- •«Теорія організації»
- •Тема і. Метологічні засади теорії організації
- •Сутність поняття «організація».
- •Предмет і цілі курсу «Теорія організації»
- •Типологія основних об’єктів управління
- •3. Закони функціонування (статики) організації.
- •Закони організації, які виявляються переважно у статиці (структурах): (Закони функціонування)
- •Закони розвитку (динаміки) організації.
- •5. Принципи організації.
- •Групування принципів організації а. Файоля
- •Етапи розвитку організації.
- •Основні історичні етапи розвитку організації
- •Етапи розвитку організації за кривою життєвого циклу:
- •Спрощений життєвий цикл організації
- •Розвиток організацій за організаційними параметрами і періодами діяльності
- •Тема 2. Основні організаційні теорії та моделі
- •1. Організаційні теорії
- •Модель фірми в умовах стабільних зовнішніх звязків з одним ринком збуту ( функціональна структура)
- •Модель фірми в умовах стабільних зовнішніх звязків з декількома ринками збуту (дивізіональна структура)
- •Модель фірми в умовах стабільних зовнішніх звязків з декількома суттєво різними ринками, наприклад, в різних країнах (багатонаціональна структура)
- •Модель фірми в умовах динамічного оточення ( проектна матрична модель)
- •Тривимірність поведінки фірми в сучасних умовах
- •Основні тенденції в розвитку (зміні) організаційних структур
- •Модель вищого керівництва фірмою
- •2. Еволюція теоретичних концепцій організації
- •3. Основні моделі організації
- •Підприємство як складна виробнича система
- •Порівняльна характеристика моделей організацій
- •4. Сучасна організаційна парадигма
- •Тема 3. Організація як система
- •1. Формування системних уявлень. Стан системи, її властивості.
- •2. Системний підхід.
- •3. Будова систем: підсистема, елемент, структура, зв'язок.
- •Підприємство як складна виробнича система
- •Структура ієрархічної виробничої системи підприємства
- •4. Класифікація систем.
- •Взаємодія підсистем
- •Промислова організація як відкрита система
- •Аспекти організаційного порядку. Форми організацій. Класифікація організацій.
- •Можливі результати при порушенні цілісності системи
- •2. Залежність від зовнішнього середовища.
- •Тема 4. Організація як соціум
- •1. Соціальна організація і соціальна спільність. Загальні риси соціальної організації
- •2. Основні види соціальних організацій: формальна і неформальна організації
- •3. Механізми регулювання в соціальних системах.
- •Тема 5. Організаційний процес
- •1. Організаційна діяльність.
- •2. Система управління – кібернетичний підхід.
- •Кібернетичний підхід до управління
- •Принципи, методи і оптимізація управління.
- •Тема 6. Самоорганізація
- •Природничо-наукові засади синергетики. Синергетична концепція самоорганізації.
- •2. Процеси і принципи самоорганізації.
- •3. Гнучкість організації. Виробнича гнучкість.
- •4. Сталість організації.
- •Тема 7. Зовнішнє і внутрішнє середовище організації
- •1. Зовнішнє середовище організації та методи його дослідження.
- •Зовнішнє середовище організації
- •2. Фактори зовнішнього середовища безпосереднього і опосередкованого впливу.
- •3. Внутрішнє середовище організації та методи його дослідження. Внутрішні фактори, їх взаємозв’язок із зовнішніми.
- •Тема 8. Організаційне проектування
- •Концептуальні терміни організаційного проектування.
- •Організаційні структури управління. Переваги та недоліки організаційних форм управління.
- •Лінійна структура управління
- •Функціональна структура управління
- •Блок-схема лінійно-функціональної структури управління
- •Дивізіональна організаційна структура, орієнтована на великі географічні зони.
- •Сутність та етапи організаційного проектування.
- •Чинники, які впливають на проектування організації.
- •Ситуаційні чинники проектування організації
- •Основні типи ситуації залежно від характеру факторів (чинників) зовнішнього середовища
- •Вплив технології на проектування організації
- •Взаємозв'язок між стратегією та організаційним дизайном
- •Методи проектування організаційних форм управління
- •Технологія проектування організаційних форм управління. Етапи розробки організаційної структури управління.
- •Елементи проектування організації
- •Елементи побудови «організаційного будинку»
- •Типи департаметизації, що виділяються на основі напряму групування
- •Лінійні функціональні зв'язки в організації
- •Співвідношення лінійних і функціональних зв'язків із деякими аспектами діяльності організації
- •Прямі і непрямі зв'язки в організації
- •Взаємозв'язок між числом підлеглих і кількістю контактів, із якими має справу керівник
- •Вплив комбінацій масштабу керованості та кількості рівнів керування на проектування організації та її конфігурацію
- •Розподіл в організації прав і відповідальності за системою «ялинка» та за системою «матрьошка»
- •Переваги та недоліки централізації
- •Переваги та недоліки децентралізації
- •Концептуалізація моделі Лоуренса та Лорша
- •Диференціація між підрозділами за чотирма змінними
- •Матриця моделі «диференціація та інтеграція»
- •Оцінка ефективності організаційних форм управління.
