11. Розвиток промисловості в 1пол.19ст.

Одним з показників даного періоду був розвиток промисловості – збільшувалось число промислових підприємств і обсяг продукції,виникали нові галузі.Формувались нові нові класи,властиві для нового(капіталістичного) суспільства-пролетаріат і буржуазія.Промисл.переворот в Україні і в Росії розпочався в 30х рр. 19ст.,але мав свої особливості.ПП охопив спочатку харчову галузь.В Україні розвивалися такі галузі промисловості:харчова,винокурна,олійна,борошномельна,паперова,полотняна,скляна,цегельна,свічкова,миловарна,кам»яно-вугільна тощо.Україна давала 80% загальнорос.виробництва цукру.найбільш розвиненою галуззю текстильного виробництва біла суконна.В 1пол.19ст.в суконну промисловість проникає купецький капітал,створюються мануфактури,на яких використ.більш продуктивна наймана праця і машинна техніка.Серед галузей важкої промисловості відбувся повільно.У Донбасі були поширені селянські кам»яновугільні промисли,що перетворювались на капіталістичну мануфактуру.Кам»яновугільна промисловість виникла при розробці неглибоких шарів.Це були шахти.Продуктивність праці була низькою.А в Україні за кількістю видобутку Донбас вийшов на 2місце в Рос.імперії.Застосування машин і перехід до фабрик стимулювали попит на металеві вироби,що створювало умови для розвитку металообробної галузі і машинобудування в Україні.Розвивалось і с/г машинобудування.Однок до реформи машинобудівельні заводи не задовольняють потреби краю.Тому значна частина машин завозилась з-за кордону.Розвивався річковий та морський транспорт.Отже,до сер.19ст.були збудовані перші фабрики,засновані на застосуванні системи машин,праці найманих робітників. ПП супроводжувався формуванням нових верств населення – промисл.буржуазії.Зростала кількість купців.Продовжувалось формування укр.робітничого класу.Його осн.джерелом виступало селянство.З початком ПП,застосуванням парової техніки й збільшенням промислових підприємств потреба в робочій силі стала значною.Осн.маса заробітчан напрвлялась на Південь Україні.Тут формувались великі ринки робочої сили. ПП проходив повільно.Його гальмувала кріпосницька система.Повільно йшло нагромадження капіталу.Кріпосне право звужувало ринок робочої сили.Це звужувало внутр.ринок.Кризовий стан с/г гальмував надходження сировини для промисловості.

12. Ліквідація кріп.Устрою.Її наслідки

У сер.19ст.Рос.імперія,до складу якої входило 80%укр.земель,переживала кризу феод.-кріп.системи і появу прогресивних елементів капіталіст.укладу.В с/г визначилися гострі протиріччя.Кріпосне госп-тво,що грунтувалось на особистій залежності селян і примусовій праці,занепало.Посилювалась експлуатація селянина,його диференціація.Продовжували застос.застарілі методи господарювання.Але після ПП застосовується нова техніка,нові м-ди господарювання.Але було домінування феод.відносин та структур,які гальмують розвиток суспільства.Крім економ.потрею скасування кріпосного права були і соц.Тяжке положення кріпаків привело до того,що вся половина 19ст.пройшла в виступах селян проти поміщиків.Одна з причин реформи стала поразка Росії у Кримській війні 1853-1856рр.Шляхи реформи були два:поступове(надто болісне для маси виробників перетворення, або революційна ломка кріпосного права).Відміна кріпосного права була проведена реформістським шляхом. «Положення 19лютого 1861року про селян,що вийшли із кріпосної залежності»складалися з окр.законів,які роз»яснювали ті чи інші питання реформи.Основні з них:скасування особистої залежності селян від поміщиків;наділення селян землею і визначення за неї повинностей;викуп сел.наділів. Селяни одержували особисту свободу і право розпоряджатися власним майном.Вони перестали бути власністю поміщиків,одержали можливість купувати і продавати рухомість і нерухомість.Реформа запроваджувала нові органи управління а селі.Сел.громадське управління складалося з сільського сходу,на який збиралися селяни-господарі та староста.Але поряд з прогресивними моментами реформи зберігалась ціла низка положень,за якими селянство залишалось нижчим станом.Поміщик вважався опікуном сільської громади,розпоряджався вотчиною.Поміщики зберігали власність на всі землі,що їм належали до реформи.за користування поміщицькою землею селяни зобов»язані обробляти панщину або сплачувати оброк.Наділення землею було не добровільним,а обов»язковим.Протягом 9років після оголошення реформи селяни не мали права відмовлятися від земельного наділу.Грабіжницька суть реформи полягала у визначенні розмірів наділів,згідно з цим землі поділялись на 3 смуги:нечорноземні,чорноземну,степову.Для кожного було встановлено душовий земельний наділ. «Положення»передбачало 2форми повинностей-оброк і панщину.За садибу селяни сплачували тільки грошовий оброк,а за користування польовим наділом-оброк.Оброк не став орендною платою за користування землею, а зберіг характер феод.повинності.Із деякими особливостями запроваджувалась селянська реформа на Правоб.Україні.Тут реформа свідчитьпро те,що польський нац.визволний рух сприяв незначному збільшенню сел.землі.Земля,яку одержали селяни,не забезпечувала їхніх мінімальних потреб.Вони були обезземельні до реформи.Вся земля в Зах.і в Сх.Україні була поділена на сел.і поміщицьку.С/г в Зах.Україні поступово втягується в ринкові відносини.Тут посилюється товарність поміщицького госп-тва.Феод.відносини тут гальмували розвиток не тільки с/г,а й промислового вир-тва.Збереження феод.-кріп.пережитків на селі знаходило свій прояв в існуванні общини.Положення селянства внаслідок збереження поміщицького землеволодіння було тяжким.Безземелля,повне безправ»я – все це зумовило деградацію с/г.

