Отримані дані спостережень обробляються відповідним чином, вносяться в зведену таблицю й аналізуються.

Розрахунково-аналітичний метод встановлення норм праці передбачає їх розрахунок на основі застосування нормативів праці і відповідних формул. Він дає можливість не вдаватися щоразу до трудомістких процесів хронометражу і фотографії робочого дня. Норми праці встановлюються до здійснення виробничих операцій, що значно скорочує витрати на їх розробку.

Нормативи праці складаються з:

-нормативів режимів обробки і продуктивності устаткування;

-нормативів витрат часу на виконання елементів робіт;

-нормативів витрат праці на обслуговування одиниці устаткування чи одного працівника.

Нормативи режимів обробки і продуктивності устаткування призначені для нормування основного часу і містять дані, необхідні для розрахунків пропускної спроможності устаткування, вибору оптимальних режимів його роботи.

Як вже зазначалося, нормативи витрат часу на виконання елементів робіт

містять вихідні дані для розрахунку підготовчо-заключного часу, допоміжного часу, часу на організаційне і технічне обслуговування робочого місця, часу на природні потреби і відпочинок.

Розрахунок нормативів витрат праці на обслуговування одиниці устаткуван-

ня чи одного працівника містить нормативи обслуговування (регламентовані величини витрат праці на обслуговування одиниці устаткування, робочого місця) і нормативи чисельності (кількість працівників, необхідних для обслуговування визначеного об'єкта).

Слід зазначити, що на практиці для визначення більшості нормативів праці використовуються хронометраж і фотографія робочого дня.

Розробка технічно обґрунтованих норм часу за допомогою розрахунково-аналі- тичного методу базується на вивченні технологічного процесу, норм організації праці й обслуговування робочого місця; проектуванні раціональної структури операції; розробці необхідних організаційно-технічних заходів для забезпечення раціональної структури операцій; скороченні витрат часу на виконання окремих частин операції, поліпшенні умов праці; розрахунку тривалості окремих елементів і операції в цілому.

Для характеристики трудового потенціалу підприємства використовується система показників. Кількісна характеристика персоналу здійснюється в першу чергу за такими показниками, як штатна, явочна і середньоспискова чисельність працівників.

Штатна чисельність – це кількість працівників облікового складу на визначену дату з урахуванням прийнятих і вибулих протягом певного періоду працівників.

Явочна чисельність включає лише працівників, що з'явилися на роботу.

Для визначення чисельності працівників за визначений період використовується показник облікової чисельності працівників (середньоспискової чисельності праців-

131

ників). Для розрахунку потрібної облікової чисельності персоналу складають баланс робочого часу одного облікового працівника.

Баланси робочого часу складають окремо – для періодичного та безперервного виробництв. Вони розраховуються шляхом вирахування з календарного фонду часу святкових днів (для періодичних виробництв) і щотижневих днів відпочинку (вихідних), а також часу, виділеного на чергові і додаткові відпустки, на відпустки з інших причин, на невиходи з причин хвороби працівників чи виконання ними державних чи суспільно-значимих обов'язків і доручень тощо.

При складанні балансу робочого часу визначають кількість днів (годин), яку слід відпрацювати кожному робітнику протягом планового періоду, число днів неявок на роботу, середню тривалість робочого дня одного средньоспискового робітника.

У балансі робочого часу розрізняють три категорії фонду часу:

1)календарний (ТКАЛЕНД);

2)номінальний (ТНОМ);

3)ефективний (ТЕФ).

Календарний фонд дорівнює числу календарних днів планового періоду. Номінальний фонд за умов періодичного виробництва дорівнює календарному

фонду без урахування вихідних і святкових днів.

Номінальний фонд без урахування неявок унаслідок хвороби, відпусток і виконання суспільних і державних обов'язків тощо утворює ефективний фонд робочого часу.

Для прикладу в табл. 4.2 наведені найбільш характерні баланси робочого часу за умов періодичного і безперервного виробництв.

Графік змінності за умов безперервного виробництва протягом 8-годинної зміни та 4-бригадного графіка роботи при цьому виглядає так, як це показано в табл. 4.3.

Для розрахунку явочного і облікового складу працівників на підставі складеного балансу визначають коефіцієнт облікового складу (kОБЛ) як відношення номінального фонду робочого часу (ТНОМ) до ефективного (ТЕФ) за формулою (4.20):

132

Таблиця 4.3

Графік змінності (А, Б, В, Г – робочі бригади)

Так, за наведеними балансами робочого часу (табл. 4.2) можна визначити коефіцієнт облікового складу:

для періодичного графіку роботи kОБЛ = 251 дн./ 217 дн. =1,16; для безперервного графіку роботи kОБЛ = 274 дн./ 240 = 1,14.

