PraktykumD+ICh
.pdf
|
|
Розділ 1. ГРАНИЦЯ ФУНКЦІЇ. НЕПЕРЕРВНІСТЬ |
41 |
||||||
Класифікація точок розриву |
|
|
|
|
|
||||
Розрив 1-го роду (скінченний |
|
Розрив 2-го роду |
|
||||||
розрив) |
|
|
|
|
|
1) f (x0 0) або f (x0 |
0), або |
||
f (x0 0), f (x0 |
0) |
|
|||||||
|
2) f (x0 0) чи |
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
f (x0 0) |
|
||
Неусувний |
|
Усувний |
|
Нескінченний |
Істотний |
||||
f (x0 0) |
|
f (x0 0) |
|
(полюс) |
f(x0 0) |
||||
|
|
f (x0 0) |
|
||||||
f(x0 |
0) |
|
f(x0 0) |
|
або |
||||
|
|
або |
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
f(x0 0) |
||
|
|
|
|
|
|
f (x0 0) |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|||
y |
|
|
y |
|
|
y |
|
y |
|
f(a 0) |
|
|
f (a ) |
|
|
|
|
|
|
|
f (a 0) |
|
|
f (a) |
|
|
|||
f (a 0) |
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
f (a 0) |
|
x |
||
|
|
f (a 0) |
|
|
O |
f (a) x |
|||
O |
a |
x |
O |
a |
x |
|
|||
|
|
|
|||||||
Алгоритм дослідження функції на |
3) якщо існують скінченні однобічні |
||||||||
неперервність у точці. |
|
|
границі і f (x0 0) f (x0 0), |
||||||
Знаходять f(x0 0) і f (x0 |
0). |
|
то функція |
f (x) має розрив 1-го роду, |
|||||
Висновують: |
|
|
|
|
неусувний, у точці x0 ; |
|
|||
1) якщо існують скінченні однобічні |
4) якщо існують однобічні границі і |
||||||||
границі і |
|
|
|
|
|
хоча б одна з них нескінченна, то |
|||
f (x0 0) f (x0 0) f (x0 ), |
|
функція f (x) має розрив 2-го роду, |
|||||||
|
нескінченний (полюс), у точці x0 |
||||||||
то функція f (x) неперервна в точці x0 ; |
|||||||||
(графік функції має вертикальну |
|||||||||
2) якщо існують скінченні однобічні |
асимптоту x x0); |
|
|||||||
границі і |
|
|
|
|
|
5) якщо хоча б одна із границь не |
|||
f (x0 0) f (x0 |
0) f (x0 ) |
|
|||||||
|
існує, то функція f (x) має розрив 2-го |
||||||||
або функція не означена в точці x0, |
|
роду, істотний, у точці x0. |
|||||||
то функція f (x) має розрив 1-го роду, |
|
|
|
||||||
усувний, у точці x0 ; |
|
|
|
|
|
|
Розділ 2. ДИФЕРЕНЦІАЛЬНЕ ЧИСЛЕННЯ ФУНКЦІЙ ОДНІЄЇ ЗМІННОЇ
2.1. Похідна і диференціал функції
Похідна функції в точці. Похідною |
f (x |
|
) |
lim |
|
f (x0 x) f(x0) |
|||||||||||||
функції y f(x) у точці x0 |
0 |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
x |
||||||||||||||||
|
|
|
x 0 |
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
називають границю відношення |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
приросту функції до приросту |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
аргументу, коли приріст аргументу |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
прямує до нуля: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Позначення похідної функції |
|
|
|
|
y , f (x), dy , df |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
y f (x) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
dx |
dx |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
Функція, диференційовна в точці. |
можна зобразити як |
|
|
|
|||||||||||||||
Функцію f (x) називають |
f(x0) A x o( x), x 0, |
||||||||||||||||||
диференційовною в точці x0, якщо її |
|||||||||||||||||||
де A — деяке дійсне число, o( x) — |
|||||||||||||||||||
приріст у цій точці |
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
н. м. ф. вищого порядку мализни, ніж |
||||||||||||||||
|
f(x0) f (x0 |
x) f (x0) |
|||||||||||||||||
|
x, |
коли x 0. |
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
Диференціал функції. Головну |
Функція, яка має скінченну похідну |
||||||||||||||||||
частину приросту функції A x |
в точці є диференційовною в цій точці. |
||||||||||||||||||
називають диференціалом функції в |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
точці x0. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
||||||||||||||||||
Ліва похідна. Лівою похідною |
Права похідна. Правою похідною |
||||||||||||||||||
функції f(x) у точці x0 |
називають |
функції f(x) у точці x0 |
називають |
||||||||||||||||
f (x |
0 |
0) |
lim |
f (x0 x) f(x0) |
f (x |
0 |
|
0) |
lim |
f(x0 x) f (x0) |
|||||||||
|
x |
|
|
x |
|
||||||||||||||
|
|
x 0 |
|
|
|
|
|
x 0 |
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
||||||||||||||||||
Критерій існування похідної. |
існують права та ліва похідні і ці |
||||||||||||||||||
Функція f (x) має в точці x0 похідну |
похідні рівні між собою: |
||||||||||||||||||
тоді й лише тоді, коли |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
f (x0 0) f (x0 0) f (x0). |
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
Диференціал функції f (x) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
