Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

PraktykumD+ICh

.pdf
Скачиваний:
13
Добавлен:
12.05.2015
Размер:
3.41 Mб
Скачать

Розділ 0. ФОРМУЛИ ЕЛЕМЕНТАРНОЇ МАТЕМАТИКИ

11

0.8. Гіперболічні функції

Гіперболічний синус.

 

 

Гіперболічний косинус.

 

 

sh x

ex e x

 

 

 

ch x

ex

e x

 

 

 

 

 

 

 

;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

;

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sh( x) sh x

 

 

 

 

 

ch( x) ch x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Гіперболічний тангенс.

Гіперболічний котангенс.

 

th x sh x

;

 

 

 

cth x ch x , x 0;

 

 

 

 

 

ch x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sh x

 

 

th( x) th x

 

 

cth( x) cth x

 

 

 

 

 

 

 

 

«Стандартні» значення.

Основні тотожності.

 

 

 

sh 0 0;

 

 

ch

2

x sh

2

x 1;

 

 

 

 

 

 

ch 0 1;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

th x cth x 1;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

th 0 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 th2 x

 

 

 

 

;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ch2 x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 cth2 x

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sh2 x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Формули подвійного аргументу.

Формули зниження степеня.

ch 2x sh

2

x

ch

2

x;

sh2 x

 

ch 2x 1

;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sh 2x 2 sh x ch x

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ch2

x

ch 2x 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

12 Розділ 0. ФОРМУЛИ ЕЛЕМЕНТАРНОЇ МАТЕМАТИКИ

0.9. Розв’язання основних рівнянь

Показникове рівняння

b 0 x loga b;

ax b, a 0, a 1

b 0 x

 

 

 

 

 

 

Логарифмічне рівняння

 

 

 

 

 

log x b, a 0, a 1

x ab

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тригонометричне рівняння

 

a

 

1

 

 

sin x a

x ( 1)k arcsina k,k ;

 

 

 

 

1 x

 

a

 

 

 

 

 

Тригонометричне рівняння

 

a

 

1

 

 

cos x a

 

 

x arccosa 2 k,k ;

 

 

 

1 x

 

a

 

 

 

 

 

 

 

Тригонометричне рівняння

 

 

 

 

 

tg x a

 

 

 

 

x arctg a k,k

 

 

 

 

 

 

Тригонометричне рівняння

 

 

 

 

 

ctgx a

 

 

 

 

x arcctg a k,k

 

 

 

 

 

 

0.10. Прогресії

Арифметична прогресія

Геометрична прогресія

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Характеристична властивість

 

 

 

 

 

 

 

 

 

an

 

an 1

an 1

, n 2

bn2 bn 1bn 1, n 2

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Формула n -го члена

 

 

 

 

 

an an 1 d a1 d(n 1)

bn bn 1q b1qn 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Формула суми n перших членів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

S

n

 

a1 an

n

 

S

n

b

qn 1

 

 

q 1

 

 

2

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. ГРАНИЦЯ ФУНКЦІЇ. НЕПЕРЕРВНІСТЬ

1.1. Математична символіка

Квантор існування

«існує x такий, що виконано A(x)»

— «існує», «знайдеться»

 

 

 

x : A(x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Квантор спільності

«для будь-якого x виконано A(x)»

— «для будь-якого», «для всіх»

 

 

 

x : A(x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Імплікація

«з A випливає B », «якщо A, то B »

 

 

 

 

A B

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Еквіваленція

«A тоді й лише тоді, коли B »

 

 

 

 

A B

 

 

 

 

 

 

 

 

Заперечення

«не A »

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Правила заперечення кванторів

 

 

 

 

 

 

 

 

(x);

 

 

 

 

1) x : A(x) x : A

 

 

 

 

 

(x)

 

 

 

 

2) x : A(x) x : A

 

 

Необхідна і достатня умови.

