27)Розвиток сільського господарства України в 70-80гг

Головним напрямком розвитку галузі було рослинництво. Розміри посівних площ з окремих культур: під зерновими було — 16,4 млн. га, під буряками — 1,7, соняшником — 1,6, картоплею — 1,6, кормовими куль­турами — 10,6 млн. га. Провідна галузь рослинництва — вирощування зернових — в розглянутий період перебу­вала в стані застою. Дев'ять років Україна не виконувала плани закупок зерна. І це в умовах, коли технічна осна­щеність сільського господарства, згідно офіційних даних, зростала. З 1970 по 1985 р. кількість тракторів збільши­лась. Кількість тракторів і комбайнів росла. Росли ціни на запасні частини. Техніка була нена­дійною, часто виходила з ладу. Значно підвищились ціни на добрива. Все це значно звужувало фінансові можливо­сті господарств і в частині експлуатації техніки. Технічні культури, в основному, збирались поточ­ним методом з використанням буряко- та картоплеком­байнів, провадження сівалок точного висіву і одно-насіннєвих сортів скоротило затрати праці на вирощу­ванні і збиранні буряків у 2 рази. Нарешті 20 млн. га земель вражені радіацією. Все це ра­зом взяте характеризує загальні умови, що передували використанню землі. Основними її напрямками були хімі­зація, меліорація, боротьба з ерозією. З 1960 по 1985 рр. кількість внесених на поля добрив зросла в 10 разів. Зменшення поголів'я ху­доби, постійна нестача кормів, висока трудомісткість ро­біт по внесенню органіки, безгосподарність — все це сто­яло на шляху покращення продуктивності ґрунтів. Протидіючим і захисним фактором в цих умовах став подальший розвиток орошувальних систем. . Трудові ресурси в сільському госпо­дарстві поступово скорочувались. Мав місце значний від­плив молоді до міста. Що стосуєть­ся кваліфікаційної структури управлінських кадрів, то провідною була тенденція росту спеціалістів з вищою осві­тою серед керівників господарств і головних спеціаліс­тів. Що стосується тваринництва, то воно було збитковою підгалуззю. І хоч поголів'я великої рогатої худоби і сви­ней повільно зростало, якісні показники виробництва залишались незадовільними. Автоматизована роздача кор­мів і автоматизоване доїння збільшили галузеві витрати. Слабо використовувались багатолітні трави. Там де їх висівали, рівень агротехніки залишався низьким. Мало практикувались висіви люцерни з суданкою та сої. Для сої, правда, не вистачало гербіцидів, не було і спеціальних комплексів машин. Впровадження колективного під­ряду нерідко здійснювалось за допомогою тих же команд­но-адміністративних методів. Були створені районні аг­ропромислові об'єднання. На їх утримання з господарств відраховувались певні суми. Та їх існування нічого не змінило. Нав'язані панівною системою влади форми господарювання виявились не життєвими. Вони затри­мали на десятки років розвиток галузі і духовну еволю­цію виробника.

28. Наростання кризових явищ в економіці України 70-80р. 20 століття Наростання внутрішньоекономічних кризових явищ посилювалось також цілим рядом негативних зовніш­ньоекономічних факторів. Серед них найбільш суттєви­ми були: ріст цін на обладнання на зовнішньому ринку: за­трати СРСР на його закупку перевищили 100 млрд.крб. При цьому значну частину складало морально застаріле устаткування;ріст цін на зерно. В розглянутий період внаслідок кризового стану сільського господарства СРСР вимушений був закуповувати за кордоном 30-40 млн. тонн зерна щорічно. З 1971 по 1988 р. на ці цілібуло витрачено 70 млрд. крб;низькі ціни на вітчизняну експортну сировину та дорогоцінні метали. Грам чистого золота на між­народному ринку коштував 12-13 доларів. Зовніш­ньоторгові радянські організації продавали його по7 доларів. Якраз в 80-х роках золотий запас СРСР зменшився з 15 тис. т. до 240 тонн. При цьому ре­альний прибуток бюджету внаслідок цієї безгосподарської операції був мінімальним;У другій половині 80-х років проявився ще один особливо негативний фактор — ріст зовнішньої за­боргованості СРСР. Слід відзначити, що в складних внутрішніх і зовніш­ніх умовах розвитку в країні продовжувала існувати без­платна система освіти, безплатна медицина. Мільйони громадян покращили свої житлові умови. На кінець 80-х років в Одеській області з 1152 сільських населених пунктів 26% не мали шкіл, 40% дошкільних дитячих за­кладів, 70% — лазень, біля 50% водопроводу. В непристосованих приміщеннях знаходились 30% клубів і 1/3 шкіл. Посилення суперечності розвитку економіки та нарос­тання кризових явищ стали причинами формування ре­форматорського крила в ЦК КПРС на чолі з Михайлом Горбачовим. В 1985 р. була проголошена перебудова. Поряд з приматом загальнолюдських цінностей над кла­совими, роззброєнням, діалогом з США вона проголошу-пала перехід економіки до інтенсивних економічних ме­тодів розвитку, прискорення науково-технічного прогре­су, вдосконалення суспільних відносин і мобілізації резервів і «величезних переваг соціалізму». На нові госп­розрахункові умови господарювання з 1984-1985 рр. по­чали переходити підприємства Мінлегпрому, Мінпобуту, галузі харчової, машинобудівної, хімічної промисловості.В 1985 р. вийшов «Закон про індивідуальну трудову діяльність». Почався бурхливий розвиток кооперативів в сфері громадського харчування, послуг, торгівлі. В 1987 р. був виданий «Закон про державне підприємство», що знач­но розширив права останнього в частині ціноутворення, стимулювання праці, реалізації готової продукції. Та роз­ширення прав підприємств викликало і цілий ряд нега­тивних тенденцій: послабилась регулятивна роль центру, почався неконтрольований ріст цін на промислову продук­цію, дешеві товари широкого народного попиту зникли з прилавків магазинів. Тим часом виникли альтернативні (позаколгоспні) форми господарювання на селі.Перебудова не мала чіткої, науково-обґрунтованої, деталізованої програми дій. Перехід від командно-адміністративних до економічних методів господарюван­ня проходив в умовах не конструктивної інновації, а кон­сервації та ослаблення ролі старих управлінських ланок. Ця обставина внесла значну долю стихії в економічні про­цеси. Порушились плани поставок. Почали розпадатись налагоджені десятиліттями кооперативні зв'язки між під­приємствами. В республіках посилились сепаратистські настрої. В 1987 р. в зв'язку з 70-річчям радянської вла­ди були амністовані тисячі злочинців та закрито більше сотні нерентабельних колоній. Значно розширився про­цес розкрадання державного майна. Так з 1985 по 1990 р. тільки в Одеській області кількість крадіжок державно­го майна збільшилась в 1,5, а особистої власності в 2