df (x0) f |
(x0) x |
f (x0)dx |
|||||||||||||||
у точці x0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розділ 2. ДИФЕРЕНЦІАЛЬНЕ ЧИСЛЕННЯ ФУНКЦІЙ ОДНІЄЇ ЗМІННОЇ |
43 |
2.2. Правила диференціювання
(Cu) Cu ,C const |
|
(u v) |
u |
v |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
(uv) u v uv |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
uv |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
u |
u v |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
v |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
v |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
f(u) x fu ux |
|
y f(x) y f(x)(ln f(x)) |
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
Похідна оберненої функції |
|
|
|
|
|
|
|
yx |
|
1 |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
xy |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Похідна параметрично заданої |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
функції |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x(t), |
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
x(t), |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
y(x) : |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y (x) : |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
y(t), t ( ; ) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y (t) |
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
y |
|
|
|
|
|
(t) |
|
|
|
|
|
, t ( ; ) |
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
yx |
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(t) |
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
2.3. Формули диференціювання |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
Тут u u(x). Якщо u(x) x, то u x 1. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
(C) 0,C const |
|
(u ) u 1u |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
(au ) au lna u ,a 0 |
|
(eu ) euu |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
(loga u) |
|
|
u |
|
,a 0,a 1 |
|
(ln u) u |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
u lna |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
u |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
(sin u) cosu u |
|
(cosu) |
sin u u |
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
u |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
u |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
(tg u) |
|
cos2 u |
|
|
|
|
|
(ctgu) |
sin2 u |
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
(arcsin u) |
|
|
|
|
u |
|
|
(arccosu) |
|
|
|
|
u |
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
1 u2 |
|
1 u2 |
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
(arctg u) |
|
|
u |
|
|
|
|
|
(arcctg u) |
|
|
|
u |
|
|
|
|||||||||||||||||
1 u2 |
|
|
u2 |
||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|||||||||||||||||||
(sh u) |
ch u u |
|
|
|
|
|
(chu) |
sh u u |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
(th u) |
|
|
u |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(cth u) |
u |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
ch2 u |
|
|
|
|
sh2 u |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
44Розділ 2. ДИФЕРЕНЦІАЛЬНЕ ЧИСЛЕННЯ ФУНКЦІЙ ОДНІЄЇ ЗМІННОЇ
2.4.Формули для похідних вищих порядків
Похідні вищих порядків |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
f (x) (f (x)) , |
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
f |
(n) |
(x) (f |
(n 1) |
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(x)) , n |
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
Позначення |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y , y , y(4), ..., y(n), ...; |
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
f (x), f (x), ..., f (n)(x); |
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
d2y , ..., dny |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
dx2 |
|
dxn |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
Диференціали вищих порядків |
|
|
|
|
d2f (x0) d(df (x0)), |
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
dn f (x |
0 |
) d(dn 1f(x |
0 |
)) |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
Формула обчислення |
|
|
|
|
|
|
|
|
dn f (x0) f (n)(x0)dxn, |
||||||||||||||||||||||||||||
диференціала |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
де x — незалежний аргумент |
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
Лейбніцова формула |
|
|
|
|
|
u(x)v(x) (n) |
|
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Cnku(n k)(x)v(k)(x) |
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
k 0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
