку у відділенні. Всю роботу в такому відділенні

перев’язки чистих хворих і лише після всього гнійні перев’язки (порядок пере- в’язок).Для найбільш тяжких післяопераційних хворих у хірургічному стаціонарі обладнують палату на 1-2 ліжка або відділення інтенсивної терапії із спеціальною апаратурою, набором медикаментів, інструментів, необхідних для можливого проведення реанімаційних заходів. Хворих, які помирають, розташовують у спеціальних палатах – ізоляторах.

У склад хірургічного відділення входить: приймальне відділення, палати для хворих, операційний блок, перев’язочні, маніпуляційна і допоміжні приміщення (туалет, ванна, столовий зал, буфет, кімнати для білизни, обслуговуючого персоналу, стерилізаційна та ін.).

Хірургічне відділення повинно бути обладнане центральним водогоном (холодна, тепла вода), центральним опаленням, каналізацією та приточно-ви- тяжною вентиляцією. Коридори повинні бути просторими, затишними. На підлогу настилають лінолеум. У хірургічному відділенні проводять вологе прибирання з додаванням антисептиків (хлорне вапно, нахлорамін, мікробак, сокрен та ін.). Прибирання у відділені потрібно проводити два рази на добу. Вологе прибирання розпочинають у палатах з витирання пилу з підвіконників, тумбочок, плафонів, ліжок. При цьому слід відкрити кватирки. Лежачі хворі повинні бути добре вкритими. Прибирання слід проводити від вікон і стін до дверей. Вологе протирання меблів виконують кожного дня. Панелі миють один раз на три дні. Верхні частини стін, стелю, плафони очищають від пилу не менше двох разів на місяць. Одночасно протирають віконні рами та двері. Важливе значення має дотримання санітарно-гігієнічних вимог у їдальні. Посуд миють у двох водах при температурі 70-90 0С або у водяній ванні з додаванням гірчиці чи спеціальних засобів для миття посуду. Не можна використовувати посуд з оббитими краями. Харчові відходи збирають у спеціальні закриті відра. Для утримання санітарного вузла у належному порядку необхідно мати спеціальні позначені відра, ганчірки, швабри. Їх не можна використовувати для прибирання інших приміщень. Чітке дотримання санітарно-гігієнічних норм є запорукою профілактики внутрішньолікарняної інфекції.

Приймальне відділення

Приймальне відділення хірургічного стаціонару функціонує за типом санпропускника, де проводять огляд та сортування хворих. Воно складається з реєстратури, кабінету для огляду хворих, душової, ванної кімнати, комірок для білизни, туалету. В окремих лікарнях при приймальних відділеннях створюють 1-2 діагностичні палати, а також ізолятор для інфекційних хворих. Огляд хворих проводять на кушетці, вкритій клейонкою, яку після огляду кожного хворого протирають серветками, змоченими дезінфекційними розчинами. Після огляду хворих, дослідження ран і заміни пов’язок персонал миє руки теплою проточною водою з милом протягом 3 хв та обробляє руки розчинами бактерицидних препаратів (0,2 % розчин хлораміну, 0,1 % дезоксоном-1, 760 етиловий спирт, 0,5 % розчин хлоргексидину в 700 етиловому спирті та ін.).

Гігієнічні норми об’єму повітря в палаті становлять 27-30 м3, що при природному або штучному повітрообміні дозволяє в приміщенні створити концентрацію вуглекислоти не більше 0,1 %, швидкість руху повітря повинна бути 0,10-0,15 м/с при вологості повітря 50-55 %. Це оптимальні умови для нормальної життєдіяльності людини. Вказані параметри можна легко регулювати за допомогою кондиціонера.

Для зв’язку чергового персоналу з хворими в палатах має бути звукова або світлова сигналізація. Радіо хворі повинні слухати в навушниках, дивитись телевізор в окремих кімнатах.

Сестринський пост

Його розміщують, як правило, в коридорі недалеко від палат (рис. 1.1.5). На столі чергової сестри повинна бути світлова або звукова сигналізація, телефон, настільна лампа та ін.

Робоче місце сестри хірургічного відділення повинно утримуватись у зразковому порядку. Медична сестра повинна суворо дотримуватись правил особистої гігієни: бути охайною, одягнутою в чистий халат, шапочку або косинку. У ділянці роботи, пов’я- заній із обслуговуванням хворих, вона безпосередньо підпорядковується ординатору відділення; що стосується розпорядку роботи – старшій сестрі відділення. Палатна медична сестра відповідає за своєчасне і правильне виконання лікарських призначень, якість догляду за хворими у до-

Рис. 1.1.5. Сестринський пост. ручених їй палатах або кабінеті (перев’язочній, маніпуляційній).

