Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

PraktykumD+ICh

.pdf
Скачиваний:
13
Добавлен:
12.05.2015
Размер:
3.41 Mб
Скачать

 

 

Розділ 1. ГРАНИЦЯ ФУНКЦІЇ. НЕПЕРЕРВНІСТЬ

41

Класифікація точок розриву

 

 

 

 

 

Розрив 1-го роду (скінченний

 

Розрив 2-го роду

 

розрив)

 

 

 

 

 

1) f (x0 0) або f (x0

0), або

f (x0 0), f (x0

0)

 

 

2) f (x0 0) чи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x0 0)

 

Неусувний

 

Усувний

 

Нескінченний

Істотний

f (x0 0)

 

f (x0 0)

 

(полюс)

f(x0 0)

 

 

f (x0 0)

 

f(x0

0)

 

f(x0 0)

 

або

 

 

або

 

 

 

 

 

 

 

 

f(x0 0)

 

 

 

 

 

 

f (x0 0)

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

y

 

 

y

 

y

f(a 0)

 

 

f (a )

 

 

 

 

 

 

f (a 0)

 

 

f (a)

 

 

f (a 0)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (a 0)

 

x

 

 

f (a 0)

 

 

O

f (a) x

O

a

x

O

a

x

 

 

 

 

Алгоритм дослідження функції на

3) якщо існують скінченні однобічні

неперервність у точці.

 

 

границі і f (x0 0) f (x0 0),

Знаходять f(x0 0) і f (x0

0).

 

то функція

f (x) має розрив 1-го роду,

Висновують:

 

 

 

 

неусувний, у точці x0 ;

 

1) якщо існують скінченні однобічні

4) якщо існують однобічні границі і

границі і

 

 

 

 

 

хоча б одна з них нескінченна, то

f (x0 0) f (x0 0) f (x0 ),

 

функція f (x) має розрив 2-го роду,

 

нескінченний (полюс), у точці x0

то функція f (x) неперервна в точці x0 ;

(графік функції має вертикальну

2) якщо існують скінченні однобічні

асимптоту x x0);

 

границі і

 

 

 

 

 

5) якщо хоча б одна із границь не

f (x0 0) f (x0

0) f (x0 )

 

 

існує, то функція f (x) має розрив 2-го

або функція не означена в точці x0,

 

роду, істотний, у точці x0.

то функція f (x) має розрив 1-го роду,

 

 

 

усувний, у точці x0 ;

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. ДИФЕРЕНЦІАЛЬНЕ ЧИСЛЕННЯ ФУНКЦІЙ ОДНІЄЇ ЗМІННОЇ

2.1. Похідна і диференціал функції

Похідна функції в точці. Похідною

f (x

 

)

lim

 

f (x0 x) f(x0)

функції y f(x) у точці x0

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

x 0

 

 

 

 

 

 

називають границю відношення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

приросту функції до приросту

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

аргументу, коли приріст аргументу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

прямує до нуля:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Позначення похідної функції

 

 

 

 

y , f (x), dy , df

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y f (x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dx

dx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Функція, диференційовна в точці.

можна зобразити як

 

 

 

Функцію f (x) називають

f(x0) A x o( x), x 0,

диференційовною в точці x0, якщо її

де A — деяке дійсне число, o( x)

приріст у цій точці

 

 

 

 

 

 

н. м. ф. вищого порядку мализни, ніж

 

f(x0) f (x0

x) f (x0)

 

x,

коли x 0.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Диференціал функції. Головну

Функція, яка має скінченну похідну

частину приросту функції A x

в точці є диференційовною в цій точці.

називають диференціалом функції в

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

точці x0.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ліва похідна. Лівою похідною

Права похідна. Правою похідною

функції f(x) у точці x0

називають

функції f(x) у точці x0

називають

f (x

0

0)

lim

f (x0 x) f(x0)

f (x

0

 

0)

lim

f(x0 x) f (x0)

 

x

 

 

x

 

 

 

x 0

 

 

 

 

 

x 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Критерій існування похідної.

