- •ПЕРЕДМОВА
- •РОЗДІЛ 1. ПІДПРИЄМСТВО ЯК СУБ'ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ
- •1.5. Роль і місце підприємств в структурованому ринковому середовищі
- •РОЗДІЛ 2. ОСНОВИ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
- •2.2. Історія розвитку підприємницької діяльності
- •2.6. Поняття і зміст інтрапренерства
- •2.8. Державна підтримка підприємницької діяльності
- •РОЗДІЛ 3. УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ
- •3.2. Функції управління, їх характеристика
- •3.3. Методи і моделі управління підприємством
- •3.5. Принципи ефективної побудови організаційних структур управління виробництвом
- •3.7. Принципи формування ефективної виробничої структури підприємства
- •РОЗДІЛ 4. ПЕРСОНАЛ ПІДПРИЄМСТВА
- •4.4. Визначення потрібної чисельності персоналу на підприємстві
- •4.5. Показники руху персоналу на підприємстві
- •4.6. Кадрова політика підприємства
- •4.7. Створення ефективної системи управління персоналом на підприємстві
- •РОЗДІЛ 5. ПРОДУКТИВНІСТЬ, МОТИВАЦІЯ ТА ОПЛАТА ПРАЦІ
- •5.1. Поняття мотивації праці, її зміст і види
- •5.2. Методи підвищення вмотивованості праці
- •5.3. Теорії мотивації
- •5.5. Особливості організації оплати праці на підприємстві
- •5.6. Тарифна система оплати праці
- •5.7. Форми і системи оплати праці на підприємстві
- •5.8. Особливості оплати праці бригадної роботи
- •5.9. Особливості преміювання працівників
- •5.11. Методи обчислення продуктивності праці, їх переваги та недоліки, сфера застосування
- •5.12. Фактори зростання продуктивності праці та оцінка її динаміки
- •РОЗДІЛ 6. КАПІТАЛ І ВИРОБНИЧІ ФОНДИ ПІДПРИЄМСТВА
- •6.1. Сутність капіталу, його класифікація
- •6.2. Характеристика основних виробничих фондів, їх склад і структура
- •6.8. Напрямки підвищення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства
- •РОЗДІЛ 7. НЕМАТЕРІАЛЬНІ РЕСУРСИ ТА АКТИВИ
- •7.1. Поняття нематеріальних ресурсів, їх види та характеристика
- •7.2. Поняття нематеріальних активів та особливості їх обліку
- •7.3. Оцінка нематеріальних активів підприємства
- •7.4. Методи і способи оцінки нематеріальних активів підприємства
- •7.6. Фактори, що запобігають ефективному створенню нематеріальних активів
- •РОЗДІЛ 8. ОБОРОТНІ КОШТИ ПІДПРИЄМСТВА
- •8.3. Оцінка ефективності використання оборотних коштів підприємства
- •8.4. Напрямки підвищення ефективності використання оборотних коштів підприємства
- •РОЗДІЛ 9. ІНВЕСТИЦІЙНІ РЕСУРСИ ПІДПРИЄМСТВА
- •9.2. Джерела фінансування інвестицій
- •9.3. Інвестиційний цикл, його складові елементи
- •9.6. Методи і способи оцінки ефективності інвестиційних проектів
- •9.7. Поняття ризику при здійсненні інвестиційної діяльності підприємством
- •9.8. Методи оцінки ризикованості інвестиційних проектів, їх переваги та недоліки
- •9.9. Особливості управління системою ризиків на підприємстві
- •РОЗДІЛ 10. ІННОВАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ НА ПІДПРИЄМСТВІ
- •10.2. Види і напрямки інноваційної діяльності
- •10.3. Інноваційні цикли і показники дифузії новацій на підприємстві
- •10.5. Інноваційний проект: поняття, етапи здійснення, оцінка ефективності з урахуванням ступеня ризику
- •10.6. Напрямки підвищення ефективності здійснення інноваційної діяльності на підприємстві
- •10.7. Особливості державного регулювання інноваційної діяльності
- •РОЗДІЛ 11. ВИТРАТИ І ЦІНИ НА ПРОДУКЦІЮ
- •11.4. Методи калькуляції собівартості продукції на підприємстві
- •11.6. Показники оцінки витратності виробництва
- •11.7. Поняття цін, їх види та функції
- •11.9. Вибір стратегії ціноутворення на підприємстві
- •РОЗДІЛ 12. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА
- •12.1. Основні положення теорії організації виробництва
- •12.2. Виробничий процес і принципи його організації
- •12.4. Виробничий цикл і його структура
- •12.5. Методи розрахунку виробничого циклу
- •12.6. Організація потокового виробництва
- •12.7. Організація автоматизованого виробництва
- •12.8. Гнучке інтегроване виробництво
- •РОЗДІЛ 13. РЕЗУЛЬТАТИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ТА ОЦІНКА ЙОГО ЕФЕКТИВНОСТІ
- •13.1. Виробнича програма підприємства і показники оцінки обсягу продукції
- •13.3. Поняття конкурентоспроможності продукції і методи її оцінки
- •13.7. Напрямки підвищення ефективності діяльності підприємств в ринковому середовищі
- •РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
РОЗДІЛ 13. РЕЗУЛЬТАТИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ТА ОЦІНКА ЙОГО ЕФЕКТИВНОСТІ
Перелік питань для розгляду і засвоєння:
13.1.Виробнича програма підприємства і показники оцінки обсягу продукції.
