- •ПЕРЕДМОВА
- •РОЗДІЛ 1. ПІДПРИЄМСТВО ЯК СУБ'ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ
- •1.5. Роль і місце підприємств в структурованому ринковому середовищі
- •РОЗДІЛ 2. ОСНОВИ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
- •2.2. Історія розвитку підприємницької діяльності
- •2.6. Поняття і зміст інтрапренерства
- •2.8. Державна підтримка підприємницької діяльності
- •РОЗДІЛ 3. УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ
- •3.2. Функції управління, їх характеристика
- •3.3. Методи і моделі управління підприємством
- •3.5. Принципи ефективної побудови організаційних структур управління виробництвом
- •3.7. Принципи формування ефективної виробничої структури підприємства
- •РОЗДІЛ 4. ПЕРСОНАЛ ПІДПРИЄМСТВА
- •4.4. Визначення потрібної чисельності персоналу на підприємстві
- •4.5. Показники руху персоналу на підприємстві
- •4.6. Кадрова політика підприємства
- •4.7. Створення ефективної системи управління персоналом на підприємстві
- •РОЗДІЛ 5. ПРОДУКТИВНІСТЬ, МОТИВАЦІЯ ТА ОПЛАТА ПРАЦІ
- •5.1. Поняття мотивації праці, її зміст і види
- •5.2. Методи підвищення вмотивованості праці
- •5.3. Теорії мотивації
- •5.5. Особливості організації оплати праці на підприємстві
- •5.6. Тарифна система оплати праці
- •5.7. Форми і системи оплати праці на підприємстві
- •5.8. Особливості оплати праці бригадної роботи
- •5.9. Особливості преміювання працівників
- •5.11. Методи обчислення продуктивності праці, їх переваги та недоліки, сфера застосування
- •5.12. Фактори зростання продуктивності праці та оцінка її динаміки
- •РОЗДІЛ 6. КАПІТАЛ І ВИРОБНИЧІ ФОНДИ ПІДПРИЄМСТВА
- •6.1. Сутність капіталу, його класифікація
- •6.2. Характеристика основних виробничих фондів, їх склад і структура
- •6.8. Напрямки підвищення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства
- •РОЗДІЛ 7. НЕМАТЕРІАЛЬНІ РЕСУРСИ ТА АКТИВИ
- •7.1. Поняття нематеріальних ресурсів, їх види та характеристика
- •7.2. Поняття нематеріальних активів та особливості їх обліку
- •7.3. Оцінка нематеріальних активів підприємства
- •7.4. Методи і способи оцінки нематеріальних активів підприємства
- •7.6. Фактори, що запобігають ефективному створенню нематеріальних активів
- •РОЗДІЛ 8. ОБОРОТНІ КОШТИ ПІДПРИЄМСТВА
- •8.3. Оцінка ефективності використання оборотних коштів підприємства
- •8.4. Напрямки підвищення ефективності використання оборотних коштів підприємства
- •РОЗДІЛ 9. ІНВЕСТИЦІЙНІ РЕСУРСИ ПІДПРИЄМСТВА
- •9.2. Джерела фінансування інвестицій
- •9.3. Інвестиційний цикл, його складові елементи
- •9.6. Методи і способи оцінки ефективності інвестиційних проектів
- •9.7. Поняття ризику при здійсненні інвестиційної діяльності підприємством
- •9.8. Методи оцінки ризикованості інвестиційних проектів, їх переваги та недоліки
- •9.9. Особливості управління системою ризиків на підприємстві
- •РОЗДІЛ 10. ІННОВАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ НА ПІДПРИЄМСТВІ
- •10.2. Види і напрямки інноваційної діяльності
- •10.3. Інноваційні цикли і показники дифузії новацій на підприємстві
- •10.5. Інноваційний проект: поняття, етапи здійснення, оцінка ефективності з урахуванням ступеня ризику
- •10.6. Напрямки підвищення ефективності здійснення інноваційної діяльності на підприємстві
- •10.7. Особливості державного регулювання інноваційної діяльності
- •РОЗДІЛ 11. ВИТРАТИ І ЦІНИ НА ПРОДУКЦІЮ
- •11.4. Методи калькуляції собівартості продукції на підприємстві
- •11.6. Показники оцінки витратності виробництва
- •11.7. Поняття цін, їх види та функції
- •11.9. Вибір стратегії ціноутворення на підприємстві
- •РОЗДІЛ 12. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА
- •12.1. Основні положення теорії організації виробництва
- •12.2. Виробничий процес і принципи його організації
- •12.4. Виробничий цикл і його структура
- •12.5. Методи розрахунку виробничого циклу
- •12.6. Організація потокового виробництва
- •12.7. Організація автоматизованого виробництва
- •12.8. Гнучке інтегроване виробництво
- •РОЗДІЛ 13. РЕЗУЛЬТАТИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ТА ОЦІНКА ЙОГО ЕФЕКТИВНОСТІ
- •13.1. Виробнича програма підприємства і показники оцінки обсягу продукції
- •13.3. Поняття конкурентоспроможності продукції і методи її оцінки
- •13.7. Напрямки підвищення ефективності діяльності підприємств в ринковому середовищі
- •РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
РОЗДІЛ 12. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА
Перелік питань для розгляду і засвоєння:
12.1.Основні положення теорії організації виробницт-
ва.
