Тема 10. Соціально-психологічні аспекти інноваційного менеджменту

При вивченні теми слід звернути увагу на те, що вміння розкривати інтелектуальний потенціал людей – це вищий показник управлінської майстерності. Саме тому тема «Соціально-психологічні аспекти інно­ваційного менеджменту» надзвичайно актуальна. В межах зазначеної тематики мотивація виконує завдання стимулювання співробітників до якісного виконання делегованих завдань в рамках прийнятих ними повноважень. Важливим є те, що делегування встановлює адміністра­тивні відносини між учасниками інноваційного процесу, а мотивація доповнює їх соціологічними аспектами, створюючи стимули або пе­решкоди для продуктивної праці колективу або окремого співробіт­ника (рис. 10.1–10.2; 10.4).

Рис. 10.1. Принципи делегування в інноваційному менеджменті

Рис. 10.2. Види делегування в інноваційному менеджменті

Рис. 10.4. Сутність та процес делегування в інноваційному менеджменті

Рекомендується зауважити на те, що, згідно з класифікацією В. Ядова, виділяють три групи вчених за типами мотивації: 1) вчені класичного типу – ентузіасти; 2) група професійних і компетентних вчених, що поєднують наукову творчість з заслуженими матеріаль­ними благами; 3) наукове суспільство ініціативних і прагматичних вчених (рис. 10.3).

Рис. 10.3. Система мотивації в інноваційному менеджменті

Центральним моментом даної теми є застосування в практиці управління нововведеннями концепцій змістовних та процесуальних теорій мотивації.

Залежно від способу заохочення розрізняють матеріальну, трудову і статусну систему мотивації.

Мотиваційна політика інноваційного підприємства повинна форму­ватися на основі інтеграції всіх можливих способів винагородження робітників, а також поєднання індивідуальних і колективних форм стимулювання. З метою реалізації ефективної мотиваційної політики на інноваційному підприємстві варто враховувати соціально-психо­ло­гічний клімат, який в значному ступені залежить від стилю керів­ництва: авторитарного і колективного, формального і неформального; керівництва, що орієнтоване на завдання та співробітників (рис. 10.5).

Рис. 10.5. Стилі керівництва нововведеннями

Ключові слова:адміністрування, мотивація, стиль керівництва, мотиваційна політика, соціально-психологічний клімат.

Семінарське заняття 13

Питання для обговорення

1. Процес мотивації в інноваційному менеджменті.

2. Сутність та завдання делегування в управлінні нововведеннями.

3. Стиль керівництва інноваціями.

Питання для самостійного вивчення

1. Вимоги щодо рівня професійної підготовки і кваліфікації кадрів в період переходу України на інноваційну модель економічного зростання.

2. Стратегія кваліфікаційної підготовки керівних кадрів.

Завдання 1.Підготуйте аналітичну доповідь за однією з тем, наведених нижче.

1. Проблеми ринкової трансформації освіти та професійної підго­товки.

2. Методика підготовки і проведення інноваційного тренінгу.

Завдання 2.Дайте відповіді на тести.

Завдання 3.Розв’яжіть проблемну ситуацію.

Вам як інноваційному менеджеру рентабельної корпорації необ­хід­но сформувати оптимальну мотиваційну політику для творчої групи вчених.у відділі НДДКР. Обґрунтуйте свої дії та основні принципи її формування з урахуванням класифікації чисельності вчених В. Ядова (за типами мотивації).

Література: 14, с. 141–162; 42, с. 66–74; 51, с. 266–328.

Тести

Тест 1.

Визначте спеціальні обособлені соціально-психологічні функції інноваційного менеджменту:

1. організація;

2. контроль;

3. делегування;

4. мотивація.

Тест 2.

Яка функція відтворює можливість застосування вертикальних зв’язків в організації:

1. делегування;

2. повноваження;

3. відповідальність;

4. жодна відповідь не є правильною.

Тест 3.

Визначте складові, на яких базуються всі структури управління і форми керівництва:

1. розподілення обов’язків;

2. закріплення відповідальності учасників інноваційних процесів;

3. встановлення меж їх компетенції;

4. жодна відповідь не є правильною;

Тест 4.

Назвіть поняття, з яким пов’язана спеціальна соціально-психо­ло­гічна функція інноваційного менеджменту делегування, що в сукупності визначають межові умови діяльності кожного з учасників інноваційного процесу

1. завдання;

2. компетенція;

3. відповідальність;

4. стратегія;

5. жодна відповідь не є правильною.

Тест 5.

Визначте, якому терміну: «завдання», «компетенція», «відповідаль­ність» підходить певне визначення:

1. формують кінцеві або проміжні результати діяльності учасника або керівника підрозділу;

2. означає обмежене право співробітника або підрозділу вико­ристовувати засоби і ресурси підприємства для виконання встанов­лених завдань;

3. означає зобов’язання особи або підрозділу за виконання вста­новлених завдань в межах наданих повноважень, тобто прав і ре­сур­сів;

4. жодна відповідь не є правильною.

Тест 6.

З’ясуйте принципи, яких слід дотримуватися при здійсненні функ­ції делегування, що гармонізують соціально-психологічний клімат у колективі:

1. єдиноначальства;

2. відповідальності;

3. координації;

4. достатності;

5. мотивації;

6. усі відповіді правильні.

Тест 7.

Назвіть можливі види делегування при здійсненні соціально-психологічної функції:

1. за змістом – продуктові і технологічні;

2. за предметом – завдання і повноваження;

3. за формами;

4. усі відповіді правильні.

Тест 8.

Визначте послідовність етапів процесу делегування:

1. формування альтернатив рішень;

2. постановку завдання делегування;

3. вибір варіанту рішення;

4. розрахунок рентабельності.

Тест 9.

З’ясуйте, що додає мотивація, якщо делегування встановлює адмі­ністративні відносини між учасниками інноваційного процесу:

1. акцентує увагу на соціальному факторі;

2. доповнює їх психологічними аспектами;

3. сприяє вирішенню організаційних завдань;

4. жодна відповідь не є правильною.

Тест 10.

Виберіть вірну формулу менеджменту за точкою зору професора школи бізнесу Гертменіана з Каліфорнії:

1. мотивація + організація + контроль = менеджмент;

2. мотивація + адміністрування + контроль = менеджмент;

3. адміністрування + мотивація + «не заважай кваліфікованим фахівцям працювати своїми вказівками» = менеджмент;

4. жодна відповідь не є правильною.

Тест 11.

Визначте групи вчених за класифікацією видатного економіста В. Ядова:

1. вчені класичного типу – ентузіасти, для яких процес пізнання являє собою спосіб їх самореалізації;

2. вчені, які поєднують наукову творчість із заслуженими мате­ріальними благами;

3. група прагматичних вчених, яких непокоїть високий статус в офіційній структурі;

4. вчені-флегматики, які ставляться до наукової роботи з неохо­тою, але прагнуть до великих заробітків.

Тест 12.

Назвіть основні концепції мотивації в інноваційному менеджменті:

1. змістовну;

2. процесуальну;

3. змішану;

4. усі відповіді правильні.

Тест 13.

Визначте існуючі системи мотивації в залежності від способу заохочення:

1. матеріальна;

2. трудова;

3. статусна;

4. адміністративна.

Тест 14.

Визначте відповідні стилі керівництва за класифікаційною озна­кою, цільовою орієнтацією, ступенем участі та формою організації керівництва:

1. авторитарний і демократичний;

2. керівництво, орієнтоване на завдання;

3. керівництво, орієнтоване на співробітництво;

4. формальний і неформальний;

5. легальний і нелегальний.