Маніпуляційний кабінет

Для виконання призначень лікаря та проведення різних маніпуляцій у відділенні організовують спеціальний кабінет, в якому знаходяться: 1) шафи для медикаментів і стерильних або одноразових шприців із надписами “внутрішнє”, “для ін’єкцій”, “зовнішнє”, які зачиняються на ключ; 2) столик для біксів із стерильним матеріалом і антисептичних засобів (спирт, хлоргекседин, йодинол та ін.); 3) сейф для зберігання сильнодіючих і наркотичних препаратів; 4) холодильник для внутрішньовенних розчинів; 5) умивальник із рушником; 6) кушетка, стільці. При виконанні ін’єкцій або внутрішньовенних вливань необхідно обо- в’язково користуватись маскою та гумовими рукавичками.

Режим роботи хірургічного відділення

Він складається з: 1) правил внутрішнього розпорядку, направлених на створення оптимальних умов для одужання хворих (лікувально-охоронний режим); 2) відповідної поведінки і положення хворого (режим хворого); 3) комплексу заходів із профілактики лікарняної інфекції (санітарно-гігієнічний режим); 4) раціональної організації праці медичного персоналу, спрямованої на оптимізацію лікувально-діагностичного процесу. Вся робота в хірургічному відділенні грунтується на принципах лікувально-охоронного режиму. Хворий повинен бути оточений увагою і піклуванням медичного персоналу. Кожного хворого, якого приймають у відділення, супроводжує медична сестра або санітарка приймального відділення. Чергова медична сестра, за вказівкою завідувача відділенням або чергового хірурга, розміщує хворого в одній із палат. Усіх тяжкохворих і тих, хто потребує невідкладної хірургічної допомоги (гострі захворювання органів черевної порожнини, травми живота, грудної клітки та ін.), доставляють у хірургічне відділення на каталці. Хворих, яким необхідна негайна операція, направляють у відділення інтенсивної терапії для проведення передопераційної підготовки або безпосередньо в операційну. Весь медичний персонал повинен будувати свій робочий день згідно з відповідним розпорядком дня роботи хірургічного відділення (таблиця 1.1.1).

Зразкове дотримання режиму, порядку і дисципліни у відділенні підносить настрій хворого і викликає впевненість у швидкому одужанні. Всі хворі знайом-

ляться з режимом роботи хірургічного відділення у приймальному відділенні, про що розписуються в карті стаціонарного хворого. Режим хворого визначає лікуючий лікар. Залежно від стану хворого, об’єму проведеної операції, способу лікування він може бути: строгим ліжковим, ліжковим, напівліжковим і загальним. За порушення режиму хворих виписують зі стаціонару. У відділенні забороняється голосно говорити, шуміти та ін. Прибирання палат слід проводити безшумно, тільки у відповідні години, сигналізація повинна бути тільки світлова.

Керівництво роботою медсестер і санітарок у відділенні здійснює старша медична сестра, яка безпосередньо підкоряється завідувачеві відділення, виконує його вказівки з догляду й обслуговування хворих і несе повну відповідальність за роботу молодшого медичного персоналу. Враховуючи коло обо- в’язків, на цю посаду призначають медичних сестер-бакалаврів або людей, які мають стаж роботи в якості фельдшера, медичної сестри не менше 3 років і, як правило, тих, які мають за спеціальність першу атестаційну категорію. У безпосередньому підпорядкуванні старшої медичної сестри знаходиться весь молодший медичний персонал відділення.

Положення про операційний блок

До складу сучасного операційного блоку входить: передопераційна кімната, операційний зал, стерилізаційна, матеріальна, інструментальна, автоклавна, душова та ін. Його розміщують ізольовано, в окремому приміщенні або на окремому поверсі, подалі від палат, санітарних вузлів, вхідних дверей та ін., що попереджує його забруднення. Операційний блок складається з ряду підрозділів, які розміщені в окремих кімнатах, що поділяються на режимні зони: 1) зона загального режиму – кабінети завідувача, старшої операційної медичної сестри, приміщення для брудної білизни, вхід в які не зв’язаний із проходженням через санітарний пропускник або шлюз; 2) зона обмеженого режиму – приміщення для зберігання крові, переносної апаратури, кімнати операційних сестер, хірургів, приміщення для чистої білизни; 3) зона суворого режиму – передопераційна, наркозна, мийна; вхід у цю зону позначають на підлозі червоною лінією шириною 10 см, сюди заходять лише в операційному одязі; 4) стерильна зона – операційна, стерилізаційна.

Робота в операційному блоці вимагає виконання загальномедичних обо- в’язків і правил, якими керуються в хірургічному відділенні, але у зв’язку із специфікою роботи в операційному блоці є і певні відмінності.

При наявності в хірургічному відділенні 50 і більше ліжок у штат лікарні вводять посаду старшої операційної сестри, яку призначають із числа кращих і найбільш кваліфікованих сестер операційного блоку. Вона підпорядковується безпосередньо завідувачу відділення, а за його відсутності – черговому лікарю. Розпорядження старшої операційної сестри є обов’язковими для молодшого персоналу операційного блоку. Вона є матеріально відповідальною особою. Від її досвіду і культури залежать стан і порядок роботи в операційному блоці.