БІЛЕТ 1

1. Мікроекономіка як складова частина економічної теорії

1. Предмет – вивчення використовуваних рідких економічних благ з метою задоволення потреб людини. Суб’єкти – фірми, домогосподарства, окремі індивіди. Об’єкти – мікроекономічні відносини між підприємствами, ресурси, держава, різні види товарів. Позитивна економічна теорія пояснює, як функціонує економіка, чим керуються господарюючі суб’єкти, приймаючи те чи інше рішення, як суспільство організовує процес виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ та послуг.(вивчає те, що є). Нормативна економічна теорія відбиває суб’єктивне уявлення про те, якою може і повинна бути економіка, які політичні або економічні дії треба запроваджувати, щоб змінити економічний стан, якщо його оцінка є негативною. Економічна наука може стати теоретичною основою певної економічної політики уряду. Економічна політика уряду спрямована на досягнення певних цілей: забезпечення повної зайнятості, стабільності цін, економічного зростання, справедливого розподілу доходів, збереженню довкілля тощо. Позитивний і нормативний мікроекономічний аналіз.

М ікроекономічний аналіз являє собою комплекс знань, поглядів, ідей, спрямованих на пояснення поведінки окремих суб’єктів ринку (індивіда, фірми, галузі) в процесі здійснення економічного вибору. Позитивна економічна теорія пояснює, як функціонує економіка, чим керуються господарюючі суб’єкти, приймаючи те чи інше рішення, як суспільство організовує процес виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ та послуг.(вивчає те, що є). Нормативна економічна теорія відбиває суб’єктивне уявлення про те, якою може і повинна бути економіка, які політичні або економічні дії треба запроваджувати, щоб змінити економічний стан, якщо його оцінка є негативною. Економічна наука може стати теоретичною основою певної економічної політики уряду. Економічна політика уряду спрямована на досягнення певних цілей: забезпечення повної зайнятості, стабільності цін, економічного зростання, справедливого розподілу доходів, збереженню довкілля тощо.

2. Кардиналістський підхід у визначенні споживацьких переваг

К ардиналістський(кількісний) підхід - корисність має кількісний вимір. Ютиль – одиниця виміру корисності. Рівновага споживача – це такий стан, при якому він витрачає доход на придбання таких товарів, комбінація яких дозволяє найкраще задовольняти його потреби при даному рівні цін і доходу. U1\P1=U2\P2=Un\Pn(другий закон Госсена), де U-гранична корисність благ, Р – ціни. Стан рівноваги споживача досягається при рівності граничних корисностей продуктів, що приходяться на 1 долар, ця рівновага не зміниться, поки не зміняться ціни чи доход. Зважена гранична корисність – гранична корисність блага, поділена на його ціну. Споживачу притаманна раціональна поведінка. У нього склалася система переваг – покупець знає, яку користь він одержить від споживання того чи іншого блага. Він враховує ціни – споживач не може купити все, що йому заманеться, а лише ту кількість товару, яка досяжна за ціною при даному його доході.

3. Тести

3.1. Яка з цих ознак свідчить про відсутність конкуренції в галузі ?

в) інші фірми не можуть увійти в дану галузь;

3.2. Закон попиту припускає, що:

г) коли ціна товару падає, то об'єм покупок цього товару, що планують покупці, зростає;

3.3. Який із названих доходів фірми називають граничним:

б) приріст валового доходу від продажу додаткової одиниці продукції;

3.4. Що може при інших рівних умовах підвищити ціну ділянки землі:

г) правильні відповіді а та в;

4. Задача

a)Q_s=Q_d б)Q_d=480-40P

40P=240-20P 40P=480-40P

60P=240 80P=480

P=4 P=6

Q_s=40*4=160

Q_d=240-20*4=160

БІЛЕТ 2

1. Проблема обмеженості ресурсів та необхідність вибору

Економічні ресурси — всі речові чинники виробництва, які використовують для виготовлення товарів і послуг. ґрунт, водні басейни, засоби виробництва, наука, інформація, корисні копалини, трудові ресурси, грошові ресурси та ін. Крива виробничих можливостей показує можливі комбінації двох товарів чи послуг, які можуть бути вироблені з наявної кількості ресурсів. Економічна теорія постійно нагадує: ресурси обмежені, тому необхідно робити вибір – на виробництво якого товару їх витрачати. Тому витрати будь-якого ресурсу завжди носять альтернативний характер: якщо ми витратимо їх на виробництво одного товару, ми не можемо скористатися ними для виробництва іншого товару.

. Розв”язання проблеми економічного вибору вимагає свідомої відповіді на три основні питання економіки: ЩО?- які економічні блага і в якій кількості виробляти? ЯК? – за допомогою яких обмежених ресурсів і технологічних засобів виробляти корисні блага? ДЛЯ КОГО? – Хто отримає те, що вироблено?

Як висновок слід відмітити, що мікроекономіка – це погляд на економічні явища з точки зору суб’єктивних цілей їх учасників. Мікроекономіка вивчає, яким чином вирішуються основні економічні питання на рівні мікроекономічних суб”єктів.