12.2.Виробничий процес і принципи його організації.
12.3.Типи виробництва та їх техніко-економічна характеристика.
12.4.Виробничий цикл і його структура.
12.5.Методи розрахунку виробничого циклу.
12.6.Організація потокового виробництва.
12.7.Організація автоматизованого виробництва.
12.8.Гнучке інтегроване виробництво.
Змоменту виникнення праці як свідомої діяльності людини з метою створення мате-
12.1. Основні положення теорії організації виробництва
ріальних і духовних благ накопичився значний досвід організації виробничого процесу. Аналіз цього досвіду дав можливість узагальнити надбання суспільної практики і на цій основі сформулювати ряд наукових положень, дати наукове пояснення, встановити закономірності розвитку явищ у сфері організації виробництва.
Теорія організації виробництва пов'язана з розвитком продуктивних сил і виробничих відносин. На основі узагальнень набутого досвіду і діалектики розвитку виробництва формулюються закони, які відкривають перспективи розвитку виробничих відносин на підприємстві.
Загальна теорія організації виробництва ґрунтується на таких положеннях:
1.Будь-який виробничий процес є функціонуючою сукупністю фізичних дій людини, засобів праці, предметів праці і власне трудових процесів з метою виготовлення заданого продукту для задоволення певних потреб.
2.Основні елементи праці знаходяться у взаємозв'язку між собою та з технологічним змістом процесу.
3.Зазначені елементи праці знаходяться між собою у певному якісному співвідношенні, тобто вони повинні відповідати заданому кінцевому результату, отримуваному в процесі виробництва.
4.Засоби праці, предмети праці і виконавці повинні знаходитися у визначеному кількісному співвідношенні, обумовленому обсягом виробництва і часовими обмеженнями.
5.У виробничому процесі сукупність елементів праці повинна знаходитися не тільки в певному якісному і кількісному, але й у просторовому співвідношенні, тобто кожний елемент праці, трудового процесу та їх сукупність повинні займати певний простір, мінімально необхідний для їх нормального функціонування.
6.Виробничий процес відбувається не тільки в просторі, але і в часі. Кожна стадія, операція або їх сукупність має здійснюватися у чітко визначений період часу. Отже, здійснення трудового процесу та його елементів повинно відбуватися у певному часовому співвідношенні.
413
Розглянуті співвідношення обумовлені технологічним змістом виробництва.
Закономірності суспільного виробництва:
1)кооперація виконавців, тобто трудовий контакт, що викликає своєрідне змагання, яке збільшує індивідуальну продуктивність окремих осіб;
2)концентрація знарядь виробництва і праці;
3)якісний розподіл процесів виробництва на складові частини в залежності від його характеру;
4)пропорційність між його частинами виробничого процесу;
5)ритмічність виробничого процесу;
6)паралельність здійснення окремих процесів;
7)безперервність процесу виробництва.
12.2. Виробничий процес і принципи його організації
Промислове виробництво – це склад-
ний процес перетворення сировини, матеріалів, напівфабрикатів, інших предметів праці на готову продукцію, що задовольняє вибагливі потреби окремих споживачів і ринку в цілому.
Виробничий процес – процес, в якому люди, знаходячись в певних виробничих відносинах і використовуючи знаряддя і предмети праці, створюють необхідні суспільству товари (роботи, послуги) виробничого і особистого споживання.
Вцілому виробничі процеси поділяються на взаємопов'язані основні, допоміжні та обслуговуючі процеси.
Основні процеси – це технологічні процеси, в результаті яких відбуваються зміни геометричних форм, розмірів і фізико-хімічних властивостей продукції.
Допоміжні процеси – це процеси, що забезпечують безперебійне протікання основних процесів (виготовлення та ремонт інструментів; ремонт устаткування; забезпечення виробництва електроенергією, теплом, парою, водою, стислим повітрям тощо).
Обслуговуючі процеси – це процеси, пов'язані з обслуговуванням основних і допоміжних процесів, які забезпечують їх нормальний перебіг. До них відносять збереження продукції, складські операції, внутрішньозаводське транспортування, технічний контроль тощо.