Похідна параметрично заданої |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
функції |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x(t), |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(n) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(n 1) |
|
|
|
|
||||||
|
|
|
x x(t), |
|
|
|
|
|
y |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
y(x) : |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(x) : |
|
|
|
|
|
|
|
|
y |
|
n 1 (t) |
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(n) |
|
|
|
|
x |
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
y y(t), t ( ; ) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
, t ( ; ) |
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
y |
|
n (t) |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
x (t) |
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
m ! |
|
|
|
m n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(n) |
|
|
|
|
|
|
|
|
n |
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
( 1) n ! |
|
|
|
|
|||||||||||||
m (n) |
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
, |
n m, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
(x ) |
|
|
(m n) ! |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n 1 |
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
0, |
|
|
|
|
n m |
|
x a |
|
|
(x a) |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
m |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
(ax )(n) |
ax (ln a)n |
|
|
|
|
|
|
(ex )(n) |
|
ex |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
(loga x)(n) |
|
( 1)n 1(n 1) ! |
|
|
(ln x)(n) |
|
|
( 1)n 1(n 1)! |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
xn ln a |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
xn |
|
|
|
|
|
|||||||
|
(n) |
|
|
|
n |
|
|
|
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
(n) |
|
|
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
sin |
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
n |
|||||||||||||||||
(sin x) |
|
|
|
|
|
|
(cos x) |
|
|
cos |
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розділ 2. ДИФЕРЕНЦІАЛЬНЕ ЧИСЛЕННЯ ФУНКЦІЙ ОДНІЄЇ ЗМІННОЇ |
45 |
2.5. Геометричний зміст похідної і диференціала
Дотична і нормаль до кривої.
Дотичною до кривої в точці M0
називають пряму M0T, що є граничним положенням січної M0M, коли точка M прямує по кривій до точки M0.
Нормаллю до кривої називають пряму, яка перпендикулярна до дотичної і проходить через точку дотику.
y
y0 y |
M |
|
|
|
T |
|
f (x0) |
|
df (x0) |
y0 |
M0 |
x |
|
|
|
O |
x0 x0 x x |
Геометричний зміст похідної і диференціала в точці.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Похідна функції f (x) у точці x0 |
f (x0) tg , |
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
дорівнює кутовому коефіцієнту |
|
де — кут нахилу дотичної до осі |
||||||||||
дотичної, проведеної до графіка |
|
Ox. |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
функції y f (x) у точці |
|
|
Диференціал функції дорівнює |
|||||||||
M0(x0; f(x0)), тобто |
|
|
||||||||||
|
|
приросту ординати дотичної. |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рівняння дотичної |
|
|
|
|
|
|
|
x0) |
||||
f (x0) |
y f(x0) f |
(x0)(x |
||||||||||
|
|
|
|
x x0 |
|
|
|
|
||||
|
|
f (x0) |
|
|
|
|
||||||
Рівняння нормалі |
f (x0) 0 |
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
||
|
|
y f (x0) |
|
|
|
|
(x |
x0) |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
f (x0) |
|
|
|
|
|||
|
|
|
0 |
x x0 |
|
|
|
|
||||
|
|
f (x0) |
|
|
|
|
||||||
Умова паралельності прямих |
k1 k2 |
|
|
|
|
|||||||
y k1x b1 і y k2x b2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Умова перпендикулярності прямих |
k1k2 |
1 |
|
|
|
|
||||||
y k1x b1 і y k2x b2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|||||||
Кут між прямими y k1x b1 і |
tg |
|
k2 k1 |
|
|
|||||||
|
|
|
||||||||||
y k x b |
|
|
1 k k |
|
|
|
||||||
2 |
2 |
|
|
|
|
|
1 |
2 |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|||||||||||
Кут між двома кривими. Кутом |
називають кут між дотичними до |
|||||||||||
між двома кривими y f1(x) та |
|
кривих, проведеними в цій точці. |
||||||||||
y f2(x) у точці їх перетину |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
46Розділ 2. ДИФЕРЕНЦІАЛЬНЕ ЧИСЛЕННЯ ФУНКЦІЙ ОДНІЄЇ ЗМІННОЇ
2.6.Основні теореми диференціального числення
Теорема Роля. Якщо функція f :
1)неперервна на відрізку [a;b];
2)диференційовна в інтервалі (a;b);
3)на кінцях відрізку [a;b] набуває рівних значень f (a) f (b), то в інтервалі (a;b) існує принаймні одна точка , у якій похідна функції дорівнює нулеві, тобто
f ( ) 0, (a;b).