існують права та ліва похідні і ці

Функція f (x) має в точці x0 похідну

похідні рівні між собою:

тоді й лише тоді, коли

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x0 0) f (x0 0) f (x0).

 

 

 

 

 

 

 

Диференціал функції f (x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

df (x0) f

(x0) x

f (x0)dx

у точці x0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. ДИФЕРЕНЦІАЛЬНЕ ЧИСЛЕННЯ ФУНКЦІЙ ОДНІЄЇ ЗМІННОЇ

43

2.2. Правила диференціювання

(Cu) Cu ,C const

 

(u v)

u

v

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(uv) u v uv

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

uv

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u

u v

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

v

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

v

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f(u) x fu ux

 

y f(x) y f(x)(ln f(x))

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Похідна оберненої функції

 

 

 

 

 

 

 

yx

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xy

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Похідна параметрично заданої

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

функції

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x(t),

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x(t),

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y(x) :

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y (x) :

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y(t), t ( ; )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y (t)

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

(t)

 

 

 

 

 

, t ( ; )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

yx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(t)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3. Формули диференціювання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тут u u(x). Якщо u(x) x, то u x 1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(C) 0,C const

 

(u ) u 1u

 

 

 

 

 

 

 

(au ) au lna u ,a 0

 

(eu ) euu

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(loga u)

 

 

u

 

,a 0,a 1

 

(ln u) u

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u lna

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(sin u) cosu u

 

(cosu)

sin u u

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u

 

 

 

 

 

 

 

 

(tg u)

 

cos2 u

 

 

 

 

 

(ctgu)

sin2 u

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(arcsin u)

 

 

 

 

u

 

 

(arccosu)

 

 

 

 

u

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 u2

 

1 u2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(arctg u)

 

 

u

 

 

 

 

 

(arcctg u)

 

 

 

u

 

 

 

1 u2

 

 

u2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

(sh u)

ch u u

 

 

 

 

 

(chu)

sh u u

 

 

 

 

 

 

 

(th u)

 

 

u

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(cth u)

u

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ch2 u

 

 

 

 

sh2 u

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

44Розділ 2. ДИФЕРЕНЦІАЛЬНЕ ЧИСЛЕННЯ ФУНКЦІЙ ОДНІЄЇ ЗМІННОЇ

2.4.Формули для похідних вищих порядків

Похідні вищих порядків

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x) (f (x)) ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f

(n)

(x) (f

(n 1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(x)) , n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Позначення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y , y , y(4), ..., y(n), ...;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x), f (x), ..., f (n)(x);

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d2y , ..., dny

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dx2

 

dxn

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Диференціали вищих порядків

 

 

 

 

d2f (x0) d(df (x0)),

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dn f (x

0

) d(dn 1f(x

0

))

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Формула обчислення

 

 

 

 

 

 

 

 

dn f (x0) f (n)(x0)dxn,

диференціала

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де x — незалежний аргумент

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лейбніцова формула

 

 

 

 

 

u(x)v(x) (n)

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Cnku(n k)(x)v(k)(x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Похідна параметрично заданої

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

функції

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x(t),

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(n)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(n 1)

 

 

 

 

 

 

 

x x(t),

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y(x) :

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(x) :

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

n 1 (t)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(n)

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

y y(t), t ( ; )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

, t ( ; )

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

n (t)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

x (t)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m !

 

 

 

m n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(n)

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

( 1) n !

 

 

 

 

m (n)

 

 

 

 

 

 

 

x

 

,

n m,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(x )

 

 

(m n) !

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0,

 

 

 

 

n m

 

x a

 

 

(x a)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(ax )(n)

ax (ln a)n

 

 

 

 

 

 

(ex )(n)

 

ex

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(loga x)(n)

 

( 1)n 1(n 1) !

 

 

(ln x)(n)

 

 

( 1)n 1(n 1)!

 

 

 

 

xn ln a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xn

 

 

 

 

 

 

(n)

 

 

 

n

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

(n)

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sin

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

n

(sin x)

 

 

 

 

 

 

(cos x)

 

 

cos

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. ДИФЕРЕНЦІАЛЬНЕ ЧИСЛЕННЯ ФУНКЦІЙ ОДНІЄЇ ЗМІННОЇ

45

2.5. Геометричний зміст похідної і диференціала

Дотична і нормаль до кривої.

