Тестидо семінарського заняття 3

Тест 1.

Скільки етапів розвитку виділяють в сучасній інноваційній теорії:

1. два;

2. три;

3. п’ять;

4. шість.

Тест 2.

Назвіть представників класичної теорії інновацій:

1. А. Сміт, К. Маркс, Й. Шумпетер;

2. Й. Шумпетер, В. Зомбарт, В. Мічерліх;

3. М. Кондратьєв, Й. Шумпетер;

4. усі відповіді правильні.

Тест 3.

Визначте автора теорії «довгих хвиль»:

1. Й. Шумпетер;

2. М. Кондратьєв;

3. С. Кузнець;

4. Р. Солоу.

Тест 4.

Визначте автора теорії «ділових циклів»:

1. М. Кондратьєв;

2. К. Маркс;

3. В. Зомбарт;

4. Й. Шумпетер.

Тест 5.

Визначте п’ять основних комбінацій факторів виробництва, виді­лених Й. Шумпетером:

1. виготовлення нового продукту;

2. впровадження нового методу виробництва;

3. освоєння нового ринку збуту;

4. отримання нового джерела сировини;

5. реорганізація підприємства.

Тест 6.

Що Й. Шумпетер вважав вирішальним критерієм при визначенні інновацій:

1. кількість;

2. новизну;

3. якість;

4. жодна з відповідей не є правильною.

Тест 7.

Коли й ким вперше був застосований термін «інновація»:

1. у 1550 р. Р. Солоу;

2. у 1957 р. С.Кузнецем;

3. у 1930 р. Й. Шумпетером;

4. жодна з відповідей не є правильною.

Тест 8.

Хто вперше досліджував проблему кризових явищ в економіці:

1. М. Кондратьєв;

2. Й. Шумпетер;

3. Р. Солоу;

4. М. Туган-Барановський.

Тест 9.

Кому належить ідея ефективної конкуренції:

1. Р. Солоу;

2. Й. Шумпетеру;

3. М. Туган-Барановському;

4. жодна з відповідей не є правильною.

Тест 10.

Назвіть представників «неокласичної теорії» (постшумпетерської):

1. А. Сміт, Р. Аркрайт, К. Маркс;

2. М. Туган-Барановський, М. Кондратьєв;

3. С. Кузнець, Г. Менш;

4. усі відповіді правильні.

Тест 11.

Хто є автором теорії «прискорення або інноваційного підприєм­ництва»:

1. М. Портер;

2. Г. Менш;

3. П. Друкер;

4. С. Кузнець.

Тест 12.

Назвіть представників соціально-психологічної теорії:

1. Вітте, Денісон, Барнет;

2. П. Друкер;

3. Й. Шумпетер;

4. М. Кондратьєв.

Тест 13.

Дайте визначення поняття «технологічний уклад»:

1. це порядок організації будь-чого, що встановлюється;

2. це єдиний технічний рівень складових його виробництва, що по­в’язані вертикальними та горизонтальними потоками якісно однорід­них ресурсів, основою яких є кваліфікована робоча сила та загальний науково-технічний потенціал;

3. це довгі хвилі М. Кондратьева;

4. усі відповіді правильні.

Тема 3. Інноваційна діяльність як об’єкт інноваційного менеджменту

При вивченні теми слід звернути увагу на те, що в світі поширені два підходи до поняття «інновація»: статичний та динамічний. Остан­ній пов’язаний з поняттям інноваційного процесу (процесу перетво­рення наукового знання в інновацію), який слід уявити як поступовий ланцюг подій, коли інновація визріває від ідеї до конкретного продук­ту, технології або послуги та розповсюджується у практичному вико­ристанні. Виділяють наступні етапи інноваційного процесу: фунда­ментальні дослідження, прикладні дослідження, дослідно-конструк­торські і експериментальні розробки, виробництво та комерціалізацію (рис. 3.1).

Умовні значення:

1 етап – науково-дослідні розробки фундаментальні;

2 етап – науково-дослідні розробки прикладні;

3 етап – дослідно-конструкторські розробки;

4 етап – виробництво;

5 етап – комерціалізація.

Рис. 3.1. Етапи інноваційного процесу

Важливим є те, що поняття інноваційного процесу часто ототож­нюють з поняттям інноваційного циклу, що передбачає наявність зво­ротного зв’язку між споживачем нового товару та науковою сферою (рис. 3.2–3.4). Разом з тим слід зазначити, що інноваційний процес за еволюційним перетворенням наукового знання в нові види продукції, технологій та послуг є складовою інноваційної діяльності, для ефек­тивного управління якою доцільно використовувати інтегровану кла­сифікацію інновацій та інноваційних процесів (рис. 3.5).

Рис. 3.2. Сутність і складові інноваційної діяльності підприємства

Рис. 3.3. Взаємозв’язок розвитку інновацій, техніки та науки

Рис. 3.4. Напрями інноваційної діяльності підприємства

Рис. 3.5. Класифікація інновацій

Слід звернути увагу на те, що виділяють наступні класифікаційні ознаки інновацій: за змістом; у залежності від технологічних пара­мет­рів; за місцем на підприємстві; за масштабом новизни; за іннова­цій­ним потенціалом; за сферою застосування; за формою новизни; за причиною виникнення; за частотою використання; за етапами життє­вого циклу; за організацією інноваційного процесу та за видом отри­маного ефекту.

Ключові слова:інноваційний процес, статичний та динамічний підходи, інноваційний цикл, напрями інноваційної діяльності.