y |
M |
m
O a b x
Теорема Лаґранжа. Якщо функція f : |
|
y |
|
|
|
|
|
|
B |
||||
1) неперервна на відрізку [a;b], |
|
|
C |
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
2) диференційовна в інтервалі (a;b), |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
то в інтервалі (a;b) існує принаймні |
|
|
A |
|
|
|
|
|
|||||
одна точка така, що |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
O |
a |
|
|
|
|
b x |
||
f (b) f (a) f ( )(b a), (a;b) |
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|||||||||
Теорема Коші. Якщо функції f та g : |
то в інтервалі (a;b) існує принаймні |
||||||||||||
1) неперервні на відрізку [a;b], |
одна точка така, що |
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
f (b) f (a) |
|
|
|
||||
2) диференційовні в інтервалі (a;b), |
|
|
f ( ) |
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
, |
(a;b) |
||||||
3) похідна g (x) 0 в інтервалі (a;b), |
|
g(b) g(a) |
g ( ) |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Правило Бернуллі — Лопіталя. |
то існує |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Якщо функції f, g означені і |
|
|
lim |
f(x) |
A. |
||||||||
диференційовні у проколеному околі |
|
|
|||||||||||
|
|
|
|||||||||||
точки x0; |
g (x) 0 в цьому околі; |
|
|
x x0 |
g(x) |
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
lim |
f (x) lim g(x) 0 ( ); |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
x x0 |
|
|
x x0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
існує |
lim |
|
f (x) |
A; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
x x0 |
|
g (x) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розділ 2. ДИФЕРЕНЦІАЛЬНЕ ЧИСЛЕННЯ ФУНКЦІЙ ОДНІЄЇ ЗМІННОЇ |
47 |
Формула Тейлора із залишковим членом у формі Пеано. Якщо функція f (x) означена в деякому околі точки x0 і n разів диференційовна в ньому, то
правдива Тейлорова формула з центром у точці x0 |
із залишковим членом у |
||||||||||||||
формі Пеано: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
f |
|
|
|
f |
(n) |
|
|
|
|
|||
|
|
|
(x0 ) |
|
|
(x0 ) |
|
n |
n |
|
|||||
f(x) f(x0 ) |
|
|
|
|
(x |
x0 ) ... |
|
|
|
(x |
x0 ) |
o((x x0) |
) |
||
|
1! |
|
|
n ! |
|||||||||||
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
(k)(x0) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
f |
(x x |
0 )k o((x x0 )n ) Pn(x) Rn (x), x x0, |
|
|||||||||||
|
|
|
|||||||||||||
k 0 |
k ! |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Pn(x) — Тейлорів многочлен; Rn(x) — залишковий член.