Дотичною до кривої в точці M0

називають пряму M0T, що є граничним положенням січної M0M, коли точка M прямує по кривій до точки M0.

Нормаллю до кривої називають пряму, яка перпендикулярна до дотичної і проходить через точку дотику.

y

y0 y

M

 

 

T

 

f (x0)

 

df (x0)

y0

M0

x

 

 

O

x0 x0 x x

Геометричний зміст похідної і диференціала в точці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Похідна функції f (x) у точці x0

f (x0) tg ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

дорівнює кутовому коефіцієнту

 

де — кут нахилу дотичної до осі

дотичної, проведеної до графіка

 

Ox.

 

 

 

 

 

 

 

 

функції y f (x) у точці

 

 

Диференціал функції дорівнює

M0(x0; f(x0)), тобто

 

 

 

 

приросту ординати дотичної.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рівняння дотичної

 

 

 

 

 

 

 

x0)

f (x0)

y f(x0) f

(x0)(x

 

 

 

 

x x0

 

 

 

 

 

 

f (x0)

 

 

 

 

Рівняння нормалі

f (x0) 0

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

y f (x0)

 

 

 

 

(x

x0)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x0)

 

 

 

 

 

 

 

0

x x0

 

 

 

 

 

 

f (x0)

 

 

 

 

Умова паралельності прямих

k1 k2

 

 

 

 

y k1x b1 і y k2x b2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Умова перпендикулярності прямих

k1k2

1

 

 

 

 

y k1x b1 і y k2x b2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кут між прямими y k1x b1 і

tg

 

k2 k1

 

 

 

 

 

y k x b

 

 

1 k k

 

 

 

2

2

 

 

 

 

 

1

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кут між двома кривими. Кутом

називають кут між дотичними до

між двома кривими y f1(x) та

 

кривих, проведеними в цій точці.

y f2(x) у точці їх перетину

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

46Розділ 2. ДИФЕРЕНЦІАЛЬНЕ ЧИСЛЕННЯ ФУНКЦІЙ ОДНІЄЇ ЗМІННОЇ

2.6.Основні теореми диференціального числення

Теорема Роля. Якщо функція f :

1)неперервна на відрізку [a;b];

2)диференційовна в інтервалі (a;b);

3)на кінцях відрізку [a;b] набуває рівних значень f (a) f (b), то в інтервалі (a;b) існує принаймні одна точка , у якій похідна функції дорівнює нулеві, тобто

f ( ) 0, (a;b).

y

M

m

O a b x

Теорема Лаґранжа. Якщо функція f :

 

y

 

 

 

 

 

 

B

1) неперервна на відрізку [a;b],

 

 

C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2) диференційовна в інтервалі (a;b),

 

 

 

 

 

 

 

 

 

то в інтервалі (a;b) існує принаймні

 

 

A

 

 

 

 

 

одна точка така, що

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

O

a

 

 

 

 

b x

f (b) f (a) f ( )(b a), (a;b)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Теорема Коші. Якщо функції f та g :

то в інтервалі (a;b) існує принаймні

1) неперервні на відрізку [a;b],

одна точка така, що

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (b) f (a)

 

 

 

2) диференційовні в інтервалі (a;b),

 

 

f ( )

 

 

 

 

 

 

 

,

(a;b)

3) похідна g (x) 0 в інтервалі (a;b),

 

g(b) g(a)

g ( )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Правило Бернуллі — Лопіталя.

то існує

 

 

 

 

 

 

 

Якщо функції f, g означені і

 

 

lim

f(x)

A.