P достатня умова для Q;

Нехай правдива теорема

Q необхідна умова для P

 

«Якщо P, то Q. »:

PQ

Принцип математичної індукції. Схема методу математичної

Якщо:

індукції.

1) твердження P(n), n , правдиве

Перевіряють правдивість

для n 1;

твердження P(n) для n 1.

2) із правдивості твердження P(k)

Припускаючи правдивість

випливає правдивість твердження

твердження P(k), доводять

твердження P(k 1).

P(k 1), то твердження P(n)

правдиве для всіх натуральних n.

На підставі принципу математичної

 

індукції висновують правдивість

 

твердження P(n) n .

14 Розділ 1. ГРАНИЦЯ ФУНКЦІЇ. НЕПЕРЕРВНІСТЬ

1.2. Скорочені позначення. Біноміальна формула Ньютона

Факторіал.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n ! 1 2

... n;

 

 

 

 

(n 1)! n !(n 1)

 

 

 

 

 

0 ! 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сума n доданків a1,a2,...,an

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ak

a1

a2

 

... an

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Біноміальний коефіцієнт

 

Основні властивості біноміальних

Ck

 

 

n !

 

 

 

 

коефіцієнтів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k

 

 

n k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

, k

0, n;

 

 

 

 

(n

k)!k !

 

 

 

 

n

 

 

 

 

Cn

 

Cn

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n(n 1)...(n k 1)

 

 

Cn0

 

Cnn

1;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k !

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ck 1 Ck

 

Ck 1, k 0, n 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n 1

n

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Біноміальна формула Ньютона.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

(a b)n bn Cn1abn 1 Cn2a2bn 2

... Cnn 1an 1b an

Cnkakbn k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Окремі випадки формули Ньютона.

 

Паскалів трикутник.

 

 

 

 

(a b)2 a2 2ab b2;

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C00

 

 

 

 

(a b)3 a3 3a2b 3ab2 b3

 

 

 

1 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C10 C11

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 2 1

 

 

 

 

 

 

 

C 0

 

 

C1

C 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

2

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 3 3 1

 

 

 

 

C30 C31 C32 C33

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 4 6 4 1 C

0

 

C1

 

 

C 2

C 3

C 4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

4

4

 

4

4

 

 

 

 

 

 

 

 

Формули скороченого множення.

 

Формули перетворення

 

 

 

 

a2 b2 (a b)(a b);

 

ірраціональностей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a3 b3 (a b)(a2 ab b2)

 

a

 

 

b

 

 

 

 

 

 

;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3 a 3 b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3 a2

 

3

 

 

 

3 b2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ab

Розділ 1. ГРАНИЦЯ ФУНКЦІЇ. НЕПЕРЕРВНІСТЬ

15

1.3. Множини

Під множиною розуміють

 

Об’єкти, які утворюють множину

сукупність об’єктів довільної природи,

називають елементами множини.

об’єднаних за якою-небудь ознакою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x належить множині A

 

 

 

x A (x є елементом A )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x не належить множині A

 

 

x A (x не є елементом A )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

універсальна множина (множина всіх

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

U

 

 

елементів, які розглядають у задачі)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Порожня множина (множина, яка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

не містить жодного елемента)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Способи задавання множин:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

переліком своїх елементів

 

 

A {a1, a2, ...,an };

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

характерною властивістю

 

 

A {x | P(x)} — множина всіх x, які

 

 

 

мають властивість P(x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Включення множин.

 

 

 

 

U

 

B

 

 

1) A A;

A B x A x B

 

 

 

 

 

 

 

 

2) A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A

 

 

 

 

 

A є підмножиною B

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A B

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рівність множин.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

B,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

B,

x A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A

 

 

 

 

 

 

 

 

A B

 

 

A B

x

A

 

 

 

 

 

 

A

x B

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

B

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Об’єднання множин.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1) A A A;

A B {x | x A або x B}

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2) A A

 

 

 

 

 

 

 

B

 

 

 

 

 

A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A B

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Переріз (добуток) множин.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1) A A A;

A B {x | x A і x B}

 

 

A

 

B

 

 

 

2) A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A B

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

16

 

 

Розділ 1. ГРАНИЦЯ ФУНКЦІЇ. НЕПЕРЕРВНІСТЬ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Різниця множин.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1) A \ A ;

 

 

A \ B {x | x A і x B}

 

 

 

 

 

 

 

 

 

B

 

2) A \ A

 

 

 

 

 

 

A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A \ B

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Доповнення множини.