Явочна чисельність основних та допоміжних працівників кожної професії за зміну (чЯВзм) визначається як добуток кількості однотипного обслуговуваного обладнання

(n) на штатний норматив обслуговування обладнання в цеху (НШТ) за формулою (4.21):

Явочна чисельність працівників за добу (чЯВдоб) розраховується шляхом множення явочної кількості працівників на зміну на число змін протягом доби, тобто за формулою (4.22):

Штатна чисельність працівників (чШТ) включає заданий штат працівників, необхідний для безперервного обслуговування робочих місць з урахуванням підміни, і розраховується за формулою (4.23):

Потрібну кількість працівників для обслуговування апаратних процесів на виробництві також визначають на основі штатних нормативів.

Штатні нормативи – число працівників за відповідними професіями й кваліфікаціями, яких слід залучити для забезпечення виробничого процесу з обслуговування обладнання протягом зміни. Їх розраховують виходячи з обсягів функцій працівників, обслуговуючих агрегати з урахуванням можливого суміщення окремих елементів роботи. Розрахунок штатних нормативів за зміну може здійснюватися за формулою (4.24):

де δВ – відсоток ненормованих витрат штучного часу на здійснення певної операції, виражений у частках одиниці до оперативного часу витрат відповідно до технологічного регламенту виробництва.

133

Спискова чисельність працівників (чСП) визначається шляхом коригування штатної чисельності (чШТ) з урахуванням коефіцієнта облікового складу персоналу (kОБЛ) за формулою (4.25):

ПРИКЛАД 4.1. Каталітичний риформінг призначений для виробництва високооктанового компоненту автомобільних бензинів у результаті каталітичного перетворення бензинових фракцій прямогонних і вторинного походження. Реконструкція блоку каталітичного риформінгу установки ЛК-6У полягає в заміні каталізатора, що надасть можливість підвищити вихід риформінгу та покращити його якість. Установка працює в безперервному режимі роботи, а обслуговуючі її машиністи й оператори – за трьохзмінним графіком протягом 8-годинної зміни. Необхідно розрахувати спискову кількість основних і допоміжних працівників цеху, що обслуговують установку ЛК6У, якщо у виробничому процесі задіяні: оператори установки V i VI розрядів, машиністи компресорних установок VI розряду, машиністи установки ЛК-6У VI розряду. Штатний норматив обслуговування обладнання в цеху складає 1 працівник на установку. За основу розрахунків балансу робочого часу одного середньооблікового працівника слід взяти наведений в табл. 4.2 баланс для безперервного режиму роботи.

РІШЕННЯ. Обліковий коефіцієнт, визначений за балансом робочого часу для безперервного режиму роботи блоку каталітичного риформінгу установки ЛК-6У за формулою (4.20), складає 1,14. Явочна чисельність основних та допоміжних працівників кожної професії за зміну (чЯВзм) визначається за формулою (4.21): для оператора установки V розряду чЯВзм = 1 установка х 1 працівник / установку = 1 працівник в зміну на установку, для оператора установки VІ розряду чЯВзм = 1 установка х 1 працівник / установку = 1 працівник в зміну на установку, для машиніста компресорної установки VI розряду чЯВзм = 1 установка х 1 працівник / установку = 1 працівник в зміну на установку, для машиніста установки ЛК-6У VI розряду чЯВзм = 1 установка х 1 працівник / установку = 1 працівник в зміну на установку. Явочна чисельність працівників за добу (чЯВдоб) розраховується за формулою (4.22): для

оператора установки V розряду чЯВдоб = 3 зміни х 1 працівник на зміну = 3 працівника на добу, для оператора установки VІ розряду чЯВдоб = 3 зміни х 1 працівник на зміну = 3 працівника на добу, для машиніста компресорної установки VI розряду чЯВдоб = 3 зміни х 1 працівник на зміну = 3 працівника на добу, для машиніста установки ЛК-6У VI розряду чЯВдоб = 3 зміни х 1 працівник на зміну = 3 працівника на добу. Штатна чисельність працівників визначатиметься за формулою (4.23) і становитиме: для опе-

ратора установки V розряду чШТ = 1 працівник на зміну + 3 працівника на добу = 4 працівника, для оператора установки VІ розряду чШТ = 1 працівник на зміну + 3 працівника на добу = 4 працівника, для машиніста компресорної установки VI розряду чШТ = 1 працівник на зміну + 3 працівника на добу = 4 працівника, для машиніста установки ЛК-6У VI розряду чШТ = 1 працівник на зміну + 3 працівника на добу = 4 працівника. Спискова чисельність працівників (чСП) визначається шляхом коригування штатної чисельності (чШТ) з урахуванням облікового коефіцієнта (kОБЛ) за формулою (4.25): спискова чисельність операторів установки V розряду дорівнюватиме: чСП = 4 працівника х 1,14 = 4,56 ~ 5 працівників, операторів установки VІ розряду чСП = 4 працівника х 1,14 = 4,56 ~ 5 працівників, машиністів компресорної установки VI розряду чСП = 4 працівника х 1,14 = 4,56 ~ 5 працівників, машиністів установки ЛК-6У VI розряду чСП = 4 працівника х 1,14 = 4,56 ~ 5 працівників. Загальний розрахунок чисельності основних і допоміжних виробничих працівників наведений в табл. 4.4.

134