Альтернативна класифікація

(В.І. Покровський і співавт., 1978)

Гостра дизентерія (триває до 3 міс.):

• колітний варіант (легкий, середньої тяжкості, тяжкий);

• гастроентероколітний варіант (легкий, середньої тяжкості зі зневодненням І-ІІ ст., тяжкий зі зневодненням ІІІ-ІVст.).

• гастроентеритний варіант (легкий, середньої тяжкості зі зневодненням І-ІІ ст., тяжкий зі зневодненням ІІІ-ІVст.).

Перебіг: стертий, затяжний.

Хронічна дизентерія (триває понад 3 міс.).

Ступінь тяжкості: легкий, середньої тяжкості, тяжкий.

Перебіг: рецидивний, безперервний.

Бактеріоносійство: реконвалесцентне, гостре, хронічне.

За етіологією: S. dysenteriaе, S. flexneri, S. boydii, S. sonnei.

Японський (комариний) енцефаліт (Encephalitis (culicum) japonica) (а83.0)

Провідний синдром: судомний, бульбарний, коматозний, летаргічний, аментивно-гіперкінетичний, геміпаретичний.

Ступінь тяжкості: легкий, середньої тяжкості, тяжкий.

Ускладнення:

• без ускладнень;

• з ускладненнями (набряк мозку та його оболонок, інфекційно-токсичний шок, розлади дихання та ковтання при бульбарному синдромі, кома з порушенням життєвих функцій).

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ (специфічні та параклінічні методи дослідження)

Збудник – вірус роду Flavivirus (група В) родини Togaviridae.

1 Вірусологічні методи: виділення вірусу з крові, ліквору, головного мозку померлих у гострому періоді хвороби (до 10-ї доби) на культурах тканин із подальшою ідентифікацією вірусу за допомогою методу флуоресціюючих антитіл (МФА).

2 Серологічні методи: РЗК, РПГА, ІФА, РН у парних сироватках, взятих з інтервалом 2-3 тижні (зростання титру антитіл у 4 рази та більше).

3 Клінічний аналіз крові: лейкоцитоз (15 – 20*10⁹ в 1л), нейтрофільоз (75 – 85%), збільшення ШОЕ.

4 Цереброспінальна рідина: прозора, безбарвна, витікає під тиском, помірно збільшена кількість білка, лімфоцитоз (20 – 80 клітин в 1мкл).

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1 Японський енцефаліт, судомний синдром, середньої тяжкості.

2 Японський енцефаліт, бульбарний синдром, тяжкого ступеня з розладом дихання і ковтання.

3 Японський енцефаліт, коматозний синдром, тяжкого ступеня. Інфекційно-токсичний шок ІІ ст.

Ящур (Aphtae epizooticae) (в08.8)

Клінічні форми: шкірна, слизова, шкірно-слизова.

Перебіг: гострий, затяжний.

Ступінь тяжкості: стертий, легкий, середньої тяжкості, тяжкий.

Ускладнення: пневмонія, сепсис, міокардит та ін.

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ (специфічні методи дослідження)

Збудник - вірус ящуру родина Picornaviridae, рід Aphtovirus.

1 Вірусологічне: досліджують вміст афт та везикул, кров, кал.

2 Біологічне: на морських свинках, на місці введення через 20-48 год. з’являються афти.

3 Серологічне: РЗК, РГГА (метод парних сироваток), ІФА (IgM), ПЛР (РНК віруса).

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ

1 Ящур, шкірна форма: ураження правої кисті, гострий перебіг, середньої тяжкості.

2 Ящур, слизова форма (порожнини рота), затяжний перебіг, тяжкий ступінь.

3 Ящур, шкірно-слизова форма з ураженням обличчя та порожнини рота, гострий перебіг, тяжкий ступінь. Міокардит.