 

 

U

 

 

 

 

 

 

 

 

1) A A

U;

 

 

 

 

 

U \ A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A

 

 

 

 

 

2) A A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основні властивості дій над множинами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

комутативність об’єднання

 

A B B A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

комутативність перерізу

 

A B B A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

асоціативність об’єднання

 

A (B C ) (A B) C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

асоціативність перерізу

 

A (B C ) (A B) C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

дистрибутивність об’єднання щодо

 

A (B C) (A B) (A C )

 

 

перерізу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

дистрибутивність перерізу щодо

 

A (B C) (A B) (A C )

 

 

об’єднання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

закони де Моргана

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A B A B, A B A B

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

закони поглинання

 

A (A B) A, A (A B) A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.4. Числові множини

Множина натуральних чисел.

Множина цілих чисел.

{1, 2, 3,...,n,...}

{..., 2, 1, 0,1, 2,...}

 

 

Множина раціональних чисел.

Множина дійсних чисел

 

 

 

{a, 1 2 3...

 

 

 

m

 

 

 

 

 

 

m , n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a , i {0,1, 2,..., 9}}

n

 

 

 

Множина ірраціональних чисел

Властивості числових множин.

 

\

;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. ГРАНИЦЯ ФУНКЦІЇ. НЕПЕРЕРВНІСТЬ

17

1.5. Числові проміжки

Відрізок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

[a;b] {x | a x b}

 

 

 

 

a

 

b

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інтервал

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(a;b) {x | a x b}

 

 

 

 

a

 

b

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Півінтервал

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

[a;b) {x | a x b}

 

 

 

 

a

 

b

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(a;b] {x | a x b}

 

 

 

 

a

 

b

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Нескінченний проміжок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(a; ) {x | a x}

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

( ;b) {x | x b}

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

[a; ) {x | a x}

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

( ;b] {x | x b}

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

( ; )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-окіл точки a .

 

 

 

 

 

U (a)

 

 

 

 

U (a) {x

 

 

 

 

 

 

x a

 

}

a

 

 

a

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(a ;a ), 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Проколений -окіл точки a .

 

 

 

 

 

U (a)

 

 

 

 

U (a) \ {a} {x

 

 

0

 

x a

 

}

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

a

 

 

 

 

a

(a ;a) (a;a )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-окіл точки

 

 

 

 

U ( )

 

 

 

 

U ( ) {x

 

x } ( ; )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-окіл точки

 

 

 

 

 

 

 

U ( )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

U ( ) {x

 

 

 

x } ( ; )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-окіл точки

 

 

 

 

 

U ( )

 

 

 

 

U ( ) x

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

( ; ) ( ; )

18 Розділ 1. ГРАНИЦЯ ФУНКЦІЇ. НЕПЕРЕРВНІСТЬ

1.6. Обмежені множини

Множину A називають

Множину A називають

обмеженою зверху, якщо

обмежена знизу, якщо

M : x A x M.

m : x A x m.

M верхня межа множини A.

m нижня межа множини A.

 

 

Множину A називають

m, M : x A m x M;

обмеженою, якщо вона обмежена

C 0 : x A

 

x

 

C.

 

 

зверху і знизу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Число M є точною верхньою

Число M є точною нижньою

межею множини A , якщо:

межею множини A , якщо:

1) x A : x M ;

1) x A : x m;

2) 0 x0 A : x0 M .

2) 0 x0 A : x0 m .