Формула Тейлора із залишковим членом у формі Лаґранжа. Якщо f (x)
означена в деякому околі точки x0 |
й (n 1) разів диференційовна в ньому, то |
|||||
правдива Тейлорова формула з центром у точці x0 із залишковим членом у |
||||||
Лаґранжовій формі: |
|
|
|
|
|
|
n |
f (k)(x0) |
|
|
|
f (n 1)( ) |
|
f (x) |
|
(x |
x0)k |
(x x0)n 1 |
||
k ! |
|
|||||
k 0 |
|
|
(n 1)! |
Pn(x) Rn(x), (x0, x)
2.7.Тейлорова формула
Формула Тейлора для функції f із |
n |
f (k)(x |
) |
|
|
|
|
|||||
центром у точці x0 |
f (x) |
0 |
|
|
(x x0)k Rn(x) |
|||||||
k ! |
|
|
||||||||||
|
k 0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Формула Тейлора — Маклорена |
|
n |
|
f |
(k) |
|
||||||
для функції f із центром у точці |
f (x) |
|
(0) |
xk Rn(x) |
||||||||
|
k |
! |
|
|||||||||
x0 0 |
|
k 0 |
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Залишковий член у формі |
Rn(x) |
f |
(n 1) |
( ) |
(x x0)n 1, |
|||||||
Лаґранжа |
|
|
|
|
|
|||||||
(n 1) ! |
|
|||||||||||
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
(x0; x) |
|||||||||
|
|
|||||||||||
Залишковий член у формі Пеано |
Rn(x) o((x x0)n ), x x0 |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
48 |
Розділ 2. ДИФЕРЕНЦІАЛЬНЕ ЧИСЛЕННЯ ФУНКЦІЙ ОДНІЄЇ ЗМІННОЇ |
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
Формула Тейлора — Маклорена для деяких елементарних функцій |
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
ex |
1 x x2 ... xn R (x) |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
2 ! |
|
n ! |
|
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
ln(1 x) x x2 ... ( 1)n 1 xn |
R (x) |
|
|
||||||||||||||
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
n |
|
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
sin x x x3 |
... ( 1)n |
|
x2n 1 |
|
R |
(x) |
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
3 ! |
|
|
|
(2n 1) ! |
|
|
|
2n 1 |
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
cos x 1 x2 |
x 4 |
... ( 1)n |
|
x2n |
|
|
R |
(x) |
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
2 ! |
4 ! |
|
|
|
|
(2n) ! |
|
2n |
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
(1 x) 1 x |
|
( 1) |
x2 |
... |
( 1) ... ( n 1) |
xn R (x) |
|
||||||||||
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
2 ! |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n ! |
n |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.8. Характеристики функції і побудова її графіка
Симетрія графіка функції
Парна функція. Графік парної |
y |
|
|
|
|
функції симетричний щодо осі Oy. |
|
|
|
O |
x |
|
|
|
Непарна функція. Графік непарної |
y |
|
функції симетричний щодо початку |
|
|
координат. |
|
|
|
O |
|
|
|
x |
Періодична функція з періодом T . |
y |
|
Графік періодичної функції |
|
|
повторюється з періодом T |
|
|
|
O |
x |
|
|
T |
|
|
Розділ 2. ДИФЕРЕНЦІАЛЬНЕ ЧИСЛЕННЯ ФУНКЦІЙ ОДНІЄЇ ЗМІННОЇ |
49 |
|||||||||
Асимптоти графіка функції |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Асимптота. Асимптотою кривої з |
|
|
|
y |
|
|
||||||
нескінченною гілкою називають таку |
|
|
|
|
y f (x) |
|
||||||
пряму, що віддаль d точки M кривої |
|
|
|
|
M |
|
|
|||||
до цієї прямої прямує до нуля, коли |
|
|
|
|
d |
|
|
|||||
точка M віддаляється вздовж |
|
|
|
|
|
O |
|
x |
|
|||
нескінченної гілки від початку |
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
координат. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вертикальна асимптота. Пряма |
y |
|
|
y |