Вумовах автоматизованого, автоматичного і гнучкого інтегрованого виробництв допоміжні й обслуговуючі процеси в певній мірі поєднуються з основними і стають невід'ємною частиною процесів виробництва продукції.
Структура виробничих процесів представлена на рис. 12.1.
Будь-який виробничий процес ґрунтується на складових технологічних процесів. Технологічні процеси, у свою чергу, поділяються на фази.
Фаза – комплекс робіт, виконання яких характеризує завершення певної частини технологічного процесу і пов'язане з переходом предмета праці з одного якісного стану в інший. Наприклад, у машинобудуванні і приладобудуванні технологічні процеси в основному поділяються на три фази:
-заготівельна;
-обробна;
-складальна.
Фазна структура технологічних процесів представлена на рис. 12.2. Технологічний процес складається з послідовно виконуваних над визначеним
предметом праці технологічних дій – операцій. Під операцією слід розуміти частину технологічного процесу, здійснювану на одному робочому місці, яка полягає у виконанні спеціальних дій над кожним предметом праці чи групою оброблюваних предметів.
414
ВИРОБНИЧИЙ ПРОЦЕС
ОБСЛУГОВУЮЧИЙ |
ДОПОМІЖНИЙ |
ОСНОВНИЙ |
ПРОЦЕС |
ПРОЦЕС |
ВИРОБНИЧИЙ ПРОЦЕС |
Заготівельна |
|
Обробна |
|
Складальна |
стадія |
|
стадія |
|
стадія |
|
|
|
|
|
ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ
ТЕХНОЛОГІЧНІ ОПЕРАЦІЇ
Рис. 12.1. Структура виробничого процесу
ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПРОЦЕС
|
Заготівельна фаза |
|
Обробна фаза |
|
Складальна фаза |
|
Процеси отримання за- |
|
Процеси перетворення |
|
Процеси: |
- |
готівель методами: |
|
заготівель на деталі: |
- |
збірки складальних оди- |
лиття; |
- |
механічна обробка; |
|
ниць і виробів з гото- |
|
- |
штампування; |
- |
штампування; |
|
вих деталей та ком- |
- |
пресування; |
- |
термообробка; |
|
плектуючих виробів; |
- |
висадки; |
- |
хімічна обробка; |
- |
регулюючо- |
- |
прирізки металу; |
- |
хіміко-термічна оброб- |
|
налагоджувальні; |
- |
розкроювання листо- |
|
ка; |
- |
випробувальні тощо. |
|
вого і рулонного ма- |
- |
плазмова обробка; |
|
|
|
теріалів тощо. |
- |
покриття; |
|
|
|
|
- |
зварювання тощо. |
|
|
Рис. 12.2. Фазна структура технологічних процесів
Операції, що не ведуть до зміни геометричних форм, розмірів, фізико-хімічних властивостей предметів праці, не відносяться до технологічних операцій (транспортні, завантажувально-розвантажувальні, контрольні, випробувальні, комплектувальні).
Залежно від застосовуваних засобів праці розрізняють такі операції:
-ручні, виконувані працівниками власноруч без застосування машин, механізмів і механізованого інструмента;
-машинно-ручні, виконувані за допомогою машин чи ручного інструмента під наглядом працівника;
-машинні, виконувані на верстатах, установках, агрегатах при обмеженій участі робітника;
-автоматизовані, виконувані на автоматичному устаткуванні чи автоматичних
лініях.
415
Основні принципи організації виробничого процесу
Принципи – це вихідні положення, на основі яких здійснюється побудова, функціонування і розвиток виробничого процесу. Дотримання принципів організації виробничого процесу є однією з основних умов ефективної діяльності підприємства.
Основні принципи організації виробничого процесу наведений в табл. 12.1.