диференційовні у проколеному околі

 

 

 

 

 

точки x0;

g (x) 0 в цьому околі;

 

 

x x0

g(x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lim

f (x) lim g(x) 0 ( );

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x x0

 

 

x x0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

існує

lim

 

f (x)

A;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x x0

 

g (x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. ДИФЕРЕНЦІАЛЬНЕ ЧИСЛЕННЯ ФУНКЦІЙ ОДНІЄЇ ЗМІННОЇ

47

Формула Тейлора із залишковим членом у формі Пеано. Якщо функція f (x) означена в деякому околі точки x0 і n разів диференційовна в ньому, то

правдива Тейлорова формула з центром у точці x0

із залишковим членом у

формі Пеано:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f

 

 

 

f

(n)

 

 

 

 

 

 

 

(x0 )

 

 

(x0 )

 

n

n

 

f(x) f(x0 )

 

 

 

 

(x

x0 ) ...

 

 

 

(x

x0 )

o((x x0)

)

 

1!

 

 

n !

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(k)(x0)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f

(x x

0 )k o((x x0 )n ) Pn(x) Rn (x), x x0,

 

 

 

 

k 0

k !

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Pn(x) Тейлорів многочлен; Rn(x) залишковий член.

Формула Тейлора із залишковим членом у формі Лаґранжа. Якщо f (x)

означена в деякому околі точки x0

й (n 1) разів диференційовна в ньому, то

правдива Тейлорова формула з центром у точці x0 із залишковим членом у

Лаґранжовій формі:

 

 

 

 

 

 

n

f (k)(x0)

 

 

 

f (n 1)( )

 

f (x)

 

(x

x0)k

(x x0)n 1

k !

 

k 0

 

 

(n 1)!

Pn(x) Rn(x), (x0, x)

2.7.Тейлорова формула

Формула Тейлора для функції f із

n

f (k)(x

)

 

 

 

 

центром у точці x0

f (x)

0

 

 

(x x0)k Rn(x)

k !

 

 

 

k 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Формула Тейлора — Маклорена

 

n

 

f

(k)

 

для функції f із центром у точці

f (x)

 

(0)

xk Rn(x)

 

k

!

 

x0 0

 

k 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Залишковий член у формі

Rn(x)

f

(n 1)

( )

(x x0)n 1,

Лаґранжа

 

 

 

 

 

(n 1) !

 

 

 

 

 

 

 

 

(x0; x)

 

 

Залишковий член у формі Пеано

Rn(x) o((x x0)n ), x x0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

48

Розділ 2. ДИФЕРЕНЦІАЛЬНЕ ЧИСЛЕННЯ ФУНКЦІЙ ОДНІЄЇ ЗМІННОЇ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Формула Тейлора — Маклорена для деяких елементарних функцій

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ex

1 x x2 ... xn R (x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 !

 

n !

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ln(1 x) x x2 ... ( 1)n 1 xn

R (x)

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

n

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sin x x x3

... ( 1)n

 

x2n 1

 

R

(x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3 !

 

 

 

(2n 1) !

 

 

 

2n 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

cos x 1 x2

x 4

... ( 1)n

 

x2n

 

 

R

(x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 !

4 !

 

 

 

 

(2n) !

 

2n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(1 x) 1 x

 

( 1)

x2

...

( 1) ... ( n 1)

xn R (x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 !

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n !

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.8. Характеристики функції і побудова її графіка

Симетрія графіка функції

Парна функція. Графік парної

y

 

 

 

функції симетричний щодо осі Oy.

 

 

 

O

x

 

 

 

Непарна функція. Графік непарної

y

 

функції симетричний щодо початку

 

 

координат.

 

 

 

O

 

 

 

x

Періодична функція з періодом T .

y

 

Графік періодичної функції

 

 

повторюється з періодом T

 

 

 

O

x

 

 

T

 

 

Розділ 2. ДИФЕРЕНЦІАЛЬНЕ ЧИСЛЕННЯ ФУНКЦІЙ ОДНІЄЇ ЗМІННОЇ

49

Асимптоти графіка функції

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Асимптота. Асимптотою кривої з

 

 

 

y

 

 

нескінченною гілкою називають таку

 

 

 

 

y f (x)

 

пряму, що віддаль d точки M кривої

 

 

 

 

M

 

 

до цієї прямої прямує до нуля, коли

 

 

 

 

d

 

 

точка M віддаляється вздовж

 

 

 

 

 

O

 

x

 

нескінченної гілки від початку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

координат.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вертикальна асимптота. Пряма

y

 

 

y

 

 

x x0

є вертикальною асимптотою

 

 

 

 

 

 

 

графіка функції y f (x), якщо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lim

f(x) .