|
|
||||||
x x0 |
є вертикальною асимптотою |
|
|
|
|
|
|
|
||||
графіка функції y f (x), якщо |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
lim |
f(x) . |
|
|
|
x |
|
x |
|
x0 |
x |
|
|
x x0 |
|
|
|
|
0 |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Похила асимптота. Графік |
|
|
|
lim |
f(x) k, |
|
||||||
функції y f (x) має похилу |
|
|
|
|
x |
x |
|
|
||||
асимптоту y kx b, тоді й лише |
|
|
lim (f(x) kx) b. |
|
||||||||
тоді, коли існують скінченні границі |
|
x |
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Монотонність функції |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
x1 |
x2 |
x |
x1 |
x2 |
x |
x1 |
x2 |
x |
x1 |
x2 |
x |
|
Функція зростає |
Функція не спадає |
Функція спадає |
Функція не зростає |
|||||||||
Екстремум функції в точці. |
|
y |
|
|
|
M M |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|||||||
Точку x0 називають точкою |
|
|
|
|
m |
|
|
|
|
|||
локального максимуму (мінімуму) |
|
|
M |
|
|
|
|
|||||
функції f (x), якщо існує такий -окіл |
|
|
|
|
|
|||||||
точки x0, що для всіх |
|
|
|
|
|
|
|
m |
|
|||
x U (x0 ) \ {x0 } виконано нерівність |
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||
f (x0 ) f (x) f (x0 ) 0 |
|
|
|
|
|
m |
|
|
||||
|
O |
|
|
|
|
|
x |
|||||
( f (x0 ) f (x) f (x0 ) 0). |
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Значення f(x0) називають локальним максимумом (мінімумом) функції. Точки |
||||||||||||
максимуму і мінімуму називають точками екстремуму функції, а максимуми та |
||||||||||||
мінімуми функції — екстремумами функції. |
|
|
|
|
|
|
|
50 |
Розділ 2. ДИФЕРЕНЦІАЛЬНЕ ЧИСЛЕННЯ ФУНКЦІЙ ОДНІЄЇ ЗМІННОЇ |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
Функція опукла донизу. Функцію f |
y |
|
B |
|
|
|
називають опуклою донизу (угнутою) в |
|
|
|
||
|
інтервалі (a;b), якщо для будь-яких x1 |
|
|
|
|
|
|
та x2 |
з (a;b), a x1 x2 b, хорда |
|
A |
|
|
|
AB лежить не нижче графіка цієї |
O |
a x1 |
x2 b x |
|
|
|
функції. |
|
||||
|
Функція опукла догори. Функцію f |
y |
|
B |
|
|
|
називають опуклою догори (опуклою) в |
|
|
|
|
|
|
інтервалі (a;b), якщо для будь-яких x1 |
|
A |
|
|
|
|
та x2 |
з (a;b), a x1 x2 b, хорда |
|
|
|
|
|
AB лежить не вище графіка цієї |
O |
a x1 |
x2 b x |
|
|
|
функції. |
|
||||
|
Точка перегину. Точкою перегину |
y |
y f (x) |
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
графіка диференційовної функції |
|
|
|
|
|
|
y f (x) називають точку |
|
|
|
|
|
|
M(x0; f(x0)) у якій напрям опуклості |
O |
x0 |
x |
|
|
|
міняється на протилежний. |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
2.9. Дослідження функції за допомогою похідних
Критична точка 1-го порядку. |
Достатня умова зростання |
Нехай функція f означена в околі |
(спадання) функції. Якщо функція f |
точки x0. Точку x0 називають |
диференційовна в інтервалі (a;b) і |
критичною точкою 1-го порядку, якщо |
f (x) 0 (f (x) 0) скрізь, крім, |
виконано одну з умов: |
можливо, скінченної кількості точок, у |
|
|
1) f (x0 ) 0; |
яких f (x) 0 в (a;b), то функція f |
2) f (x0 ) ; |
зростає (спадає) в інтервалі (a;b). |
|
|
3) f (x0 ). |
|
|
|
Теорема Ферма. Якщо функція f |
Необхідна умова існування |
означена в деякому околі точки x0, |
екстремуму. Якщо в точці x0 функція |
досягає в цій точці екстремуму і має |
f досягає екстремуму, то ця точка є |
скінченну похідну, то ця похідна |
критичною точкою 1-го порядку. |
дорівнює нулеві: |
|
|
|
f (x0) 0. |
|