13. Розвиток промисловості, транспорту, торгівлі в 60-90р.19ст. Важливу роль в промисловості відігравала соціальна диференціація села. Збільшувався попит на засоби ви­робництва, техніку, сільськогосподарські машини, що сти­мулювало розвиток промисловості. Вагомий внесок у розвиток промислового підприєм­ництва зробило купецтво. формувались нові соціальні верстви — промислова буржуазія і промислові робітники. Формувались нові соціальні верстви — промислова буржуазія і промислові робітники. Промисловий переворот на Україні починався в деяких галузях ще до скасування кріпосного права. розвитку промислового перевороту. У пореформений період він спостерігається в таких галузях, як вугільна, машинобудівна, залізнична, цукрова. зростає кіль­кість фабрик і заводів, а також число робітників, зайнятих у виробництві. На Україні будівництво великих металургійних заводів здійснювалось на основі акціонерних капіталів. Прискорено розвивається сільськогосподарське машинобудування. Суттєвих успіхів досягла борошномельна промисло­вість. Збільшувався видобуток солі. У легкій промисловості найбільші результати були досягнуті в сукняному і полотняному виробництві. Значні досягнення були в деревообробній промислово­сті. У найбільш розвинутих га­лузях виробництва — металургійній, вугільній, залізорудній, у сільськогосподарському машинобудуванні, цукро­вій та інших — були створені великі заводи і фабрики, де застосовувалися машини, нові технології, парові двигуни. На великих промислових підприємствах постійно збіль­шувалося число робітників. Розширення капіталістичних відносин, внутрішнього ринку, розвиток капіталістичної промисловості викли­кали потребу в створенні транспортної систе­ми. Виникала необхідність у залізнично­му будівництві. Будівництво залізниць стимулювало розвиток таких галузей виробництва, як металургійна, кам'яновугільна, вагонобудування тощо.У пореформений період підвищується значення вод­ного транспорту, що сприяє розширенню пароплавства.Річковий транспорт України склав 250 паро­плавів. Відкривалися нові порти, серед яких Маріуполь­ський порт.Розвивається морський транспорт. У пореформений період торгівля в Україні значно по­силюється. Позитивний вплив на розширення внутріш­нього ринку і збільшення товарообігу робили такі факто­ри як підйом промислового і сільськогосподарського ви­робництва, збільшення торгово-промислового, міського населення, зростання капіталів. Ярмаркова торгівля в цей період удосконалюється. По­ряд із дрібними сільськогосподарськими ярмарками з'являлися великі оптові. Де­які великі контрактові ярмарки спеціалізувалися на тор­гівлі цукром, хлібом, худобою. У селах і робочих селищах збільшується кількість базарів, у містах — утверджується стаціонарна торгівля. кількість магазинів і торгових крам­ниць збільшується до 87тис.З розвитком капіталізму змінюється характер і зна­чення торгівлі й торгового капіталу. Зароджується і на­буває все більшого значення біржова торгівля. Біржова торгівля прискорювала товарообіг на внутріш­ньому ринку, оскільки вела купівлю-продаж за зразками, технічними описами. одержувала розвиток фірмова торгівля, що реалізовувала товари в кредит підприємствам і різним господарствам.Розширювалася мережа торгових закладів, що нале­жали підприємствам, які реалізовували продукцію влас­ного виробництва, особливо зерна, борошна, вовни. З-за кордону завозилися такі товари як тканини, фар­би, свинець, олово, кава, рис, вила.