Позначають M sup A

Позначають m inf A

 

 

Існування точних меж. Будь-яка

Для необмеженої зверху множини

обмежена зверху непорожня множина

пишуть sup A .

дійсних чисел має точну верхню межу,

Для необмеженої знизу множини A

а будь-яка обмежена знизу — точну

пишуть inf A .

нижню межу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.7. Функція (відображення)

Відображення множини X у

Y

множину Y

 

 

 

 

f : X Y; y f (x),x X

f (X)

 

 

 

 

 

X

x

 

 

 

y f (x)

 

 

f

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

аргумент функції

 

x (прообраз елемента f (x))

 

 

 

 

 

значення функції

 

f (x) (образ елемента x)

 

 

 

 

область означення функції

X D(f )

 

 

 

 

 

множина значень функції

 

E(f ) {f(x) | x X}

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. ГРАНИЦЯ ФУНКЦІЇ. НЕПЕРЕРВНІСТЬ

19

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Взаємно-однозначне

 

 

 

 

y1

 

 

відображення.

 

 

x1

 

 

 

 

 

f (X) Y

 

 

 

 

X

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x2

 

 

y2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Деякі типи функцій:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

дійсна (скалярна) функція

 

 

E(f )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

функція дійсного (скалярного)

 

 

D(f )

 

 

аргументу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

дійсна (скалярна) функція дійсного

 

D(f ) , E(f )

 

 

(скалярного) аргументу

 

 

 

f

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

y f (x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Y

 

 

 

 

 

X

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

послідовність елементів множини Y

 

 

f : Y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

числова послідовність

 

f : Y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Графік функції y f(x), x X

{M(x;y) | x X, y f(x)}

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Складена функція. Нехай

 

 

 

E

 

 

 

 

u (x) : D E;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y f(u) : E F.

 

 

D(f )

f

 

 

Функція

D

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f

 

 

 

 

 

y f( (x)) (f )(x), x D

 

 

 

F

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

складена функція, суперпозиція

 

 

 

 

 

E(f )

 

 

функцій f та

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Обернена функція. Нехай функція

 

 

f

 

 

y1

 

 

y f(x) : D E, — взаємно

 

x1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

однозначна.

 

f (X) Y

 

 

 

 

 

 

 

Оберненою до f функцією називають

 

X

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

функцію

 

x2

 

 

y2

 

 

y f 1(x) : f(y) x.

 

f 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

20 Розділ 1. ГРАНИЦЯ ФУНКЦІЇ. НЕПЕРЕРВНІСТЬ

1.8. Основні характеристики функції

Нулі функції

{x | f (x) 0}

 

 

 

 

 

 

Парна функція

x D(f ) : x D(f ) і f( x) f (x)

 

 

 

 

 

 

Непарна функція

x D(f ) : x D(f ) і f ( x) f (x)

 

 

 

 

 

 

Періодична функція з періодом T

T 0 x D(f ) :

 

x T D(f ) і f(x T) f(x)

 

 

 

 

 

 

Зростаюча функція на множині X

x1, x2 X : x1 x2 f(x1) f(x2)

 

 

 

 

 

 

Спадна функція на множині X

x1, x2 X : x1 x2 f(x1) f(x2)

 

 

 

 

 

 

Неспадна функція на множині X

x1, x2 X : x1 x2 f(x1) f(x2)

 

 

 

 

 

 

Незростаюча функція на множині X

x1, x2 X : x1 x2 f(x1) f(x2)

 

 

 

 

 

 

Стала функція на множині X

C : x X f(x) C

 

 

 

 

 

 

Обмежена функція на множині X

M : x X

 

f (x)

 

M

 

 

 

 

 

 

 

 

Функція обмежена зверху

 

 

 

 

 

на множині X

M : x X f(x) M

 

 

 

 

 

 

 

Функція обмежена знизу

 

 

 

 

 

на множині X

m : x X m f(x)

 

 

 

 

 

 

 

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]