Таблиця 12.1
Основні принципи організації виробничого процесу
Принципи |
Зміст принципів |
|
1. Принцип |
Пропорційна продуктивність в одиницю часу усіх виробни- |
|
чих підрозділів підприємства (цехів, дільниць) і окремих |
||
пропорційності |
||
робочих місць |
||
|
||
2. Принцип |
Поділ виробничого процесу виготовлення однойменних |
|
виробів між окремими підрозділами підприємства (напри- |
||
диференціації |
клад, створення виробничих дільниць чи цехів за техноло- |
|
|
гічною чи предметною ознакою) |
|
3. Принцип |
Об'єднання усіх чи частини різнохарактерних процесів з |
|
виготовлення певного виду виробів в межах однієї дільни- |
||
комбінування |
||
ці, цеху, виробництва |
||
|
||
4. Принцип |
Зосередження виконання визначених виробничих опера- |
|
цій з виготовлення технологічно однорідної продукції чи |
||
концентрації |
виконання функціонально однорідних робіт на окремих ді- |
|
|
льницях, робочих місцях, в цехах |
|
5. Принцип |
Форма поділу праці на підприємстві, в цеху, яка полягає в |
|
закріпленні за кожним підрозділом підприємства виконан- |
||
спеціалізації |
||
ня обмеженої номенклатури робіт, операцій чи виробів |
||
|
||
|
Протилежний принципу спеціалізації, який передбачає, що |
|
6. Принцип |
на кожному робочому місці (у виробничому підрозділі) ви- |
|
універсалізації |
готовляються вироби і деталі різного асортименту чи ви- |
|
|
конуються різні виробничі операції |
|
7. Принцип |
Розробка, встановлення і застосування однакових умов |
|
стандартизації |
протікання виробничого процесу |
|
8. Принцип |
Одночасне виконання окремих технологічних процесів чи |
|
операцій, що призводить до істотного скорочення вироб- |
||
паралельності |
ничого циклу виготовлення виробів і, як наслідок, до ско- |
|
|
рочення потреби в оборотних коштах |
|
|
Вимога прямолінійного руху предметів праці в ході техно- |
|
9. Принцип |
логічного процесу, тобто забезпечення найкоротшого |
|
прямоточності |
шляху проходження виробом усіх фаз виробничого проце- |
|
|
су без перебоїв у його русі |
|
10. Принцип |
Зведення до мінімуму різних перерв у процесі виробницт- |
|
безперервності |
ва конкретного виробу |
|
11. Принцип ритмічності |
Рівномірний випуск продукції у рівні проміжки часу |
|
12. Принцип |
Максимально можливе й економічно доцільне звільнення |
|
робітника від витрат ручної праці на основі застосування |
||
автоматичності |
||
автоматичного устаткування |
||
|
||
13. Принцип відповідності |
Формування виробничої структури підприємства з ураху- |
|
форм виробничого про- |
ванням особливостей виробництва та умов протікання те- |
|
цесу його техніко- |
хнологічних процесів, що є передумовою отримання най- |
|
економічному змісту |
кращих економічних показників |
416
Ще однією умовою ефективного протікання виробничих процесів є гнучкість їх організації, яка полягає у спроможності швидко пристосовуватися до змін зовнішнього середовища.
Економічна ефективність раціональної організації виробничого процесу виражається в скороченні тривалості виробничого циклу виробів, у зниженні витрат на виробництво продукції, поліпшенні використання основних виробничих фондів і збільшенні оборотності обігових коштів.
|
Під типом виробництва слід розумі- |
|
ти сукупність його організаційних, технічних |
12.3. Типи виробни- |
та економічних особливостей, тобто компле- |
ксну характеристику організації і технічного |
|
цтва та їх техніко- |
рівня підприємства, обумовлену ступенем |
економічна харак- |
його спеціалізації, складністю та стійкістю |
теристика |
товарної номенклатури, розмірами і повто- |
|
рюваністю випуску виробів, а також масшта- |
|
бами виробництва. |
|
На вибір типу виробництва впливають |
|
такі фактори: |
-номенклатура виробів, що випускаються;
-обсяг випуску продукції;
-ступінь сталості товарної номенклатури підприємства;
-характер завантаження робочих місць.
Залежно від рівня концентрації і спеціалізації розрізняють три типи виробництва:
-одиничне;
-серійне;
-масове.
Тип виробництва на підприємстві визначається типом виробництва провідного цеху, а тип виробництва цеху – характеристикою дільниці, де виконуються найвідповідальніші операції і зосереджена основна частина виробничих фондів. Віднесення підприємства до того чи іншого типу виробництва носить умовний характер, оскільки на підприємстві і навіть в окремих цехах може мати місце сполучення різних типів виробництва.
Одиничне виробництво характеризується широкою номенклатурою виготовлених виробів, малим обсягом їх випуску, виконанням на кожному робочому місці різнорідних операцій.
У серійному виробництві виготовляється обмежена номенклатура виробів невеликими партіями. За одним робочим місцем, як правило, закріплено виконання кількох операцій.
Масове виробництво характеризується вузькою номенклатурою і великим обсягом випуску виробів, безперервно виготовлюваних протягом тривалого часу на вузькоспеціалізованих робочих місцях.
Тип виробництва впливає на особливості його організації, на економічні показники функціонування підприємства, на структуру собівартості виготовлюваної продукції, на рівень оснащеності виробництва тощо.
Порівняння типів виробництв за різними характеристиками наведене в табл. 12.2. Ефективність і техніко-економічні показники виробничого процесу залежать від його організації в часі. Одним з таких показників є тривалість виробничого циклу, від якої залежить обсяг незавершеного виробництва та напівфабрикатів, вартість яких входить до обігових коштів. В той же час тривалість виробничого циклу впливає на оборотність обігових коштів: чим коротший цикл, тим менше потрібно оборотних коштів.
417