Текст 9 Сам собі синоптик

Кожного дня мільйони людей різних професій та віку із зацікавленням чекають на прогноз погоди. І це не дивно. Адже від погоди залежать і врожаї, й улов риби, і своєчасна доставка вантажів, і похід до лісу по гриби чи ягоди, і стан хворого, і, звичайно ж, наш настрій. У що вдягтися, чи брати парасольку - цими запитаннями переймається багато з тих, хто збирається вийти вранці з дому.

Що примушує небо бути то привітним і ласкавим, то суворим і загрозливим? Чому буває то холодно, то спекотно? Всі ці питання здавна цікавили людей, і вони намагалися дати на них відповіді. Отож, прогнозування погоди існує стільки, скільки й саме людство.

Нині прогнози погоди складають на науковій основі. В різних точках Землі ведуть спостереження синоптичні та зондуючі станції, науково-дослідиицькі кораблі, комерційні судна та літаки. Різноманітна інформація оперативно опрацьовується метеоцентрами різних країн і через систему глобального зв'язку поширюється світом. Нову сторінку в прогнозуванні погоди відкрили метеорологічні супутники, які постійно «чергують» у космосі.

Але не тільки технічні засоби допомагають людям прогнозувати погоду. Помічено, що на все те, що відбувається в атмосфері, реагують тварини й рослини, павуки, мурахи, бджоли, птахи і навіть деякі риби. Відчувають їх і люди.

Наймудріша з мудрих - Книга Природи. Лише вмійте її читати. У горах, в лісі, у степу, на ріках та озерах багато природних «живих барометрів». Спостерігаючи за ними, можна встановити тісний зв'язок між усім, що відбувається у світі природи. (227 слів).

(З календаря)

Текст 10 у полоні пісень Володимира Івасюка

Рута-м'ята цвіте жовтим суцвіттям, але трапляється і таке, що ця квітка один раз на десятиріччя цвіте червоно. Протягом багатьох років ця чудо-квітка жила в легенді на нашій землі, чекаючи, щоб хтось молодий і сміливий відкрив та оспівав її. У решті-решт сталося! «Червона рута» стала улюбленою піснею мільйонів людей, навіть тих, хто не знав імені її автора - Володимира Івасюка. Володя закінчив з відзнакою музичну і середню школу. На скрипці, як не дивно, навчився грати у п'ять років, ще й читати не вміючи. У дощ, сніговиці батько з дня у день носив малого сина на руках до музичної школи на заняття. Працьовитість Володі вражала всіх: і рідних, і знайомих. Такий приклад: за порадою вчителів батьки віддали сина до Києва, у музичну школу при Київській консерваторії, а незабаром змушені були звідти забрати, тому що шия в нього завжди була чорною від скрипки: грав по шість-сім годин на добу! Через фантастичну працелюбність друзі жартома порівнювали Володю з електростанцією.

Часто банально і традиційно виникає запитання: де розпочинається геніальність, де ж все-таки її витоки? І, як правило, звучить традиційна відповідь: талант, помножений на працю. Безперечно, дуже багато залежить від сім'ї, від оточення. Володя з дитинства жив у оточенні чистого українського слова, ніжної, солов'їної української пісні. Окрім музики, Володя захоплювався українською літературою. Більше того, сам був поетом. Найкращі пісні були написані композитором на власні тексти: «Червона рута», «Водограй», «Аве Марія», «Пісня буде поміж нас». Свої перші пісні хлопець написав у п'ятнадцять років. Володя раз у раз виїжджав у гори, розмовляв з гуцулами, записував народні пісні, коломийки і легенди. 1970 рік - написано «Червону руту». Врешті-решт вдалося створити твір, який став символом духовності сучасної української естради. Фантастична пісня не знала кордонів - звучала і досі звучить у Європі, в Америці та Канаді. Загалом Івасюк за своє коротке тридцятирічне життя написав понад сто пісень... Його трагічне життя обірвалося на злеті - раптово і несподівано. Музика Івасюка найчистіша і найсвітліша, до неї з трепетом і хвилюванням хочеться прилинути як у хвилини радості і піднесення, у свята, в щасливі дні, так і дні сумні. У його житті, як і у долі українського народу, переплелися радість і вічний смуток, щастя і туга. (348 слів).

(З газети)