Північноазіатський кліщовий рикетсіоз

(Ixоdo-riсketsiosis asiatica) (А 79.8)

Клінічні форми:

• типові (первинний афект, екзантема везикульозна)

- легкого, середньотяжкого, тяжкого ступеня;

• атипова (без висипки, з ураженням внутрішніх органів).

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ (специфічні та параклінічні методи дослідження)

Збудник - Rickettsia aсari.

1 Серологічне дослідження: РЗК зі специфічним антигеном (діагностичний титр 1:10 - 1:80), РНІФ. РА з діагностикумами з Rickettsia acari (діагностичний титр 1 :10 – 1:20, обов’язковим є урахування наростання титру в динаміці до 1:60 – 1:80 і більше). Більш специфічна непряма РФА. ІФА, ПЛР.

2 Біологічний метод: зараження кров’ю хворого внутрішньоочеревинно самців морських свинок (розвивається скротальний феномен).

3 Загальний аналіз крові - лейкопенія, тромбоцитопенія, анеозинофілія, у формулі крові лімфомоноцитоз. ШОЕ помірно збільшена.

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1 Північноазіатський кліщовий рикетсіоз, типова (первинний афект) форма, легкий перебіг.

2 Північноазіатський кліщовий рикетсіоз, атипова (без висипки) форма.

Пневмохламідіоз (Pneumochlamidiosis) (j16.0)

I Клінічні форми:

а) латентна (первинна, вторинна);

б) маніфестна:

- гострий перебіг (ринофарингіт, ринофаринготрахеїт, ринофаринготрахеобронхіт, пневмонія);

- хронічний перебіг (бронхіт з астматичним компонентом, бронхіальна астма, ендокардит).

II Ступінь тяжкості: легкий, середньої тяжкості, тяжкий.

III Ускладнення:

а) без ускладнень;

б) з ускладненнями (пневмосклероз, бронхіальна астма, хронічна дихальна недостатність, емфізема легень).

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ (специфічні та параклінічні методи дослідження)

Збудник – Chlamidia pneumonia.

1 Виявлення хламідій у змиві з ротоглотки, мокротинні шляхом зараження курячих ембріонів, культур клітин, білих мишей внутрішньоочеревинно.

2 Серологічне дослідження: РЗК (дослідження парних сироваток, обов’язкове збільшення титру антитіл у 4 рази і більше); ІФА, РНІФ, РГГА, РІА; ПЛР (виявлення ДНК збудника).

3 Клінічний аналіз крові: лейкопенія, лімфоцитоз, моноцитоз, збільшена ШОЕ.

4 Клінічний аналіз мокротиння: велика кількість лейкоцитів, еозинофіли, альвеолярні макрофаги.

ПРИКЛАД ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1 Пневмохламідіоз, латентна форма, середньої тяжкості.

2 Гострий пневмохламідіоз (РЗК 1:16-1:64), ринофаринготрахеобронхіт, тяжкого ступеня.

3 Хронічний пневмохламідіоз, ендокардит. ДН II ст. Емфізема легень.

Пневмоцистоз (Pneumocystosis) (в59)

Пневмоцистоз у дітей з несприятливим преморбідним фоном (недоношені, хворі на рахіт, гіпотрофію, ураження ЦНС).

За клінічними проявами: гострий ларингіт, обструктивний бронхіт, бронхіоліт, пневмонія.

Пневмоцистоз дорослих із наявністю імунодефіциту (СНІД, злоякісні пухлини, імуносупресивна терапія, гемобластози та ін.).

Пневмоцистна пневмонія типу інтерстиціальної (В20.6).

Перебіг: підгострий, хронічний, латентний.

Ускладнення: дихальна недостатність (І-ІІІ ступеня), абсцеси, легеневі кісти, пневмоторакс, ексудативний плеврит.

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ (специфічні та параклінічні методи дослідження)

Збудник - Pneumocystis carinii.

1 Мікроскопія харкотиння (у 15 % позитивний результат).

2 Гістологічне дослідження рідини бронхоальвеолярного лаважу та трансбронхіальних біоптатів.

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1 Пневмоцистоз та тлі рахіту, бронхіоліт.

2 СНІД ІІІ клінічна група. Пневмоцистна пневмонія, хронічний перебіг. ДН ІІ ст. Розповсюджений кандидоз.

ПОЛІОМІЄЛІТ (Poliomyelitis) (А80)

Непаралітичні форми (А80.4): інапарантна, абортивна, менінгеальна.

Паралітичні форми (А80.1, А80.2 та А80.3 ): спінальна, понтинна, бульбарна, змішана (понтоспінальна та ін.), гострий паралітичний поліомієліт, асоційований із вакциною (А80.0).

Ступінь тяжкості: легкий, середньої тяжкості, тяжкий.

Ускладнення: пневмонія, ателектази легень, інтерстиціальний міокардит; при бульбарній формі – іноді гостре розширення шлунка, тяжкі шлунково-кишкові розлади з кровотечею, виразками, перфорацією, ілеусом.

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ (специфічні та параклінічні методи дослідження)

Збудник - родина Picornaviridae, рід Enterovirus, Poliovirus hominis.

1 Ідентифікація вірусу в калі, в змивах з носоглотки та цереброспінальній рідині на культурах клітин, визначення цитопатичної дії вірусу.

2 Метод прямої імунофлуоресценції та електронної мікроскопії.

3 Серологічна діагностика: РН ЦПД, РЗК (парні сироватки та наростання титру не менше ніж у 4 рази). ІФА (виявлення IgM), ПЛР (виявлення РНК вірусу).

4 Цереброспінальна рідина: помірний лімфоцитарний цитоз, незначне підвищення білка, глюкоза в нормі.

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1 Поліомієліт (ІФА+): непаралітична (абортивна) форма, середньотяжкий перебіг.

2 Поліомієліт (ІФА+): паралітична (спінальна) форма, тяжкий перебіг.

3 Поліомієліт (РЗК 1:40 - 1:320): бульбарно-понтинна форма, тяжкий перебіг. Шлунково-кишкова кровотеча.