13.2.Поняття якості продукції та методи її оцінки.
13.3.Поняття конкурентоспроможності продукції і методи її оцінки.
13.4.Поняття доходу та прибутку як основних показників виробничо-господарської діяльності.
13.5.Особливості здійснення багатофакторного аналізу прибутку.
13.6.Поняття фінансової діагностики підприємства та оцінка фінансово-економічного стану підприємства.
13.7.Напрямки підвищення ефективності діяльності підприємства в ринковому середовищі.
13.1. Виробнича програма підприємства і показники оцінки обсягу продукції
Виробнича програма визначає обсяг виготовлення продукції за номенклатурою, асортиментом і якістю в натуральному і вартісному відтворенні. Важливими в системі показників виробничої програми є натуральні показники, які характеризують уречевлену сторону виробництва і дають можливість визначити безпосередні зв'язки між товаровиробниками і споживачами. Обсяг виробітку кожного виду продукції в натуральному ви-
раженні є валовим випуском.
Для розрахунку виробничої програми у вартісному відтворенні необхідно обчислити показник валової продукції (ВП), який представляє собою вартість готових виробів і напівфабрикатів (виготовлених як з власної сировини, так і з матеріалів замовників) (Qі) з урахуванням встановлених на них виробничих цін (Ці). До валової продукції включають вартість робіт промислового характеру (РПХ), але вираховують вартість продукції власного виробництва (ВПВЛ), яка йде на промислово-виробничі потреби всередині конкретного підприємства. Вона розраховується за формулою (13.1):
n
ВП Qi Ці РПХ ВПВЛ . (13.1)
і 1
Іншим рівнем оцінки виробничої програми є показник товарної продукції. Товарною вважають продукцію, яка призначена для відпуску споживачам. До неї відноситься:
-готова продукція, включаючи вироби широкого вжитку (виготовлені як з повноцінної сировини, так і з відходів), призначена для постачання споживачам, а також для різних невиробничих потреб підприємства (ГПШВ);
-продукція підсобних і допоміжних цехів, в тому числі електроенергія, пара і вода, вироблені на конкретному підприємстві і призначені для відпуску споживачам,
атакож для різних невиробничих потреб підприємства (ППЦ);
447
- продукція промислового характеру, виготовлена на замовлення споживача
(ПЗ);
-напівфабрикати, заплановані до відпуску споживачам (НФР);
-продукція учбових майстерень, що реалізується підприємством на сторону
(ПУМ); - тара власного виробництва, якщо у відпускній ціні не врахована її вартість
(ТВЛ).
Товарна продукція обчислюється за формулою (13.2):
ТП ГПШВ ППЦ ПЗ НФР ПУМ ТВЛ . |
(13.2) |
До показника реалізованої продукції (РП) включається вартість всіх відвантажених матеріалів, які були оплачені споживачами.
Обсяг валової продукції підприємства можна розраховувати на основі даних про валовий оборот (ВО) і внутрішньозаводський виробничий оборот (ВНО) як різницю між ними, тобто за формулою (13.3):
ВП ВО ВНО. |
(13.3) |
Валовий оборот (ВО) представляє собою сукупну вартість валового випуску всіх видів продукції незалежно від того, використовуються вони в переробці на тому ж підприємстві чи призначені для відпуску споживачам, а також вартість робіт промислового характеру і послуг, наданих споживачам і власним цехам. Однак на практиці до складу валового обороту включають тільки ту частину продукції допоміжних цехів і робіт промислового характеру, яка призначена для відпуску на сторону. В цьому разі продукція і послуги допоміжних цехів, призначені для внутрішньозаводського споживання, не повинні включатися до складу внутрішньозаводського обороту.