- •Перспективи розвитку організаційних утворень.
- •Сучасні тенденції розвитку організації
- •Революційні зміни в технологіях, організації та лідерстві
- •Тема 9. Культура організації
- •1. Зміст понять «культура» і «організаційна культура».
- •2. Характеристика організаційної культури.
- •Складові організаційної культури
- •Приклади позитивних та негативних цінностей
- •3. Моделі організаційної культури, їх характеристики. Типологія організаційних культур.
- •Складові організаційної культури
- •Культурна карта організації
- •Типи організаційної культури по т. Ділу і а.Кеннеді
- •4. Сучасна українська організаційна культура.
3. Гнучкість організації. Виробнича гнучкість.
Принцип гнучкості організації вможливлює пристосування виробничого процесу до змін економічних, організаційних умов, а також конструктивно-технологічних вимог до продукції, що виготовляється. Він забезпечує скорочення часу і витрат на переналагодження устаткування під час випуску деталей і виробів широкої номенклатури.
Гнучкість процесу передбачає гнучкість орієнтації й реалізації.
Основний показник — ступінь гнучкості — визначається кількістю часу, що витрачається, і необхідних додаткових витрат при переході на випуск нової продукції.
Найбільшого розвитку цей принцип набув в умовах високоорганізованого виробництва, де використовуються верстати з ЧПУ, обробні центри, автоматичні засоби контролю, складування, переміщення об'єктів виробництва, здібних до перелагодження.
4. Сталість організації.
Поняття «сталість» і «сталий розвиток» застосовуються для характеристики різних сторін життя суспільства: сталий соціально-економічний розвиток, стале природокористування, сталість функціонування фірми, банківської системи та ін. Однак слід зазначити, що причини такого широкого розповсюдження даних понять обумовлені не стільки їх універсальністю, скільки відсутністю чіткого та однозначного тлумачення їх змісту, нерозробленістю концепцій сталості та механізму кількісного вимірювання ступеня сталості розвитку.
Наукові категорії «сталість» і «сталий розвиток» використовуються в різних галузях наукових знань: у механіці - як здатність тіла при русі протистояти впливам ззовні; в термодинаміці - як якість, що полягає в ослабленні впливу зовнішніх збурень; генетиці - при обґрунтуванні спадковості як механізму сталості видів живої природи і т.п.
Сталість у теорії організації визначається як здатність системи функціонувати у станах, близьких до рівноваги, в умовах постійних зовнішніх і внутрішніх збурюючих впливів.
Виділяють:
сталість першого роду - властивість системи знову повертатися в початковий стан після виходу зі стану рівноваги;
сталість другого роду - перехід систем в новий рівноважний стан після виходу зі стану рівноваги.
Сталість першого роду відповідає статичної, другого - динамічної рівноваги, що обумовлюється статикою явищ і динамікою процесів, що відбуваються у складних соціально-економічних системах.
Вперше дослідження економічних систем у статиці і динаміці було проведено американським економістом Дж. Кларком.
Для статики властиві незмінність рівноваги, в той час як динаміка вивчає зміну явищу у часі і просторі.
Рівновага - поняття більш вузьке, аніж сталість, але при цьому воно є одним з неодмінних її умов. Природною рівновагою є стан динамічного балансу (гомеостазу), тобто безперервного речовинно-енергетичного оновлення із збереженням основних якісних характеристик і кількісних параметрів, які поступово змінюються аж до переходу в якісно інший стан або фазу дисбалансу (руйнування).
Сталість, будучи універсальною властивістю різних типів систем (економічних, технічних, біологічних), полягає в їх здатності ефективно виконувати внутрішні і зовнішні функції, незважаючи на негативний вплив екзо- і ендогенних факторів.
Сталість розвитку системи характеризується систематичним збільшенням результату не нижче допустимого мінімуму і не вище об'єктивно детермінованого максимуму. У зв'язку з цим представляється доцільним розмежувати поняття «сталий ріст» і «сталий розвиток».
Сталий ріст означає односпрямований позитивний вектор зміни кількісних параметрів явища, в той час як сталий розвиток припускає відступи від позитивних значень зростання на користь якісних характеристик. При цьому сумарний вектор руху за досить тривалий період часу, незважаючи на періодичні негативні і нульові значення, буде мати в цілому позитивну спрямованість.