Вітряна віспа (Varicella) (в01)

Клінічні форми:

• набута: типова, атипова (рудиментарна, геморагічна, бульозна, міліарна, гангренозна, генералізована або вісцеральна);

• природжена.

Ступінь тяжкості (для типової): легкий, середньої тяжкості, тяжкий.

Ускладнення: без ускладнень (В01.9), з ускладненнями (В01.8) – з боку шкіри (нагноєння, абсцеси), енцефаліт, міокардит, кератит, артрит, гепатит, нефрит, сепсис та ін.

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ (специфічні методи дослідження)

Збудник - вірус Varicella-Zoster, родина Herpesviridae.

1 Вірусологічне дослідження: виділення вірусу на культурах клітин (фібробласти шкірно-м`язової тканини та епітеліальні клітини ембріона людини) при інфікуванні білих мишей або рогівки кроля.

2 Цитологічне дослідження: виявлення внутрішньоядерних включень вірусу.

3 Серологічне дослідження: РІФ (виявлення тілець Арагао), РЗК (обов’язково метод парних сироваток з 4-кратним збільшенням титру), РФА в люмінесцентному мікроскопі, РНГА, ІФА, ПЛР.

4 Мікроскопія фарбованого за Романовським вмісту пухирців або пустул.

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1 Вітряна віспа (ІФА+), типова форма, середньої тяжкості.

2 Вітряна віспа (ІФА+), атипова (геморагічна) форма, тяжкого ступеня. Енцефаліт.

3 Вітряна віспа (РЗК 1:40 - 1:160), атипова, рудиментарна форма.

Альтернативна класифікація

(В.Н. Верцнер, 1963)

Клінічні форми:

• типові: легка, середньотяжка, тяжка.

Перебіг: без ускладнень, з ускладненнями;

• атипові: рудиментарна; з агравованими симптомами (з початковим токсикозом, з токсикозом у момент масових висипань); тяжка (показники тяжкості): ураження внутрішніх органів, геморагічні прояви; гангренозні форми.

Волинська гарячка (п’ятиденна, окопна, молдавська гарячка)

(Febris wolhynica) (А77.8)

Клінічна форма: класична, тифоподібна, стерта (рудиментарна) – з висипкою, без висипки.

Ступінь тяжкості: легкий, середньої тяжкості, тяжкий.

Ускладнення: пневмонія, гнійний паротит, кровотеча, пролежні.

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ (специфічні та параклінічні методи дослідження)

Збудник - Bartonella quintana .

1 Серологічні дослідження: РЗК (титр 1:32 - 1:64-320), РНГА, ІФА, РА, РПГА, РМА, ELISE, ПЛР.

2 Мікроскопія мазків крові та біоптатів, фарбованих сріблом, при збільшенні в 1000 разів.

3 Бактеріологічне дослідження: посів на кров’яний агар, середовище Ногуші, КЖМ методом обертальних пробірок.

4 Клінічний аналіз крові: нейтрофільний лейкоцитоз (10-30*10⁶ /л), помірно підвищена ШОЕ (15-30 мм/год).

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1 Волинська гарячка, класична форма, середньої тяжкості.

2 Волинська гарячка, тифоподібна форма, тяжкий ступінь. Гнійний паротит.

Гарячка західного нілу (Encephalitis Nili occidentalis) (a92.3)

Клінічні форми: менінгеальна, енцефалітна, абдомінальна, з ураженням периферичної нервової системи.

Ступінь тяжкості: легкий, середньої тяжкості, тяжкий.

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ (специфічні методи дослідження)

Збудник – флавівірус групи В, родини Тогавірусів.

1 Серологічні дослідження: РГГА, РЗК, РН – метод парних сироваток, збільшення титру в 4 рази, ІФА, ПЛР.

2 Дослідження ліквору: лімфоцитарний плеоцитоз (100-200).

3 Вірусологічне дослідження: виділення вірусу на культурі клітин або при внутрішньомозковому зараженні мишей-сосунків кров’ю хворого.

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1 Гарячка Західного Нілу, менінгеальна форма, тяжкий ступінь.

2 Гарячка Західного Нілу з ураженням периферичної нервової системи, легкий ступінь.