1.Соціально економічні умови виникнення Київської Русі. Критика Норманської теорії.

2. Феодальне землеволодінні Київської Русі. Формування залежного селянства. Розвиток сільського госп-ва.

3. Розвиток ремесла і торгівлі в Київькій Русі

4. Соціально – економічні наслідки татаро-монгольського завоювання КР

5. Розвиток с\г в XIII-в первій половині XYIIст. Закріпачення селянства. Третій Литовський статут

6.Розвиток ремесла та торгівлі в XIII першій половині XYIIст.

7.Соціально-економічні наслідки визвольної війни українського народу проти польсько-литовських загарбників.

8. Розвиток ремесла і торгівлі в XYIIIст.

9. Сільське господарство України в 18ст.

10. Криза феодально-кріпосничого устрою в 1пол.19ст.

11. Розвиток промисловості в 1пол.19ст.

12. Ліквідація кріп.устрою.Її наслідки

13. Розвиток промисловості, транспорту, торгівлі в 60-90р.19ст.

14. Розвиток сільського господарства України в 60-90р19ст.

15. Виникнення монополый та їх вплив на господарство Украъни.

16. Розвиток промисловості України 1900-1917

17.Розвиток сільського господарства в 1900-1917р.

18.Економіка України в роки революції та громадської війни.

19. Сутність нової економічної політики.

20.Розвиток сільського господарства та промисловості в 1921-1926р

21. Індустріалізація господарства України. Джерела.Цілі.Результати.

22. Колективізація сільського господарства України.

23. Господарство України в роки Другої світової війни та в повоєнний період 1939-1950гг.

24. Розвиток промисловості, транспорту, торгівлі України в 50-60 рр. ХХ ст.

25). СІЛЬСКЕ ГОСПОДАРСТВО УКРАІНИ У 50-Х - 60Х РОКАХ

26) Розвиток промисловості, транспорту,торгівлі України в 70-80.

27)розвиток сільського господарства України в 70-80гг

28) наростання кризових явищ в економіці україни 70-80.