Під внутрішньозаводським виробничим оборотом (ВНО) розуміють вар-
тість продукції і послуг цехів підприємства, споживаних для власних потреб підприємства. До його складу включають:
-вартість переробки на підприємстві напівфабрикатів власного виробництва;
-вартість електроенергії, пари, води, стислого повітря і холоду власного виробництва для технологічних цілей, вентиляції, освітлення і опалення цехів, заводських складів, будівель заводоуправління тощо;
-вартість використовуваних для виробничих потреб інструментів, пристосувань, моделей, запасних частин, допоміжних матеріалів власного виготовлення;
-вартість матеріалів власного виробництва, витрачених під час поточних ремонтів і під час обслуговування обладнання (змащення, чищення тощо);
-вартість тари власного виготовлення, призначеної для упакування продукції підприємства, якщо її вартість включена до оптових цін на цю продукцію.
Взаємозв'язок між валовою продукцією (ВП) і товарною продукцією (ТП) відображається формулою (13.4):
ВП ТП (НФКР НФПР ) , |
(13.4) |
де НФКР, НФПР – залишок напівфабрикатів відповідно на кінець і на початок звітного періоду.
Обсяг реалізованої продукції (РП) відрізняється від обсягу товарної продукції на різницю залишків готової продукції на складі на кінець (ЗГПКР) і на початок звітного періоду (ЗГППР) у вартісному відтворенні. Його можна обчислити за формулою (13.5):
448
РП ТП (ЗГПКР ЗГППР ) . |
(13.5) |
Як видно з формули (13.5), в розрахунках реалізованої продукції враховується зміна залишків нереалізованої продукції на початок і кінець періоду. Залишок нереалізованої продукції на початок періоду складається із залишків готової продукції на складі і в неоформлених відвантаженнях; відвантажених товарів, строк оплати яких не настав, а також відвантажених товарів, не оплачених в строк покупцями. Залишок нереалізованої продукції на кінець періоду складається із залишків готової продукції на складі, в тому числі неоформлених відвантажень; залишків відвантажених товарів, строк оплати яких не настав.
Відповідно до міжнародного стандарту ISO 8402 якість – це сукупність властивостей і характеристик продукції, які дають їй можливість задовольняти обумовлені чи передбачувані потреби споживачів.
Властивістю називається об'єктивна спроможність продукції, яка виявляється при її створенні, експлуатації чи споживанні. Кількісне відтворення властивостей продукції характеризується за допомогою показників якості.
Показники якості поділяються на:
-функціональні;
-ресурсозберігаючі;
-природоохоронні.
До функціональних показників якості відносять показники, які відображають споживчі властивості виробу, такі як:
-технічний ефект (продуктивність, потужність, швидкість, швидкодія тощо);
-надійність (довговічність);
-ергономічність (виконання гігієнічних, антропологічних, фізіологічних вимог);
-естетичність.
До ресурсозберігаючих показників відносяться:
-технологічні (ресурсоємність виробництва виробу: матеріалоємність, енергоємність, трудомісткість);
-коефіцієнти споживання ресурсів у процесі експлуатації.
Природоохоронні показники якості містять показники екологічності і безпеки. Під рівнем якості виробу розуміють відносну характеристику якості, заснова-
ну на порівнянні сукупності показників якості розглянутого виробу із сукупністю базових показників (аналогів, перспективних зразків, випереджаючих стандарти тощо).
Оцінка рівня якості продукції може здійснюватися за допомогою диференційного чи комплексного методів.
При застосуванні диференційного методу здійснюється зіставлення показників якості нової продукції з ідентичними базовими показниками якості. Відносний показник якості (qi) за цим методом обчислюється за формулою (13.6):
|
P |
|
|
qi |
i |
, |
(13.6) |
P |
|||
|
i |
|
де Pi – значення одиничного показника якості оцінюваної продукції; Pi ' – значення одиничного базового показника якості.
449
При застосуванні комплексного методу розраховують комплексний показник якості, який визначається шляхом урахування окремих показників за допомогою коефіцієнтів вагомості кожного з них. При цьому може бути використана функціональна залежність (13.7):
qК f (n, i qi ), |
i 1, n , |
(13.7) |
де qК – комплексний показник якості продукції; n – число показників якості, що враховуються; βі – коефіцієнт вагомості i-го показника якості; qi – відносний i-й показник якості.
