Література

1. Бондар О.І., Карпенко Ю.О., Микитин-Дружинець М.Л. Сучасна українська мова. Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія. –К.: ВЦ «Академія», 2006. – 368 с.

2. Волох О.Т. Сучасна українська літературна мова. - К.: Вища школа, 1986. – 200с.

3. Волох О.Т., Чемерисов М.Т., Чернов С.І. Сучасна українська літературна мова. - К.: Вища школа, 1976. – 376 с.

4. Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. - Ч. І. - К.: Вища школа, 1972. – 402с.

5. Сучасна українська літературна мова /За заг. ред. І.К. Білодіда. - Т. 1-5, - К.: 1969-1973.

6. Сучасна українська літературна мова /За ред. А.П. Грищенка. - К.: Вища школа, 1997. – 493 с.

7. Сучасна українська літературна мова /За ред. М.Я. Плющ. - К.: Вища школа, 2003. – 429 с.

СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА МОВА З ПРАКТИКУМОМ

(Розділ «Графіка»)

1.Тема: Графіка української мови

Методичні рекомендації: під час опрацювання теми необхідно звернути увагу на історію формування української графіки, алфавіт і його особливості та принципи сучасної української графіки.

Базова термінологія з теми: графіка, графема, алфавіт, літери, фонематичний та складовий принципи графіки.

Питання для самостійного опрацювання

1. Виникнення різних видів письма.

2. Типи стародавнього українського письма.

3. Формування української графіки.

4. Алфавіт, його особливості. Співвідношення між літерами, фонемами і звуками української мови.

5. Принципи сучасної української графіки.

Завдання для самостійної роботи

1. Запишіть в алфавітному порядку подані слова.

Ячмінь, факультет, урозтіч, промисел, підручник, крем’яний, лекція, левада, вершина, вермішель, жалощі, епопея, ієрархія, зупинити, коливання, обігріти, нянька, овал, попутник, рикошет, якісний, юність, щодня, ямб, аґент, валентність, буття, витівка, гравюра, агроном, гомін, жабеня, будинок, дзиґа, зиґзаґ, медикамент, Босфор, атлас, напрям, рішення, синонім, тополя, фініш, хрящ, цинк, чоботар, школа, ялинка, аншлаґ.

2. З наведених текстів випишіть слова, у яких літери я, ю, є позначають: а) сполучення двох звуків; б) один голосний звук і м’якість попереднього приголосного.

I. Різне птаство кочує по Скарбному. Удень ідеш лісом, і тільки шурхне десь між віття – погляд твій одразу потягнеться за тим птахом, який він. А то з’явились були пташата якісь дивовижні, яскраво-сині, наче з тропічних лісів сюди залетіли, щоб подивитись, як воно тут, на Вкраїні. Прудко літати, і так незвично було бачити тих небесно-синіх пташок, що блакитно змигують над темною водою Скарбного… Часом заглибишся в такі місця, де всю тебе огорне царство тиші, протока якась петляє, береги всі в навислих оголених кореневищах… Вода темніє глибінню, але чиста. Наче й не тече, а тече.

О. Гончар

II. Тоді ще трохи не весь Київ містився на Подолі; Печерського не було зовсім, а Старий, або Верхній, город після Хмельниччини безлюдовав. Де-не-де стояли по Подолу кам’яниці; а то все було дерев’яне: і стіни з баштами круг Подолу, і замок на горі Киселівці. Улиці були узеньки, плутались то сюди, то туди; а інде замість улиці майдан, і ніхто його не забудовує, і нічого на йому нема, тільки гуси пасуться.

Їдуть наші прочане по тих закоулках, аж дивляться, - посеред улиці збились вози у купу. Шрам послав сина прочистити дорогу. Проскочив Петро до возів; гляне, аж за возами, коло хати, перед ганочками, сидить юрба людей. Посередині килим, на килимі пляшки, чарки і всяка страва.

Пантелеймон Куліш

III. Уночі палало село. З неба злякано дивився вниз поблідлий місяць і, ховаючись у хмари, тікав і з жахом озирався назад, на полум’я. Дерева хитались і, від страху наїживши голі віти, ніби силкувалися втекти; а вітер гасав над полум’ям, зривав з його головні, шпурляв ними в сусідні хати, розкидав і лютував свавільно й безпардонно. Побіля ж полум’я бігали, метушились маленькі безсилі люди, ламали руки і кричали до неба, до місяця, до полум’я. Кричали до бога, до чорта, до людей. Полум’я ж росло, вітер грався ним, місяць з

жахом тікав серед хмар, і не було порятунку ні від неба, ні від чорта, ні від людей.

В. Винниченко

3. Запишіть слова фонетичною транскрипцією. Вкажіть на кількість літер і звуків у кожному слові.

Роз’яснити, тюлень, уважність, хижацький, хризантема, присвоїти, хрещатий, Ялта, філармонія, анемія, бар’єр, багряний, єдність, епістолярний, кість, козацький, яблуня, уїдливий, міжгір’я, народжувати, навмання, піщина, розгубишся, розбіжишся, сап’яновий, рум’янець, спросоння, тонісінький, тяжіння, яловичина, щирість, листуєшся, лічильник, обмежити, об’їжджати, полотняний.

4. Запишіть подані речення фонетичною транскрипцією. Випишіть слова, у яких кількість літер не відповідає кількості фонем.

1.З журбою радість обнялась… В сльозах, як в жемчугах, мій сміх, І з дивним ранком ніч злилась І як мені розняти їх?! (Олександр Олесь). 2. Життя іде і все без коректур, І час летить, не стишує галопу. Давно нема маркізи Помпадур, І ми живем уже після потопу (Л. Костенко). 3. За все, що маю, дякую тобі, За все, що маю і що буду мати… Ночами сняться зорі голубі І вишні білі на причілку хати (М. Луків). 4. Вона дивиться, дивиться в душу. Вона палить очима до дна. А я все це дотерпіти мушу, Бо в душі не душа, а вина (І. Драч). 5. У нього все виходить, все до ладу, на всьому він лишає віщий знак і на крилі зарошеного саду, набігавшись, засне, немов хлопчак…(В. Підпалий).

5. Поясніть, у яких випадках словосполучення літер дж, дз означає один звук, а де – два.

Дзвін, джерело, джунґлі, джентльмен, дзижчати, дзьоб, джміль, джаз, джемпер, джиґун, дзиґа, джиґіт, вигладжений, виїжджати, вилуджений, висаджувати, досліджувати, підземний, пошкоджений, сходжу, надзвичайний, кукурудза.

Питання для самоконтролю

1. Що вивчає графіка?

2. Що таке графема? Її функції.

3. Які існують види письма?

4. Охарактеризуйте типи стародавнього українського письма.

5.Які існують етапи формування української графіки?

6. Що таке алфавіт? Поясніть співвідношення між літерами, фонемами і звуками української мови.

4. Які два принципи діють в українській графіці?