29. Реформи 1957 та 1965 рр їх характеристика та наслідки

30. Економічний розвиток незалежної України

16. Розвиток промисловості України 1900-1917

На межі ХІХ-ХХ ст. завершилося формування світо­вого господарства, складовою частиною якого стала Укра­їна. Матеріальною основою становлення світового госпо­дарства були завершення промислового перевороту у про­відних країнах світу, що ознаменував собою завершення переходу від аграрної до індустріальної цивілізації; роз­виток машинної індустрії й міжнародних засобів зв'язку, транспорту; міжнародний поділ праці; розвиток міжна­родної торгівлі, формування світового ринку. Економіка українських земель, що в цей період перебували у складі двох імперій, Російської та Австро-Угорської, продовжу­вала зберігати колоніальний характер. В Україні, як і взагалі в Росії, злам ХІХ-ХХ століть характеризується завершенням промислового переворо­ту, що створив матеріально-технічні та соціальні переду­мови для подальшого розвитку економіки, і переходом до індустріалізації. У цукроварній, вугільній, металургій­ній, залізорудній, машинобудівній та інших галузях про­мисловості України були створені великі капіталістичні підприємства із застосуванням машинної техніки, паро­вих двигунів, нового для того часу палива—вугілля, новіт­ніх технологій та досягнень науки. Зростала кількість фабрик і заводів, число зайнятих на них робітників і об­сяг виробництва. Наприкінці XIX ст. в Україні діяло 30310 підприємств, на яких працювало 205 тис. робітників, а обсяг їх продукції оцінювався в сумі 261 млн. крб. Економіка України, що формувалася як складова час­тина загальноімперського економічного комплексу Росії, характеризується періодами злету і занепаду, але в ціло­му її розвиток відбувався по висхідній. За середньоріч­ними темпами зростання промисловості Україна займала одне з перших місць в економічному відношенні у Росій­ській імперії. Хоч українська промисловість і будувалася як части­на загальноімперського економічного комплексу, проте во­на мала свої особливості, які суттєво впливали на струк­туру та розвиток промислового потенціалу краю. Завдяки сприятливим умовам провідні галузі україн­ської промисловості вугільна, металургійна, залізорудна, машинобудівна розвивалися більш швидкими темпами, ніж в Російській імперії в цілому. Це пояснювалося тим, що в порівнянні зі старими промисловими районами, зок­рема з Уралом, промисловість Півдня формувалася на чис то капіталістичних відносинах, вільнонайманій праці, до­корінних технічних перетворенням з широким залучен­ням досягнень науки та новітньої технології, будівницт­ві великих капіталістичних підприємств, застосуванні па­рової енергії, кам'яного вугілля, коксу. В старих же промислових районах, зокрема на Уралі, великими були залишки дореформених порядків: відробітки, прикріплен­ня робітників, відстала техніка, переважання ручної пра­ці та її низька продуктивність. У західноукраїнських землях на зламі ХІХ-ХХ ст. від­бувалось також становлення фабрично-заводської проми­словості. Виробництва, пов'язані з сільським господарством. Цукрова промисловість Значний поштовх одержали традиційні в Україні га­лузі промисловості, пов'язані з сільським господарством: цукрова, винокурна (ґуральництво), борошномельна, мас­лоробна та олійна, тютюнова, шкіряна, суконна. Провідне місце серед них займала цукрова промисловість, що набу­ла загальноросійського значення Важливе місце в економіці України займала винокур­на промисловість (ґуральництво). Спиртогорілчане вироб­ництво найбільшого розвитку досягло на Київщині, По­діллі і Харківщині. Дуже добре було налаго­джене борошномельне виробництво у Києві, Кременчуку, Харкові. Україна була основним виробником тютюну в Росій­ській імперії. У тютюновій промисловості поряд з неве­ликими підприємствами, які кількісно переважали, діяло чимало великих фабрик, що давали до 40% загальноро­сійського виробництва тютюну З галузей, що переробляли тваринницьку продукцію, успішно розвивалася шкіряна.3. Залізничний та водний транспорт Важливим фактором розвитку промисловості та ін­дустріалізації України на початку XX ст. був залізнич­ний транспорт. До початку 90-х років XIX ст. в Україні було завершено будівництво 9 головних залізничних ма­гістралей, які сполучили всі основні її економічні райони і промислові осередки. Залізничний транспорт сприяв економічному зростан­ню краю, забезпечував сприятливі умови для широкого збу­ту вугілля та швидкого зростання металургії в України. Одночасно з залізничним будівництвом в Україні роз­вивався річковий та морський флот. Залізниці й водні шляхи об'єднували в єдине ціле го­сподарство різних місцевостей, сприяли пожвавленню рин­кового обігу і товарного виробництва у найвіддаленіших районах, спеціалізації сільського господарства, розвитко­ві капіталістичної промисловості й міст.4. Кам'яновугільна пром. Видобування солі Розвиток міст, залізничне будівництво, створення ве­ликих капіталістичних фабрик та заводів сприяли зрос­танню попиту на вугілля й метал. У цих умовах на півдні України, в Донбасі й Криворіжжі, почала швидко розви­ватися вугільна та металургійна промисловість. Зростало в Україні видобування солі: в Катеринослав­ській губернії—кам'яної і виварної, на Харківщині — ви­варної, в Херсонській і Таврійській губерніях — самосад-' ної. Швидкими темпами зростав видобуток кам'яної соЛЇ в Донбасі.5. Гірничорудна і металургійна Завдяки сприятливим умовам — при наявності бага­тих запасів високоякісних залізних руд і вугілля, зокре­ма коксівного, швидкому поширенні мережі залізниць, зро­станні попиту на метал і наявності вигідних казенних замовлень на нього — в Україні розгорнувся широкий видобуток залізної руди та виробництво металу. Таким чином, наприкінці XIX ст. Україна перетвори­лася на головну вугільно-металургійну базу всієї Росій­ської імперії. У зв'язку з розвитком металургійної промисловості на півдні України почало швидко зростати видобування ні­копольської марганцевої руди, коксового виробництва. 6. Машинобудівна промисловість Машинобудівна промисловість в Україні, як і загалом в Росії, розвивалася повільно. її структура включала три основних галузі: виробництво сільськогосподарських ма­шин, паровозів та обладнання для заводів, суднобудування.Найбільшого розвитку набуло сільськогосподарське ма­шинобудування, якому за кількістю машинобудівних під­приємств належало перше місце. В Україні сільськогос­подарськ е машинобудування зростало значно швидшими темпами, ніж в цілому у країні, і на зламі XIX і XX століть. Загальне машинобудування було представлене підпри­ємствами, що випускали паровози, залізничні вагони, паро­ві машини і котли, нафтові та газові двигуни, трансмісії, лебідки, обладнання для цукрових, пивоварних, винокур­них та інших заводів. З кінця XIX ст. розвивається транс­портне машинобудування, основним елементом розвитку якого стало паровозобудування. Потреби в суднах для торгового і військового флоту стимулювали розвиток суднобудування В цілому розвиток усіх галузей машинобудування ха­рактеризувався складністю умов виробництва, нестабіль­ністю попиту, значними протиріччями.