Алгоритм розрахунку комплексного показника якості наведений на рис. 13.1. Для визначення номенклатури показників якості, коефіцієнтів вагомості, виду
функціональної залежності (f) застосовуються експертні методи.
Визначення номенклатури показників якості і побудова їх структурної схеми
Визначення коефіцієнтів вагомості показників якості
Розрахунок відносних показників якості
Вибір виду функціональної залежності
Обчислення комплексного показника якості
Рис. 13.1. Алгоритм розрахунку комплексного показника якості
Висока якість виробів визначається різними факторами, основними з який є:
- фактори технічного характеру (конструктивні, технологічні, метрологічні то-
що);
-фактори економічного характеру (фінансові, нормативні, матеріальні тощо);
-фактори соціального характеру (організаційні, правові, кадрові тощо). Урахування всіх вказаних факторів вимагає комплексного підходу до забезпе-
чення якості.
Світовий досвід комплексної оцінки якості узагальнений у міжнародних стандартах ISO серії 9000, яка включає такі складові елементи:
-ISO 9001 – Система якості. Модель для забезпечення якості при проектуванні
і(чи) розробці, виробництві, монтажі й обслуговуванні;
-ISO 9002 – Система якості. Модель для забезпечення якості при виробництві
імонтажі;
-ISO 9003 – Система якості. Модель для забезпечення якості при остаточному контролі і випробовуваннях.
Це лише невеликий перелік міжнародних стандартів якості.
Забезпечення, управління і поліпшення якості продукції на всіх етапах її життєвого циклу відображене «петлею якості» відповідно до міжнародного стандарту якості ISO 9004 і схематично представлене на рис. 13.2.
450
Маркетинг |
|
|
Проектування |
|
|
виробів |
|
|
|
|
|
Утилізація після |
1 |
2 |
Матеріально-тех- |
використання |
|
|
нічне постачання |
12 |
|
В |
3 |
|
С |
Розробка і підго- |
|
Сервісне |
И |
||
обслуговування |
П |
Р |
товка технології |
11 |
О |
О |
4 |
Ж |
Б |
||
|
И |
Н |
|
|
В |
И |
Виробництво |
Експлуатація |
А |
Ц |
продукції |
10 |
Н |
Т |
5 |
|
Н |
В |
|
Монтаж |
Я |
О |
Контроль |
|
|
||
|
|
випробувань |
|
|
|
|
|
9 |
|
|
6 |
Розподіл і |
8 |
7 |
Упаковка і |
реалізація |
|
|
збереження |
Рис. 13.2. «Петля якості» за стандартом ISO 9004
Нормативні засади для порівняння рівня якості нових виробів на різних етапах життєвого циклу наведені в табл. 13.1.
Таблиця 13.1
|
Бази для порівняння рівня якості нових виробів |
||
|
|
|
|
Стадії |
База для оцінки |
Документи для оцінки |
|
життєвого циклу |
рівня якості |
||
|
|||
Науково-дослід- |
Рівень техніки |
Стандарти з перспективними вимогами. |
|
Звіти з НДР. Технічні завдання на дос- |
|||
ні роботи (НДР) |
в перспективі |
||
лідно-конструкторські розробки (ДКР) |
|||
|
|
||
Дослідно-конст- |
Рівень закінчених |
Стандарти з перспективними вимогами. |
|
рукторські роз- |
розробок |
Проектно-конструкторська документація |
|
робки (ДКР) |
|
|
|
Виробництво |
Рівень нової техніки, |
Стандарти і технологічні умови (ТУ). |
|
освоєної у виробництві |
Робоча конструкторська документація |
||
|
|||
Експлуатація |
Рівень нової техніки, |
Стандарти і ТУ. Експлуатаційна і |
|
освоєної в експлуатації |
ремонтно-конструкторська документація |
||
|
Ефективне управління якістю продукції засноване на застосуванні системи стандартів. Об'єктами державної стандартизації є конкретна продукція, норми, правила, вимоги, методи, терміни, призначені для застосування в різних сферах. Державні стандарти встановлюють показники, що відповідають провідному рівню науки, техніки і виробництва. Випереджальна стандартизація враховує зміну в часі показників якості об'єктів стандартизації. У випереджальних стандартах встановлюються перспективні показники якості і поетапні терміни освоєння їх промисловим виробництвом.
451