 

 

 

x

 

x

 

x0

x

 

 

x x0

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Похила асимптота. Графік

 

 

 

lim

f(x) k,

 

функції y f (x) має похилу

 

 

 

 

x

x

 

 

асимптоту y kx b, тоді й лише

 

 

lim (f(x) kx) b.

 

тоді, коли існують скінченні границі

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Монотонність функції

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x1

x2

x

x1

x2

x

x1

x2

x

x1

x2

x

Функція зростає

Функція не спадає

Функція спадає

Функція не зростає

Екстремум функції в точці.

 

y

 

 

 

M M

 

 

 

 

 

 

 

Точку x0 називають точкою

 

 

 

 

m

 

 

 

 

локального максимуму (мінімуму)

 

 

M

 

 

 

 

функції f (x), якщо існує такий -окіл

 

 

 

 

 

точки x0, що для всіх

 

 

 

 

 

 

 

m

 

x U (x0 ) \ {x0 } виконано нерівність

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x0 ) f (x) f (x0 ) 0

 

 

 

 

 

m

 

 

 

O

 

 

 

 

 

x

( f (x0 ) f (x) f (x0 ) 0).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Значення f(x0) називають локальним максимумом (мінімумом) функції. Точки

максимуму і мінімуму називають точками екстремуму функції, а максимуми та

мінімуми функції — екстремумами функції.

 

 

 

 

 

 

 

50

Розділ 2. ДИФЕРЕНЦІАЛЬНЕ ЧИСЛЕННЯ ФУНКЦІЙ ОДНІЄЇ ЗМІННОЇ

 

 

 

 

 

 

 

 

Функція опукла донизу. Функцію f

y

 

B

 

 

називають опуклою донизу (угнутою) в

 

 

 

 

інтервалі (a;b), якщо для будь-яких x1

 

 

 

 

 

та x2

з (a;b), a x1 x2 b, хорда

 

A

 

 

 

AB лежить не нижче графіка цієї

O

a x1

x2 b x

 

 

функції.

 

 

Функція опукла догори. Функцію f

y

 

B

 

 

називають опуклою догори (опуклою) в

 

 

 

 

 

інтервалі (a;b), якщо для будь-яких x1

 

A

 

 

 

та x2

з (a;b), a x1 x2 b, хорда

 

 

 

 

 

AB лежить не вище графіка цієї

O

a x1

x2 b x

 

 

функції.

 

 

Точка перегину. Точкою перегину

y

y f (x)

 

 

 

 

 

 

 

графіка диференційовної функції

 

 

 

 

 

y f (x) називають точку

 

 

 

 

 

M(x0; f(x0)) у якій напрям опуклості

O

x0

x

 

 

міняється на протилежний.

 

 

 

 

 

 

 

 

2.9. Дослідження функції за допомогою похідних

Критична точка 1-го порядку.

Достатня умова зростання

Нехай функція f означена в околі

(спадання) функції. Якщо функція f

точки x0. Точку x0 називають

диференційовна в інтервалі (a;b) і

критичною точкою 1-го порядку, якщо

f (x) 0 (f (x) 0) скрізь, крім,

виконано одну з умов:

можливо, скінченної кількості точок, у

 

1) f (x0 ) 0;

яких f (x) 0 в (a;b), то функція f

2) f (x0 ) ;

зростає (спадає) в інтервалі (a;b).

 

3) f (x0 ).

 

 

 

Теорема Ферма. Якщо функція f

Необхідна умова існування

означена в деякому околі точки x0,

екстремуму. Якщо в точці x0 функція

досягає в цій точці екстремуму і має

f досягає екстремуму, то ця точка є

скінченну похідну, то ця похідна

критичною точкою 1-го порядку.

дорівнює нулеві:

 

 

 

f (x0) 0.

 

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]